того собачку я їй дарувала на новий-2014

Думаю, бабуся була би задоволена. 

Люблю бувати на тому дворищі)) як наче стаю на якийсь час маленькою п'ятирічною Танечкою і приходжу в гості до бабунчика. Хоча яке там в гості... В другий дім... Так і казала в дитинстві: "піду на той двір". Колись влітку викладу такий любий той двір.

А ось тут якраз в нас зав'язався діалог і я згадала давню історію, що її розказувала бабуня. Думаю, тепер, коли всі учасники давно на тім світі, я можу це розповісти.

... Рік десь 1960-62, в бабуні з дідом троє діток, їй приблизно 40, дід молодший від бабуні на 9 років, йому 31... Він почав затримуватися з роботи, бабуня знаходила в кишенях записки... Ні-ні, вона цілеспрямовано не шукала, просто так було заведено, що бабуня сама брала в діда речі для прання. Вона терпіла мабуть з місяць, а далі почала діяти як справжня розвідниця - взнала хто та що... Виявилося, що вона - дружина директора заводу, працює касиркою, начебто їй 25. Бабуня зібралася з силами і пішла на прийом з тим листуванням до чоловіка суперниниці   По результатах бесіди розлучниця залишилася без чоловіка, коханця та роботи. І ледь в тюрму не сіла за розтрату з каси. А вдома на мого майбутнього діда завжди чекали порядок в домі, смачна вечеря та відсутність скандалів. Бабуня жодним словом не прохопилася про те, що їй хоч щось відомо, а тим паче про свою роль в цій історії.

Ще через деякий час похапцем обмовилася, що в нас таке родове прокляття, передається по жіночій лінії: якщо чоловік зраджуватиме - може швидко стати імпотентом. На його питання, чому раніше не казала, відповіла, що довіряла йому, і досі довіряє. Просто так сказала принагоді. Дід після того більше ніколи-ніколи-ніколи....

ПиСи. Я би не змогла більше бути після зради з чоловіком, погидувала би.