І нам, жінкам, також присвячується! Чоловікам необхідни ми. чарівні. турботливі. буркотливі. усміхнені. кохані. ті, хто кохає і народжує дітей. Нам потрібні чоловіки, яких ми кохаємо, сваримо, про кого ми дбаємо, і без кого наш світ є нецілісним. Репортаж з ВЕЛИКОГО СКУЛЬПТУРНОГО САЛОНУ 2010. коротенький. дещиця. все інше в альбомі. [Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка]...

Читати далі...

Мені давно не боляче, Вже не сумую і не мрію. Тобою серце не хворіє. …Невпинно час-вода тече - Повз нас, крізь нас… День, місяць, рік… Ми – вдвох. По(роз’)єднані навік… 05.02.2010 Copyright © Stepans’ka Marina (SMG) All rights reserved

«До зустрічі!» - із вуст в уста цілунком. Очима красномовно: «До побачення!» …за мить? за рік? за вічність цілу?.. «Чекатиму! В моєму серці ти віднині.» «Час птахом пролетить. До зустрічі за мить!» 24.12.2009 Copyright © Stepans’ka Marina (SMG) All rights reserved

Покличу пошепки «кохаю!» - Почуєш? – Серцем? Озовешся? Сховаєш погляд? Посміхнешся? Наблизишся? Не повернешся? Самотня тінь в кутку зітхає, Байдужо Місяць позіхає… І ранок Сонцем вибухає!.. 04.12.2009 Copyright © Stepans’ka Marina (SMG)...

Читати далі...

Удвох два довгих дні – У часі мить. Як спалах! Вдих – видих. Ми – одні, Нам вічності замало. Два дні - двокрапка : двоє. Знак оклику! …питання? Знак ділення : з тобою Два дні. Навік. Востаннє… написано 30.11.2009 © Copyright: Марина Степанская, 2011 Свидетельство о публикации №11111292226

 Найкращий чоловік з історії --- це Ісус! Він не мав потребу в обслуговуванні і все одно Йому говорили Повелитель! У Нього не було диплому, але йому говорили Учителю, у Нього не було ліків але Йому говорили Ісцелитель! У Нього не було армії , але все одно Його боялися! Він не виграв жодної війни.але все-таки Він переміг світ! Він був ДОСКОНАЛИМ і Його розп'яли ....... Він був похований, але все-таки живе зараз ....  

Ти - віддзеркалення моє. Так схожі ми!.. Тягнуся Все ближче... дотик... Ніби є Ти... Зник... От-от втоплюся - Межі немає, течія Могутня нас єднає, Потоком - ти, течу і я... Тебе відображаю... написано 09.11.2009 © Copyright: Марина Степанская, 2011 Свидетельство о публикации №111102710170 [Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка]

- Не озираючись, іду. - Тобі услід дивлюсь і Посміхаюсь. Плачу серцем… - Скінчаться мандри – повернусь я. Чекай. -Чекатиму. Як скажеш, серце… 29.10.2009 Copyright © Stepans’ka Marina (SMG) All rights reserved

Так народжується нищівне, нестримне, жахливе виверження вулкану, прекрасне в своїй стихійній красі. Ще зовні ледь примітне, воно свідчить про себе лише легким нуртуванням, прихованим глибоко-глибоко; це – слабко відчутне пульсування надр, яке посилюється. Це перейми полум’яні , гарячі; вони народжують вогонь. Вогонь спустошливий, невблаганний; він причаровує око, викликає зойки розпачу та захоплення. Це – сама сутність, сама таїна непізнанних глибин, які ненадовго себе відкривають в...

Читати далі...

1 Плач, без схлипувань і сліз, душив мене. Він, здавалось, підіймався з самісінького серця, а воно розривалося від нестерпного болю. Здавалось, ще трохи, і я вмру від цього. «Немає!... Тебе немає!... І ніколи не буде!... Господи, допоможи мені це пережити! Як мені бути???!!!!.....» 2 Я прокинулася від невимовного, щемного почуття втрати. Сльози були на моїх щоках, а на серці туга…..туга…. Ти солодко спав поруч, і тепло твого тіла та подих привели мене до тями...

Читати далі...