Зі Святом!! Хай Боги бережуть Вас! Бог–немовля Коляда в язичницькій свідомості східних слов’ян

На ґрунті письмових, фольклорних та етнографічних джерел проведена реконструкція культу одного з самих загадкових східнослов’янських язичницьких богів – сонячного немовляти Коляди. Виявлена структура та ідейна семантика дохристиянських свят, які проводили на честь даного божества.

На початку XXI ст. посилилась цікавість до вітчизняних стародавніх культів та традицій. І це не дивно, адже розвиток сучасної релігії та культури не уявляється можливим без ґрунтовного дослідження першооснови давньослов’янської ментальності, яка складалася протягом тисячоліть.

Східнослов’янські уявлення про народні язичницькі божества – уособлення навколишньої природи та життєвої сили, невід’ємна частина загального язичницького світогляду, підґрунтя ментальних особливостей наших предків, які складалися у дохристиянську епоху.

Наявні письмові джерела, а також данні етнографії, археології та фольклористики свідчать про те, що в дохристиянську добу у східних слов’ян існував комплекс уявлень про божеств та уособленнях певних етапів існування людини усередині сакральної родової громади. При цьому життя людини на певних етапах свого існування ототожнювалося з рухом сонця протягом року.

Так, згідно з цілим рядом писемних і фольклорних джерел, які дійшли до нашого часу древні слов’яни вірили в якогось загадкового бога – дитину на ім’я Коляда, який вважався у наших предків заступником породілей, новонароджених дітей і, одночасно символізував народження нового сонця.

[ читати далі ]

До Свята, яке наближається: «Коляды з мЂст и з сЂл учением выженЂте; не хочет бо Христос, да при его рождест†диаволские коляды мЂстце то мают, але нехай собЂ их в пропаст свою занесет. Щедрый вечер з мЂст и з сЂл в болота заженЂте, нехай з диаволом сЂдит, а не з христиан ся ругает. Купала на Крестителя утопЂте и огненое скаканя отсЂчЂте; гнЂвает бо ся Креститель на землю вашу, што ся на день памяти его попущаете диаволу ругатися вами з вас же самых. Петр и Павел молят вас, если хочете от них ласку мЂти, да потребите и попалите колыски и шибеницЂ на день их, чиненые по Волыню и Подолю» (44).

---

ПРО ОБЛИВАННЯ ВОДОЮ НА ВЕЛИКОДЕНЬ

Деякі з давніх беззаконників джерелам та озерам жертви приносили, аби помножилися плоди земні, а часом і людей у воді топили. В деяких землях Рссійських і до сьогодні давнього того безчинства обновлюється пам’ять, коли під час Пресвітлого Дня Воскресіння Христового молодь обох статей, або й старші, зібравшись, одне одного ніби задля якоїсь забави у воду вкидають, і випадає [деяким], намовою бісівською, кинутим у воду, чи об камінь, чи об дерево розбитися, чи втонути, і негідно втратити душу свою. Інші ж, хоча й не вкидають у воду, то поливають водою, тому ж бісу жертву давніх забобонів поновлюючи. Нині в звичаї втіху, а не жертви ідольські творять, проте, краще б тому не бути.

[ читати далі ]

Была у нас в группе девченка. И звали ее Света Коляда. Меня всегда интересовало - что за фамилия такая? Коля-Да, Колода  ....
Вот сегодня узнал.

Рождество Христово :  http://www.calend.ru/holidays/0/0/123/ дата неточная (!?)

Коляда \язычество\ :  http://www.calend.ru/holidays/0/0/1702/

Дети в этот день собирают угощения

Коляда — солнце-младенец, в славянской мифологии — воплощение новогоднего цикла... Коляда праздновался в зимние святки с 25 декабря (поворот солнца на весну) по 5-6 января.

«Когда-то Коляду воспринимали не как ряженого. Коляда была божеством, причем одним из влиятельных. Коляду кликали, зазывали. Коляде посвящали предновогодние дни, в ее честь устраивались игрища, учиняемые впоследствии на Святках. Последний патриарший запрет на поклонение Коляде был издан 24 декабря 1684 года. Полагают, что Коляда признавалась славянами за божество веселья, потому-то его и призывали, кликали в новогодние празднества веселые ватаги молодежи»
А. Стрижев «Народный календарь»

День «на воробьиный скок» прибыл и начинает разгораться зимнее солнце, Славяне отмечают Коляду. Перед празднеством кудесник воет волком (вещий вой), прогоняя злых духов. ..... \сокращено\