Державна служба фінансового моніторингу виявила 42 компанії-нерезиденти зареєстрованих на Кіпрі, у Панамі, Великобританії, Сейшелах, які напряму пов'язані з екс-президентом Януковичем та його оточенням, передає INTV.

Протягом 2010-2013 років 42 компанії через рахунки, відкриті в банках однієї з держав, вивели з України 16 млрд грн. Про це сьогодні на засіданні Кабміну заявив прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк.

"Я отримав доповідь фінансової розвідки - це служба фінансового моніторингу - щодо трьохмісячної роботи, яка проводилася в закритому режимі. Служба виявила 42 компанії-нерезиденти, зареєстрованих на Кіпрі, Панамі Великобританії, Сейшелах, які напряму пов'язані з Віктором Януковичем та його найближчим оточенням", - сказав прем'єр.

Він підкреслив, що з 2010 по 2013 роки через рахунки, відкриті в банках однієї із сусідніх країн, загалом перерахована сума 16 млрд грн.
"Разом з фінансовими розвідками США, Великобританії, Латвії, Кіпру і Панами нами виявленні всі вищезазначені офшорні компанії і знайдені всі прізвища високопосадовців і уповноважених ними осіб на управління компаніями і управіння цими коштами", - наголосив Яценюк.

За його словами, Служба фінансового моніторингу заблокувала кошти на рахунках 19 компаній нерезидентів. Загальна сума заблокованих коштів складає 1 мільярд 340 мільйонів доларів США. Матеріали передані до Генеральної прокуратури і рішенням суду підтверджено арешт відповідних коштів.

 Яценюк окремо зазначив, що значна частина цих коштів через офшорні компанії направлялась на придбання облігацій внутрішньої державної позики України. І ще Україна на вкрадені ними кошти платила до 19% річних доходу.

 «Я звертаюся в першу чергу до Генеральної прокуратури України, до судової системи, до СБУ. Ми знайшли 1,34 мільярда доларів. Ваше завдання, як прокурорської і правоохоронної системи арештовані кошти повернути в державний бюджет, - нагадав прем'єр, - у нас є всі докази, що це вкрадені кошти українців».

Дорогі співвітчизники українці мільярдери допоможіть зайвим мільоном для героїв військових!

1. Ринат Ахметов ($12,5 млрд),
2. Виктор Пинчук ($3,2 млрд),
3. Геннадий Боголюбов ($2,3 млрд),
4. Игорь Коломойский ($2,1 млрд),
5. Юрий Косюк ($1,5 млрд),
6. Вадим Новинский ($1,5 млрд),
7. Петр Порошенко ($1,3 млрд),
8. Константин Жеваго ($1,2 млрд)
9. Сергей Тигипко ($1 млрд).

Якщо не знаєш про що мова—мова про гроші

Балада перша—про 417 американських доларів на рік. З кожного.

Дуже багато сказано про те, що відбувається зараз в Україні. А ще більше про те—чому так відбувається. Говорять про “свободу слова”, про “вільну пресу”, про “громадянські права”, про “європейські цінності”, про “незалежність”—про все, тільки не про гроші. А нє. Про гроші говорить Азаров. Каже, шо їх нема. І каже, шо їх дала Росія. А ЄС—жадіна-гавядіна. Тому ну їх нахєр, цей ЄС (принаймні, поки що), а Росія—молодець.

Тобто давайте таки про бабло. Бо ні “європейські цінності”, ні “свободу слова” на хліб не намастиш. І навіть в кишеню не покладеш. А тим більше життя/вибиті_зуби/відломану_ногу не повернеш. То якого хрєна стоїть цей Євромайдан ?

Тим більше, якщо Вас не переконують аргументи типу “я не хочу жити в країні, в якій не можна вивезти шини з гаража щоб не зловили і не впаяли 15 років тюрми” і Ви вважаєте, що нєхєр шини з гаража вивозити ( “хай там хоч зігниють”)—давайте подивимося кому це все шо зараз відбувається вигідно

Як би це цинічно не звучало, спробуємо знайти де тут йдеться про гроші. Про чиї і про скільки.

Отже, беремо калькулятор і рахуємо.

Цифра перша: UAH 500 000 000 000 (п’ятсот мільярдів гривень)—приблизно такий об’єм державних закупівель держави Україна на рік.

Цифра друга: 30%. Це найменше, скільки було спижджено (вкрадено тобто)—за оцінками експертів з тих 500 мільярдів гривень.

Цифра третя: 45 000 000. Це кількість населення України.

Цифра четверта: 14 000 000. Це кількість населення України пенсійного віку. Пенсіонери карочє.

Цифра п’ята: 8грн = 1 долл США

А далі робимо прості арифметичні маніпуляції, відомі нам з курсу математики за 4 клас загальноосвітньої школи. 30% з 500 мільярдів гривень це 150 ярдів. Тобто сума, яка щороку пиздиться на держзакупівлях—150 мільярдів гривень. Ну це типу коли машину яка коштує 20тис. долл. для якогось міністерства купили за 30. І так хрєнста тисяч раз.

Ідемо далі. Ділимо ці 150 ярдів на 45 мільйонів населення України. Отримуємо цифру 3333 грн. Що ця сума означає ? Вона означає, що саме стільки грошей було спижджено (тільки через один-єдиний механізм державних закупівель) у к-о-ж-н-о-г-о громадянина України. І що так відбувається практично щороку. І тільки по механізму держзакупівель.

У мене питання—хто з нас, громадян України, не знайшов би як витратити з користю для себе ці 417 доларів США ? А сім’ю з чотирьох осіб на скільки “кинули” ?

$417 акуратно множимо на 4 = $1668. Ага. Щороку. У кожної сім’ї з 4-ьох чоловік. Зпижджено.

От Вам і корупція. В особистому вимірі. Не високі чи малозрозумілі терміни, які лунають з уст політиків і інших діячів культури та мистецтв піздабольства в студії якого-небудь Славіка Чмостера. Ні. Це у Вас у кожного, шановні мої читачі (за умови, що Ви—громадяни України, звичайно ж) виймають з кишені 417 доларів. І купляють собі машини, годинники, діаманти, будинки. А потім фоткаються і виставляють в інстаґрами. Мовляв, дивіться, лошари, як треба жити.

І не залежно від того де Ви живете, якою мовою Ви розмовляєте, які передачі по тєлєку дивитеся, львів’янин Ви, чи луганчанин. Плєвать їм. Вони пиздять гроші в усіх. І, канєшно ж, розказують, що луганчанин—лучче чим львів’янин. Ну ше би: поки луганчанин свариться з львів’янином—гроші у них обох красти значно легше. Розділяй і владарюй—принцип старий як світ.

Але дальше більше. Ладно ми з Вами. У нас он навіть доступ до інтернету є. А значить і компутер чи смартфон. Але у цій країні є уйма людей, які такими благами цивілізації обділені. Вони живуть на ліках, куплених на пенсію. І їх у цій країні біля 14 мільйонів. А давайте ці 150 ярдів спижджених поділимо на ці 14 мільйонів пенсіонерів, багато кому з яких дійсно потрібні гроші на підтримання життєдіяльності.

І ми отримуємо шокуючу цифру—10714 грн. Майже 11 кусків гривень. Біля тисячі гривень на місяць. Це Ви собі уявіть стару бабцю пенсіонерку, яка ледве пересувається, і уявіть собі амбала в цепурах і на Порші, який щомісяця приїжджає до цієї старенької і забирає в неї по тисячі гривень. Уявили? Отак НАСПРАВДІ виглядають “політики”, які пиздять гроші з бюджету. А зовсім не так інтелігентно, як у Славіка Чмостера в студії.

Майже по 1000 гривень у кожного пенсіонера. Щомісяця . Цих істот можна назвати людьми ?

Так от, ми підійшли до суті. Євромайдан стоїть для того, щоби такого не було. Це якщо коротко.

А при чому тут Європа, запитаєте Ви ? А при тому, що у Європі такого немає. І у США немає. В Америці взагалі ніщєта—10 найбагатших сенаторів разом “коштують”шось 2,9 ярдів доларів, ага. Ніщєброди. Наші 10 найбагатших народних депутатів скільки “коштують”? У 20 раз більше ? Чи у 30 ?

Але ми відволіклись. Так от, Угода про Асоціацію, НЕ підписана у Вільнюсі, однією з обов’язкових умов ставить прозорість тендерних процедур, які унеможливлюють такі крадіжки грошей з бюджету (тобто відбирання бабла у старенької бабці, якій тільки на ліки ці гроші і потрібні).

Кажете шо Яценюк/Кличко/Тягнибок теж не святі ? Переконаний, що Ви праві. От тільки методи заробляння грошей Кличком—це ми бачили по тєлєку не раз і не два. Які там у нього заробітки ще крім того—не знаю, свічку не тримав. Але суть навіть не в тому. Суть у тому, що після підписаної УА з ЄС плєвать чи то Яценюк буде, чи Кличко, чи Янукович. Є процедури. Алгоритми. Як у комп’ютерній програмі. Дотримано процедур—добре. Не дотримано—санкція. Access denied.

А крім того, Ви бачили якими розгубленими виглядали ці “три богатиря” на декількох Віче після приходу з Банкової ? Як запопадливо вони підбирали слова. Якими схвильованими вони були ? Як боялися сказати шось не те ? Бачили ? Ви думаєте, що Майдан їм дозволить красти ? Щяз.

Балада про рибу і про рибалку.

Да, ЄС і США переслідують свої шкурні інтереси. Як і РФ, зрозуміло. “Так чому ми насправді повинні вибирати ЄС, а не звичну РФ”—думає собі звичайний українець. Рускіх ми уже, як мінімум, знаємо і призвичаїлися до їхніх зайобів. А з цими європейцями—хрєн зна шо воно таке. Геї там у них правлять бал, кажуть. От нахєра воно нам… Кажете, що вони нас намагаються навчити ловити рибу ? А чого це вони такі добрі ?

Отже, чого хоче Захід (ЄС і США) ? Зрозуміло чого—бабла. Яким чином ? Хоче нам продавати свої товари і послуги. Це те, що по умному називаєцця “розширення ринку збуту своєї продукції”. ОК, а шо ж виробляє Захід ? Ну тут уже хто на шо горазд. Німеччина—BMW i Marcedes’и, Франція—вино і сири, Америка—айфони. Іспанія і Італія—курорти. А как же, гамнас нє-дєржимс.

І да, усе це вони хочуть нам продавати. Неправда, скажете ? Правда. Уявіть собі 45 мільйонів проданих нових машин, або 45 мільйонів нових туристів, які по два рази на рік їздять на курорти іспанські і швейцарські. Знову ж таки—45 мільйонів нових айфонів. Це мало ? Ніфіґа це не мало. Це серйозний кусок ринку і Захід хоче цей ринок. У них там на Заході зростання економіки на 0,5%—зростання величезне. А тут 45-ти мільйонний ринок простоює безхозний. Нєпарядак.

Тільки от загвоздочка невеличка. Для того, щоби цей ринок заімєть, треба щоби українці… могли собі це все дозволити. Тобто Захід шкурно зацікавлений у тому, щоби 45 мільйонів українців раптом розбагатіли. Або не раптом. Але щоб розбагатіли обов’язково Нєжданчєґ ? Ні ЄС ні США не влаштовує такий малий дохід з такої величезної країни—пара тисяч супер-багатих покупців машин, айфонів і всього решта, а решта—ніщіє. З яких доходу—ноль. Лучче 45 мільйонів помірно багатих споживачів, ніж пара тисяч супер-багатих. Ну логічно ж ? логічно.

Да, да, Захід зацікавлений ШКУРНО у багатих українцях. Я вже мовчу про те, що багаті українці не будуть створювати проблем на східних кордонах ЄС. Що є додатковим бонусом до появи такого великого ринку збуту.

І отут проблема. Як ? Звідки ці українці мають раптом отримати змогу стати ринком збуту для дорогущих (або просто недешевих) товарів і послуг країн Заходу ? Ну, по-перше, треба зробити так, щоби, як мінімум на 417 баксів на рік їх не обкрадали на держзакупівлях. Для початку. Як це зробити ? Ну треба шось таке підписати з Україною, що би гарантувало поступове збагачення 45 мільйонного населення.

Тепер РФ. Тут все ще простіше. Росії, на відміну від Заходу, просто нема що запропонувати 45 мільйонам багатих українців. Просто нема що. Відпочинок в Гаграх ? Сафарі в Сибіру ? рашен айфон ? рашен мерседес ? АГА, щяз. Як тільки українці стають багатими—вони їдуть витрачати ці багатства явно не в Росію. Тому РФ і НЕ зацікавлена у збагаченні 45 мільйонів українців. Їй значно комфортніше розмовляти з декількома десятками багатих українських громадян. І ці 20-30 громадян України—і є їхнім ринком збуту. Що може їм запропонувати РФ ? Відкати. Відкати за що ? За цілком вагомі активи всередині України.

Отже, глобальна різниця між РФ і Заходом (причому, нічого особистого, тільки бізнес) в об’ємі ринку збуту. Для Росії це—пару десятків осіб (в народі їх називають олігархами). Для Заходу це—45 мільйонів споживачів.

І ця глобальна різниця диктує і стратегію і тактику поведінки сторін. У випадку з РФ це виглядає приблизно так: ось Вам, хохли-ніщєброди 15 ярдів “с барскава плєча”—ми це распіарім по страшній силі які ми класні пацани, а Ваше ЄС—жадіни-гавадяни (а то шо ми їх, ці 15 ярдів, потім витягнемо з Вашого бюджету через механізм держзакупівель/шечогось/абошечогось—Ви ж про це нічого не дізнаєтеся, лохи). Не знаю, напевно, якби я спиздив 50% бюджету, виділеного на весілля/Євро2012/Олімпіаду_в_Сочі, я би також намагався знайти крайнього. Да, це все американці, сволочі. Це все їхнє глобальне панування. Я то тут при чому ? Кручусь як можу, як раб на галєрах.

У випадку з ЄС і Угодою про Асоціацію це виглядає по-іншому. “Ми Вам даємо правила гри, які ведуть до процвітання (ну і, ясєн-красєн—до збільшення споживання наших продуктів і послуг), а Ви самі вирішуйте”. І ніби натякають “Нам Ваші 45 мільйонів споживачів—цікаві, звичайно, але не настільки, щоби голови за це розбивати”. Ну і, в принципі, глобально вони праві. Бо ж як тільки ми розбагатіємо (з їх допомогою чи без)—все одно ми до них поїдемо і їх товари і послуги будемо споживати. А не російські.

Я далекий від думки, що ЄС чи США—добрі і великодушні, а РФ—хєрова і погана. Нєа. Але я думаю, що, образно кажучи, Росія пропонує нам рибу, а ЄС хоче навчити ловити рибу. І стратегічно значно важливіше те, що пропонує ЄС.

Це так само як значно важливіше дати дитині добру освіту, яка буде її годувати в майбутньому, ніж просто підтримувати фінансово. Чи я не правий ?

Не за рибу гроші—замість епілогу

НІЩО і НІХТО не може виправдати людських смертей. Але якщо корито настільки вигідне, що люди його охороняють навіть ціною людських життів, то можна собі лише уявити, про які великі гроші (вкрадені у бабусь) йде мова. Напевно, що далеко не про 30% від держзакупівель. З усіма наслідками для кожного з нас. Особисто.

І тепер робіть висновки кожен для себе окремо. Можна в такій країні народжувати дітей ? Чи спочатку треба змінити країну ? Можна виїхати там де краще—а можна “краще” створити тут.

Ось за що стоїть Майдан. За майбутнє. За дітей.

Напевне, стільки надії, що завтра все закінчиться, не було ще ніколи. Голосування у ВРУ, повинно стати якщо не перемогою, то великим кроком у цьому напрямку. Хоч і деякі твердження з переговорів абсурдні, наприклад, міліція визнає офіційно що не буде використовувати вогнепальну зброю(наче раніше вона могла це робити?).

Я думаю, що санкцій для Януковича не буде, оскільки, коли в Туреччині і Єгипті були повстання, то ніяких санкцій від ЄС, їх уряд не дочекався, хоч і там вся світова спільнота дивилася в мережі інтернет, за подіями, і всі казали, що це дуже погано. А між іншим, Туреччина, це номер один, перший кандидат на вступ в ЄС(там уже давно підписана асоціація), то чому ЄС, не допомогла?

Також змушує задуматися про санкції, і вислів Ангели Меркель, що поки ніяких санкцій, а потрібно вирішувати все мирним шляхом. Я розумію, що вона мудрий політик, але все-таки з тою кількістю матеріалу, що вона має, про наш майдан, і з тими повноваженнями що вона має, вона може просто поховати Януковича. Тут мені здається, що вона не хоче приміряти на себе роль ката, яким вона може стати ввівши санкції проти Януковича.

Персональні санкції від Польщі, це звичайно добре, і ми цінимо допомогу сусідів, і можливо це був би маяк, для інших, але авторитет Польщі ще не достатньо великий, і хто з українських політиків має рахунки в Польщі? Я думаю, що на Польщі, мало хто зупинився, тому користі, від санкцій Польщі буде дуже мало.

Візові санкції від США… Дуже цікаво, що вводилися вони не проти основних дійових осіб, якби це було проти Азарова, то це резонанс, а якщо проти Клюєва, то хто такий Клюєв в США?

Санкції будуть мати успіх, як зброя, що доб’є ПР, оскільки, владу ПР втрачають дуже швидко, і достатньо страйку МВС, хоча б один день, і режим ПР буде повалено. Тільки вистріл із всіх засобів зброї одночасно, допоможе побороти режим. Це має бути все і одразу, починаючи санкціями, закінчуючи референдумом.

Сьогодні сталася подія, яка вже давно мала б відбутися, було створено Всеукраїнський страйковий комітет.

Про це повідомляє опозиціонер Олександр Бригинець на своїй сторінці у Facebook. Всеукраїнський страйковий комітет очолив народний депутат від партії "УДАР" Сергій Каплін. Заступником обрано голову Конфедерації вільних профспілок Михайла Волинця.

За інформацією депутата, до складу комітету увійшло кілька депутатів, керівництво Конфедерації вільних профспілок, Незалежної профспілки гірників, Профспілки працівників освіти і науки, Профспілки медичних працівників, Профспілки залізничників, крім того, представники Профспілки підприємців, профспілки "Захист справедливості", Незалежної профспілки гірників - шахтарів-інвалідів, представники студентських страйкомів низки навчальних закладів та інші профспілкові та громадські організації.

Нарешті сталося, страйкові комітети з’явилися. «Краще пізно, ніж ніколи», саме так можна охарактеризувати діяльність опозиції. Всі звинувачували опозицію у пасивності, схоже, що не все так запущено як здавалося, і один з механізмів все-таки вдасться запустити.

Навіть якщо страйк охопить тільки Київ, резонанс буде великий, оскільки, як тільки стануть поїзда, тролейбуси, не будуть працювати лікувальні заклади і т.д., то це тільки підживить настрій людей, які після 20-го січня настроєні дуже радикально.

Думаю, якщо страйк буде в найближчі дні то від нього буде користь, якщо ж ні, і його опозиція перетворить на свою пасивну тінь, то швидше вибори настануть ніж опозиція щось зробить.

Також варто відзначити, що саме УДАР бере участь у створенні його, значить Кличко вже себе президентом бачить, бо в останні дні тільки його видно на першому плані.

Якщо Кличко вдасться організувати страйк, хоча б у місті Києві, то його рейтинг в обличчях революціонерів підвищиться на декілька відсотків, а в сьогоднішній час це досить велика цифра.

Також, з цього можна зробити висновок, що опозиція повністю розкололася, і спільних дій від них не дочекаєшся.

Також цікаво, чого це не зробили раніше, наприклад на початку грудня, коли люди готові були, але не було організації… якщо зараз буде відвідна організація, то думаю страйк буде, за один день все підприємство не звільнять, а чим більше там людей працює, тим більші шанси на те, що страйк можна легко організувати і людям за це начальство не зможе нічого сказати.

Доцільно було б зібрати інформація, про те які підприємства готові вийти на страйк, саме підприємства, бо окремі люди нас не цікавлять. Якщо весь парк не виїде з депо, то це помітять, а якщо тільки один тролейбус, то йому зроблять заміну.

Після вчорашніх подій, які сталися у ВРУ стає ясно, що в Україні не відбулася революція, а відбулося повстання, яке швидко придушили, і тепер влада готова, до наступних подібних реакцій з нашої сторони.

Наше повстання(уже можна його так називати) не було ефективним, в тому плані, що ми не мали планів діяльності, рухалися в більшості випадків на осліп, і мали як це не дивно пасивних лідерів, які відверто не могли правильно зробити акценти на тій чи іншій діяльності.

В більшості випадків опозиція тільки констатувала факти, але не намагалися їм протистояти, в принципі вчора це теж відбулося.

Прийняті закони вказують на те, що події, 1-го грудня вже законні, а тому люди самі винні що вийшли на майдан(трактуючи закони влади).

Стало ясно, що влада свого не відпустить мирним шляхом, але заклики Луценка про штурм влади вважаю поспішними, і на даному етапі не допустимими. Якщо ми підемо на штурм, то влада з сьогоднішнього дня може приміняти зброю, а це значить, що необдумані вихідки можуть закінчитися криваво.

А від так, ні про який штурм не може йти мова, максимум це чергове віче, на якому має бути обговорений подальший план дій, і створення плану дій на найближчі півроку-рік, оскільки раніше змін не відбудеться. Вибори це тільки шанс, яким опозиція може і не скористатися, як це було з відставкою уряду, і іншими голосуваннями в ВРУ.

Але і це ще не все, сьогодні стало відомо що вбито регіонального керівника Уманської ПР. Як на мене, то скоро такі випадки не будуть поодинокі, якщо зробили це раз, зможуть і повторити, а тому регіонали мали б вести себе обачніше, оскільки, якщо проти людей приміняти зброю, то люди і самі можуть її примінити, а це вже громадянська війна, найгірше з усіх сценаріїв що могли бути.

Думаю, зараз необхідно шукати собі прибічників… у ПР, якщо Богословська вийшла то і інші члени ПР це зможуть. Такі міграції середині ПР, це буде локальна перемога, яка вплине на результат усієї компанії, яка вже триває дуже давно, але поки, стався тільки обмін Доній на Богословську.

Опозиція має за наступні дні зробити, щось екстраординарне, тільки для того, щоб змусити регіоналів засумніватися у своїх діях. Я не знаю, що саме, але потрібно щось робити, якщо страйк, то це має бути одночасно, і бажано щоб розпочалося з Києва і встали всі бюджетні підприємства. Тоді держава перестане виконувати свої функції, а це вже щось.

Але дивлячись на нашу трійцю, мене турбують великі сумніви, що щось станеться, скільки шансів втратити за останні 2 місяці вони за останні декілька років не мали, а тому перспективи так і залишаються у тумані.

Купили как-то в офис цветной ксерокс последнего поколения с интеллектуальной защитой от копирования банкнот. Всем, конечно, интересно: как же эта система работает. Сунули внутрь сто баксов, нажали Start... Ксерокс погудел-погудел, затем выдаёт на дисплей надпись (по-английски): "Эй, парень, ещё раз попытаешься подделать банкноту Федеральной Резервной Систем США, приедет ФБР и надерёт твою вонючую задницу!" 

Все в ауте. Берут фунт стерлингов, пытаются скопировать его. Опять надпись: "Уважаемый сэр! Джентльмены никогда не станут опускаться до столь низкого занятия, как подделка денег!"

 Азарт возрастает. У кого-то находится десятка франков (видимо, дело было ещё до введения евро), опять команда копировать... пауза... надпись на французском: "Месье, это непатриотично - подрывать экономику родной страны". На попытку скопировать российскую тысячу ксерокс ответил отборным российским матом. В общем, полный отлуп по всем параметрам.
Но наши не унывают... Берут украинскую гривну - и в ксерокс. Неужели интеллектуальная система и этот фантик опознает? Ксерокс долго гудел и что-то тихо бурчал в тяжких раздумьях, после чего выдал: "Хлопче, ти що, сказився - витрачати такий файний папiр на такi поганi грошi?"

Женщина в аптеке: - Что лучше для мужа: валидол или валерьянка?

3. Чоловік, який вміє оригінально витрачати гроші, справляє незабутнє враження на жінок. Це знає кожен донжуан. Але не кожен з них наважиться на те, що зробив герцог де Конті. Незадовго до Великої французької революції, в бесіді з ним придворна пані де Болт зізналася, що хотіла б мати мініатюрне зображення пташки. Через кілька днів вона отримала від герцога золоте кільце з бажаним малюнком… який знаходився під плоским діамантом величезної вартості. Де Болт була задоволена, але діамант відіслала назад. Вона не вважала, що заслуговує такого дорогого подарунка. У відповідному листі герцог де Конті повідомив, що глибоко жалкує про її відмову. І додав: пісок для просушування чорнил, яким була написана його відповідь, виготовлений з того самого діаманта.

4. А посол Франції герцог Рішельє (не кардинал, а його нащадок) у Відні «смітив» срібними підковами, які спеціально погано прибивали до копит його коней.

5. Коханець королеви Анни Австрійської герцог Бекінгем, відомий по роману Дюма «Три мушкетери», якось з’явився на балу в наряді, багато розшитому перлами. Проте перлини були пришиті абияк і раз у раз відривалися. Забувши про танці, учасники балу кинулися їх піднімати. Коли перлини підносили Бекінгему, той чемно просив залишити знахідку собі на згадку про нього.

6. Але всіх перевершив Бертран де Рамбо. Він розпорядився зорати землю навколо замку господаря. У відповідь на здивовані запитання, лицар тільки мовчки посміхався в бороду. Коли оранку закінчили, по борознах пішли люди з торбами через плече. Вони «посіяли» в землю тридцять тисяч важких монет з чистого срібла. Гості ахали, а Рамбо сяяв як начищений п’ятак.

(далі буде...)

1. У XVI столітті найбагатшими банкірами в Європі вважалися Фуггери. Одного разу їм довелося приймати у себе імператора Карла V Габсбурга. Радість з нагоди візиту високого гостя господар виразив тим, що його спальню наказав опалювати не звичайними дровами, а корою коричного дерева. Навіть зараз така кора коштує чимало, а в ті часи вона була ще дорожча. Але це ще не все. Розпалити почесний вогонь в каміні господар узявся сам. Преклонивши коліна, Фуггер попросив дозволу зробити це папером з підписом Його Величності. Імператор виявив бажання ознайомитися з текстом документа. Прочитавши, імператор кивнув на знак схвалення. Ще б пак! Розтопити камін банкір збирався зобов’язанням Карла V повернути Фуггерам неабиякий борг в 50000 талярів.
Ще в IV ст. до н.е. Арістотель казав: «А ось витрачати на те, що потрібно, стільки, скільки потрібно, коли, заради чого і як слід, здатен не кожен, і це непросто».

2. Всі чули про бенкети римського політичного діяча Лукулла (106-56 рр.. До н.е.).
Цей багач славився своєю «вишуканою обжерливістю». Ось як описує типовий бенкет Луккулла письменник Петроній Арбітр. Лукулл тут виведений під ім’ям Трімальхіона.

«Увійшовши до будинку Трімальхіона, – розповідає Арбітр, – кожен із запрошених мив руки у воді, поданій йому рабом, потім йому мили ноги, і він лягав на приготоване йому ложе, а рабині вносили великий стіл, посередині якого стояла дерев’яна курка із золотими крилами; біля неї лежали павині яйця. Господар, посміхаючись, говорив: “Друзі мої, я наказав покласти павині яйця під цю курку. Подивимося, висиділа вона їх?” Гості брали по яйцю, розбивали і в кожному знаходили смаженого жирного бекаса. Після цього блюда келихи наповнювали фалернським вином. Потім з’являлося нове блюдо: артист кухар ліпив з фаршу карти різних країн, що належать Римській імперії. Далі на стіл подавався величезних розмірів кабан. Люб’язний господар, неначе злякавшись, кричав: “Кухар забув випатрати кабана, спробуємо зробити це самі!” І ось із шлунку величезного кабана починали сипатися різні страви: сосиски, смажені пташки, горіхи, фрукти та інше. З грудей кабана лилося в келихи фалернське вино. З інших частин тіла вилітали живі птахи і сипалися дорогоцінні подарунки, які роздавались присутнім. Після того як кабана відносили, на стіл подавався величезне смажене теля. З його туші також діставали на стіл різні страви і багаті подарунки. Потім гостям пропонувалася курка, начинена рибою, устрицями, качиними яйцями, різними солодощами».

(далі буде...))