Щастя,любові та життєвих радощв, друзі!

http://s02.yapfiles.ru/files/528556/rizdvo2.swf

Натискайте на свічку... Далі буде )))
Зі святами!!!

Друзі! Надходить одне з найсвітліших зимових свят.
Вітаю всіх вас і бажаю світла, любові, радості та надії!

І.
Пригадалася казка стара.
Серце тихо й стривожено стислось.
Так багато забутих прикрас
На ялинці смішного дитинства.

Так буває - надходить Різдво.
Забуваються біль і образи.
З давнім другом всяткуємо вдвох
Новорічну засніжену казку:

Сніг і сміх... Мов нема самоти.
Лиш тихенько насвистує вітер,
Що порвався старий серпантин
І улюблену кульку розбито.

ІІ.
Ти, так само як ія,
Хочеш зустрічі і втечі.
Я без тебе - нічия
В цей різдвяний світлий вечір.
І, малюючи мене
Пензлем пам’яті без краю,
Ти вже знаєш, що мине
Самота в дзеркальній рамі,
Що розтане тужний щем,
Розчинившись у світанні,
Коли виповниться вщерть
Келих нашого чекання.

ІІІ.
Коли зима надвечір входить в місто,
Усі жалі вкриває білий сніг.
Спалахують вогні. Немов намисто,
Видзвонюють і котяться у ніч.

І ви, мій друже, знову, як дитина,
Ховаючись від смутку й самоти,
Купуєте ялинку, апельсини,
Якісь прикраси, дощик, серпантин...

Зоря стоїть над світом - і не гасне.
І спогади свтлішають. І вам
Так хочеться повірити у казку -
Дитячу казку світлого Різдва.

Друзі! Все проходить, а Любов залишається. Нехай ваше життя   наповниться безцінним даром Божої Любові.

                     Зоря  Ісуса….

Якось на моєму подвір’ї калина за ніч розцвіла.
Зоря  Віфлеємська  в  сузір’ї над світом на небо зійшла.
У сяйві вечірньому гори, у росах весняних земля.
Всі ріки стікаються в море, а сльози кохання -  в серця.

 З тобою всю долю пройдемо. На двох в нас і добре, і зле.
Крізь роки любов пронесемо, Любов  від розлуки спасе.
І доля до нас  посміхнеться і віра засяє в серцях.
Недобре, погане минеться, на двох ми поділимо шлях.

У квітах Карпатські долини, у сяйві вечірня зоря.
Як біле суцвіття калини любов в наших душах зросла.
Любов до життя, до Ісуса, що наші серця зігріва.
До нього щоденно горнуся, Він Доля моя і твоя.
           З повагою і любов"ю, Михаіл.

Відновлюю традиції привітання рідних зі святами через звичайні паперові руконаписні чи то рукопідписні листівочки. Тим більше, що привітати всіх особисто чи по телефону змоги не буде. Знач закупила листівочок і щоб не мучитися з придумовуванням самих привітань залізла в google))) 

З чого починається різдво? З різдвяного настрою і всього що до нього пасує: пісеньки, різдвяно-новорічні прикраси в магазинах, "різдвяні зірки" в тих же магазинах, чай з корицею, кексики з сухофруктами і фільмики на різдвяну тематику... в мене навіть папка спеціально заведена є "різдвяний настрій" з музикою, фільмами і заставками на робочий стіл)))

 Іван Козловський з Україною в серці

Вскоре после войны, в 1947 году, советский радиоэфир вдруг замер. Люди помнили, что такое могло произойти разве что в начале войны. Но все оказалось проще...
...на середине передачи кто-то из ЦК партии остановил трансляцию украинских рождественских колядок в исполнении Ивана Козловского. Тогда же из магазинов по всему СССР были изъяты и уничтожены его пластинки. Но рукописи не горят:

После такой истории в СССР выжили бы немногие. Однако казнить всемирно известного певца значило бы прибавить аргумент относительно кровожадности советского режима во время Холодной войны, которая как раз начиналась. Тем более что Козловский незадолго до того выступал перед лидерами СССР, США и Великобритании на конференции в Потсдаме и удостоился многочисленных комплиментов.

В 1973 году «фокус» с пластинками повторился. Козловский еще раз попробовал издать свои колядки отдельной пластинкой, но вскоре они тоже были изъяты из магазинов и уничтожены.

И для сталинского, и для либерализированного «совка» украинские колядки оказались немалой угрозой. Ведь колядки, как мало что другое, подчеркивали эстетичную неполноценность «совка». Услышав их (на фоне советских «Огоньков» и «Пионерских зорек»), человек мог почувствовать, где правда, а где нет.

Искренность «канонического» исполнения колядок объясняется тем, что Иван Козловский с 7 до 17 лет пел в Михайловском Золотоверхом монастыре. Выходя на сцену, он всегда, даже в 1930-50-ые годы, крестился. Он также пел песни украинских сечевых стрелков. Это другая школа, чем у метко подмеченных Ильфом и Петровым «достижений» советской поэзии: «Служил Гаврила за прилавком. Гаврила флейтой торговал...».

Козловский завещал похоронить себя на родине, в селе Марьяновке под Киевом, сам выбрал место для могилы, но его похоронили на официозном Новодевичьем кладбище в Москве.

Колядки и щедривки, которые победили программу «Время»