...ну не так прям палав вогнем, як ви собі уявили. Ну скажіть, ваша уява ж намалювала чорний обгорілий трупик? Майже рік тому у мене оселився чудовий, інтелектуально-розвинений, майже інтелігентний лисий кіт. А пару днів тому пішла я на город морально відпочити і він поплентав за мною, бо він за мною ходить як каченя за качкою. Я собі порпаюсь, кіт сидить в гарбузах, іноді бігає до відра з рибою. Мої хлопці наловили в місцевому болоті карасів...ну як карасів, карасиків з палець довжиною і ...

Читати далі...

Курвамать... з чого би почати? Діло було вчора-сьогодні, але розтягну на дві замітки. Пам'ятаєте історію про моцик ІЖ, який з гімна і патиків склепав мій старший синок? Хто пам'ятає, той зрозуміє, наскільки веселе може бути життя, коли в сім'ї виріс ветеринар-моторіст 80-го левела... в рот мені ноги. Так от. Моцик стирили, ви в курсі, я писала. Наступна сходинка яка?!!!! Вгадали!!! Машина. Але машина яка? Хрен ви вгадаєте. Далі по хронології... - Ма, я їду в Козелець до Олега (Олег це теж...

Читати далі...

Всім привіт. Давненько мене тут не було. Зайшла, пробігла по блогам. Пристрасті вирують! І це добре. Що би вам написати... Ну, наприклад, як я тиждень тому вивозила маму на гриби. Мамі 83 якщо шо... Мама моя на все має свою думку і на рахунок грибів теж. За її теорією всі гарні тугенькі гриби не можуть бути отруйними. Всі оранжеві теж їстівні. Всі, що ростуть рядами це рядовки. І збирати треба все, а там викинеться. Зрозуміли да?! Моя мама ламає всі стереотипи в грибозбиранні. Враховуючи, що...

Читати далі...

Початок: http://blog.i.ua/user/6314888/2381609/Далі... Якщо Бог є, то саме він послав мені цю жіночку, яка не проїхала повз чужу тітку зі скаженими очима. - А шо Толік? - питає мене жіночка. - А не бере трубку. - А-а-а... він такий. - А де він живе? - А ніде. У себе не живе. У мамки не живе. Ото видурить отак гроші і до жінки на Київ. Прогуляють - і знову сюди. - Ага. Ясно. - А я вам зараз знайду номер телефона його жінки. Поки я відкривала рота, щоб сказати: "А знайдіть...

Читати далі...

Врaч заборонив мені пити каву... А я пила її років сто... Пила розчинну, потім пила з турки, потім знову розчинну; пила з молоком, пила чорну, пила з цукром, пила без цукру; я завжди замовляю каву ... Кава присипляла мене, кава будила мене, кава мені подобалась запахом і смаком ... Кава обіцяла доросле життя - кава не обдурила ... Кава мабуть єдиний любовний напій ... Як для Трістана та Ізольди. Як для Ромео та Джульєтти ... «Давай вип'ємо десь кави?» «Тобі каву в ліжко?» дві фрази, а яка...

Читати далі...

Продовжую писати про своїх дітей. Найтяжче серед трьох дітей бути середнім. Тільки ти перестав бути для старшого брата тим, хто вештається під ногами і у вас з ним нарешті з'явилися спільні теми і інтереси, як батьки вирішують зробити тобі подарунок у вигляді малого засранця. І ти ще маєш цьому радіти. В один момент з молодшого в родині, якому пробачається все, ти перетворюєшся на того, кому ще не дозволено те, що дозволено старшому і одночасно тобі вже не пробачається те, що пробачають...

Читати далі...

Ти народився у батьків пізно? Ти молодший з дітей? Вітаю! Ти щасливчик. Всі вже розслабились і почали планувати свої тихі вечори і відпустки раз на рік...а тут тидищ! Дві полоски. Всі свої амбіції, експерименти у вихованні і нерви батьки витратили на старших дітей. Тебе не дуже і чекали, якщо чесно. Але тобі були раді. Отже, в чому плюси... Ти не хочеш їсти - не їж, ти хочеш їсти котячий корм - їж, ти не хочеш спати - не спи, ти захотів спати на підлозі - спи, ти захворів і потекли...

Читати далі...

Ну раз я вже тут, то знову про своє. Напишу вам про своїх діток.Серія 1. Старший.Діти дорослішають і більшими стають їхні іграшки. Мій старший синок Максим людина унікальна... Скільки я його знаю, а знаю я його скоро 22 рочки, він щось ліпить з гімна і палок. Скільки в дитинстві він розібрав машинок не порахувати. Коли з'явилися машинки на пультах, він примудрявся їх розбирати, потім збирати і ще витягти звідти пару зайвих деталей. Колись йому з Італії у подарунок привезли шалено дорогу Ферарі, ...

Читати далі...

Рік тому завели ми равликів. Два було нам мало, завели, курва, чотири (вибачте троха псіхую). Рік ці равлики жили і майже не приносили нам проблем. Єдиною проблемою було - це постійне шукання їм їжі. Пучок салату вони зжерали за два дні, а це, між іншим, 50 гривень за кожен пучок з бюджету. За зиму вони знищили приблизно камаз їжі, весною стало легше, пішла трава та і я трохи насадила. Йшов час, равлики росли, терлися між собою слизькими тілами і от одного дня в акваріумі якось різко додалося ...

Читати далі...

Згадалась мені історія про одну тітоньку з перцем.Деякий час ми жили в селі. Працювала я у сбербанку, який знаходився у приміщенні відділення Укрпошти. І звичайно, що там був такий собі центр зібрання бабусь, дідусів і взагалі місцевих жителів. Люди приходили платити комуналку, класти гроші на сберкнижки, та і заодно поспілкуватись. Не далеко від пошти жили чоловік і жінка. Мишко був дядько добродушний, веселий, з гумором. А...

Читати далі...