Згадалась мені історія про одну тітоньку з перцем.Деякий час ми жили в селі. Працювала я у сбербанку, який знаходився у приміщенні відділення Укрпошти. І звичайно, що там був такий собі центр зібрання бабусь, дідусів і взагалі місцевих жителів. Люди приходили платити комуналку, класти гроші на сберкнижки, та і заодно поспілкуватись. Не далеко від пошти жили чоловік і жінка. Мишко був дядько добродушний, веселий, з гумором. А...

Читати далі...

Вона опинилася серед поля. Пізня осінь. Вечоріло. Мряка й морозно. З полів врожай вже зібрано. Родючий вологий чорнозем огортав ступні в стоптаних черевиках, і їй від цього ставало тепліше на душі, бо то земля, рідна, родюча ненька. Чи не єдина сутність цього світу, що була справді теплою до неї. Сльози стікали на посмішку свободи. І вона втискала обличчя у подушку. «Подушка?» - спитаєте ви – «Та до чого, в дідька тут подушка! Це їй сниться? Вона спить? Чи що?» - може...

Читати далі...

Музика приємно огортає м'якою ватою серце , радикально відволікаючи біль . Пульсує під ритм Серця ...Екран своїм сяйвом вабить Життєвіше аніж реальний світ , даючи Змогу Забутися від Холоду Самоти.Удари крапель дощу по шклу , п'яні хрюкання свиней що йдуть із хліва ...

Читати далі...

Помните, в «Стар Треке» курсанту Кирку поручают решить задачу с мирным лайнером «Кобаяши Мару», оказавшимся на вражеской территории? Спасешь лайнер – развяжешь войну, не спасешь – все пассажиры погибнут. Оптимального решения задача «Кобаяши Мару» не имеет, ее цель – изучить реакцию курсанта на no-win scenario: безвыигрышный сценарий.Так вот, ситуация с массовым расстрелом мирных людей с точки зрения этих самых мирных людей – будь-то Орландо, Батаклан, Найроби, школы Лафайет и Колумбайн, Мумбаи...

Читати далі...

Буває зайдеш зранку в магазин за кавою, подивишся на весь цей совковий треш, в вигляді трендячої по телефону продавчині, яка так зверхньо каже бабусі, обираючій цукерки (дешевих 100 грамів взяти чи дуже дешевих) "Да сколько можна?! Бєрітє еті оні самиє дєшовиє" А бабуся киває головою в квітчастій хустці (ну до магазину ж вийшла в люди, тре гарну хустку) і тремтячими руками з восковою, майже прозорою, шкірою дістає з зав*язаної вузликом носової хустинки складені папірці по гривні і по...

Читати далі...

[Приєднана картинка]

Важко після літніх канікул: читати і писати не хочеться. Сину кажу: - Пиши.-Про що?-Пиши про мене.-Ну добре.Сів пише: "Моя мама".-А можна я напишу "моя мама дуже багато працює"?-Можна.Текст виглядає так: "Моя мама ..." (ай ну нащо те "дуже",можна і без нього")дописав "багато" і дивиться хитро.Доставив крючка у кінці -з О зробив А і поставив крапку.-Мам, все! Я написав!Читаю: "Моя мама багата".Побіг радісний гуляти.

Жемчужина у моря. Как война делает Одессу патриотической 11.08.2015Роман Кравец Свою роль сыграла и война на востоке. То, что сейчас там происходит, многим людям помогло сделать выбор. "Вот видите, год назад в том ресторане сидело бы примерно два человека, – показывает на левую сторону Александр Ройтбурд, один из самых значимых украинских художников, – в этом сидели бы тоже два-три посетителя". Мы находимся в ресторане "Кларабара" в одесском Городском саду...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Мені не важко знов тебе втрачати, Бо як я втрачу те, чого нема? Всі наші дії – то є просто гра Як вірити, дружити і кохати.Мені нелегко все це визнавати, Але втомилась змучена душа Роками гратись в те, чого нема, Тому тебе так легко відпускати…Але тобі не хочеться це знати! Хоч те що є для нас обох тюрма, Ти хочеш мене випити до дна, І змушуєш терпіти, і страждати. А я хочу по-справжньому кохати! Але життя для тебе – то є гра, В якій бажання нового...

Читати далі...

[Приєднана картинка]- Как в толпе грешников, стоящих в Аду на раскалённых углях, узнать россиянина?- Хто не скаче, той москаль.