хочу сюда!
 

Спутница

49 лет, водолей, познакомится с парнем в возрасте 50-50 лет

Заметки с меткой «антирейдер»

Земля не депутатів – громадян! Тому кияни припиняють дерибан


Практичний семінар «Кожному киянину по 11 соток в межах міста»
Дата та місце проведення :
30.11.2017р. о 17.00 за адресою м. Київ,
вул. А. Малишка,25/1. в приміщенні клубу
територіальної громади Дніпровського району м. Києва

Приводом методичного семінару, що проводить група громадян з метою впровадження конституційних норм у всіх сферах життя суспільства, з одного боку послужила інформація, розповсюджена народним депутатом України Б. Березою на власній сторінці Фейсбуку, https://www.facebook.com/borislav.bereza/posts/2168733529819408?pnref=story який мав сміливість надати оцінку ганебній діяльності депутатів Київради, що системно реалізовують програму продажу київської землі забудовникам – монополістам. З іншого боку претензії «департаментів КМДА» до громадян України, що захищають київську землю від рейдерів санкціонованих «депутатами Київради».

Піднімаючи реально жахливу проблему для столиці України як тотальні забудови і ущільнення житлового простору Києва, Борислав Береза, своїм постом, будучи народним депутатом, не знаходить виходу для киян і задає риторичне питання чи проковтнуть кияни подібний дерибан землі. Він пише : «будет вырублен и уничтожен почти весь лес между жилыми массивами Троещина и Лесной. Напомню, что согласно ДПТ поселка Быковня, лес уже уничтожается. и скоро у крупнейшего спального района Киева – Деснянского – леса не останется». На що ми, кияни, що об’єднались на платформі Конституції України, як механізму наведення порядку, звернулись до депутата Верховної ради Б. Берези з запрошенням на захід, щоб ознайомити його з реальним механізмом наведення порядку в містобудівній та землевпорядній діяльності Київради та КМДА. 23.11.2017р в після робочий час надіслали йому листа по електронній пошті bereza.boryslav@rada.gov.ua, повідомили йому про те в коментарях до його горезвісного посту, 24.11.2017 р. зателефонували секретарю його приймальній на Сабурова , 8, Наталії ( ПІБ повідомити посоромилась ) з тим, щоб перевірити отримання та уточнити можливість присутності. І виявився дуже прикрий факт, що лист «не надійшов». 

Сподіваємось, що через його помічника Олександра Холода лист і об’ява про подію дійде таки до Борислава Берези і йому ніщо не буде перешкоджати до Дня місцевого самоврядування зустрітись з киянами, щоб дослідити таки механізм реальних реформ в Україні, в результаті яких держава набуде ознак права і суб’єктності, що не сталося за 26 років незалежності. Час прийшов це реалізувати нам – народу в режимі безпосереднього управління національним багатством оформленим в територіальних громадах. Для того кожному громадянину потрібно набути знань ефективного власника публічною власністю. Приєднуйтесь до тих, хто в тому знавець.

Зустріч з юристом, конституційним правозахисником Риммою Білоцерківською відбудеться в режимі стрім технології. Хто ще не знає, вона з командою ГО «Правовий простір» розробила методику втілення програми « Кожному киянину по 11 соток в межах міста». ГО «Самоврядна громада», опікуючись питаннями місцевого самоврядування в Києві, розповсюджує ці знання і власно членами та прихильниками проходять практику отримання землі в Києві під садово дачні ділянки та гаражі. Нам є чим поділитись. Ми оприлюднимо громадівські проекти, реалізацію яких будемо проводити не за боргові кошти, європейські гранти, а за рахунок національних ресурсів України.

Ми знайшли незайняті, безхазяйні земельні ділянки і навчимо як те ж саме зробити всім бажаючим. Запрошуємо стати учасниками даного заходу і отримати досвід реалізації власних конституційних прав. В наш час розгубленості службовців нелегітимних кабінетів «влади» та «депутатів», що до війни загрались у «владу» такі справи не лише можливі, але у відповідності до права народу на самоврядування обов’язкові для виконання. Чекаємо на вас в стрім режимі і в актовій залі для особистого спілкування.

Оргкомітет по встановленню конституційного устрою в Києві готовий оприлюднити проект в центральних ЗМІ. Чекаємо журналстів і репортерів на контактах даного сайту.

Рейдерский захват паевых земель, принадлежащих воинам АТО



Как стало известно со слов местных жителей, свидетелей происходящего, в Запорожской области Мелитопольского района, на территории Терпеньевского поселкового совета с 2014 года продолжается рейдерский захват паевых земель, принадлежащих офицеру-пограничнику, участнику АТО (кадастровые номера: 2323085100:05:022:0001, 2323085100: 05:018:0001, 2323085100:05:002:0,001).

В течение 2014-2017 годов собственник земли 5 раз через местный суд возобновлял уголовное производство № 12012080140000030 по ст. 197-1 ч.1 УК Украины «Самовольное занятие земельного участка», и в настоящее время начальник Следственного отдела Мелитопольского ГО полиции Андрющенко и процессуальный руководитель от прокуратуры в очередной раз согласовали Постановление о закрытии указанного производства.
Проблема в том, что собственник земли - пограничник даже не может физически вступить в права землевладельца. Органы местной прокуратуры, полиции (бывшей милиции) явно потворствуют рейдерской деятельности со стороны предприятий гр. Аблямитова Алета Ескандеровича (ЗАО (ОАО) «Весна-1», ООО «Аблямитов» и др.).

Как стало изестно, гр. Аблямитов Алет Ескандерович, владелец ЗАО «Весна-1», за свою противоправную деятельность (самозахват земель пайщиков бывшего совхоза «Весна»), ежегодно получает компенсацию налогов из государственного бюджета Украины, за 2014 — 1330 726,67 грн .; 2015 года -1809120 грн., за 2016 — 1749750, 80 грн.

По рассказам местных жителей, на счету людей, якобы связанных с Аблямитовым многочисленные избиения, грабежи владельцев земли, уничтожение собственности и урожаев пайщиков, в том числе и доведение до самоубийства … и получения поощрения в здании Мелитопольской райгосадминистрации ко Дню работников сельского хозяйства.

Кроме того, заместитель начальника ВП — начальник следственного отдела Мелитопольского ГО ГУНП в Запорожской области подполковник полиции Андрющенко Сергей Владимирович, засветился во время событий 9 мая 2017 года в Мелитополе.
Пограничник же продолжает службу в АТО …

«Что защищают эти ребята, и сколько надо иметь терпения и выдержки чтобы с этим жить? Когда мы изменим эту страну?» — спрашивают наши собеседники.

Побороть земельное рейдерство: «Партия «Відродження» инициировал



Недавно вся страна наблюдала за тем, как около сотни парней спортивной наружности ночью пытались захватить агрофирму «Оржицкая», расположенную в селе Тарасенково на Полтавщине. Неизвестные приехали в село на четырех автобусах и пяти легковых автомобилях, ворвались на территорию предприятия и временно заблокировали его работу. Сотрудники агрофирмы с помощью крестьян прогнали незваных гостей, а некоторых из захватчиков даже закрыли в автобусе, на котором те приехали. Общими усилиями, благодаря вмешательству народных депутатов, министра МВД, благодаря тому, что событие получило широкую общественную огласку, этот рейдерский захват удалось предотвратить. Но до сих пор существует риск того, что ситуация повторится.

Аграрное рейдерство на Полтавщине

Как рассказал народный депутат группы «Партия «Відродження» Олег Кулинич, избранный на Полтавщине, владелец «Агрофирмы «Оржицкая» Валентин Несен обратился к нему примерно за две недели до нападения. Он сообщил, что в состав участников агрофирмы по поддельным документам пытается войти неизвестная компания, зарегистрированная за рубежом.

«Если бы не своевременное реагирование, если бы не люди, работающие на предприятии, если бы не оперативные и слаженные действия прокуратуры и Национальной полиции Полтавской области, то предприятие было бы потеряно. А это 350 рабочих мест, это работа и зарплата - все то, за счет чего живет село. Это спланированная рейдерская схема, в которой задействованы многие участники. Поэтому мы добьемся того, чтобы ее организаторы и исполнители понесли наказание. Это, в частности, поможет вернуть доверие людей к государству, в правоохранительные органы, потому что сегодня люди отчаялись, они могут рассчитывать только на себя», – сказал Олег Кулинич.

Кроме министра юстиции Украины, по факту нападения на аграрное предприятие народные депутаты группы «Партия «Відродження» обратились к Национальной полиции и Генеральной прокуратуре с требованием скорейшего расследования инцидента и установления личности заказчика этой атаки. А также разработали изменения в законодательство, которые легли в основу нового антирейдерского закона.

Рейдерство в масштабах Украины

"Нападение на агрофирму «Оржицкая» на Полтавщине - лишь один из случаев, который получил общественный резонанс. Хотя на самом деле проблема земельного и имущественного рейдерства в Украине приобрела сегодня угрожающие для экономики масштабы, - говорят в партии "Відродження", - "Рейдеры атакуют по всем направлениям: отбирают квартиры, земельные наделы, офисы и целые предприятия. Только в текущем году и только в аграрном секторе произошло почти 800 неправомерных захватов бизнеса. Если говорить о других зафиксированных случаях, то только за девять месяцев этого года Антирейдерская комиссия Минюста вернула в собственность граждан более 5500 земельных участков общей площадью почти 7000 гектаров. Удовлетворила 453 жалобы в отношении объектов недвижимого имущества и о регистрации юридических лиц!". По мнению первого заместителя председателя партии «Відродження» Владимира Пилипенко, такое положение дел свидетельствует о неспособности власти защитить бизнес, а также о тотальной коррумпированности исполнительной и судебной системы.

«Ежедневно в Украине происходят попытки рейдерских захватов предприятий, и, к сожалению, во многих случаях они успешны. Это свидетельствует о том, что отсутствует надлежащий законодательный механизм противодействия рейдерству в аграрной сфере. Фермеров необходимо защитить от рейдерских посягательств, которые сейчас происходят по всей Украине. Сегодня люди не верят власти и рассчитывают только на собственные силы. Когда на агрофирму приходят рейдеры, крестьянам своими силами приходится отстаивать предприятие», - сказал Владимир Пилипенко.

Поэтому народные депутаты группы «Партия «Відродження» вошли в состав рабочей группы в парламенте, которая в ближайшее время разработает законопроект о борьбе с рейдерством.

«Сейчас в рамках работы Комитета по вопросам аграрной политики и земельных отношений, при участии представителей депутатской группы «Партия «Відродження», Министерства юстиции, Госгеокадастра, экспертов наработаны соответствующие предложения изменений в законодательство, которые в ближайшее время будут вынесены на рассмотрение парламента. Ожидается, что новый закон о борьбе с рейдерством будет принят до Нового года. Нам надо действовать очень оперативно, чтоб положить конец такому позорному явлению, как рейдерство», – сообщил первый заместитель председателя партии «Відродження».

По мнение Пилипенко, в Украине сложилась ситуация, когда добросовестные предприниматели оказались абсолютно незащищены перед рейдерами, а тысячи людей остаются без личного имущества и работы. Опасность рейдерства проявляется также и в том, что формируется негативный международный имидж нашего государства. При таких условиях ни один адекватный инвестор не станет инвестировать средства в Украину. Впрочем, пока Верховная Рада имеет все возможности для того, чтоб эту ситуацию исправить.


Борьба за Братский маслопрессовый завод продолжается


Еще в начале марта мы писали о рейдерском захвате Братского маслопрессового завода, расположенного в Братском районе Николаевской области (http://verhovenstvo.com/view/12008). Завод «оккупировали» чужие.

Активная фаза захвата началась осенью 2016 года. Легальными способами зайти на предприятие у людей не получилось, и они предупредили, что предприятие будет отжиматься. Руководство завода написало заявление в областное УВД, что планируется рейдерский захват, это было в ноябре 2016 года. Это дело спустили в Братский райотдел господину Тюкову (начальник РОВД Андрей Тюков), который якобы провел работу и доложил, что никакого рейдерского захвата не планируется.

Однако уже 14 января к предприятию подъехали представители якобы нового собственника, которому завод передан в аренду. Покинуть визитерам территорию предприятия помогла охрана завода, но они снова вернулись и уже с поддержкой.

Охрана завода, сколько могла, держала оборону. Но уже через неделю неизвестные при поддержке 50 человек охранной компании «Борисфен», вооруженные спецсредствами ворвались на территорию. Началось силовое удержание на предприятии, оно длилось месяц, с блокадой людей, с отключением воды, с недопущением продуктов.

После этого правоохранители таки возбудили уголовное дело, но никакого расследования так и не проводилось. А вот завод был арестован. В конце января объект был признан вещественным доказательством. В Братском районе оно расследовалось неэффективно, затем забрали в область. Сделали экспертизу и установили, что печать подделана, что произошли изменения в регистрационных документах на основании поддельных документов. Мошенники сделали поддельный договор аренды, а полиция заводит нового арендатора при действующих договорах аренды вместе с наемной группой охраны, неизвестных проводят на территорию и позволяют блокировать предприятие и людей… Уголовное дело провисело в Николаевской области до апреля месяца, потом его отправили на Шевченковское УП ГУНП.

За все это время правоохранители так и не провели следственные действия. Кроме того, без разрешения следователя впустили на территорию предприятия рейдеров, которые уже продали готовую продукцию и сырье. Предприятие понесло миллионные убытки. Кроме того, испорчено оборудование на миллионы гривен и продукция.

16 августа без разрешения полиции, без поручения следователя, который вел это дело с Шевченковского УП ГУНП, Братский райотдел и господин Тюков снимает охрану с предприятия, с объекта, которое является вещественным доказательством и на котором находится имущество, снимает охрану и туда заходят рейдеры.

Стоит отметить, что Хозяйственный суд Николаевской области рассматривает иск рейдеров к законным владельцам и просит признать договор недействительным. По словам руководителя предприятия Доценко, дело затягивается, так как у рейдеров нет необходимых оригиналов документов, но суд не обратил на это внимание.

Все торговые точки на вещевом рынке Колос опечатали – предприним


Утром во вторник, 21 ноября, в Николаеве на вещевом рынке «Колос» предприниматели обнаружили, что все их контейнеры и магазины опечатало ООО «Межрегиональные финансовые гарантии», на печати фирмы значится город Киев.

Об этом сообщает корреспондент НикВестей.



Возле администрации рынка висит объявление, подписанное генеральным директором  ООО «Межрегиональны финансовые гарантии» Ольгой Максименко о том, что 4 ноября Печерский районный суд Киева арестовал участок по улице Строителей 3-А.

    — 20 ноября постановлением следственного про передачу на ответственное хранение вещевых доказательств в уголовном производстве генеральному директору ООО «Межрегиональные финансовые гарантии» Максименко передано арестованное имущество. Охрану указанного имущества осуществляет частная охранная компания «Страж-ПМ».  Для продолжения нормальной работы торговых точек и рынка необходимо обращаться в администрацию рынка, - сказано в документе.


К 8 часам утра возле администрации вещевого рынка собралось около 100 предпринимателей. Новое руководство им объявило о необходимости перезаключения договоров.


Сегодня им предложили заключить новый договор до конца года, а в течение месяца – на 2018 год.

    — Вы сегодня приходите с паспортом, заключаете новый договор аренды. Потом идете с представителем охраны, распечатываете контейнер, пишите, что там все в целостности, работаете. Сегодня перезаключаем договора на старых условиях, - сказал представитель нового руководства на встрече с работниками рынка.  

Николаевские предприниматели назвали такие действия «рейдерским захватом» рынка.

    — Где директор этого рынка, - сказал один из предпринимателей.

     

    — Я перед вами стою, - ответила Ольга Максименко.

     

    — А что это за рейдерский захват, - спросил он.

     

    — Какой это рейдерский захват? Пожалуйста, есть объявление. По всему рынку, - прозвучал ответ.

     

    — Какое объявление? Которое вчера повесили? Заранее не могли сделать? -  возмутился предприниматель.

     

    — У вас какие-то претензии? – спросило новое руководство.

     

    — Да. Почему опечатали? – продолжил владелец торговой точки.

     

    — Потому что есть письмо, это все вещественные доказательства. Это изъяла Служба безопасности Украины, - так ему ответили.

В итоге работники рынка с возмущением начали выстраиваться в очередь на перезаключение договоров.

Часть предпринимателей приняли решение сегодня не открываться и новые документы не подписывать, пока не услышат позицию предыдущего директора рынка. Его на месте сегодня не было.  

Рейдерство нової хвилі


Силові захоплення бізнесу відходять в історію. На зміну "тітушкам" приходять реєстратори.

17 жовтня 2017 р. Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду відмовила в задоволенні апеляційної скарги Петра Бігуна на рішення Господарського суду Львівської області від 27 липня, яким визнано незаконною спробу захоплення торговельно-розважального комплексу Victoria Gardens у Львові. 

Рішення апеляційної інстанції дозволило власникам найбільшого в Західній Україні ТРК остаточно відбити одну з найбільш резонансних атак на власність в Україні, до якої, власне, і був причетний Петро Бігун. Історія спроб отримати контроль над ТРК Victoria Gardens заслуговує особливої уваги. І річ навіть не в тому, що ТРК коштує десятки мільйонів доларів і належить іноземним інвесторам, і не в тому, що, зазнавши невдачі при першій спробі й попавшись на підробці документів, нападники з дивовижною зухвалістю повторили спробу, спираючись на ті самі підроблені папери. Гірше інше — цей випадок викрив глибокі недоліки в самій юридичній системі України які серйозно впливають на можливість захистити бізнес від нечесних на руку ділків. Виявилося, що тепер можна захопити власність просто "домовившись" з держреєстратором. Неважко уявити, як така новина може позначитися на репутації та інвестиційному кліматі України, особливо в очах потенційних іноземних інвесторів.

Перша спроба і турецький слід

23 червня ц.р. до адміністративної частини ТРК Victoria Gardens у супроводі чоловіків міцної статури спробував увійти колишній керівник ТРК — Оджаклі Айтач, звільнений у грудні 2016 р. за розтрату коштів. Він заявив, що знову став директором, показав виписку з Єдиного державного реєстру (ЄДР), де вказувалося, що ТОВ "Фенікс-Капітал" (власник ТРК Victoria Gardens) тепер належить не компанії Globcon Limited (англійській компанії, власниками якої є двоє громадян Туреччини), а українцеві Петру Бігуну. А директором ТОВ "Фенікс-Капітал", згідно з показаною випискою, у реєстрі був зазначений Оджаклі Айтач.

За кілька годин до цих подій до ЄДР справді внесли зміни, Петро Бігун був зареєстрований новим власником ТОВ "Фенікс-Капітал", а новим директором — Оджаклі Айтач. Підставою для таких змін став протокол загальних зборів учасників ТОВ "Фенікс-Капітал", на яких нібито затвердили продаж компанії Петрові Бігуну, здійснений від імені власників Компанії Globcon Limited Хазінедароглу Юміт Сюлеймана і Бурака Башлілара за їхніми особистими дорученнями. При цьому компанію, яка володіє ТРК площею в 100 тис. кв. м і реальною ринковою вартістю близько 80 млн дол. США, продали нібито всього за 100 тис. грн.

Надалі було встановлено, що Оджаклі Айтач разом з громадянами України Юрієм Губіним (у минулому працівник СБУ та податкової міліції) і Петром Бігуном (у минулому слідчий прокуратури м. Києва) підробили низку офіційних документів, які й стали підставою для фіктивного продажу й неправомірних змін інформації в ЄДР про учасників і керівників "Фенікс-Капітал". За даним фактом у Турецькій Республіці порушено кримінальне провадження, у рамках якого затримано спільників Оджаклі Айтача, які допомагали йому в підробці документів, самого Оджаклі Айтача турецька поліція оголосила в розшук. На сьогодні вже достеменно відомо, що Оджаклі Айтач разом зі спільниками підробив видані в Туреччині від імені Хазінедароглу Юміта Сюлеймана і Бурака Башлілара доручення, якими нібито уповноважили Ю.Губіна представляти їхні інтереси. Турецькі слідчі на підставі проведених експертиз стверджують, що ці фальшиві доручення були виготовлені на підставі фальшивих паспортів власників Компанії Globcon Limited і містять їхні підроблені підписи.

Діючи на підставі підроблених доручень від імені Хазінедароглу Юміта Сюлеймана й Бурака Башлілара, Юрій Губін підписав фіктивний договір купівлі-продажу, згідно з яким він продав за 100 тис. грн частку в розмірі 100% у статутному капіталі ТОВ "Фенікс-Капітал" Петрові Бігуну. Використавши ті самі доручення й свіжосфабрикований договір купівлі-продажу, Айтач і компанія підробили й протокол загальних зборів учасників ТОВ "Фенікс-Капітал", рішенням яких було дано згоду й затверджено продаж частки компанії Globcon Limited у ТОВ "Фенікс-Капітал", а також звільнено з посади директора ТОВ "Фенікс-Капітал" Євгена Короля (який представляв інтереси реальних власників) і призначено на цю посаду Оджаклі Айтача.

Зазначені підроблені документи були надані приватному нотаріусу Львівського міського нотаріального округу, який і вніс до ЄДР незаконні відомості про зміну учасника і директора ТОВ "Фенікс-Капітал".

Потім, щоправда, ці зміни були скасовані цим самим нотаріусом як помилкові, а за фактами підробки документів і спроби заволодіння майном товариства правоохоронні органи України відкрили кримінальне провадження. Однак попри тривале досудове розслідування, осіб, винних у вчиненні цих злочинів, до кримінальної відповідальності так і не притягнуто.

Друга спроба і київський реєстратор

27 липня рішенням Господарського суду Львівської області було задоволено позов компанії Globcon Limited, і сфабриковане рішення загальних зборів учасників ТОВ "Фенікс-Капітал" визнано недійсним. Однак це рішення не набуло законної сили одразу у зв'язку з його оскарженням Петром Бігуном.

Скориставшись паузою і, напевно, відчуваючи безкарність своїх дій, завдяки відстороненій позиції спостерігача українських компетентних органів та їхніх посадових осіб, Оджаклі Айтач зі своїми спільниками 15 вересня зробили повторну спробу захопити ТОВ "Фенікс-Капітал" і ТРК Victoria Gardens.

Цього разу Оджаклі Айтач і його українські спільники домовилися з держреєстратором Київської обласної філії КП "Центр державної реєстрації" Петрик А.В., яка, попри існуючу в ЄДР заборону, в порушення принципу територіальності вчинення реєстраційних дій, на підставі тих-таки підроблених документів внесла зміни до ЄДР, знову вказавши засновником ТОВ "Фенікс-Капітал" Петра Бігуна, а директором ТОВ — Оджаклі Айтача.

Атаки відбито — проблеми залишилися

Усі звернення до Мін'юсту власників ТОВ "Фенікс-Капітал" та їхніх адвокатів не принесли видимого результату. Міністерство справедливості, покликане не тільки стежити за суворим дотриманням законів, а й безпосередньо контролювати ведення держреєстрів та дії держреєстраторів, практично самоусунулося від виконання цих функцій. Тільки набрання чинності рішенням Госпсуду Львівської області, після відхилення апеляції, дозволило автоматично скасувати всі зміни, внесені на підставі підробленого протоколу, і відновити коректний запис у реєстрі. На сьогодні небезпека нової спроби рейдерського захоплення юридично зведена до мінімуму. Однак осад, як кажуть, лишився.

Отримати коментар від сторони, що намагалася встановити контроль над Victoria Gardens, нам не вдалося. Як, утім, і знайти інформацію, яка більш-менш зрозуміло пояснює позицію атакуючої сторони в цьому конфлікті. Єдине джерело — інтерв'ю Оджаклі Айтача інтернет-виданню "Апостроф", у якому він стверджує, що вклав близько 38 млн дол. своїх особистих коштів у будівництво Victoria Gardens і що насправді саме він був кінцевим бенефіціаром 75% компанії Globcon Limited (оформивши її на своїх партнерів Хазінедароглу Юміт Сюлеймана та Бурак Башлілара). Однак навіть зі змісту інтерв'ю випливає, що ніяких документальних доказів своїх слів Оджаклі Айтач надати не може, і всі його стосунки з турецькими партнерами будувалися нібито виключно "на довірі" й "дружбі". Прийняти на віру версію з незадокументованим вкладенням 38 млн дол. розсудливій людині досить важко.

Але навіть якщо припустити існування якихось фінансових відносин між Оджаклі Айтачем, Хазінедароглу Юміт Сюлейманом і Бурак Башліларом, виправдати поведінку атакуючих, які пішли на підробку документів, оформлення фіктивної покупки компанії за 100 тис. грн, підробку протоколу зборів і "гри" з українськими реєстраторами, ніяк не можна. Це цілий букет злочинів, які у будь-якій цивілізованій країні караються чималим строком. Чи відреагує належно на все це вітчизняне правосуддя, поки що незрозуміло. Але сумніви в його здатності покарати організаторів атаки на ТРК Victoria Gardens поки що залишаються.

Беззахисна власність

Найгострішим питанням залишається контроль власності. За чверть століття держава Україна, виявляється, так і не навчилася контролювати і забезпечувати права власників на безпечне володіння майном. Як показав цей конфлікт, втрутитися в держреєстри може практично необмежена кількість людей, які за лічені хвилини в змозі позбавити власника його майна або бізнесу. І відновити справедливість вдається далеко не завжди.

Звичайно, критична ситуація, що склалася навколо ТРК Victoria Gardens, викликає занепокоєння в іноземних інвесторів, насамперед бізнесменів з Турецької Республіки, які за відсутності правового захисту й бездіяльності правоохоронних органів вважають умови ведення бізнесу в Україні занадто ризикованими або й небезпечними. Особливо цинічними дії нападників виглядають на тлі спроб вітчизняних держінститутів зробити все можливе для відновлення економічної стабільності української держави, залучення іноземного капіталу.

Президент переконує світове співтовариство в тому, що бізнес в Україні вигідний і безпечний. А фактично вітчизняне законодавство з такою дірявою системою реєстрації досі ще "адаптоване" під рейдерство. І з цим, нарешті, щось треба робити.

Пасивність правоохоронців і Мін'юсту

Не поспішають притягати до кримінальної відповідальності винних і правоохоронні органи.

Так, іще після першої рейдерської атаки в Залізничному ВП ГУНП у Львівській області зареєстровано кримінальне провадження №12017140060002657 від 24.06.2017 р. за фактом підробки документів і спроби заволодіти майном ТОВ "Фенікс-Капітал", з правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 206-2, ч. 4 ст. 358 КК України.

Крім того, цей самий відділ поліції розслідує кримінальне провадження №12017140060003897 від 20.09.2017 р. за фактом подачі підроблених документів державному реєстраторові КОФ КП "Центр державної реєстрації", за ч. 4 ст. 358 КК України.

Однак, попри тривале досудове розслідування винних в атаках на ТРК Victoria Gardens досі так і не притягнуто до відповідальності.

Слід зазначити, що, з метою відновлення своїх порушених прав, компанія Globcon Limited 20.09.2017 р. звернулася з відповідною скаргою до Комісії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін'юсту, вважаючи, що зазначений держорган оперативно відреагує та ухвалить рішення згідно із законом. Рішення Комісії від 30.10.17 р. було отримано лише в момент, коли стаття вже мала верстатися. Поважній Комісії, завдання якої полягає в оперативному вирішенні проблем реєстрації, знадобилося чотири засідання і майже два місяці напруженої роботи, щоб "Відмовити в задоволенні скарги компанії "Глобком Лімітед"… у зв'язку з тим, що є інформація про судове провадження". І навіть це рішення, судячи з усього, було отримане під тиском — компанії Globcon Limited довелося звертатися до бізнес-омбудсмена зі скаргою на бездіяльність Комісії.

У зв'язку з очевидними порушеннями, допущеними держреєстратором Київської обласної філії комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Петрик А.В., компанія Globcon Limited також звернулася до міністра юстиції з заявою про проведення відповідної камеральної перевірки зазначеного сертифікованого центру й держреєстратора зокрема. Однак минуло вже більше місяця, а перевірки навіть не призначено, відповіді з міністерства компанія Globcon Limited так не отримала. 

Виникає логічне запитання: що або хто стримує компетентний держорган, до кола повноважень якого входить ухвалення рішень про скасування незаконних реєстраційних дій, а також перевірка держреєстраторів на предмет законності їхніх дій? Виходить, якби не рішення суду, то з власністю можна було б попрощатися?

А тим часом оперативна реакція з боку Міністерства юстиції на порушення закону одразу ж розставила б усі крапки над "і"…

Дело по рейдерскому захвату предприятия в Херсоне на контролеГПУ


Уже третий месяц тянется расследование по факту совершения мошеннических действий в отношении собственности - недвижимого имущества ПАО Херсонбуд, состоящее из административной многоэтажного сооружения в центре Херсона по улице Лютеранской, пансионата "Прибой" (Железный Порт) и двух производственных баз.

За это время указанное недвижимое имущество несколько раз было перепродано и сейчас оно находится в собственности одного физического лица-фигуранта мошеннической схемы Рошак М.С. Несмотря на то, что открыты уголовные производства по фигурантам мошеннической схемы, осуществлявших противозаконный захват недвижимого и движимого имущества, а также херсонских и киевских госрегистраторов, участники преступной схемы себя чувствуют свободно.

Дело есть и под контролем Главного следственного управления Нацполиции Украины, которое подтвердило факт совершения мошеннических действий по признакам уголовного преступления и сделало вывод, что состояние досудебного расследования в уголовном производстве требует активизации.


На этом акцентировал внимание присутствующих на Антирейдерском штабе, который действует при Херсонской облгосадминистрации, и представитель законных владельцев адвокат Сергей Миловский.


Это рейдерское дело приобрело резонанс в общественной жизни города, ведь это не первые незаконные действия этой группы злоумышленников. Это может привести к громким последствий в регионе. Тем более речь о стабильной работе большого мощного строительного предприятия «Херсонстрой» почти с 70-летней историей, которое имеет финансовые обязательства перед многочисленными заказчиками.

Председатель наблюдательного совета ПАО «Херсонстрой», почетный гражданин Херсона Борис Сандик в письме, обращаясь к Премьер-министру Украины Владимиру Гройсману, акцентируя тоже на вялости расследования местных правоохранителей, написал: «Прошу законно, задействовав все возможности правоохранительной системы, защитить права собственников, остановить мошеннические действия рейдеров, за которыми стоит экс-регионал, экс-мэр Владимир Сальдо, и вернуть украденное движимое и недвижимое имущество законным владельцам ».

А уже 10 ноября Премьер-министр Украины Владимир Гройсман во время «Часа вопросов к правительству» в Верховной Раде Украины прокомментировал ситуацию, требуя от правоохранителей мгновенной и жесткой реакции на любые проявления рейдерства, которые могут иметь место в Украине, подчеркнув, что сейчас существуют нормативные акты, которые призваны исключить практику неправомерного захвата чужого имущества, зато случаи такого захвата все еще фиксируются.

«Для преодоления этого у нас есть один рецепт -« лицом в пол ». Хотел бы призвать всех правоохранителей: если кто-то где-то в любом уголке Украины будет осуществлять захват чужого имущества - арестовывать, доставлять в суд и требовать наказания », - сказал Владимир Гройсман.

В результате Председатель наблюдательного совета, почетный гражданин Херсона Борис Сандик получил уже сегодня ответ от Генеральная прокуратуры Украины, дело по рейдерскому захвату имущества предприятия мошенниками взято на контроль, а представители областной прокуратуры должны принять немедленные меры, вернуть недвижимое и движимое имущество законным владельцам и наказать преступников, фигурантов дела неправомерного захвата чужого имущества.


Рада приняла закон, который защитит бизнес от "маски-шоу"


Народные депутаты большинством голосов поддержали законопроект, который защищает предпринимателей от давления силовиков.

За него проголосовало 312 нардепов.

Перед началом голосований премьер Владимир Гройсман попросил о поддержке инициированного им законопроекта №7275.

"Я презираю силовиков, которые надевают погоны и давят на честный бизнес, организовывают маски-шоу и блокируют тех, кто сегодня создает национальный продукт. Поэтому остановим позорный путь, по которому идут некоторые представители силовых структур", - сказал Гройсман.

Председатель комитета по вопросам законодательного обеспечения правоохранительной деятельности Андрей Кожемякин пояснил, что этот законопроект позволит более эффективно защитить права предпринимателей от давления силовиков.

"Первое и важное решение, которое предусмотрено этим документом, это разрешение на фото и видеофиксацию стороной защиты обысков, которые происходят. Более того, их видеофиксация становится обязательным", - сказал Кожемякин.

Он добавил, что по новому закону, если во время обысков были изъяты документы предпринимателей, техника и другие материалы без присутствия адвоката, то изъятые материалы не смогут в дальнейшем использоваться стороной обвинения.

Кроме того, по его словам, теперь обвинители должны доказывать необходимость обысков и не смогут их проводить без соответствующего постановления суда, руководствуясь лишь собственными мотивами. Также меняются сроки производств и возможность их обжаловать и многое другое.

Министр юстиции Павел Петренко заявил, что пока депутаты обсуждают этот законопроект, ежедневно происходит по 15 обысков.

"Начинаем программу "Маски-шоу стоп!", - заявил Петренко.

За поддержку этого документа депутаты проголосовали практически единогласно.

Он вступит в силу после его официального опубликования.

Ранее сообщалось, что Кабинет министров предложил ввести аудит деятельности правоохранительных органов по расследованию уголовных преступлений и еще ряд новаций.

Рейдерство та бюрократія – основні загрози правам власності


Федерація роботодавців України за підтримки Міжнародної організації праці (МОП) та участі Українського центру соціальних реформ, провели дослідження на тему «Створення сприятливого середовища для сталого підприємництва в Україні».

Головний висновок дослідження: незважаючи на спрощення окремих аспектів ведення бізнесу шляхом дерегуляції, спрямованої на покращення бізнес-середовища, дотепер в Україні темпи проведення законодавчих та регуляторних реформ залишаються недостатньо послідовними.

Фахівці провели опитування серед 2 тис. роботодавців і за результатами опитування – майже 55% респондентів відзначили, що найбільш поширеними проблемами є: тиск на підприємців з боку контролюючих структур та надмірне існування обтяжливих законодавчих норм. Насамперед, ці норми впливають на податкову частину ведення бізнесу (високі податки) та необґрунтовані перевірки з боку контролюючих органів (штрафні санкції, бюрократія та складність формальних процедур ведення бізнесу).

Також респонденти акцентували увагу на той факт, що в Україні поширені незаконні та примусові форми взаємовідносин з представниками влади. Майже 63,8% опитаних зізналися, що вони вимушені були доволі часто давати хабарі задля вирішення питань, пов’язаних з оформленням дозвільної та організаційної документації, тоді як 58, 8% роботодавців повідомили, що були змушені сплачувати нав’язані рахунки чи платежі.

У ході опитування роботодавці відзначили неефективність структури державних витрат та відсутність прозорості при державних закупівлях через корупцію. Майже 47,6% опитаних керівників підприємств оцінили системи проведення тендерів закупівель як нечесні, а також зазначили можливість непрозорості процедури як «дуже високу».

Оцінюючи ефективність зусиль влади щодо заохочення та стимулювання підприємництва розширювати свою діяльність, майже 46,7% опитаних роботодавців дали негативну оцінку діям влади і відмітили, що влада майже не докладає зусиль для зміни негативного становища у галузі.

З двох тис. опитаних роботодавців лише 6,1% відзначили можливість збільшення інвестиційної активності у найближчій перспективі, тоді як 35,4% роботодавців були налаштовані більш песимістично.

Переважна більшість респондентів (78,4%) прогнозують збільшення середніх відпускних цін у найближчі 3 роки, у тому числі  - збільшення середніх витрат на одиницю продукції. Водночас майже 55,6% роботодавців не передбачають змін у чисельності зайнятих працівників, що практично співпадає з кількістю респондентів (48,8%), які не вважають можливими будь-які зміни обсягів виробництва та зміни потреби у продукції (створення нових виробництв по виготовленню продукції з високим відсотком доданої вартості).

Серед найважливіших причин, що перешкоджають розвитку бізнесу, респонденти відзначили високі загальнодержавні податки (за це висловилися 47,5% опитаних), часту зміну правил та законів ведення бізнесу (30,3%), високі процентні ставки за банківськими кредитами (25,1%), корупцію (24,5%), відсутність програм підтримки бізнесу на державному рівні (22,1%).

Найбільш позитивно учасники опитування оцінили зміни до законодавства відносно зменшення розміру єдиного соціального внеску (55,3%) і запровадження мораторію на перевірки компаній (53,1%). Водночас вплив підвищення розміру мінімальної зарплатні на розвиток бізнесу позитивно оцінили лише 26% опитаних респондентів, тоді як негативну оцінку цьому нововведенню дали 40,8% роботодавців.

Згідно результатів опитування, основним джерелом загроз правам власності для українських підприємств, роботодавці називають державні бюрократичні структури, рейдерство, корупцію на державному рівні та організовані злочинні угрупування. Найвищий рівень загроз, на думку опитаних підприємців, пов’язаний з рейдерством (43,6%) та бюрократичною складовою роботи державних інституцій (39,9%).

ASPI

Чому аграрні підприємства не можуть зупинити рейдерство


2016-2017 роки для українських аграріїв проходять під знаком посилення рейдерства. Правоохоронці неспроможні захистити бізнес і часто допомагають зловмисникам. Як аграрії можуть захистити себе?
"У вас спокійний суботній вечір? Гарно! А у поліцейських Полтавщини — видалася робота. Щойно затримали більше 40 рейдерів на Полтавщині, які намагалися заволодіти активами агропідприємства", — цей допис міністра МВС Арсена Авакова з'явився на його сторінці в Facebook 4 листопада майже опівночі.

"Я вже попереджав. Для тих, хто досі не зрозумів. Ми живемо у правовій державі, де всі непорозуміння, у тому числі у господарчих відносинах, вирішуються у суді", — йшлося в дописі міністра.
Незабаром його розповсюдили впливові політики, народні депутати і чиновники. Міністр внутрішніх справ був настільки переконливим, що пост про затримання рейдерів у себе на сторінці поширив також і прем'єр-міністр Володимир Гройсман.
Начебто успішна операція правоохоронців, яка повинна сигналізувати бізнесу і інвесторам про те, що в Україні все гаразд із гарантіями захисту прав власників. Проте насправді це лише поодинокий випадок, який навіть і близько не пояснює, наскільки катастрофічною є зараз ситуація із рейдерськими набігами на малі та середні аграрні підприємства. Особливо у 2016-2017 роках.

За даними Асоціації фермерів та приватних землевласників, у 2016 році відбулося 7150 атак на фермерську власність.
Сюди асоціація включає як рейдерські класичні ситуації (коли захоплення відбуваються буцімто на законних підставах, які можуть бути насправді бути сфабрикованими або побудованими на законодавчих прогалинах), так і просто бандитські (від незаконних методів стягнення боргу до звичайних крадіжок врожаю на сотні тисяч гривень).
Справжньою епідемією ці атаки в останні два роки стали на Херсонщині, Одещині та Кіровоградщині.

Білі плями у реєстрах

Однією з головних причин розквіту рейдерства у 2016-2017 роках, на думку юристів, стала бюрократична плутанина.
Так, в державних базах немає більшості договорів оренди землі, які укладалися до 2004 року.
Зараз розпорядником землі сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів є Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр). Раніше землею розпоряджались місцеві адміністрації. Після зміни розпорядника, за відсутністю електронного реєстру, інформація та тексти договорів повинні були бути передані до Держгеокадастру. Та багато з них так до служби й не потрапили.
Аналогічна ситуація з договорами, укладеними в сільських, селищних, міських радах. Дані про більшість з них не перенесені в електронний реєстр, який веде Міністерство юстиції.
Разом з тим більшість фермерів, особливо власники невеликих господарств, не тримають руку на пульсі змін. Тому і стають зручними мішенями для рейдерів.
За словами партнера юрфірми ILF Олексія Харитонова, який спеціалізується на земельних питаннях, у агрорейдерів є три методи атак.

Варіант перший — пряма фальсифікація документів на землю.  

Другий — через агрофірму: викуповується частка одного з акціонерів, знаходяться інсайдери серед працівників компанії і відбувається напад. Схема схожа з рейдерством в інших галузях економіки.
Нарешті, третій, найпоширеніший спосіб — "перехоплення" землі. Для цього рейдери чекають моменту, коли спливає термін оренди чи просто використовують неповноту реєстрів.
"У Держгеокадастру немає в базах договорів оренди, укладених, наприклад у 1999 році. Рейдер робить запит до Держгеокадастру — чи є договори? Йому відповідають: "Зареєстрованих договорів нема, отримайте інформацію у попереднього розпоорядника", – описує сценарій рейдерської атаки Харитонов. – А там рідко надають змістовні відповіді, тому рейдер формально отримує дозвіл на розробку технічної документації, швиденько проводить її та подає на затвердження. А потім землю реєструють на нового користувача".

Зазвичай, каже юрист, реальний користувач землі у цей час навіть не здогадується, що його землю вже відбирають. Але одного дня приїжджає "новий законний орендар" із документом із Держгеокадастру та вимагає звільнити його ділянку.
"Так, у вас є договір оренди 1995 року, де вказано якесь "Поле №24 площею 10 га". А в рейдера — кадастровий номер, який за публічною мапою має конкретні координати. Все. Єдине, що тут можна зробити — якнайшвидше звернутися до суду з вимогою відмінити це рішення Держгеокадастру. В суді треба домогтися негайного накладення арешту на свою ж землю та на свій врожай", — пояснює Харитонов.

Юрист наголошує, що землекористувачам треба не чекати рейдерів, а заздалегідь подавати на розробку технічної документації та надання кадастрового номеру:

"Але для цього треба обтерти пороги, знайти землевпорядника, сплатити йому за послуги. Фермери кажуть, що їм ніколи, бо ж треба на землі працювати. А рейдер усе це зробить, йому на землі працювати не треба, він має час".
Не менш уважно рейдери ставляться і до термінів оренди земельних ділянок. За законом, чинний орендар має переважне право на продовження оренди на існуючих умовах або на умовах, які пропонує інший потенційний орендар. Якщо не продовжити термін оренди вчасно, землю з усім, що на ній зросло, отримає інша фірма.
Юристи радять: за півроку до закінчення строку оренди вже варто починати готувати документи. Не менш як за три місяці – починати працювати з власником ділянки. Якщо проґавити строки, єдиним шансом зберегти землю в оренді буде суд.
Рейдери атакують середній бізнес

Рейдерство — справа витратна. Тож атакувати маленькі фермерські господарства рейдерам невигідно — у багатьох регіонах їх атакують просто озброєні невідомі банди, які навіть не пробують посилатися на законодавчі підстави, а просто викошують врожай, погрожуючи зброєю.

Великі агрохолдинги добре захищені арміями адвокатів та охоронців.

Тож у фокусі інтересів рейдерів — середній бізнес з обсягом землі від 2 до 5 тис га, який не має юридичного захисту та охорони.
"Часто рейдерська атака сприймається як щось невідворотне, раптове. Та здебільшого її можна попередити. Є певні маркери загрози. Наприклад, якщо вам не вдається продовжити 15% договорів оренди землі або більше; якщо почастішали запити контролюючих органів – це означає, що вами цікавляться", — вважає адвокат ILF Олена Петрова.
Юрист радить розділяти функції й активи поміж декількома компаніями — тоді рейдерам доведеться готувати атаку на дві фірми, а це вдвічі дорожче й важче. Варто й запровадити договори про нерозголошення з працівниками, організувати дружини або найняти охорону. Постійно відстежувати зміни щодо власних активів на сайтах реєстрів — якщо там відбувається щось дивне — чекайте "гостей".

Правоохоронці на службі у рейдерів

Більшість зареєстрованих справ про так зване самостійне зайняття ділянки, за словами юристів, сфальсифіковані. Про це свідчить нехитра статистика: з 1396 справ про самозахоплення, зареєстрованих у 2016 році, лише 20 передано до суду.
Адвокат Борис Замікула вважає: більшість із таких справ ніхто й не планує передавати до судових інстанцій, вони заводяться з двох причин. Перша — отримати від фермера хабаря.
"Якщо врожай заарештовано, фермер кілька місяців не має змоги його продати, а отже — виплатити зарплати працівникам та пустити гроші в обіг. Рано чи пізно багато хто з фермерів не витримує і відкуповується від прокуратури замість того, щоб дотиснути в правовому полі. На жаль, часто це означає, що наступного року з ним зроблять знову те саме. Хабар породжує наступний хабар", — пояснює Замікула.

Друга причина фальсифікацій — психологічний тиск на фермера з метою змусити відмовитись від ділянки.
"Якщо на орендовану фермером ділянку накинув оком більш заможний аграрій, він платить прокуратурі за заведення справи, ділянку або врожай заарештовують. Бізнес стає нерентабельним, фермер здається і відмовляється від ділянки", — розповідає юрист.

Закон дозволяє вносити в Єдиний реєстр досудових розслідувань будь-які справи, незалежно від того, чи є для них підстава, чи ні. Справа реєструється, слідчим до суду подається клопотання про накладення арешту на врожай, суд його схвалює. З цією постановою поліція приїжджає на ділянку й заарештовує врожай.

Буває, що під виглядом правоохоронців приходять просто шахраї, із фіктивною постановою, котра насправді ніде не зареєстрована. Перше, що треба робити в таких випадках — перевіряти реквізити такої постанови.
"Яка справа, який номер, чи є печатка? Чи вказано, врожай на якому саме полі треба арештувати? Чи є кадастровий номер ділянки? Якщо там немає кадастрового номеру, а вказано "поле №6 N-ської сільскої ради", ви можете відмовитись від виконання постанови. Це повинні зробити юристи легальним шляхом", — каже Замікула .
На цьому етапі треба зібрати якомога більше документальних доказів, радить юрист. Треба й відстежити шлях зібраного урожаю — чи поїде він на найближчий елеватор, як вимагає закон, чи його спробують вивезти в невідомому напрямку.

Усі все знають і мовчать

В усіх справах, пов'язаних із земельним рейдерством землевласникам варто залучати медійну підтримку. Рейдери не люблять увагу ЗМІ, вони намагаються діяти в тиші і темряві.
З медійною увагою до аграрного рейдерства все складно.

"Районні газети про атаки часто бояться писати, бо знають, хто за цим стоїть і не ризикують. Для національних медіа кілька викошених фермерських полів — не привід для уваги, хоча проблема уже системна. Утім, є багато медіа, котрі таки працюють із цими темами".

"Вони не завжди встигають приїхати під час самої атаки, бо господарства часто знаходяться досить далеко від обласних центрів, але більшість із них радо візьме той відеоматеріал, котрий ви назнімаєте на свій смартфон. Ті ж матеріали ваши юристи потім використають у суді. Ваш смартфон – це така ж ваша зброя, як ваш юрист", — наголошує керуючий партнер PR-агенції Bagels & Letters Іванна Скиба-Якубова.

За її словами, є мінімум три причини для публічного розголосу. По-перше, медіа часто проводять те розслідування, на яке не здатні правоохоронці. По-друге, правоохоронна система досі працює дуже повільно, тому справи вимагають публічного тиску.
По-третє, висвітлення проблеми допоможе захистити наступного, розірвати коло, коли всі все знають, але ніхто про це не каже. "Якщо аграрії об’єднають зусилля у спільній кампанії, їхня обороноздатність суттєво виросте", — вважає Скиба-Якубова.
Голова Agro Food Cluster Kharkiv Юрій Михайлов каже, що малому і середньому агробізнесу треба запозичити методи боротьби з рейдерством, які використовують великі аграрні холдинги.

"Поодинокі фермери не мають таких ресурсів та можливостей, але разом, наприклад, у кластері — інша справа. Нам треба об’єднуватись. Ми зможемо законно впливати на роботу правоохоронців, державні адміністрації, залучати до протидії рейдерству ЗМІ. Я переконаний: найкращий захист — це об'єднання", — каже Михайлов.