хочу сюди!
 

Марта

48 років, козоріг, познайомиться з хлопцем у віці 50-60 років

Замітки з міткою «академія»

Сами мы - не местные

Ця стаття взята з московської газети *Известия*.Писали на основі досліджень Російської Академії Наук. Сами мы - не местные
 

"Чисто славянский типаж" - старая сказка. В наших предках столько понамешано

Оказывается, московское презрительное "понаехали тут" по отношению ко всем "не коренным" не выдерживает никакой научной критики. Потому как столичная земля издавна была прибежищем мигрантов. Даже восточнославянские племена вятичей, из которых в основном и вербовалось в Средневековье население древней Москвы, сами были "не местными". Такова точка зрения антропологов, буквально по косточкам собирающих историю освоения столичного региона. Изучать летописных вятичей, освоивших земли между Волгой и Окой и территорию, на которой зародилась Москва, антропологи начали еще в середине ХIХ века. Вопрос, откуда пришли и с кем смешались эти племена, долго оставался загадкой. В советские времена считалось, что славяне вообще ниоткуда не приходили: где жили прежде, там живут и поныне. Тех, кто настаивал на политически вредной миграционной версии, власти поправляли. Но когда пришло время нормального - без поправок на политику - изучения прошлого, выяснилось, что это древнее, или, как его называют, "курганное", население представляло собой "помесь" местных финно-угорских племен и пришедших с запада мигрантов-славян. Последние, приобретя несомненное сходство с аборигенами, необъяснимым образом сумели сохранить славянскую культуру и язык.

Оказывается, московское презрительное "понаехали тут" по отношению ко всем "не коренным" не выдерживает никакой научной критики. Потому как столичная земля издавна была прибежищем мигрантов. Даже восточнославянские племена вятичей, из которых в основном и вербовалось в Средневековье население древней Москвы, сами были "не местными" (кстати, пришли они из Центральной Европы). Такова точка зрения антропологов, буквально по косточкам собирающих историю освоения столичного региона.

Изучать летописных вятичей, освоивших земли между Волгой и Окой и территорию, на которой зародилась Москва, антропологи начали еще в середине ХIХ века (с тех пор в столичном регионе исследовали больше 70 групп вятичских курганов, относящихся к ХI-ХIII векам).

Вопрос, откуда пришли и с кем смешались эти племена, долго оставался загадкой. В советские времена считалось, что славяне вообще ниоткуда не приходили: где жили прежде, там живут и поныне. Тех, кто настаивал на политически вредной миграционной версии, власти поправляли.

Но когда пришло время нормального - без поправок на политику - изучения прошлого, выяснилось, что это древнее, или, как его называют, "курганное", население представляло собой "помесь" местных финно-угорских племен и пришедших с запада мигрантов-славян. Последние, приобретя несомненное сходство с аборигенами, необъяснимым образом сумели сохранить славянскую культуру и язык (подробно об этом - в интервью с антропологом академиком Татьяной Алексеевой).

Как выглядело это новое "метисное" население, сегодня можно даже увидеть - последователи Михаила Герасимова, известного всему миру автора метода восстановления лица по черепу, работающие сегодня в организованной еще при жизни учителя лаборатории антропологической реконструкции Института этнологии и антропологии РАН, создали графические и скульптурные портреты древних обитателей нынешнего Подмосковья, живших на территории сел Волково, Потапово и Шишмарево, любимого нынешней элитой подмосковного города Звенигорода и в некоторых других местах.

Нынешние антропологи знают о вятичах немало. Треть из них умирала в детском возрасте, хотя для тех времен это не удивительно. Продолжительность жизни у мужчин - впрочем, как и в других славянских племенах - почти не превышала 40 лет. Но женщины жили еще меньше, что может свидетельствовать об их более низком статусе и "уровне жизни". Впрочем, скорее всего большинство женщин умирали при родах. В принципе антропологи могли бы даже определить - по специальным зарубкам, остающимся на тазовых костях, - сколько детей рожала за свою недолгую жизнь среднестатистическая вятчанка. Но такой возможности они не имеют - в коллекциях московских вятичей, которые хранятся сегодня в НИИ и музее антропологии МГУ, тазовых костей практически нет. Еще не так давно собирались по преимуществу краниологические серии, то есть коллекции черепов.

О чем можно судить безошибочно, так это о состоянии зубов наших далеких предков, страдавших, как и мы сегодня, прежде всего от кариеса. Хуже всего зубы были у вятичей, живших в верхнем течении Москвы-реки и ее притока Истры, а также в нижнем течении Москвы-реки и бассейне реки Пахры.

Если говорить о заболеваниях, оставляющих следы на черепе и костях, то, по словам Александры Бужиловой, ведущего научного сотрудника Института археологии РАН, специалиста по палеопатологиям (то есть болезням древних людей), ничем особенным среди других славянских племен вятичи не выделялись. Страдали, но не больше других, от поражения суставов и позвоночника (начиная от остеохондрозов и заканчивая деформирующим артрозом). От доброкачественных опухолей в своде черепа и от воспаления надкостницы. От травм. Кстати, особенно "травматичной" оказалась зона среднего течения Москвы-реки, возможно, территория самых частых военных столкновений.

А, к примеру, по дырочкам на верхнем своде глазниц, которые достаточно часто встречаются в коллекциях московских вятичей (для этой аномалии есть свой медицинский термин - cribra оrbitalia), можно заключить, что средневековое население преследовала анемия, вызванная дефицитом железа, магния и цинка. Отчего это происходило - от недоедания, частых инфекционных заболеваний или стресса, - сказать трудно. Вопросов вообще остается немало.

Не исключено, что на некоторые еще удастся ответить - вятичи оставили после себя несколько тысяч курганных групп, и многие из них еще не исследованы. Если, конечно, ученых не опередят "черные археологи" - сегодня они методично "исследуют" курганы: выходят на захоронения и выворачивают кости. По сведениям Николая Макарова, директора Института археологии РАН, из 11 курганных групп в районе Одинцова часть потревожена грабительскими ямами-колодцами (добычу сбывают на московском рынке "Вернисаж в Измайлове"). От "черных археологов" пострадал и курганный могильник Семивраги-1 в Домодедовском районе Московской области: из 32 насыпей Х-ХIII вв. сегодня сохранились лишь 12.

Снежные московские зимы - непростое испытание не только для 'потомков' древних вятичей, но, возможно, и для их предков (фото: Виктор Хабаров)

Еще летописец Нестор недолюбливал народ, поселившийся на Москве-реке

О древних вятичах немало рассказали славянские летописи. К примеру, известно, что в IХ-Х веках они платили дань Хазарскому каганату. Что Илья Муромец переезжал из Мурома в Киев прямиком через территорию вятичей, и это засчитали ему как настоящий подвиг. Летописцы, к сожалению, молчат о том, откуда и когда пришли эти славянские племена в центральный район Русской равнины, что заставило их переселиться на берега Москвы-реки, Оки и их притоков. Зато нравы этого племени описаны ими подробно и нелицеприятно. Киевский монах - летописец Нестор сообщал, что вятичи - грубое племя, "яко звери, ядуще все нечисто". Да и русский мат, если верить ему, пошел гулять по Руси с легкой руки вятичей. Они этим славились - по свидетельству летописца, срамословье было у них пред отцами и снохами, браков не было, жен умыкали на плясаньях и бесовских игрищах, а некоторые имели по две и по три жены.

Впрочем, возможно, что Нестор был пристрастен к вятичам: слишком уж независимым - в том числе и от киевских князей - стремился быть лесной народ, положивший начало древнему населению Москвы. Академик РАН, антрополог Татьяна Алексеева: "Есть версия, что у древнего населения Москвы былапримесь негроидной крови"

Как антропологи составляют историю заселения территории, на которой зародилась Москва, в интервью обозревателю "Известий" Наталье Давыдовой рассказала Татьяна Алексеева, академик РАН, антрополог, главный научный сотрудник НИИ и Музея антропологии МГУ.

вопрос: Даже когда господствовала теория, что восточно-славянские племена не расселились по Восточно-Европейской равнине в эпоху раннего Средневековья, а жили здесь и прежде (теория автохтонии), вы придерживались мнения, что восточные славяне, в том числе племя вятичей, на территории которых впоследствии и образовалась Москва, - мигранты.

ответ: Да, и пришли они с запада. В этом нет никакого сомнения. Судя по археологическим данным, переселение началось в VI веке. Только антропологических материалов того времени не сохранилось, потому что умерших по языческому обряду сжигали. Но начиная с IХ века антропологи уже имеют вещественные подтверждения - черепа и скелеты, и можем представить картину этого движения с запада на восток. Одним из первых территорию, с которой пришли восточные славяне, обрисовал по археологическим материалам чешский историк и археолог Любомир Нидерле. Прародиной восточных славян была Центральная Европа.

в: В 1950-е годы вы участвовали в беспрецедентной по масштабам первой русской антропологической экспедиции Института этнографии РАН, изучавшей современное русское население - потомков и кривичей, и словен новгородских, и вятичей... Живых людей, а не древние коллекции, тоже необходимо изучать для того, чтобы прояснить вопрос о происхождении восточных славян?

о: Конечно. Руководитель нашей экспедиции Виктор Валерьянович Бунак тоже придерживался теории миграционизма. И именно ему в те времена, когда было еще много сторонников автохтонии, удалось отстоять проект изучения современного русского народа, четко связанный с колонизационными потоками. Мы исследовали тогда 17 тысяч человек из 117 районов, каждого третьего из них сфотографировали. С помощью этих фотопортретов уже в 1990-е годы методом аппликационной съемки были сделаны обобщенные портреты великоруссов из разных регионов России. Причем у жителей столичного региона они оказались самыми нечеткими и размытыми. Потому что современное подмосковное население оказалось самым разнообразным по своему физическому облику. Кстати, и от мигрантов-вятичей в нем осталось не так уж много.

в: Тогда, в 1950-е, вы утвердились в том, что восточные славяне были не коренным, а пришлым населением?

о: Конечно. Сильное сходство с исходным антропологическим славянским типом сохранили разве что современные поляки, то есть западные славяне. А что касается восточно-славянских племен, двигавшихся на север, юг и восток из центральной Европы, то они смешались с местным населением - финно-уграми и балтами. Я проанализировала каждую восточно-славянскую группу по ряду очень важных расово-диагностических признаков. Выяснилось, что антропологический тип меняется при движении с запада на восток: по мере продвижения на восток в славянском населении проявляется все больше черт, присущих финно-угорскому населению, и все меньше - западно-европейскому. Когда я впервые увидела краниологические серии, то есть коллекции черепов вятичей, мне сразу бросилось в глаза, что они в сущности не отличаются от финно-угорского населения, скажем, из древнемордовских могильников. По антропологическим признакам - это одно и то же население. И все-таки это уже славяне. Потому что их погребальный обряд, их женские украшения, которые в основном и являются для ученых этническими определителями, - вятичские, а не финно-угорские.

в: Курганы Московской области ученые начали активно раскапывать полтора века тому назад. Но, похоже, сегодня интерес к ним упал?

о: Нет, курганы продолжают изучаться. Увы, часть из них распахана, но многие сохранились. Например, в Косине. Или неподалеку от подмосковной резиденции московского мэра - там тоже сохранились типичные курганные группы вятичей, невысокие, поросшие лесом. Что же касается серьезных исследовательских работ, то НИИ и музей антропологии МГУ предлагали московской мэрии осуществить проект "Древние москвичи", изучить, как складывалось население древней Москвы. Но интереса к нашей идее мы не обнаружили. Думаю, до Юрия Лужкова наш проект вообще не дошел.

в: У антропологов имеется материал, позволяющий судить о населении города времен его основания?

о: Москву как город мы можем изучать в основном по материалам ХVII - начала ХVIII вв. О более раннем периоде судить очень сложно - нет достаточных по численности антропологических коллекций того времени. Так что для антропологов Москвы как средневекового города, можно сказать, не существует. В отличие от древнего населения региона, на территории которого она образовалась.

в: Кого же в таком случае вы предлагали изучать в качестве древнего населения города?

о: Москвичей ХVI-ХVIII веков. Чтобы можно было понять, какой была история заселения города. Об этом, правда, можно судить и по онамастике, то есть данных о фамилиях, которые имеют жесткую приуроченность к географическим территориям. Такие исследования мы уже провели: по хранящимся в бывшей Ленинке старым книгам подсчитали, каков удельный вес разных фамилий у населения Москвы, и выяснили, откуда эти фамилии пришли.

в: И что рассказала онамастика?

о: Что основу древнего населения Москвы составляли потомки вятичей, пришедших из Подмосковья. Значительный процент населения - переселенцы из Рязани, то есть те же вятичи. Довольно весомая часть - приезжие из Новгорода, где обитали уже не вятичи, а словене новгородские. Небольшую часть московского населения составляли бывшие жители Смоленска, это уже кривичи. Кстати, если судить по фамилиям, Москву недолюбливали жители соперничавшего с ней древнего Владимиро-Суздальского государства - выходцев оттуда в городе почти не было. Все эти выводы можно проверить на антропологических материалах ХVI-ХVIII вв. Их у нас достаточно.

В рамках проекта "Древние москвичи" мы предлагали изучить не только имеющиеся коллекции, но еще и материалы из захоронений при церковных приходах Москвы ХVIII века. В те времена жители разных улиц были "приписаны" к своим приходским кладбищам. Так что можно было бы узнать, как различалось население разных улиц. Этой темой занималась Татьяна Ивановна Трофимова. Первые результаты оказались чрезвычайно интересны. К примеру, Остоженка дала невероятно грацильный антропологический материал.

в: Грацильный - значит мелкий?

о: Да. Вообще-то вятичи - довольно мелкое население, и костяки у них хрупкие. Но жители Остоженки - просто малюсенькие. Было бы очень интересно разобраться, откуда шло ее заселение.

в: Последователями Михаила Герасимова сделаны антропологические реконструкции - пластические и графические - представителей разных восточно-славянских племен: полян, северян, кривичей, словен новгородских, вятичей. Если судить по ним, у вятичей из московских курганов, из которых в большой степени и сформировалось изначальное население Москвы, менее выступающий, чем у других славянских племен, нос. А также более узкое и плоское лицо.

о: Так и есть. Антропологически они очень похожи на мордву-эрзю, относящуюся к финно-угорской группе народов, в которую входят также венгры, финны, эстонцы, марийцы, удмурты... Кроме того, на некоторых графических портретах видно, как выступает верхняя губа (это хорошо просматривается и на черепе). С чего бы вдруг у вятичей проявился этот зубной прогнатизм, который обычно возникает на территориях, где проходило смешение людей разного антропологического облика? Некоторые исследователи считают, что это - явный показатель проникновения на земли вятичей на очень ранних стадиях их заселения какой-то негроидной крови.

в: Вот так поворот! А подобного рода загадки антропологам по силам разгадать?

о: Не все, но многие. Теперь, когда появились и с каждым годом совершенствуются новые методы исследования, мы можем, например, по уровню минерализации скелета и микроэлементному составу волос и ногтей древнего населения предположить, каким был в прошлом биохимический состав среды обитания. Исследуя древнюю ДНК, попытаться проследить пути миграции. Кстати, в своем московском проекте мы предлагали в том числе исследовать и ДНК древнего московского населения. Чтобы понять, кто есть кто и откуда. Результат мог оказаться очень интересным. К тому же у нас есть совместная с генетиками лаборатория, где проводятся подобные исследования. Другое дело, что это безумно дорого.

Ківалов отримає на реконструкцію бази відпочинку 101 млн грн.

Національний університет «Одеська юридична академія»  ( Почесний президент - Ківалов) 18 серпня уклав угоду з ТОВ «УкрБудКонтракт» на додаткові роботи з реконструкції бази відпочинку «Феміда» в смт.Затока, Білгород-Дністровський р-н, Одеська обл. Вартість угоди склала 46,38 млн грн. Про це повідомляється в «Віснику державних закупівель», інформує ІА «Україна Комунальна».

ТОВ «УкрБудКонтракт» отримало підряд на реконструкцію бази «Феміда» 2009 році. Тоді вартість робіт була оцінена у 54,90 млн грн.

«Однак, у ході виконання робіт за Договором, у зв'язку із зміною проектних рішень та збільшенням обсягів будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт, виникла необхідність у корегуванні проекту реконструкції», – повідомляється в обґрунтуванні останньої закупівлі додаткових робіт, проведеної за неконкурентною процедурою «у одного учасника».

Таким чином загальна вартість робіт становить 101,28 млн грн.

Також «Укрбудконтракт» цього року отримав підряди на капітальний ремонт гуртожитку юракадемії по вул.Генерала Петрова, 18 в Одесі вартістю 30 млн грн і на зведення філіалу одеської юракадемії в Києві на вул. Харьківське шосе, 210 (здача у 2012 році, вартість невідома).

З врахування тендерів на ремонт гуртожитку (30 млн) та бази відпочинку (101 млн) розбудова матеріально-технічної бази Одеської юракадемії коштує щонайменше 175 млн грн.

Від автора.   Питання ще з 2005 року - чому він не сидить ?

http://www.pomaranch.org.ua/news/fullnews.php?id=68

До 110-річчя з дня народження Романа Шухевича в Києві

30 червня – інтелектуально-мистецька академія на пошану Романа Шухевича




30 Червень, 2017

До 110-річчя з дня народження головного командира Української повстанської армії
Романа Шухевича

 Київський міський будинок вчителя
вул. Володимирська, 57
30 червня, 15.00

 Організатори: син Романа Шухевича, народний депутат України Юрій Шухевич, Міністерство культури, Міністерство молоді і спорту, Український інститут національної пам'яті, Київський міський будинок вчителя.

Учасники: історики, дослідники, братство ОУН-УПА, молодіжні організації, військовики, учасники АТО, переселенці, митці.

Зокрема, Юрій Шухевич, декан історичного факультету Київського національного університету ім. Т. Шевченка, дослідник Української повстанської армії Іван Патриляк, директор архіву СБУ Андрій Когут, Капела ім. Л. Ревуцького, Тарас Компаніченко та гурт "Хорея козацька"...

До участі запрошені українські урядовці.

"Боротьба за волю українського народу, за його суверенне державне існування і розквіт стала змістом життя Романа Шухевича — людини виняткового гарту".

Петро Дужий, ідеолог ОУН,  з 1944-го референт пропаганди ОУН
 
Своє історичне призначення в українському визвольно-революційному русі періоду Другої світової війни Роман Шухевич бачив у тому, щоб сконсолідувати сили ОУН, розхитані нацистськими репресіями, усунути розбіжності і кризу в Проводі ОУН, яка виникла на початку 1943 p., підтримати ініціативу Крайового проводу ОУН щодо створення Української повстанської армії та перетворити її в інструмент боротьби за Українську самостійну соборну державу. Завдяки йому український визвольно-революційний рух, спочатку репрезентований лише ОУН, набув з літа 1944-го  загальноукраїнського значення, позбавився монопартійних впливів і почав просуватись на схід

http://www.memory.gov.ua/announce/30-chervnya-intelektualno-mistetska-akademiya-na-poshanu-romana-shukhevicha

Галина Гордасевич: силует на тлі історії

Галина Гордасевич: силует на тлі історії. Семінар до 80-річчя від дня народження поетеси
03.04.2015
0 450
1 (4)

Всеукраїнський науковий семінар ”Галина Гордасевич: силует на тлі історії“, приурочений 80-річчю від дня народження відомої поетеси-кременчанки, підготували члени циклової комісії гуманітарних дисциплін педагогічного коледжу нашої академії. У роботі семінару брали участь науковці, літературознавці та мистецтвознавці, журналісти з різних міст України.

Вшанувати творчість поетеси, висловити свою глибоку повагу до складного життєвого шляху українки-патріотки прибули відомий громадський діяч, видатний письменник, Герой України Дмитро Павличко, син поетеси, літературознавець Богдан Гордасевич, перший проректор Національного університету ”Острозька академія“, професор Петро Кралюк, заслужений журналіст України Емма Бабчук, письменник Микола Пшеничний, кременецький міський голова Роман Ванжула.

Першим до учасників семінару – студентів і науково-педагогічних працівників коледжу й академії, представників місцевої ”Просвіти“, навчальних закладів, бібліотек і музеїв міста – звернувся Дмитро Павличко із пристрасною філософсько-мистецькою промовою у формі спогаду-есе ”Веселка – від Сяну до Дону: мої зустрічі з Галиною Гордасевич“. Він здійснив проекцію патріотичних ідей творчості письменниці на проблеми нинішнього дня, на сьогодення держави України. Кременецький міський голова Роман Ванжула вручив Дмитру Павличку посвідчення і Знак ”Почесний громадянин міста Кременця“.

1 (4) 2 (1) 12 10
3 7 9 6 (1)
8 4 5 (1) 11

Глибокий філософсько-соціальний аналіз життєтворчості і творчого спадку Галини Гордасевич зробив член Національної спілки письменників України, заслужений працівник науки і техніки України, доктор філософських наук Петро Кралюк у доповіді ”Націоналістка з Донбасу“, що з огляду на реалії нинішнього ”буремного сходу“ для учасників семінару прозвучало особливо актуально.

Заслужений журналіст України Емма Бабчук у власних спогадах ”Радіозустрічі з Галиною Гордасевич“ розповіла про особливості та значення її поетичного слова, мовленого в ефірі українського радіо.

Про особисті зустрічі з поетесою-кременчанкою говорила директор Обласного літературно-меморіального музею Юліуша Словацького Тамара Сєніна. Спогадами про матір поділився син поетеси Богдан Гордасевич. Він же організував виставку-продаж збірок її творів, зокрема й найновішого видання тритомника ”Галина Гордасевич. Твори“, підготовленого з його ініціативи та під його керівництвом.

Привернув увагу виступ рівненського письменника і громадського діяча Миколи Пшеничного ”Крем’янчанка Галина Гордасевич – і Дубно, і Львів, і Юрій Климець“, де йшлося не лише про місце цих західноукраїнських міст у життєвій і творчій долі поетеси, а й про місце та визначальний вплив її поезії на поетичну творчість Юрія Климця – нашого краянина, студента, а згодом і викладача нашого навчального закладу.

До програми семінару увійшли літературознавчі дослідження фахівців різних науково-освітніх установ України: доповідь доктора педагогічних і кандидата філологічних наук, професора кафедри української і зарубіжної літератури та методики навчання Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету ім.Григорія Сковороди Ганни Токмань ”Мотиви ліричного циклу ”Станція Ворожба“ Галини Гордасевич“; повідомлення наукового співробітника відділу рукописів Львівської національної наукової бібліотеки ім.Василя Стефаника Марії Трегуб ”Листи Галини Гордасевич – джерело до життєпису письменниці“. Доповідь ”Епістолярій Галини Гордасевич як джерело літературно-біографічних і просопографічних досліджень“, що її запропонував доктор філологічних наук, професор Національного університету біоресурсів і природокористування України Сидір Кіраль, стала академічним продовженням виступу львівського науковця.

Вагомий внесок у виконання програми семінару зробили науково-педагогічні працівники нашого коледжу й академії. Ініціатор і основний організатор семінару, один із дослідників творчості Галини Гордасевич, голова циклової комісії гуманітарних дисциплін педколеджу Роман Дубровський висвітлив тему ”Релігійна віра як джерело поетичної творчості Галини Гордасевич“. Кандидат філологічних наук, професор кафедри української мови та літератури Олег Василишин у співавторстві з місцевим письменником, членом Національної спілки журналістів України Ігорем Фариною оприлюднили дослідження ”Галина Гордасевич як літературний критик“.

Ще один авторський тандем представників кафедри української мови та літератури –  кандидати філологічних наук, доценти Олена Пасічник й Ірина Комінярська, вони  запропонували наукову розвідку ”Галина Гордасевич як перекладач світової поезії“.

Науковців академії на семінарі представляла і старший викладач кафедри суспільних дисциплін, кандидат філософських наук Олена Мороз, яка проаналізувала ”Релігійно-філософський аспект концепту ”дім“ у повісті Галини Гордасевич ”Ноїв ковчег“. Проблему ”Фемінна екзистенційність творчості Галини Гордасевич“ досліджував головний редактор ”Інформаційного центру академії“ Анатолій Багнюк, а літературний редактор газети ”Замок“ Ніна Багнюк зупинилася на семіотичному аналізі поезії Галини Гордасевич у дослідженні ”Автор, текст і читач в інтертекстуальному просторі поезії Галини Гордасевич ”Сонце, вітер і жінка“.

Комплекс літературознавчих і методологічних проблем розробляли викладачі циклової комісії гуманітарних дисциплін педагогічного коледжу: ”Психологізм портретних характеристик персонажів у прозі Галини Гордасевич“ (Н.М.Яцюк), ”Мотив дороги у поезії Галини Гордасевич“ (Т.В.Нікіфорчук), ”Патріотичне виховання української молоді на основі творчості Галини Гордасевич (”Степан Бандера: людина і міф“)“ (В.П.Мазурок), ”Полікультурний аспект у творчості Галини Гордасевич“ (Н.В.Багнюк), ”Фашистська окупація крізь призму сприйняття українських селян у повістях ”Ноїв ковчег“ Г.Гордасевич і ”Крижі“ Б.Харчука“ (Н.Г.Кушнірук), ”Міжпредметні зв’язки на уроках зв’язного мовлення в гуманітарних класах ліцею (на матеріалі оповідань Галини Гордасевич)“ (О.П.Терп’як).

Під час виступів прозвучав мистецький акорд семінару, який забезпечили учасниці квартету ”Імпровізація“, створеного напередодні семінару для його музичного супроводу під керівництвом викладача музичних дисциплін Олени Новик. Вокально-інструментальний колектив у складі Любави Головінської, Марії Іващук, Ілони Бендасюк і Галини Попівчак виконав три пісні на слова Галини Гордасевич (”Просто пісня“, ”Сни на дорогу“, ”Ішла весна по місту“), музику до яких написала концертмейстер, член циклової комісії мистецьких дисциплін коледжу Любава Головінська.

За матеріалами Всеукраїнського наукового семінару ”Галини Гордасевич: силует на тлі історії“, присвяченого 80-річчю від дня народження письменниці, підготовлено збірник наукових праць.

                    Інформаційний центр Кременецької ОГПА ім.Тараса Шевченка

МАУП очолив рейтинг приватних вишів серед вступників 2020!

Академія вчергове доводить, що є лідером серед приватних вишів країни! Цього разу престижність закладу підтверджено першим місцем серед усіх українських приватних ВНЗ у рейтингу «ТОП-100 навчальних закладів за кількістю заяв від абітурієнтів».

Цей рейтинг створюється на підставі даних Інформаційної системи «Вступ.ОСВІТА.UA», що опублікувала рейтингові списки абітурієнтів. За даними «Вступ.ОСВІТА.UA», протягом вступної кампанії 2020 року до закладів вищої освіти абітурієнтами подано 970 тисяч заяв на основі повної загальної середньої освіти.

Лідером за кількістю заяв від абітурієнтів серед державних закладів виявився КНУ ім. Т.Г.Шевченка, а серед закладів, що надають послуги зі здобуття вищої професійної освіти за кошти фізичних та юридичних осіб – саме Міжрегіональна Академія управління персоналом!

4789 юних українців у 2020 році подали до Академії заяви на основі повної загальної середньої освіти, і цей факт є підтвердженням популярності закладу саме у студентській спільноті. Перше місце серед приватних вишів у даному рейтингу неймовірно тішить колектив МАУП, адже визнання та висока оцінка нашої роботи студентами та абітурієнтами дарує розуміння, що ми шановані тими, заради кого працюємо, а отже рухаємось у правильному векторі!

(044) 490-95-05, (044) 494-47-47. Відкрийте себе в МАУП! http://maup.com.ua


Опануй найпопулярніші медичні спеціальності разом із МАУП!

Працювати в сфері охорони здоров’я – це престижно, повсякчас актуально та затребувано. Маючи на руках диплом з медичної спеціальності, а за плечима - ґрунтовні знання та відпрацьовані навички, молодий фахівець може не перейматися питаннями працевлаштування. Українські та світові реалії вказують на те, що попит на медичних спеціалістів належної підготовки завжди високий, а Міжрегіональна Академія управління персоналом неодмінно стане вашим помічником у професійній реалізації.

 

МАУП готує фахівців у сфері охорони здоров’я з трьох цілком популярних напрямків:


  Фармація.

  Стоматологія.

  Медична психологія.

 

Навчання проводиться за денною формою та заочною (фармація) і відповідає стандартам МОЗ України.

 

Фармація. Стань флагманом наукового прогресу.

 

Навчання в МАУП за спеціальністю «Фармація, промислова фармація» відкриває перспективи працевлаштування в аптечні мережі, представництва зарубіжних фармацевтичних компаній, на вітчизняні фармацевтичні заводи і в лабораторії з контролю якості лікарських засобів. Робота над винайденням, створенням та розповсюдженням лікарських засобів, інновації та наукові відкриття стануть вашою повсякденністю. Цікаво? Тоді долучайтесь скоріше до когорти наших студентів!

 

До викладання фахових дисциплін Академія запрошує докторів та кандидатів медичних і фармацевтичних наук з практичним досвідом роботи в Державній службі лікарських засобів, на фармацевтичних заводах, у національних роздрібних мережах аптек. Теоретичні знання та практичні навички студенти-фармацевти МАУП вдосконалюють у сучасних хімічних лабораторіях, анатомічних та патофізіологічних кабінетах, в спеціалізованих аудиторіях навчальної аптеки.

 

Стоматологія. Потужна практика зі студентських років.

 

Вступ на навчання за спеціальністю «Стоматологія» робить для студента можливим фахове зростання та самореалізацію у таких напрямах: ортопедична стоматологія, хірургічна стоматологія, терапевтична стоматологія, ортодонтія та дитяча стоматологія.

 

Факультет пишається не лише високим рівнем теоретичної підготовки майбутніх стоматологів, а й тим, що всі студенти спеціальності долучаються до якісної практики у власній Стоматологічній клініці Академії. Для студентів молодших курсів обладнано спеціальний Фантомний зал. Сучасне обладнання в ньому дозволяє досконало відпрацювати теоретичну базу на реалістичних фантомах. Стоматологи-старшокурсники під час практики відвідують справжню клініку, де долучаються до роботи з реальними пацієнтами.

 

Медична психологія. Стань конкурентоспроможним фахівцем.

 

Диплом з медичної психології на сьогоднішній день є суттєвою перевагою для фахівців на ринку, що переповнений «психологами» без належної освіти. В МАУП майбутніх лікарів-психологів готують за магістерським рівнем вищої освіти, а основою для того є потужний викладацький склад досвідчених психологів-практиків і сучасна матеріально-технічна база.

 

В МАУП студенти-психологи мають доступ до інноваційних лабораторій загальної, практичної та медичної психології, психофізіології та функціональної діагностики, психотерапевтичної лабораторії. Для досконалого вивчення латинської та сучасних іноземних мов створено спеціальний лінгафонний кабінет.

 

Виходячи з професійних уподобань, майбутні лікарі-психологи в МАУП долучаються до практичної роботи в гуртках із медичної психології, арт-терапії, психокорекції та реабілітації, відточують свої вміння в напрямах «Психологія травми» і «Дитяча психологія та патопсихологія». Коли приходить час інтернатури, стажування чи резидентури з медичної психології, перед студентами МАУП відкриваються двері «Науково-дослідного інституту психіатрії» МОЗ України.

 



Приймальна комісія:

(093) 490-490-0 (Viber, WhatsApp),

(096) 490-490-0

http://maup.com.ua/

Хочете перевестись до МАУП або поновити навчання?

Перевестись на будь-який з факультетів МАУП дуже просто, як і поновити навчання в Академії. При цьому, ви ще й отримуєте знижку на навчання!

Отже, щоб перевестись до Академії або поновити своє навчання, студентам необхідно підготувати такий пакет документів:

Чотири кольорові фотографії (3х4 см).

Документ про освіту з додатком (оригінал та копія).

Сертифікати ЗНО (якщо вони враховувались під час вступу до ВНЗ).

Паспорт (оригінал та копія).

Важливо! Якщо подається паспорт з безконтактним електронним носієм, необхідно додати копію витягу про реєстрацію місця проживання.

Військовий квиток або посвідчення про приписку (для військовозобов’язаних).

Свідоцтво про зміну прізвища, імені або по-батькові (за необхідності).

Ідентифікаційний код (оригінал та копія).

Академічна довідка з ВНЗ, у якому раніше навчався студент.

Документи потрібно подати до приймальної комісії МАУП.

Переваги та винятки

Всі студенти, що переводяться до МАУП або поновлюються, крім тих, хто вчився за польською програмою та не складав ЗНО, отримують знижку 10% на весь період навчання.

Перевестися на програму без ЗНО неможливо.

Телефони приймальної комісії:
(044) 490-95-05, (044) 494-47-47.
Відкрийте себе в МАУП!
http://maup.com.ua/


Спеціальність «Стоматологія» в МАУП

Опанувати омріяну та перспективну професію стоматолога відтепер можна і в МАУП! У Міжрегіональній Академії управління персоналом започатковано Стоматологічний факультет для підготовки майбутніх спеціалістів за такими напрямами:

·         ортопедична стоматологія,

·         хірургічна стоматологія,

·         терапевтична стоматологія,

·         ортодонтія,

·         дитяча стоматологія.

Факультет Стоматології готує фахівців другого (магістерського) рівня вищої освіти галузі знань «Охорона здоров’я» за спеціальністю «Стоматологія» освітньої кваліфікації «Магістр стоматології», професійної кваліфікації «Лікар–стоматолог».

Практика на новому, сучасному обладнанні

Усі студенти спеціальності мають можливість отримати практичні навички у власній Стоматологічній клініці Академії.

Для студентів молодших курсів Стоматологічного факультету в Академії обладнано спеціальний Фантомний зал із сучасним обладнанням для відпрацювання та закріплення теоретичних знань на фантомах.

Для студентів старших курсів передбачена практика у клініці в умовах роботи з реальними пацієнтами. Майбутні фахівці отримуватимуть досвід у дитячому відділенні, кабінетах хірургічної стоматології, ортопедичної стоматології, ортодонтії, терапевтичної стоматології та рентген-кабінеті.

Усі заняття проводяться у супроводі досвідчених науковців-практиків з професорсько-викладацького складу Стоматологічного факультету.

Переваги навчання

·         можливість отримання знижки на навчання в День відкритих дверей;

·         диплом державного зразка, що надає можливість почати лікарську практику у приватних та державних медичних закладах;

·         наявність матеріально-технічної бази, обладнаної сучасним європейським устаткуванням;

·         потужний професорсько-викладацький склад Академії;

·         договори з клінічними базами медичних закладів м. Києва;

·         наявність власних лабораторій (хімічних, біологічних, анатомічних тощо);

·         сучасне комп’ютерне та інтернет забезпечення;

·         наявність власних гуртожитків для проживання студентів;

·         розвинена інфраструктура студмістечка;

можливість обміну досвідом з європейськими університетами та колегами.

Вартість навчання за напрямом “Стоматологія” складає лише 27000 грн на рік.

Знижку 20% на навчання у МАУП абітурієнти можуть отримати під час Днів відкритих дверей. Більше інформації та найближчу дату Дня відкритих дверей шукайте на спеціальному сайті http://od.maup.com.ua/

Телефони приймальної комісії:
(044) 490-95-05, (044) 494-47-47.
Відкрийте себе в МАУП!
http://maup.com.ua/


Сучасна вища освіта без ЗНО: новий набір триває до 5 квітня!

Мрієте у новому році відкрити для себе довгоочікувані можливості? Кардинально змінити своє життя та розпочати все з чистого аркуша? Навіть якщо ви минулого року не набрали достатню кількість балів з незалежного оцінювання або в дорослому віці вирішили отримати першу чи другу вищу освіту – ми залюбки допоможемо вам втілити задумане у життя!  Новий рік – новий старт, а перший крок – це вступ до омріяного ВИШу. Завдяки МАУП ви маєте змогу без ЗНО отримати якісну вищу освіту, диплом державного зразка та стати справжнім професіоналом своєї справи, навчаючись на заочній або дистанційній формі!

Міжрегіональна Академія управління персоналом запрошує абітурієнтів на навчання за освітніми програмами без ЗНО, а саме - здобуття вищої освіти за спільної програми Університету менеджменту у Варшаві (Польща) та МАУП. Сертифікат ЗНО для вступу до Університету менеджменту не потрібен! Зарахування відбувається на основі атестату про повну середню освіту та за результатами співбесіди. Закінчивши перший курс в освітньому центрі, кожен студент може обрати навчання на другому курсі в МАУП, або продовжити навчання до ступеню бакалавра в Польщі.

Міжрегіональна Академія управління персоналом пропонує широкий вибір сучасних спеціальностей, за якими вас навчатимуть теорії та практиці найкращі викладачі країни. Наприклад, якщо ви цікавтесь IT-напрямком, мрієте про цікаву та перспективну професію у цій сфері, радимо вам звернути увагу на одну з найнеобхідніших спеціальностей сьогодення - «Інженерію програмного забезпечення», яка передбачає підготовку фахівців з проектування, розробки і дослідження програмних систем для різних предметних областей. Під час навчання за цією спеціальністю студенти професійно опановують мови програмування для тестування і розробки програм, вивчають архітектуру персональних комп’ютерів, операційні системи та комп’ютерні мережі. Випускники Академії приймають участь у розробці вітчизняних і міжнародних проектів, мають гідну оплату праці та затребувані не тільки на теренах України, але і далеко за її межами.

Загалом, навчальний процес по спільній програмі ведеться за такими спеціальностями:

·                    Інженерія програмного забезпечення (бакалавр)

·                    Менеджмент (бакалавр)

·                    Філологія (бакалавр)

·                    Облік і оподаткування (бакалавр)

·                    Право (бакалавр/магістр)

·                    Економіка (бакалавр/магістр)

·                    Політологія (бакалавр/магістр)

·                    Психологія (бакалавр/магістр)

·                    Соціологія (бакалавр/магістр)

·                    Туризм (бакалавр/магістр)

·                    Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії (бакалавр/магістр)

Тільки уявіть, які переваги ви отримаєте за умов такого навчання! По-перше, ви маєте можливість отримати два дипломи про вищу освіту – український і польський, що дасть вам змогу отримати чудову роботу як в Україні, так і за кордоном. По-друге, навчання по інтегрованій програмі ведеться у заочній та дистанційній формі, отже студенти можуть поєднувати навчання з роботою. І на останок, вам не доведеться втрачати час, чекаючи наступного незалежного оцінювання.

Годі зволікати: залиште минуле позаду і просто зараз почніть створювати життя, про яке завжди мріяли!

Більше інформації про освітню програму ви знайдете за посиланням http://bezzno.maup.com.ua/   

Поспішайте за своєю мрією до МАУП!

Київ, вул. Фрометівська, 2

Приймальна комісія: (044) 490-95-05, (044) 494-47-47


Поради першокурснику: з чого розпочати студентське життя в МАУП



Дорогі першокурсники, раді вітати вас із початком навчання в МАУП! Попереду на вас чекає знайомство з керівництвом Академії, викладачами і студентами-одногрупниками, перші пари та студентські збори, і ще багато цікавих подій, до яких варто підготуватися заздалегідь. Щоб ваш шлях в якості студента розпочався вдало, ми підготували для вас невелику пам’ятку, що допоможе швидше адаптуватися до нових умов життя;)

1. Перш за все, завітайте до деканату – там ви знайдете відповіді на будь-які питання, пов’язані із навчальним процесом. Також радимо якнайшвидше познайомитися та обмінятися контактами з куратором вашої групи та старостою. Саме вони допоможуть вам розв’язувати всі організаційні питання. 

2. Студентський квиток та залікова книжка – головні документи, що свідчать про ваш почесний статус студента. Тож бережіть їх!

4. Щоб отримати підручники, завітайте до бібліотечно-інформаційного центру МАУП. До речі, саме тут ви зможете спокійно готуватися до семінарів, писати реферати та доповіді. 

5. Приєднайтеся до студентської спільноти МАУП у мережі та спілкуйтеся з новими друзями на офіційних сторінках у Facebookhttps://www.facebook.com/maup.com.ua/?fref=ts та Instagram https://www.instagram.com/maup_official/.

6. Якщо ви – активна людина, що знає, як змінити на краще студентське життя, запрошуємо вас до Студентської ради МАУП.

7. Ви активно займаєтеся спортом? Тоді завітайте до Департаменту фізичного виховання та спорту, що включає в себе 16 спортивних та оздоровчих секцій.
8. Перепочити під час перерви можна в парку МАУП, де розташовані унікальні культурно-мистецькі об'єкти, а перекусити можна в численних кафе, столовій або ресторані.

9. Для студентів з інших міст України, а також іноземних студентів на території МАУП розташовані гуртожитки.

10. Сподіваємося, що вам не доведеться скористатися наступною порадою, але за потреби ви можете звернутися до медичного центру, що працює на території МАУП.

Бажаємо вам сил та наснаги в новому навчальному році! Нехай ваші студентські роки в МАУП стануть найбільш продуктивним та яскравим періодом вашого життя! 

(044) 490-95-05, (044) 494-47-47.
Відкрийте себе в МАУП!
http://maup.com.ua/


Сторінки:
1
2
попередня
наступна