Коляда
- 21.12.09, 15:11
На ґрунті письмових, фольклорних та етнографічних джерел проведена реконструкція культу одного з самих загадкових східнослов’янських язичницьких богів – сонячного немовляти Коляди. Виявлена структура та ідейна семантика дохристиянських свят, які проводили на честь даного божества.
На початку XXI ст. посилилась цікавість до вітчизняних стародавніх культів та традицій. І це не дивно, адже розвиток сучасної релігії та культури не уявляється можливим без ґрунтовного дослідження першооснови давньослов’янської ментальності, яка складалася протягом тисячоліть.
Східнослов’янські уявлення про народні язичницькі божества – уособлення навколишньої природи та життєвої сили, невід’ємна частина загального язичницького світогляду, підґрунтя ментальних особливостей наших предків, які складалися у дохристиянську епоху.
Наявні письмові джерела, а також данні етнографії, археології та фольклористики свідчать про те, що в дохристиянську добу у східних слов’ян існував комплекс уявлень про божеств та уособленнях певних етапів існування людини усередині сакральної родової громади. При цьому життя людини на певних етапах свого існування ототожнювалося з рухом сонця протягом року.
Так, згідно з цілим рядом писемних і фольклорних джерел, які дійшли до нашого часу древні слов’яни вірили в якогось загадкового бога – дитину на ім’я Коляда, який вважався у наших предків заступником породілей, новонароджених дітей і, одночасно символізував народження нового сонця.
[ читати далі ]
....
