хочу сюда!
 

Yana

38 лет, близнецы, познакомится с парнем в возрасте 35-48 лет

Заметки с меткой «похорон»

В Україні стало генієм менше: помер Мирослав Скорик



У понеділок, 1 червня, у Києві помер видатний український композитор, львів’янин Мирослав Скорик. Причини смерті 81-річного композитора наразі не розголошують.

У Києві прощання з композитором відбудеться в середу (3 червня) об 11:30 в Патріаршому Соборі Воскресіння Христового УГКЦ, у Львові - в четвер (4 червня) в Соборі Св. Юра, 11:30. Поховають видатного композитора 5 червня на Личаківському цвинтарі у Львові. За чином прощання і похорону також можна спостерігати онлайн.

Своє співчуття з приводу смерті Мирослава Скорика уже висловив міський голова Львова Андрій Садовий. «Вічна пам‘ять, Маестро! Ваша музика житиме у Львові вічно. Співчуття родині та близьким», - написав міський голова у Facebook.

Голова Львівської ОДА Максим Козицький у некролозі написав, що внесок Мирослава Скорика у післявоєнну музичну історію України неможливо переоцінити: «Це була натхнення епоха творення музики світового рівня з українським неповторним духом свободи і прагнення волі».

Співчуття висловив також президент України Володимир Зеленський. Він назвав Скорика «генієм нашого часу».

Герой України, народний артист і володар почесного звання «Львів’янин року» Мирослав Скорик народився 13 липня 1938 року у Львові, його батьки отримали освіту у Віденському університеті, а бабця була рідною сестрою оперної співачки Соломії Крушельницької.

У 1947 р. всю родину було репресовано та вивезено до Сибіру. Там майбутній композитор навчався гри на фортепіано в учениці Рахманінова, Валентини Канторової.

У 1955 році родині Скорика було дозволено повернутися до Львова. У 1955–1960 роках Мирослав Скорик студіював у Львівській державній консерваторії ім. Миколи Лисенка під керівництвом професорів Станіслава Людкевича (теорія музики), Романа Сімовича та Адама Солтиса (композиція). Уже тоді почав творити фортепіанні композиції. Його дипломною роботою стала кантата «Весна» на слова І. Франка.

З 1963 року Мирослав Скорик починає працювати викладачем Львівської консерваторії на кафедрі теорії музики і композиції. Цього ж року вступає до Спілки композиторів України.

У цей час особливу частину його творчості складають естрадні пісні «Не топчіть конвалій», «Намалюй мені ніч» та ін. У 1964 р. Скорик написав музику до культового фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків», а з музики до фільму «Високий перевал» режисера Володимира Денисенка походить його знаменита «Мелодія».


https://zaxid.net/news/

Співчуваю Порошенкам! За рік дві важкі втрати в родині.

Помер батько Марини Порошенко
НОВИНИ 21 СЕРПНЯ, 2020  14 896Facebook

Ілюстрація: ФБ/Юрій Назаркевич

Анатолій Переведенцев, батько Марини Порошенко, дружини п’ятого президента України Петра Порошенка, помер 20 серпня на 88 році життя.

Про це повідомив кореспондент «Апострофа», пише “Четверта студія”.

Проводи Переведенцева відбулися увечері 20 серпня у дворі будинку на вулиці Грушевського, де він жив з дружиною, матір’ю Марини Порошенко.

У церемонії взяли участь, зокрема, Марина Порошенко та її сестра Алла.

Анатолій Михайлович Переведенцев народився 13 березня 1933 року.

Він був заступником міністра охорони здоров’я я УРСР, радником посла СРСР в Монголії в 1985-1988 рр.

Коментарі
Співчуваю Порошенкам! За рік дві важкі втрати в родині.

Ти впевнено ступаєш, Листопаде.

Ти впевнено вступаєш , Листопаде,
в свої права.
Здавалося, нема вже правди...
а ні - жива!
І хоч так боязно тебе стрічати з кожним роком.
Все впевненіше йду до тебе крок за кроком.
І сіре небо стало більше.
Такою чорною земля!
Людина кожная стає мудрішою,
Через той біль у серце, що немає вороття
в те славне літо, де було життя.
То похорон!
І кожний щось хоронить
Хто безтурботність,
Хто любов
А той, хто не любив...як я
Минулорічний залишок любові гонить ...
І так наївно хоче закохатись знов.

У Києві прощаються з Олексієм Івановичем Порошенком

У КЛУБІ КАБМІНУ ПРОЩАЮТЬСЯ З БАТЬКОМ ПЕТРА ПОРОШЕНКА – ОЛЕКСІЄМ ІВАНОВИЧЕМ 
19.06.2020 12:03
Перед цим у Свято-Михайлівському соборі відслужили панахиду

ЗА ТЕМОЮ

У Києві в Клубі Кабінету Міністрів у п'ятницю, 19 червня, прощаються із батьком п'ятого президента України Петра Порошенка – Олексієм Івановичем Порошенком. Про це повідомляє кореспондентка "5 каналу" Олена Соловйова.

До будівлі вже прийшла родина Порошенків.

Прощання з Олексієм Івановичем ПорошенкомПрощання з Олексієм Івановичем Порошенком"5 канал" / Олена Соловйова

Прощання з Олексієм Івановичем ПорошенкомПрощання з Олексієм Івановичем Порошенком"5 канал" / Олена Соловйова

На прощання з Олексієм Порошенком прийшли ексміністр Євген Нищук, Геннадій Зубко та колишній прем'єр Володимир Гройсман.

Прощання з Олексієм Івановичем ПорошенкомПрощання з Олексієм Івановичем Порошенком"5 канал" / Олена Соловйова

Прощання з Олексієм Івановичем ПорошенкомПрощання з Олексієм Івановичем Порошенком"5 канал" / Олена Соловйова

Перед цим у Свято-Михайлівському соборі відслужили панахиду.

Нагадаємо, похорон Олексія Івановича Порошенка, батька п'ятого президента України, перенесли на 19 червня через суд над Петром Порошенком. За інформацією ЗМІ, батько Петра Порошенка Олексій Іванович помер унаслідок інсульту, який стався 15 червня після того, як він дізнався, що його сина викликають у суд для обрання запобіжного заходу, а прокуратура вимагає арешту п'ятого президента.

Ще одною падлюкою в Україні менше стало!



Не збирався нічого писати про смерть Бориса Олійника, що несподівано символічно передувала 1-му травня, якого зневажав і зневажаю не дивлячись на деякі непогані поезії, але ось прослухав репортаж однієї кореспондентки по радіо, який розпочинався словами: "Вітаю всіх слухачів Українського радіо..." Далі йшов похвальний спіч щодо Бориса Олійника, але мене цілком втішило її привітання. Хто зростав в часи "радянського терористичного раю" знає, що за таке цілком слушне привітання цю журналістку б жорстоко покарали, бо ж вона фактично "вітає всіх зі смертю відомого діяча". Борис Олійник був абсолютна комуністична курва і коли героїв-оунівців позбавляли звання Героя України, то робили їм честь, щоб не були у компанії анти-героїв України, яким був до остатку Борис Олійник: "Я комуніст і цим усе сказав".
Якщо я неправий, то прошу мене переконати і перелічити справи на користь України, які вчинив Борис Олійник після проголошення Незалежності України і перебуваючи на чолі Українського фонду культури. Ще одною падлюкою в Україні менше стало!

У пам’ять про кардинала Любомира Гузара

У пам’ять про кардинала Любомира Гузара, засновника Ініціативної групи «Першого грудня»
01 Червень 2017


Ініціативна група «Першого грудня»

Найважчою є мить, коли в земному житті відходить від нас Друг, Вчитель, Батько.

Ми зазнали великої втрати. Надійшла гірка, важка хвилина, якої ми завжди остерігалися і яку завжди підсвідомо не приймали.

Любомир Гузар був нашим другом, наставником і духовним батьком.

Він був будівничим.

Молитвою він зводив мости між найвищою ідеєю та людьми. Доброю порадою він прокладав мости між різними суспільними осередками, щоб об’єднувати і творити з нас великий народ. Мудрою і далекоглядною ідеєю він об’єднував береги, відкриваючи масштабний горизонт вільної, духовно сильної і згуртованої України.

Він і сам був мостом. Між часом, ідеями, іменами. Його шлях – це великий столітній зв’язок наших духовних і національних молитов та прагнень, які сягають найглибших часів. Він став послідовним і символічним продовженням чину Маркіяна Шашкевича, Андрея Шептицького, Йосипа Сліпого. Його ім’я і слово відтепер навічно у цьому великому ряду будівничих.

І він був дорогою. Він був тією великою і чистою дорогою, якою прагнув, щоб рушили ми, продовжуючи і розширюючи простір нашого мислення, пошуків, духовного, національного і державного зростання.

Кардинал УГКЦ Любомир Гузар
Кардинал УГКЦ Любомир Гузар

За його ініціативою було засновано Ініціативну групу «Першого грудня» і започатковано інтелектуальний діалог, який охопив дуже багатьох добрих і небайдужих людей.

Першим з українських патріархів він прийшов на Майдан, де пролилася невинна кров студентів, і звернувся до нашого народу з наймогутнішим закликом, з якого розпочинається свобода.

Любомир Гузар був не лише мудрим і понадчасовим мислителем. Він ніколи не був відсторонений від нашої долі, життя народу і тривог України.

Він був точною, гострою і чесною думкою. З притаманною йому батьківською турботою він завжди був непорушною скелею підтримки для спраглих і стражденних, для кожного, хто прагнув добра, для нашої віри, поступу та оборони України.

Він був нашою могутньою опорою.

І він залишається з нами.

Його мудрість, розсудливість, добра і ніжна іронія – увесь його великий образ і спадок залишаються з нами.

Учімося продовжувати його працю.

Саме до нас він промовляв.

Саме нам він сказав: Не біймося. Робімо добро.

Учасники Ініціативної групи «Першого грудня»: В’ячеслав Брюховецький, Іван Дзюба, Євген Захаров, Йосип Зісельс, Мирослав Маринович, Володимир Панченко, Мирослав Попович, Всеволод Речицький, Вадим Скуратівський, Юрій Щербак, Ігор Юхновський, Ярослав Яцків.

Голова Секретаріату Ініціативної групи «Першого грудня» Іван Васюник

Секретаріат: Данило Лубківський, Ярина Ясиневич, Сергій Рохманов, Ольга Сало, Ірина Чулівська, Ігор Бігун, Олена Подобєд-Франківська, Андрій Когут.

Богдан Гордасевич: Любомир Гузар був не просто видатною Людиною - він був як ціла Епоха! З його смертю вона скінчилася. Гузара сповна можна визнати Предтечею Незалежної України, її будівничім, творцем її духовної основи. Вічная і благая пам’ять.

Уэльс: на похоронах включили порнофильм


В столице британского графства Уэльс, Кардиффе, на похоронах погибших в ДТП Саймона Льюиса и его новорожденного сына на большой экран перед скорбящими по ошибке вывели порноролик. Видео с громким звуком не могли выключить в течение четырех минут.

Світла пам'ять Мирославу Скорику.

Він пішов, але він з нами! Світла пам'ять Мирославу Скорику.


Прощання 5 червня 2019 р. з 5-річним Кирилом Тлявовим

Переяслав-Хмельницький: Прощання з померлим 5-річним Кирилом Тлявовим
РЕПОРТАЖ
05.06.2019 19:53
Цього дня місто прощалося з малолітньою дитиною, загиблою внаслідок злочинної недбалості поліцейських

У Переяслав-Хмельницькому, що в Київській області, цього дня попрощалися з 5-річним Кирилом Тлявовим. Хлопчина помер 3 червня у Києві. Столичним лікарям так і не вдалося порятувати малого, якому 31 травня, як стверджує прокуратура, переяславські поліцейські, перебуваючи в нетверезому стані, поцілили з вогнепальної зброї прямісінько в голову.

Прощання з Кирилом розпочалося біля його рідного будинку, куди прийшли місцеві жителі та усі небайдужі. Всім хотілося висловити своє співчуття рідним хлопчика, було видно, що для місцевих ця подія стала справжнім шоком. Позаяк було чутно, що люди обговорюють деталі цієї резонансної справи: хтось досі не може зрозуміти, як таке могло статися в них у місті, а хтось зовсім не вірить у покарання винних. «Все це замнуть, як завжди, і ніхто покараним не буде», – говорить місцевий чоловік жінці похилого віку.

Десь о 12:15 винесли білу труну з маленьким хлопчиком, родичі не могли стримати сліз. Усі навколо теж відвертають очі від маленької труни, бо стримувати емоції неможливо. Життя Кирила вже не повернеш...

“Кирило вже ніколи не зможе пограти, до його подвір’я вже ніколи не прийдуть його друзі, вже не покличуть його гуляти», – з сумом мовив у своїй проповіді священник.

Священнослужитель відспівав Кирила на подвір’ї будинку, у цей момент довкола повисла цілковита тиша. На початку церемонії прощання бабусі хлопчика стало зле, й стареньку забрала швидка...

Згодом сумовита колона рушила на місцеве кладовище. Здебільшого люди йшли мовчки, понуривши голови донизу. Місцеві, побачивши колону людей, виходили зі своїх дворищ та приєднувалися до ходи.

На кладовищі священник продовжив відспівування загиблого малолітнього Кирилка. У своїй проповіді він зауважив, що на похорон прийшло неабияк чимало людей, адже це стало горем не тільки однієї родини, це стало горем усієї України. «Сьогодні тут зібралася велика кількість людей, але не забуваймо, що ми зараз тут із вами розійдемося, а цій родині з цим і надалі жити”, – нагадав служитель церкви.

Родичі дуже довго прощалися з 5-річним хлопчиком, ніхто не хотів відпускати свого маленького Кирилка назавжди. Місцеві потроху розходилися, комусь ставало зле, а хтось просто не витримував напруги, що панувала навкруги. Здебільшого люди покидали кладовище мовчки і не хотіли давати коментарі журналістам. «Які зараз можуть бути коментарі», – промовила обурена жінка.

Загалом під час цієї сповненої загальним сумом події були присутніми понад 100 людей, один представник від місцевої поліції.

Після церемонії прощання ми під’їхали до відділку місцевої поліції, щоб дізнатися подробиці розслідування. Але, на жаль, нікого з керівництва не виявилося на місці – й ніхто не зміг прокоментувати перебіг останніх слідчих дій. Як нам повідомили, всі вирушили до Києва…

На сходах місцевого відділку поліції мовчазними символами трагічної події лежать м'які іграшки, залишені тут напередодні представниками громадськості, а на прапорі, що висить на поліцейській дільниці – сумовита облямівка в знак жалоби – чорна стрічка туги.

Вікторія Шевченко, Київ - Переяслав-Хмельницький

Богдан Гордасевич: Сьогодні вранці дивився трансляцію з Верховної Ради України, де "хвилиною мовчання" вшанували смерть письменника Юрія Мушкетика, а ось смерть Кирила Тлявова там не помітили і жодного слова не прозвучало в "годині запитань до Уряду" про цей ганебний інцидент. Що тут коментувати? Ментальність "Совка"!

Страницы:
1
2
предыдущая
следующая