хочу сюда!
 

Тетяна

38 лет, стрелец, познакомится с парнем в возрасте 30-48 лет

Заметки с меткой «історія»

"Прогрессівное войско"

 "...Завершение вдрызг вымотавшей всю страну 20-летней Ливонской войны случилось после Земского собора, где представители дворянских сословий, делегаты с мест сказали, что не могут тянуть военную лямку: это был 1580 год. Пришлось закруглять войну, потому что армия практически отказывалась воевать...."

Алексей Юдин: Приведу две цитаты из классика. "Мудрость Ивана Грозного состояла в том, что он стоял на национальной точке зрения и иностранцев в свою страну не пускал". Другая цитата из Иосифа Виссарионовича: "Одна из ошибок Ивана Грозного состояла в том, что он не дорезал пять крупных феодальных семейств. Если бы он уничтожил эти пять боярских семейств, то вообще не было бы Смутного времени". Возникли серьезные подозрения, что нынешние псевдорелигиозные дела идут оттуда.

Борис Морозов: Это очевидно. Но нужно покритиковать этого вождя. Он, конечно, знал историю, учился в семинарии, но эти его заявления несерьезны. Во-первых, у Ивана Грозного не было возможности дорезать всех бояр, он и не мог это сделать. Далее – "прогрессивное войско опричников". Какое оно прогрессивное?! Они же превратились в террористов, по дороге в Новгород резали просто так! 

Даль. Епістолярний курс історії Росії

Цитати з листів В. І. Даля до М. О. Максимовича, датованих 1848-50 рр.


Кобзарі України

Кобзарі України



Кобзарське мистецтво тісно пов'язане з історією рідного краю і своїм корінням сягає в давно минулі часи. Кобзарі, бандуристи - творці українського героїчного епосу - завжди були духовними наставниками народу, виразниками його волелюбних прагнень, мрій та сподівань, а часто й безпосередніми учасниками боротьби за кращу долю України.
Прототипами кобзарів можемо вважати ще народних співців-гудців княжої доби Баяна, Митусу та інших, як згадуються в літописах. Імен кобзарів тих часів в історичних джерелах ми не знаходимо, та можна припустити, що кобза як музичний інструмент існувала вже тоді. Про це, зокрема, свідчать зображення музикантів із кобзоподібними інструментами на фресках Софійського собору в Києві.
Кобза, невпинно удосконалюючись, набувала великого поширення та популярності і в ХV столітті стала на Україні справжнім народним інструментом. Наприкінці XVI - на початку XVII століття удосконалену кобзу почали називати бандурою. В цей час її широко використовували у вищих верствах суспільства, на ній грали і селяни, і козаки.
Високе кобзарське мистецтво, майстерність співців були відомі і за кордоном. До складу придворних музикантів іноземних королів та вельмож часто входили бандуристи.
Великою пошаною кобзарство користувалося на Запорозькій Січі. Там і зародився тип кобзаря-професіонала.
З ліквідацією Запорозької Січі бандура вийшла з ужитку вищих верств суспільства і поступово стала інструментом тільки мандрівних співців-кобзарів, які організовувались у цехові об'єднання-братства.
Братства відіграли визначну прогресивну роль у розвитку кобзарського мистецтва. Щоб стати кобзарем, треба було пройти сувору цехову школу, досконало вивчити репертуар, добре оволодіти інструментом. Великого поширення братські цехи-школи на Україні набули у XIX столітті. Найбільш видатних та поважаних кобзарів, які могли мати своїх учнів, називали майстрами, або панотцями. Серед кобзарів того часу відзначимо Івана Стрічку, Семена Канову, Петра Колибабу, Семена ошового, Антона Ладжу, Івана Однорога, Федора Крячківського, Василя Макуленка, Архипа Никоненка, а також Андрія Шута - першого кобзаря, від якого почали записувати думи. Великою популярністю користувалися кобзарі Федір Гриценко-Холодний, Петро Древченко та інші. Але найвідомішим кобзарем, який привернув увагу громадськості того часу, був Остап Вересай.
Наприкінці XIX століття, після смерті О. Вересая, здавалося, настав період занепаду кобзарства і повного вимирання кобзарів. Та кобзарське мистецтво завдяки своїм давнім традиціям, тісним зв'язкам з народною культурою, незважаючи на утиски і переслідування царського уряду, страшні репресії сталінщини і голод на Україні, вижило і збереглося до наших днів.
Серед кобзарів та бандуристів усіх часів було багато справжніх віртуозів музикантів, прекрасних співців, натхненних творців та імпровізаторів. На жаль, імена більшості з них канули у небуття. Дуже мало збереглось і зображень народних співців. І тому, безперечно, портретні замальовки кобзарів, виконані дослідниками кобзарського мистецтва та художниками Л. М. Жемчужниковим, О. Г. Сластіоном, та фотографії, які увійшли до комплекту, мають значну цінність.
БОГДАН ЖЕПЛИНСЬКИЙ

Остап Вересай
Самійло Яшний
Федір Гриценко-Холодний
Степан Пасюга
Федір Кушнерик
Никін Прудний
Олександр Маркевич
Степан Топірець
Григорій Ільченко
Євген Адамцевич
Дмитро Вовк
Анатолій Білоцький
Юрій Сінгалевич
Михайло Башловка
Юрій Данилів


Кобзарі України ч. 5

Кобзарі України ч. 5



Кобзарі України ч. 4
Кобзарі України ч. 3
Кобзарі України ч. 2
Кобзарі України ч.1

Працюю над перевиданням комплекту для безкоштовного розповсюдження.
Бажаючим допомогти
ПриватБанк (https://privatbank.ua)
к/р 5168 7422 0828 7155
Гордасевич Богдан Олексійович

Кобзарі України ч. 4

Кобзарі України ч. 4



Кобзарі України ч. 3
Кобзарі України ч. 2
Кобзарі України ч.1

Працюю над перевиданням комплекту для безкоштовного розповсюдження.
Бажаючим допомогти
ПриватБанк (https://privatbank.ua)
к/р 5168 7422 0828 7155
Гордасевич Богдан Олексійович

Кобзарі України ч. 3

Кобзарі України ч. 3



Кобзарі України ч. 2
Кобзарі України ч.1

Працюю над перевиданням комплекту для безкоштовного розповсюдження.
Бажаючим допомогти
ПриватБанк (https://privatbank.ua)
к/р 5168 7422 0828 7155
Гордасевич Богдан Олексійович

Кобзарі України ч.1




Працюю над перевиданням комплекту для безкоштовного розповсюдження.
Бажаючим допомогти
ПриватБанк (https://privatbank.ua)
к/р 5168 7422 0828 7155
Гордасевич Богдан Олексійович

Історичний дебілізм москалів щодо Степана Бандери

Богдан Гордасевич
Мене вражає, що цей матеріал викладено в липні 2020-го!
 Рівень історичного дебілізму зашкалює. 
Степан Бандера від початку війни був заарештований німцями за проголошення Української держави 30 червня 1941 р. і перебував фактично до самого закінчення війни у концтаборі Заксенхаузен поруч сина Сталіна - Якова, генерала Карбишева й маси інших  офіцерів ЧА, як і Андрій Мельник там був і багато провідних оунівців.

Які військові злочини скоїв Степан Бандера

20 листопада 1945 року в 10 годині ранку в Нюрнберзі почав роботу Міжнародний військовий трибунал. Перед ним постали нацистські злочинці, що призвели світ в саму кровопролитну в історії людства війну. Відсутність прізвища Бандери на сторінках вироку призвело до появи альтернативних думок, і виникло твердження, що Степан Бандера не є злочинцем, оскільки не був засуджений Нюрнберзьким судом.

докази провини

Доказів злочинної діяльності націоналістів предостатньо. За даними історичних досліджень, С. Бандера був агентом абверу (розвідка і контррозвідка Збройних сил гітлерівської Німеччини - вермахту). За інформацією ряду джерел, на початку 1941 року він провів ряд зустрічей з керівництвом німецької військової розвідки, результатом яких став початок формування батальйонів «Нахтігаль» і «Роланд». Навесні 1941 року ОУН (заборонена в РФ організація) в особі Бандери отримало від Абверу 2,5 мільйона марок на ведення підривної боротьби в СРСР.

Створені по команді Гітлера оунівські каральні батальйони - 201-й шуцманшафт батальйон (батальйон охоронної поліції), дивізія СС «Галичина», полк «Бранденбург», українська допоміжна поліція разом з айнзатцкомандамі (воєнізовані ескадрони смерті) - здійснювали військові злочини: брали участь в масових вбивствах мирних громадян і каральних акціях проти партизан в Білорусії і на Україні.

У списках обвинувачених не значився

Слід зазначити, що на лаву підсудних в Нюрнберзі не були багато, хто міг бути засуджений до смертної кари. Поряд зі Степаном Бандерою не було Івана Дем'янюка, Клауса Барб'є, Вільгельма Шубера, Густава Зорге, Романа Шухевича ,  не було десятків тисяч садистів і головорізів, винних у смерті мільйонів мирних жителів. Більшість з цих десятків тисяч не було навіть заочно, як це було з Борманом на Нюрнберзькому процесі.

Не той масштаб

Розглядаючи причини відсутності Степана Бандери в списку злочинців, засуджених Нюрнберзьким судом, слід враховувати кілька факторів.

Відповідно до Статуту Міжнародного військового трибуналу (МВТ, іменованого традиційно Нюрнберзьким трибуналом) злочинами, які ведуть за собою індивідуальну відповідальність, зізнавалися: злочини проти миру, воєнні злочини, злочини проти людяності. А заснований трибунал був для переслідування головних військових злочинців. Незважаючи на свою активну діяльність, за об'єктивними показниками Бандера не належав до групи головних. Це одна з причин, чому він не знаходився на лаві підсудних Нюрнберга.

територіальний фактор

Необхідно взяти до уваги і той факт, що Нюрнберзький трибунал судив тільки верховне керівництво Німеччини і визнав злочинними саме німецькі формування. Що ж стосується організацій, які розгорнули свою діяльність в інших країнах, то в розрахунок вони не приймалися. Трибунал вирішив, що на місцях повинні працювати свої, національні, трибунали.

У зв'язку з цим виграли війну держави - СРСР, США, Великобританія, Франція - в 1946 році почали проводити в своїх окупаційних зонах локальні трибунали.

Свідоцтво антинімецької діяльності

Свою роль зіграв і документ, який свідчить про антинімецьких діях бандерівців.

Наприклад, документ 014-USSR - секретний циркуляр по айнзацгрупою С-5, датована 25 листопада 1941 року. У ньому відображений достовірно встановлений факт: «рух Бандери» ОУН (б) готує антинімецьке повстання на окупованих територіях з метою створення незалежної української держави. У зв'язку з цим айнзацгрупою пропонувалося всіх виявлених бандерівців після ретельного допиту розстрілювати, а протоколи допитів негайно відправляти начальству.

Це документ, представлений трибуналу радянськими прокурорами, дозволив представити бандерівців жертвами злочину німецьких нацистів - позасудових розправ за ознакою приналежності до політичної організації.

На користь версії про ведення антинімецької діяльності говорить ще один документ - звіт Служби безпеки рейхсфюрера про події на Україні від 23 жовтня 1942 року. Німці розташувалися на підступах до Сталінграда, нацистські прапори майорять над обома вершинами Ельбрусу, а до Головного управління імперської безпеки надходить секретна доповідь: «Організація Бандери зайняла явно ворожу позицію по відношенню до Німеччини і вживає всіх заходів, аж до збройної боротьби, до відновлення незалежності України ».

Відповідно до букви закону

Незважаючи на те що звинувачення, винесені Нюрнберзьким трибуналом, безпосередньо до Бандери не належать, є пункти статей, які поширюють свою дію на нього. Наприклад, стаття 6:

  1. b)  військові злочини , а саме: порушення законів чи звичаїв війни. До цих порушень відносяться вбивства, катування чи відведення в рабство або для інших цілей цивільного населення окупованої території; вбивства або катування військовополонених чи осіб, які перебувають в море; вбивства заручників; пограбування громадської або приватної власності; безглузде руйнування міст чи сіл; розорення, не виправдане військовою необхідністю, та інші злочини;
  • c)  злочини проти людства , а саме: вбивства, винищування, поневолення, заслання та інші жорстокості, вчинені щодо цивільного населення до або під час війни, або переслідування за політичними, расовими або релігійними мотивами з метою здійснення або в зв'язку з будь-яким злочином, підлягає юрисдикції Трибуналу, незалежно від того, чи були ці дії порушенням внутрішнього права країни, де вони були здійснені, чи ні.
  • Міжнародний трибунал в Нюрнберзі «озброїв» національні трибунали повноваженнями і матеріалами, необхідними для винесення вироків злочинцям. Стаття 5 говорить, що всі положення даного Статуту повинні неухильно дотримуватися національними трибуналами: «У разі потреби і в залежності від кількості які потребують розгляду справ можуть бути засновані інші трибунали; порядок установи, функції і процедура кожного з трибуналів будуть тотожні і будуть регулюватися цим Статутом ».

    У Радянському Союзі не існувало практики заочних судів, тому вирок Бандері не було винесено.