Нема гірше од того чоловіка, що не вміє язика за зубами вдержати. А найбільше лихо з жінками. Тільки що почує, зараз уже й задзвонила по всьому селу: «Ой кумасю ріднесенька, що я чула! Та тільки глядіть, нікому не кажіть, бо це таке, що нікому й знати не можна, я це вам тільки...» І почала! А кума почула та другій кумі, а та — третій, а третя — п'ятій — десятій, і ото вже всі про те знають, чого не треба нікому знати.От були собі чоловік і жінка, Петро і Хвеська. І гарна б жінка була Хвеська...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Тендітне і пластичне. Мовби склоТримається і далі трості майстра.Усе, що поміж нами пролягло, –Засяє? Згасне? Aspera? Ad astra? Не знаю. Айстри – ще вони цвітуть.А зорі? Саме час для зорепаду.Розплавлена миттєвість – наче ртуть,Швидка й минуча. І немає ради. Та є різниця – «йтиму» чи «прийду».Різниця є: «було» - чи «залишилось»…І знає лише втомлений склодув,Чи справді вийшла казка – як хотілось.

А тиждень тому – все було не так.Лиш тиждень тому – все було не те.Хоча спочатку ворожив тат-там,А потім – там. І далі – не про те.І я, немов би в шоу «За стєклом»,Чужий – мов свій упізнавала дім.Потроху відтавала. І теплоТекло по венах – всупереч мені.І я жила. Жила – і грала роль.І танули крижинки попри біль…Тепер – пробач, мій Сніговий король,Та слово «Вічність» – залиши собі.Мені ж – казкарювання навпаки.І ворожінню криги– майже край…Це добре, що я вірила в казки.Прокинулась: «Ми разом»...

Читати далі...

Колись давно, коли було не требаШукати слів і натяків в словах,Я вміла доторкнутися до небаІ сміла мимохідь поцілувать,Коли ми не боялися мовчання,Не боронились сміхом від журби,Коли я звуком першим і останнім,Коли жила я піснею в тобі,Коли я точно знала: ми не граєм,Ми вміємо мовчати в унісон –Цей світ був раєм. Нашим спільним раєм.А день був –день. А я була – Асоль.Ще не було «можливо…» або «раптом…»,Ще не було тривог і каяття…Шкода лише:казкар поставив крапку.І стало просто казкою життя.

Подібні історії розказувала нам наша мати, як ми з братом були ще маленькі...Тепер я розказую їх своїм дітям...Казка про святого Миколая, ялинку і зайчика, що під нею жив.- Ой, сірий, сірий, заїнько іди-іди до нас...Дитяча пісенька.Святий Миколай йшов лісом і зтиха мугикав під ніс улюблену пісеньку. А мішок з подарунками приємно грів спину. Бо він поспішав на свято до великого палацу. І на нього вже чекали.У лісі було вже темно, коли старий почув, що десь поблизу хтось плаче. Може...

Читати далі...

[Приєднана картинка]********************************Жили собi були собi, козенятки:Стрибали, та бiгали бiля хатки…Ось, якось вовцюган до них завiтав.Свою злую мордочку приховав…Тай каже таким жалiсним голосочком:...

Читати далі...

Жили собі брати-близнюки Апос-Трофи Це був довгий дворянський рід. Апос-Трофи були родичами Комам, але Коми не мали дворянського титулу, тому Апос-Трофи з ними не товаришували, хоча були схожі як дві краплі води... Якось зібралися троє з братів піти у світ, бо набридло їм сидіти у палатах та по замку тинятись. Один пішов у місто Іменнівське. Там жили непрості слова: всі графи та імениті лорди. Але на диво заблукав до того міста сільський парубок Лукян. Він був незнатний, ...

Читати далі...

дитяча казка, присвячена Дню Матері, що відзначається другої неділі травня ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ Одного травневого ранку білочка Белла забігла до свого друга ведмедика Дмитрика. Він був удома сам, батьки пішли десь у своїх справах. Вигляд Дмитрик мав трохи стурбований та заклопотаний - Вітаю тебе, Дмитрику! Підемо, пограємося! На гойдалці погойдаємося, біля річки з піску побудуємо фортецю! Чого це ти такий задумливий? ...

Читати далі...

дитяча казка, присвячена Дню Матері, що відзначається другої неділі травня ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ Одного травневого ранку білочка Белла забігла до свого друга ведмедика Дмитрика. Він був удома сам, батьки пішли десь у своїх справах. Вигляд Дмитрик мав трохи стурбований та заклопотаний - Вітаю тебе, Дмитрику! Підемо, пограємося! На гойдалці погойдаємося, біля річки з піску побудуємо фортецю! Чого це ти такий задумливий?&nbsp...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Літературна творча спілка "Елітер" розпочала творчий проект «УСІ МИ РОДОМ З ДИТИНСТВА», присвячений поняттям сім'ї, материнства, дитинства, родинного затишку та загальнолюдським цінностям. Скоромовки Ігор на горі стеріг горіх. *** Хмариноньки-хмаринки, Химерні, волохаті, Вмостились на хвилинку У хлопчика на хаті. *** Краб украв скарб. та багато цікавого для малечі є на сайті http://abetka.ukrlife.org/kazki.html