Крик душі
- 14.02.12, 15:13
Я вийшов в поле те безкрає,До горизонту лиш пустота.Врожаї вже давно зібралиЧорніє там одна рілля.Пішов я до тієї річки,Де колись плавав юнаком.Води зосталося вже трішкиЙ стала вона тепер ставком.Ось там он є криниця,Вода смачнюча в ній була.Я міг до схочу її напиться,Дивлюся, вже висохла вона.А поруч є галявина,Де влітку квіти там цвітуть.Давно вона занедбана,Лиш гори сміття на ній ростуть.І що ж це трапилось з народом,Що квітку топче, яка росте?Любіть природу й одне одного,Життя ж у нас одне...
2