хочу сюди!
-
-
43 роки, близнюки, познайомиться з хлопцем у віці 35-50 років
Замітки з міткою «історія»
СЕНЕКА. Цитати.
- 23.09.22, 20:09
Вся Жорстокість випливає від Слабкості
Інколи навіть Жити є актом Мужності
Удача -- це те, що трапляється
при підготовці Можливості
2
Із легенд древніх українців ( аріїв).
- 23.08.22, 10:50
Спочатку не було нічого....з пітьми первісного безладу ( нурти) раніше інших створінь виникли води. Первісні води є основою творення Всесвіту в арійському міті про сколочування океану.
( З цією легендою я не погоджуюсь, тому що, перед стихією води повстало повітря)
*****
Господь створив землю, а потім людей і вони довго жили без Сонця.
З жалівся Господь над світом і послав святе Сонечко"
( Погоджуюсь з цією легендою. Людство старше за Сонце)
*****
Кам'яні баби - то колись люди були, їх звали великдонами, а інші велетнями. Це кажуть був превеликий народ і жив він до створення Сонця.. Як послав Господь Сонце, стали великодони на могили і стали плювати на нього.
Діди розповідають, якось виїхав чоловік з погоничами, запріг 8 пар волів у плуг й оре собі. Коли це де не візьмись з-за Дніпра з'явився велетень, забрав усіх з волами з плугом в жменю, ступив кілька кроків і опинився верст за сто біля своєї матері. Приніс і показує :- Дивись, мамо, яка мала муравка, а землю псує.
Мати поглянула і каже :- Віднеси синку де взяв, нехай псує, з неї колись люди будуть...
( Кам'яні баби були створені для охорони земель древніми магами.
Велетні дійсно проживали на території України.)
*****
В печерах жили Змії з трьома головами, вони літали світом їли людей і всяку звірину. Довго вони жили на світі й може б ще жили, так завоювали їх богатирі - велетні.
( Дійсно в епоху динозаврів велетні їх завоювали)
******
На 8-9-10 березня прадавня Дідивня - Задушня Субота. Діди їли - пили і молилися Богу танцюючи на гробах. Плескаючи в долоні померлим : - Ла - Душі..Приспівуючи при цьому " Плещу у Ла - душі за померлі душі"
(Це древня магія, яка зв'язує покоління минулого з теперішнім. Оберіг .
Зараз воно поширено в танцях, в аплодисментах, та в плесканнях долонь малечі)
*****
Символ Божественної триєдності називається " Чер", "Щр", " Шир", " Щир", " Чар". Ще тоді, коли шиплячі приголосні звуки чітко не розрізнялися. Культ Триєдиного Божества , що називається " Шр" навіть графічно відображено в літері "Ш". І в гербі сучасної України.
Як бачимо, наша древня свята земля під захистом Божественної Сили.
Зі святами!
Шануймося!
Все буде Україна!
( З цією легендою я не погоджуюсь, тому що, перед стихією води повстало повітря)
*****
Господь створив землю, а потім людей і вони довго жили без Сонця.
З жалівся Господь над світом і послав святе Сонечко"
( Погоджуюсь з цією легендою. Людство старше за Сонце)
*****
Кам'яні баби - то колись люди були, їх звали великдонами, а інші велетнями. Це кажуть був превеликий народ і жив він до створення Сонця.. Як послав Господь Сонце, стали великодони на могили і стали плювати на нього.
Діди розповідають, якось виїхав чоловік з погоничами, запріг 8 пар волів у плуг й оре собі. Коли це де не візьмись з-за Дніпра з'явився велетень, забрав усіх з волами з плугом в жменю, ступив кілька кроків і опинився верст за сто біля своєї матері. Приніс і показує :- Дивись, мамо, яка мала муравка, а землю псує.
Мати поглянула і каже :- Віднеси синку де взяв, нехай псує, з неї колись люди будуть...
( Кам'яні баби були створені для охорони земель древніми магами.
Велетні дійсно проживали на території України.)
*****
В печерах жили Змії з трьома головами, вони літали світом їли людей і всяку звірину. Довго вони жили на світі й може б ще жили, так завоювали їх богатирі - велетні.
( Дійсно в епоху динозаврів велетні їх завоювали)
******
На 8-9-10 березня прадавня Дідивня - Задушня Субота. Діди їли - пили і молилися Богу танцюючи на гробах. Плескаючи в долоні померлим : - Ла - Душі..Приспівуючи при цьому " Плещу у Ла - душі за померлі душі"
(Це древня магія, яка зв'язує покоління минулого з теперішнім. Оберіг .
Зараз воно поширено в танцях, в аплодисментах, та в плесканнях долонь малечі)
*****
Символ Божественної триєдності називається " Чер", "Щр", " Шир", " Щир", " Чар". Ще тоді, коли шиплячі приголосні звуки чітко не розрізнялися. Культ Триєдиного Божества , що називається " Шр" навіть графічно відображено в літері "Ш". І в гербі сучасної України.
Як бачимо, наша древня свята земля під захистом Божественної Сили.
Зі святами!
Шануймося!
Все буде Україна!
9
Ми не забули
- 27.06.22, 06:50
Печера дракона:
Лавров заявив, що у України немає історії без "русского народа".
Мені аж цікаво стало, коли подолянин і греко-католик Мелетій Смотрицький (який ніколи у житті не бував у Московії) створював Грамматику Смотрицького, по якій училися читати Петро І, Васілій Тредіаковський і Михайло Ломоносов (по словенськи, мовою оргіналу - руською мовою там називалася сучасна українська), чи відав Смотрицький, що його батьківщина не має спільної історії без отих на сході, які в той час не мали власної граматики і боялися голити бороди, бо вважали що в бороді душа живе?
А Петро Могила, коли засновував Києво-Могилянську академію?
Скільки з твердження що Україна не має власної історії без Московії, реготав би князь Василь-Костянтин Острозький - засновник Острозької академії - можете уявити самі.
Саме тому вони й бісяться. Бо ми не забули всього цього.
8
Школа ненависті. Урок 5. Нєпабєдимий і лєгєндарний донний флот
- 14.04.22, 13:31
Те, що країна Фейкаша дуже полюбляла казки пра вєлічіє, відомо всім. Але дуже небагато хто знає, наскільки росєйські фейкі вкорінилися у нашій свідомості.
І якщо у першого пересічного спитати: "Хто є друзями Росії?", він, не замислюючись відповість: "Армія і флот".
Щож, армію ми вже бачили в дії. І те, що Фейкаша не виграла жодної війни у 20-му сторіччі, а у 19-му ще декілька глобально ганебно програла, а у 18-му і самої Фейкаші як такої, судячи з усього, не було і паруські ніхто там не гомонів, теж стає відомими фактами.
Тепер про флот. Да, за допомогою голандських, німецьких та італійських інженерів жопоруки якось будували кораблі. І деякі з них були видатними зразками військового корабельництва. Деякі місцеві інженерні таланти теж були. Але їх ініціативи всіляко знищувалися бюрократією і дуже вдалі концепти, на щастя ворогів рашки, так і не були втілені у життя.
Але і ті кораблі, що вдавалося побудувати і спустити на воду, жили недовго. Тому що керували армією та флотом дворнікови, та суворови, що тільки і могли робити все через альпи і завалювати ворога трупами бурятських та пскопських селян.
У ракетного крейсера "Москва" є дуже багато легендарних попередників. Які на свій час були найкращими воєнними кораблями сучасності. Їхня доля склалася однаково нездарно.
"Москві" пощастило. Вона, так би мовити, пала у бою. І може стати символом найбільшої і найтупішої морської поразки у 21 сторіччі.
Її попередники всі закінчили менш славетно.
Почати можна, мабуть, з "Варяга", який героїчно від'ємно сплив у бою з японцями. Мешканцями на той чам невеликої країни, населеної селянами, яка не мала залізничного та телеграфного сполучення між островами і жила традиційним життям 18-го сторіччя. за виключенням великих міст.
Наприкінці Першої світової Миколаївський завод нарешті зміг подолати велике крадівництво чиновництва та завершив великі та прогресивні кораблі - лінкори "Імператриця Єкатерина Велика", та "Імператор Олександр 3". На той час вже існував третій великий корабель - лінкор "Імператриця Марія".
Вони стали частиною донного Черноморського флоту, і всі думали, що їх омине доля вічно бути потопленими і вони допоможуть домінувати у Чорному морі та лякати німців з їх крейсерами, що дуже сильно поступалися новим кораблям.
Але тут з'явився "великий" адміралъ Колчак, який взяв командування флотом на себе.
І гордість фейкашного флоту одразу стала йти за відомою адресою.
Першою стала "Імператриця Марія". Вона навіть вийшла у море. Але рукожопи щось там зробили не так, відбулися "хлопкі" та "задимленія"і вона успішно сплила до дна.
Другий і третій лінкор дуже злякалися двох стареньких на той час німецьких крейсерів, що зайшли у море під турецькими прапорами, втікли до новоросійську. І там героїчно були затоплені Колчаком за наказом Леніна (обидва - герої України, це саме нам треба було знімати кіно про цих козаків, які відчайдушно нищили москальский флот).
Таким чином Фейкаша лишилася всіх навновіших і найбільших кораблів того часу. А п'яна матрозня, якій ніде було вже служити, пішла воровати та гвалтувати до Бесарабії.
Історії "славних рускіх авіаносцев" 20 сторіччя всім відома. Старий пєрдун та китайський ресторан. На плаву залишився лише індійський їх братан, якщо не помиляюсь. Єдиним умовно "авіанєсущім" коритом залишався "Москва" - реликтовий "вєртолетоносєц", якому на момент закінчення кар'єри було 43 рочки. Тепер і він "хлопнув".
І друзів у Фейкаші стало ще менше. А всі зрозуміли, що не тільки армії нема у "свєрхдєржави", а ще й флоту.
І це дуже гарно. Слава Україні!
на фото: "Імператриця Марія" у успішному "антибоєвом палаженії".
4
Бросьте жертву в пасть Ваала!
- 08.03.22, 14:52
Увага! Мовний дисклеймер:
Написано языком врага, потому что это адресовано скорее им, нам и так давно все понятно все последние 400 лет истории.
Написано языком врага, потому что это адресовано скорее им, нам и так давно все понятно все последние 400 лет истории.
Ваал, один з богів давнього світу
Жил в одной провинциальной но беспокойной на голову стране один писатель. Не мыслитель, поскольку мыслить в той стране было запрещено уже несколько столетий, а так - созерцатель и написатель. Копипастер реальности, если коротко. Звали его Леонид Андреев. Копипастер был он знатный. Образы были у него рельефные, мускулистые и запашистые. Потому у интеллигентских подсвинков был он в чести. Даже русский нацист Толстой уступал Андрееву в популярности и плел какие-то козни в писательстком гадюшнике. Но Леониду все было пох. Он живописал жизнь обычных людей, восхищался их мелкими подлостями, глупостями, жадностью и жестокостью, приговаривая: вот она - душа-то руууская. Зато как напьется такое жывотное, изобьет жену, детей, щенка-котенка ногами запинает до смерти, потом сидит и плачет скупою слезою. Добрый потому что где-то внутри. Загадочный. Понемногу продвигал идеи религиозного русского нацизма. Живописал прелести коррупции, мол, воруют чиновники, а что делать? Жалование-то мелковато. а люди они добрые где-то внутри.
За это писателю платили достойно, и он эти большущие деньжищи пробухивал с бомжами на возкалах и в кабаках с чернью. Ну, писатели и артисты - они все такие. Жалкие позеры.
Да и хер бы был с этим Леонидом Андреевым, но случился у него сын по имени Даниил. Тоже писатель, как вы понимаете. Не коммерсант и не слесарь вышел. Бездельник, одним словом.
Жил бы он себе тоже в надрывном живописании кизяков в Сормове и смертельных бухачках в притонах как папаша, но случилась жопа. Оказалось, что у «русского» народа есть еще более поганая часть. И именно она и взяла верх.
Схватили бездельника Даниила большевики да и упекли в тюрячку за то, что "антилигент", в самый что ни есть Владимирский централ. И там чувак и поехал кукухой. В чем его обвинять совершенно нельзя, поскольку хуже нечеловеческой жизни на московии есть только московитская тюрьма.
Медленно сходящий с ума на протяжении десяти лет, Даниил описывал творения своего больного разума. И создал книгу, сколько страшную и вредную, сколь и достойную места в пантеоне наикриповейших творений человечества. Чем и заслужил место между Вергилием, Данте (это не герои DMC) и Сведенборгом (не считая экзистенциалистов 20-го века).
Книга объединила набор разрозненных глав и получила название «Роза мира».
И хер бы был с этой мракобесной книгой, но она стала библией для разного рода русских нацистов – от преподавателей йоги до членов тайных сообществ на Старой площади.
Потому что Даниил Андреев там описал все, что видел своим помутившимся взором: великих «уицраоров» - демонов государственности, «античеловечество» «игв», живущее с нами на одной планете (о, да, мы знаем), «ангелов», «демонов», «низвергнутых богов» и многослойные духовные и ментальные миры.
Писатель-недоучка своего времени, он изложил все мракобесные теории, блуждавшие тогда в модных салонах столиц, экзерсисы Одоевского, фантазии Гофмана, рассуждения Галилея, Ньютона, Уильяма Блейка и еще чорт знает кого – все, что он успел узнать и прочесть до тюрьмы.
И главной проблемой этой книги было то, что именно на «русский» народ, как всегда, была возложена миссия спасения мира, борьбы с Антихиристом и утверждение своей, «русской» правды над всем миром.
Самое оно для начинающего нациста. Все в одном наборе. Тайное знание, «С нами Бог», «Особый путь», «Мы всех спасем, а кого не спасем – уничтожим».
В общем, ничего нового.
И хер бы с этим всем, как и со всем московитским. Но я увидел одну коренную проблему всего «русского». Которая их и погубит. В которой и есть спасение для всех остальных. Яйцо в зайце. Игла в яйце.
Да, обезумевший от ужасов заточения в бесчеловечной тюрьме писатель почти реально видел то, что описал.
И Непостижимого Гагтунгра. И монументы Великого Игвы. И темные города Античеловечества. И Остров отступника, на котором заточена душа Иуды и зарево от его страстных молитв о прощении. И Антихриста, который "будет невысокого роста, скромный интеллигентный европеец и вместо войны он сначала будет торговать". И Спасителя, который выйдет на свет где-то в Сибири.
Я даже допускаю, что это реально.
Что Андреев действительно прозревал в другие миры.
Что он действительно это видел, или ему это показали.
Но проблема в том, что он не понял показанного.
И не сказал своему народу от гнилого семени.
Что это именно они – Античеловечество. Что зловещий демон власти, пожирающий миллионы душ – это их божество. Что Великий Игва – это их лидеры, ведущие стада на убой уже пятый век. Что все они от рождения поражены этим проклятием.
Что Спаситель, Ангелы и воины света – это другие люди, это те, кто борется с этой проклятой ордой уже пять веков.
И самое главное – что описанный им крах Тьмы – это их крах. Уничтожение и исчезновение первородного чистого зла на этой планете.
И то, что Спаситель явится в Сибири и нанесет решающий удар – верный символ. Мы же знаем, чья Сибирь. Сибирских угнетенных народов, живших в понимании с природой и умевших правильно толковать ее знаки.
Зная, что они есть сторона Зла, русские нацисты по-другому сложили бы концепцию своего существования. Мы видели пример немецких нацистов. Которые сознательно построили свою идеологию на темной мистике. Было достаточно эффективно. До поры.
А теперь абзац для нас.
Нельзя воспринимать московитов хотя бы в какой-то степени позитивно. Нельзя их гуманизировать. Нельзя легитимизировать их раскольническую веру. Она не имеет ничего общего с христианством, что бы мы не имели в виду под этим названием.
Потому что это – воинство античеловечества и путь их – только вниз, в ад, на свалку Вселенной. Где валяются лишь скорлупки от уничтоженных звериной яростью демонов их душ.
Это сам Андреев написал, да. И главное понимать, о ком.
Урок литературы окончен. Домашнее задание: напишите в комментах рецензии 
))
))
0
Четверта "втрачена" донька Ярослава Мудрого була королевою Англі
- 14.02.22, 08:39
- Ми любимо тебе, Україно!
Станіслав Бедрак · 8 лютого о 23:06 ·
#наша_історія #постаті #жінка_в_історії
Четверта "втрачена" донька Ярослава Мудрого була королевою Англії.
Агата Київська, королева Англії. Дружина короля Едварда. А ще історики називають її «втраченою» четвертою донькою Великого князя Київського Ярослава Мудрого і Інгігерди — доньки шведського короля Улофа III. Це вона пов’язала теперішню правлячу британську династію Віндзорів з київськими Рюриковичами (через шотландський правлячий дім Стюартів).
Існує гіпотеза англійської дослідниці Н.Дей, що Агата була дочкою Володимира Великого та Анни Порфірородної, візантійської принцеси. Походження Агати й досі спричиняє суперечки.
Вважається, що у Ярослава Мудрого було тільки три доньки. Утім, на фресці Софійського собору зображено чотири доньки. Перша Анастасія — королева Угорщини, дружина короля Андраша І. Друга – Єлизавета (Еллісіф), королева Норвегії, дружина короля Гаральда III Суворого, потім дружина короля Данії Свейна II Данського. Анна — королева Франції, дружина короля Генріха. І… цілком ймовірно, Агата, королева Англії.
Можливо, тому її ім’я не таке відоме, що їй спочатку не дуже пощастило з заміжжям. У літописах згадки про королеву Агату датовані 1066 роком. (У ті часи на місці Москви квакали жаби, в лісах бігали дикі мокші).
А рідними братами цих князівен, доньок Ярослава Мудрого, були: князь Всеволод Ярославич, чоловік принцеси Марії, дочки імператора Візантії Костянтина IX Мономаха (1046), від шлюбу народився Володимир Мономах; князь Ізяслав Ярославич, чоловік принцеси Ґертруди, дочки польського князя Мешка II (1040); князь Святослав Ярославич, чоловік німецької графині, внучки цісаря Генріха II, імператора Священної Римської імперії; князь Ігор Ярославич, чоловік німецької принцеси Кунігунди, графині Орламіндської; князь Володимир Ярославич, чоловік німецької графині Оди, дочки великого графа Ліпольда фон Штаде.
Але повернемося до Агати, котру історія незаслужено «забула» і ледь не стерла з пам’яті наших співвітчизників.
У той час Англія потерпала від набігів вікінгів. Майбутній чоловік Агати народився саме в період данського вторгнення до англосаксонського королівства. Після раптової смерті батька Едмунда Едуарда та його брата Едвіна вивезли у Данію, щоб згодом позбутися. Але їх врятували прибічники англо-саксонського королівства і вивезли принців до Русі, де царювала донька короля Швеції Олафа Інгігерда. Вона любила, коли в її палаці гостювали принци, взяла над ними опіку.
Ось там і зустрів принц-вигнанець Едуард Агату. Шансів на те, що він поверне собі корону, було дуже мало, тому дуже ймовірно, цей шлюб був справді з великого кохання, а не з розрахунку.
З біографії її чоловіка Едуарда Вигнанця відомо, що він підтримував угорського короля Андраша I і супроводжував його в поїздці з Києва до Угорщини у 1046 р. (а ми пам’ятаємо, що дружиною Андраша І стала Анастасія Ярославна), після чого тривалий час перебував при його дворі. За логікою, так він міг одружитися з сестрою Анастасії Агатою, до того ж низка хроністів впевнено повідомляє, що сестра Агати була королевою Угорщини.
…Тільки через десять років сталося так, що він все ж став королем. У них народилася донька Христина. Ще через 5 років — Маргарита, котра увійшла в історію як перша свята Шотландії. Трохи пізніше — син Едгар Етелінг. Невдовзі Едуард Вигнанець помер. Історики стверджують, що його отруїли.
Овдовіла Агата Київська залишилася в Англії з трьома своїми дітьми. Її син Едгар, останній нащадок Уессекської династії, встиг побути королем Англії всього два місяці, як за трон знову розгорілася битва, котру виграв Вільгельм Завойовник.
Донька Гаральда Суворого, котрий теж програв битву за англійський трон, принцеса Гіта — втекла до Русі і вийшла заміж за онука Ярослава Мудрого Володимира Мономаха і невдовзі стала мамою Мстислава Великого та Юрія Долгорукого.
А Агата з двома доньками вирішила повернутися через Францію, де була її сестра Анна, до Угорщини, і там, біля сестри, планувала доживати свій вік. Але шторм прибив їхній корабель до Шотландії, де їх гостинно зустрів король Малкольм ІІІ і запропонував залишитися там назавжди, одружившись з донькою Агати Маргаритою. У них народилося четверо шотландських королів: Едмунд, Едгар, Олександр I та Давид I (Ярославу Мудрому вони доводилися правнуками).
Там, при дворі, Агата, королева Англії, допомагала своїй доньці, будувала храми та монастирі. Маргарита при цьому прославилась своїми релігійними реформами та своїм впливом на культурну трансформацію шотландського королівства, за що в 1250 р. була прирівняна до святих папою Інокентієм IV. 1673 року Маргарита була проголошена небесною покровителькою Шотландії. Ім’я Маргарити присвоєно найдавнішій будівлі Единбурга та каплиці королівського замку. Університетський коледж в Единбурзі також названо на її честь. Королеву Маргариту Шотландську поховано поруч із чоловіком у Данфермлинському абатстві. Молодша донька Агати Христина стала абатисою в Гемпширі.
А згодом онука Агати Матильда була видана заміж за сина Вільгельма Завойовника, майбутнього короля Генріха Першого. За онука Маргарити, єдиного сина та нащадка Давида I, Генріха Шотландського, графа Хантінгдона (1114-1152), в 1139 р. була видана заміж правнучка Анни Ярославни, королеви Франції, Ада де Варенн (бл.1120-1178).
Королевою Шотландії Ада так ніколи і не стала, оскільки її чоловік помер на рік раніше за свого батька. Але два її сини з трьох стали шотландськими королями — Малкольм IV (1142-1165) та Вільгельм I Лев (1143-1214). Дочка Маргарити Матильда була королевою Англії, прабабусею легендарного короля Річарда Левове Серце.
Агата пережила свою доньку, зятя та сина, закінчивши дні у монастирі. Серед її нащадків — знаменита Марія Стюарт і навіть нинішні правителі Британії.
Така ось поки що не до кінця з’ясована, але від того ще більш інтригуюча історія, про яку не встиг написати Шекспір, але котра варта уваги істориків. Бо династійні зв’язки поєднують Київську Русь з усіма наймогутнішими державами світу.
З князівнами руськими мали за честь зв’язати свої долі вищі особи європейських країн не задля претендування на престол подружньої батьківщини, а щоб заручитися підтримкою і впливом їхніх батьків та братів.
Серед руських князівен (доньок князів Русі), відомих історикам імен, тридцять три дівчини мали імена слов’янські. З них стали княгинями руськими дванадцять князівен. Чотири княжни заручилися з королями Польщі і ще дві – з королями Угорщини. Дві княжни стали княгинями Померанії. Серед доньок князів з Русі, що мали певні з вищезгаданих імен слов’янських, вийшли також княгиня Мазовша, герцогиня Шлезька, герцогиня Познанська.
Мариця, дочка Володимира Мономаха, була дружиною Леона – сина Діогена, що претендував на візантійський престол, а донька нащадка Володимира Мономаха, Великого князя Київського Мстислава Гаральда – Добродія (від шлюбу зі шведською принцесою Христиною), прийнявши християнське ім’я Ірини, стала імператрицею Візантії після одруження з Андроніком Комніном.
Онучка Ярослава Мудрого Прокседа Всеволодівна (прийняла християнське ім’я Євпраксія) була дружиною маркграфа Нордмарка Генріха, а згодом німецького цісаря Генріха IV і відома в Європі під ім’ям Адельгайда. Історії відомо ще п’ятдесят п’ять княжих доньок, з яких двадцять дві вийшли заміж за руських князів. І кожна історія — унікальна й неповторна.
Джерело : https://33kanal.com/news/151114.html
3
Цікавий серіал з історії україномовний
- 15.01.22, 09:59
- Ми любимо тебе, Україно!
Цікавий серіал з історії україномовний і гарно проілюстрований, тому рекомендую заходити, підписуватись, одобряти, поширювати, коментувати і сприяти.
1
"На Октября"
- 08.11.21, 09:40
Багато років тому, в країні під назвою СССР, цього дня (7 листопада) відзначалося свято Великої Жовтневої Соціалістичної Революції... Молодшому поколінню вже, пожалуй, і не пояснити, що воно таке...
Люди виходили на парад похмурими осінніми вулицями і несли червоні прапори і транспаранти з понаписуваною абракадаброю... В сірому небі літали ворони і байдуже срали додолу...
Люди терпляче то слухали і сильно чекали закінчення містерії на предмет випить... В магазині можна було купить якийсь дефіцит, тіпа тюльки й халви в сірій, твердій, жирній бумазі... На колір, смак та консистенцію бумага і халва були однакові, але халва була солодка...
Комунізм амбітно обіцяв, що скоро в магазінах можна буде купить все, що тобі треба, за безплатно... Але поки що в магазінах не було ніхера даже за гроші... Яких, в принципі, теж не було...
Ленін стояв пам'ятником біля клубу і дивився, щоб ніхто не втік з параду до його завершення...
Справжній Ленін лежав в мавзолеї під склом. Я бачив, коли був у Москві з батьком. Ленін був мертвий і, як на мертвого, виглядав цілком пристойно... В костюмі... Я думав про те, що скоро вчені винайдуть "живу воду", побризкають нею на Леніна, і Ленін оживе, і вже буде жить всігда...Працівниці "чайної" в білих халатах споглядали парад з порогу і лузали насіння... Чоловіки час від часу оглядалися на "чайну", і вздихали...
Комунізм все не приходив...
Я, пам'ятаю, весь час думав: якщо треба було строїть комунізм, то якого хера було робить "соціалістичну" революцію, а не "комуністичну" зразу?... Чому соціалізм не можна було пропустить? Спитать не було в кого...
Діти співали "Что тебе снится крейсер Аврора" і тримали в руках портрети столітніх дідів з політбюро цекакепеесес... Брежнєв, Суслов, Косигін, Гречко...
Найменших, ще геть не тямущих дітей цими днями приймали в "жовтенята", вішали зірку на шкільну форму... Така собі примусова поголовна ідеологічна вакцинація... Подібний неймінг викликав скорше якісь асоціації з інфекційним гепатитом ("жовтуха"), а не революцією...Чиста, сука, Візантія в її найогидніших гротескних формах...
А крейсер Аврора був припнутий цепом в Ленінграді на річці, як собака...
"В сімнадцятому році, в жовтні,
Щоб ти щасливо жив сьогодні...
Його гармати бойові
Проголосили дні нові"...
Цікаво, нащо моя пам'ять це пам'ятає напам'ять через сорок з лишнім років... Часом не помню, скільки мені точно років... 52? 51? 53?... Треба калькулятор... Так: 2021 мінус 1969... - 52 пише... Ну, дето так... - А цю херню про крейсер чогось помню... Треба ж тобі...
Після параду треба було нести прапори й транспаранти назад в школу й здати вчителю праці... Там вони чекали наступної "революції" чи "побіди"...
Потім вчитель праці урочисто запрошував до своїх апартаментів вчителя фізкультури і вони вдвох пили самогонку з одного стакана... - "Ну, давай за того октября!", - спрагло виголошував фізрук... - Закусювали... То тюлькою, то халвою... То бумагою...Потім, коли союз розвалився, фізрук і трудовик вже пили просто так... Без празника...
Увечері по телевізору показували кіно "Комуніст" або "Чапаєв"... В кінці фільма комуніста вбивали кляті жирні куркулі з довгими нечесаними бородами... Кожного разу... Кожен рік... Чапаєва вбивали тоже...
(с) Віктор Чепинога
6
