Василь Махно

 
окрім трьох празників-в гості ніхто не прийшов - забудь
лиш один старий - Новий рік та ще січень - та кілька дощів
із дерев познімали ґірлянди – і прогнали овечок - залишили бруд
і той старий мені каже:understood
себто якщо перекласти – то мовляв знаємо – що й по чім

в новорічній листівці я писав що тут замість снігу - російські пенсіонерки
сваряться з внуками, ті в шапках і шубах на які пішли всі кролі
і ніхто не ласий на хутро а діти – й поготів – на цукерки
а поночі електричні звірята збіглися до лютеранської церкви
світяться і танцюють і туляться до колін

я також припускав (у листівці) що – мабуть - наступного року
полечу за лаврами не до Греції а у Берлін чи Париж
і відклав видавати вірші бо книжка есеїв збоку
вона про Чортків і дитинство із цим найбільша морока
а ночами у нас шкряботить за стіною- і дружина каже: поселилася миш

поки я ще видумував - вагався: писати верлібром чи в риму
поки колядки звучали з CDі шурхотіла різдвяна фольга
я стояв у вікні - бавлячись із звірятами – пересипав зиму
з пустого в порожнє – не маючи на це права – навіть одного потримав
за мордочку світла бо в дротах заплуталась – здається ліва його нога

поки вино допили а потім провалились (не в сніг) а в сон
поки з досвідом розібрались - вияснили стосунки – себе і сам
я стояв перед звірятами з кишенями напханими цукерками і вівсом
і почував себе прохачем – (просто приблудним псом)
який не має кому насипати жменю вівса