Министерство внутренних дел нужно ликвидировать и создать национальную полицию. Об этом сегодня в эфире 5 канала сказал советник Президента Юрий Луценко*, передает Цензор.НЕТ со ссылкой на УНН.
"Надо ликвидировать Министерство внутренних дел, прекратить разговоры об
очередной переаттестации личного состава, принять закон о национальной
полиции, набрать новый персонал через детектор лжи и навести порядок в
государстве", - подчеркнул он. По его убеждению, это надо делать прямо
сейчас. "Именно сейчас, когда стала явной неэффективность этой системы -
ее надо уничтожить", - отметил Луценко.
За владу багато пишуть. Вірніше, не за владу, це некоректне визначення, владою є ми, а за тих людей, яким ми в свій час надали право здійснювати всі функції керування державою. Багато хто знав та попереджав, що цим людям не можна довіряти, але все було марно. Ну, ми і бачимо до чого привели, наші, політичні інфантильність та нерозбірливість. Ну, а зараз всі викриваємо їхні злодіяння та кличемо на барикади. Але, ніхто не йде. Все йде до того, що треба буде обрати щось одне. Або припинити ці заклики та викриття, або все ж таки йти на ці самі барикади.
Я поки припиняти не буду, але і за синюшно-червону кодлу тут нічого не буду писати. З ними все зрозуміло. Нового нічого не напишу. А ось за їх наступників, якими буде, я сподіваюсь, нинішня опозиція, зараз згадаю. В решті-решт, щоб не сталося так, щоб в майбутньому, коли ми допустимо їх до керування державою, нам не довелося дивуватися, що країна і далі розкрадається та знищується, як зараз. І щоб цього не відбулося завтра, опозицію треба виховувати сьогодні. Тому, я за них, рідних...
Спочатку за шапку.
Ось ця трійця богатирів, Яценюк, Кличко та Тягнибок, вони розумні хлопці, чи ні? Як Ви думаєте? Ну, Кличко, це окрема тема, а Яценюк з Тягнибоком? Я думаю, що розумні.
Тоді для чого вся ця президентська колотнеча? Всі вони кинулися міряти на себе шапку Мономаха. Знов таки, за Кличка окремо скажу, а за Президента Тягнибока, особисто я, з задоволенням проголосував би. З меншим задоволенням, але все ж таки і за Яценюка проголосував би. Вся справа в тому, що вони ніколи не виграють при цьому режимі. Вони ніколи не виграють у золотоунитазного сідельця.
Мало того, вони не виграють і після того, як межигірське мурло, з різних причин, відійде від керма держави. Тільки з однієї причини. У нас країна люмпенів, країна совків. А часу, щоб вони набралися уму-розуму, просто не буде. Вони не розуміються в ідеологічних течіях, вони не розуміють що таке держава, вони не розуміють. що це вони є господарями країни, що це їхній дім. Вони живуть за головним принципом Золотої Орди - "Я начальник, ти дурень". І тому, Золота Орда, на чолі з ханом Путіном, ментально їм набагато ближче, ніж європейські цінності.
А всі ці згадування, що ми велика нація, що були і гірші часи, але зламати нас ніхто не зміг, це все демагогія та словоблуддя. Все, що було в минулому, це не наша заслуга. Тоді на ділі, а не словах, народ зі зброєю в руках, боронив свою державу. Це Данила Галицькій, який бив і тевтонських лицарів, і татарській навалі чинив гідний супротив, і завдяки якому збереглася Київська Русь. Це Богдан Хмельницький, який поставив на вуха і Польщу і Моськовське Царство. Це Запорізька Січ, Іван Мазепа, Симон Петлюра, Степан Бандера. Це січові стрільці холодноярці, махновці. У всіх них були гени вільних людей, було розуміння, що свою країну треба захищати не тільки гнівними гаслами, а також зі зброєю в руках.
Наше ж покоління, ще нічого не зробило не тільки задля захисту країни, а навіть для захисту самих себе. Нам ще нема чим пишатися. Соромитися є за що, а пишатися. ні. Ми є поколінням рабів та манкуртів. Тільки мінімальна кількість людей зберегла свою національну ідентичність. І опозиції, в своїх діях треба виходити саме з цього. З манкуртами все зрозуміло. Для нації це загублені люди. Треба просто чекати, коли вони вимруть. А ось у рабів, ті гени, які були у козаків, петлюрівців, махновців. холодноярців, ще збереглися. Хоч і перебувають зараз в стані анабіозу. Щоб відійти від цього стану, потрібен час, миттєво це не відбудеться. Тому, всі заклики до демократичних європейських цінностей, до свободи, до контролю над чиновниками, до власної гідності, поки що не сприймаються. Єдине, чим та на що вони зможуть відреагувати, це емоціями на сильну особистість. Саме на емоціях всі раби приймають рішення.Не може раб, раптом перетворитися на вільну людину, людину з принципами, з власним світоглядом. Тільки харизматична людина, людина яскрава та сильна духом, людина, яка ставить свої переконання вище за власне життя, яка пройшла крізь тортури і вистояла, може стати їхнім провідником.
І при всій повазі до Яценюка та Тягнибока, вони не є такими людьми. Цим якостям відповідає тільки одна людина, це Юлія Тимошенко. Цією людиною міг би бути Юрій Луценко( до речі, я не відкидаю і варіанта його президентства за відповідних умов), але те, щоТимошенко жінка, і вона піддається більшим тортурам, ніж Луценко, однозначно робить ії лідером опозиції. До честі Луценка, він беззаперечно визнає ії авторитет. І народ визнає. Чого не скажеш за нинішню опозицію. Яка, до речі, проводила свою виборчу кампанію на гаслах щодо звільнення Тимошенко, Луценко та інших політв'язнів. І Свобода також. І хоч свободівці згадували прізвище Тимошенко під тиском журналістів, але звільнення політв'язнів було у них завжди на видноті. А для виборців, перш за все це знакові постаті, Тимошенко та Луценко.
Тому, якась метушня та возня навколо кандидата в Президенти, викликає настороженість в суспільстві, та створює напругу в самій опозиції. Тому я і запитую, Яценюк та Тягнибок, розумні хлопці? Яка в них мета? Хоча, до Яценюка я дещо зменшу претензії. Він жодного разу, в будь-якому разі, публічно, не висловлював своїх зазіхань на посаду Президента України. Навпаки, постійно підкреслює, що єдиним кандидатом в Президенти від Батьківщини, є Юлія Тимошенко. Єдине що, так це відчуття якоїсь недомовленості та примусового стримання ним своїх наполеонівських планів. Хоча, можливо мені це здається. А ось Тягнибок дивує. Не знаю, що йому нашіптують радники, але думаю, що він і сам здатен зрозуміти, що зараз він не виграє вибори. Навіть при умові, що вийде у другий тур.
Не треба мати багато розуму, щоб зрозуміти, що схід та південь за нього не проголосують. Особливо Донецька, Луганська, частково Харківська області та Крим. Зараз там живуть класичні манкурти. По суті, це улуси Золотої Орди. Вони будуть голосувати, так як їм скаже хан Путін. Навіть, якщо хтось і проголосує за Тягнибока, то шляхом фальсифікацій ці результати будуть нівельовані та знищені. Але, більше того, за нього не проголосує і чимала частина Центру України. І не тому що, він їм не подобається. А тому що, і у рабів є, яке ніяке, але ж відчуття справедливості. Наочно видно, що найбільший рейтинг серед опозиційних лідерів має Юлія Тимошенко. І хоч у цих рабів ще не вистачає мужності та духу активно відстоювати ту справедливість, яку вони відчувають, то мовчки, пасивно, вони це зроблять на виборах. Просто не прийдуть голосувати. І будуть праві. Не можна в окупованій країні, в країні без конституції, без законів, в неправовій країні, гратися в демократію. Зараз опозиція повинна бути єдина. Вся. І демократи, і ліберали, і націоналісти, і навіть українські ліві партії, якби такі були в Україні. І кандидат від опозиції також повинен бути один. Той, що має найбільшу підтримку в народі. Вочевидь, це Юлія Тимошенко. Тут вже неважливо, що вона знаходиться у в'язниці. Якщо відбудеться таке об'єднання, то спільними зусиллями треба ії звідти визволяти. А не займатися клоунадою з якоюсь кнопкою для персонального голосування. Кнопка, це наслідки, а не причина.
Щось подібне буде і з Яценюком. Мало того, що така сама ситуація з голосуванням буде на Сході та Півдні України, але за нього не проголосують націоналісти. Скажете не так? То доведіть це. Моє переконання ґрунтується на тому, що Яценюк, на відміну від Тимошенко та Луценка, не завжди був в опозиції. Не буду зараз ворушити минуле, але його прізвище ще довго будуть пов'язувати з такими прізвищами, як Пустовойтенко, Тігіпко, Фірташ, Левочкін.
Все ж таки маю надію, що у Яценюка та Тягнибока вистачить розуму збагнути, що в такому становище. в якому зараз перебуває країна, власні амбіції повинні бути заховані в далеку шухляду. А на першому плані повинні бути інтереси нації, держави, та ії безпеки. А найбільш активним громадянам не займатися самозаспокоєнням, що ми велика нація і що в нас було багато Героїв в минулому, а зрозуміти, що саме ми творимо історію. Щоб наше покоління не вляпалося в неї, а з честю туди увійшло. І в майбутньому не згадувалося злим та гучним словом, а було, якщо не в одному ряду з гідними провідниками та кращими представниками нашої країни в минулому, хоч би десь поряд.
Ну, а тепер загадкове міесзааа.
Це зразок недорікуватості псевдоопозиціонера Кличка. Мене дивує, що є люди, які вірять, що він знаходиться в опозиції до бандюків. Шановні, ви що не впізнаєте, це ж мегаКоролевська! Тільки в штанях. Тому я його і не згадував у першій половині цього посту. Нема сенсу. В нього клінч на шапці Мономаха, на президентстві. І тут вже ніякі доводи не допоможуть. Він тупо лізе туди, де він повний профан. Мало того, субстанція Кличко, є ще клоном Януковича. Наприклад, за внутрішнім світом. Ось подивіться приміщення, де вони мешкають.
Зверніть увагу на стелі та оздоблення їхнього житла. Це в якійсь мірі є відображенням внутрішнього світу цих персонажів. Це жахливий кітч, навіть не сибаритів, а примітивних нуворишів, Екстравагантність, крикливість елементів, їхня вульгарність, свідчать про те, що ці люди хочуть досягнути статусу культурної еліти, якій вони заздрять, і якою ніколи не будуть, шляхом наслідування зовнішніх рис їх культурних звичаїв. Єдине, що поки що розрізняє Кличка та Януковича, це розміри їхнього житла та висота стелі. У Януковича зараз нема ніяких обмежень ні в розмірах, ні у висоті. Кличко у своїх примітивних фантазіях затиснутий в межі міської квартири. І тут неважливо, що Янукович все це ваяє на крадені гроші, а Кличко на зароблені на мордобої. Важливо, як вони використовують їх. Можна красиво, зі смаком облаштувати свій побут, приміщення в якому мешкаєш, і тоді коли обмежений в грошах, і коли є їх надлишок. Але коли нема ні смаку, ні естетичного відчуття, коли слово "культура" сприймається. як лайливий вислів, то тоді і виникають ось такі об'єкти низькопробного виробництва.
Тому, зважаючи на однаковий менталітет, схожість біографій( що навіть і Ганька Хервам відмічала), цей "Самородок"( здається, знов Хервам надала це визначення Кличку), є найбільш прийнятною та близькою фігурою для Януковича на президентських виборах.Так, в разі, якщо справжня опозиція не домовиться між собою, якщо вона пересвариться, то Янукович і сам може виграти вибори. Але, покладатися на такий сценарій дуже ризиковано. Велика ймовірність, що опозиція буде діяти злагоджено. В такому разі, потрібно запустити в ряди опозиції крота, який-би, якщо не в першому турі, так у другому, зможе здобути підтримку опозиції та виграти вибори. Ну, а далі, ми вже знаємо. Достатньо згадати президентство Ющенка. Все буде так само, але ще додасться стиль Януковича.Всім бандюкам все прощається, і вони спокійно і далі плигають по пенькам в своїх межигір'ях.
І спостерігаючи останні події, можна з впевненістю стверджувати, що кріт Кличко вже отримав статус спадкоємця Царя.
Ну і подивіться, що відбувається. Як себе поводив УДАР на першій сесії парламенту. Гарно, чи погано, але Батьківщина та Свобода почали втілювати в життя, те, що і обіцяли на виборах. Як і очікувалося, з бійками. Де був УДАР? Сидів на своїх місцях та позіхав. Сам Кличко, раз чи два щось там з себе вимучив.
Потім цей жах з Юлею, з жінками-депутатами. УДАР зіграв на випередження, і оголосив, що вимагає скликати позачергову сесію. Сесію скликати не вдалося. Але, опозиція все ж такі зібралася. Не знаю, скільки там було ударених, але Кличко раптом смертельно захворів, не зміг прийти. Але через два дні він несподівано опинився у Німеччині, де йому вручали якусь зачухану премію. І де хвороба поділася. Про що це свідчить? Що ця сесія була потрібна йому, як трибуна для піару. Мовляв, дивіться який я захисник політв'язнів та борець з режимом. Але, в останній момент Банкова вирішила не ризикувати. Не піаром Кличка, ні, а небажаним розголосом того жахіття, який відбувався та відбувається в Харківській лікарні. Тому, Кличку не було що робити в залі Ради. Ніхто його не почув би, а співати гімн України йому западло. Тим більше, він і слів не знає.
Рухаємося далі. Повинна розпочатися друга сесія. Вся опозиція вимагає персонального голосування та блокує Раду. І тут вже голосніше за всіх, майже істерично, кричить Кличко. Натягає на своїх "карбонаріїв" яскраві, комуняцкого кольору светри та починає класичну піар-кампанію. З фотками в президиумі, з нічними пильнуванням, з варениками.Суцільна клоунада. Так, ми вимагали персонального голосування. Але, технічна складова цього процесу не вирішує проблему. Навіть введення кримінальної відповідальності нічого не дасть. Бандити просто не будуть виконувати такий закон, і нікого саджати не будуть. А буде Рада заблокована, чи ні, це для них не має жодного значення. Для того, щоб красти, зовсім неважливо, чи є ті, чи інші закони. Що вони з успіхом продовжують робити. Тому, буде ця кнопка, не буде кнопки, будуть прийматися закони, які забороняють красти, чи не будуть, синюшна кодла буде продовжувати грабувати країну, як і попередні три роки.
І все це відбувається на фоні катування політувязнених, подальшого економічного колапсу та знищення країни, експансії золотоординської культури в наш інформаційний простір та багато інших, дійсно страшних доленосних подій для України. Виявляється, сенсорна кнопка, це головна проблема. Заради якої УДАР закликає Батьківщину та Свободу, не більше, не менше, як приєднатися до них, та не звертати уваги на те, що відбувається навколо. Інших проблем нема! Центр опозиції, едрена вош! Краще би УДАР приєднувався до опозиції, коли та проводить дійсно потрібні акції. І не варениками та какавою відстоює інтереси України та громади, а кулаками.
Але і це ще не все. До розкрутки Кличка починає приєднуватися телебачення. Шустрий на своєму шоу дає Кличку необмежений час для виступу. Першим. Власне це і виступом не можна назвати. Особисто я не можу зрозуміти, що він говорить. Якесь монотонне, з відсутністю розділових знаків, наголосів, бекання, мекання, бурмотіння. До речі, така мова, без зміни інтонацій є свідченням наявності деяких хвороб нервової системи(паркінсонізм, та ін). Справжня ж опозиція отримала мінімум часу наприкінці передачі. Це на першому каналі. На ІНТЕРІ, який Фірташ, за різними джерелами купив спеціально для Кличка, відбувся соціологічний промоушн УДАРу. Опитування, яке проводилося на передачі з провокативною назвою "Справедливість" Ганни Безулик, видало на гора несподівані результати. УДАР, не сіло, не впало, почав набирати фантастичні результати. Він 25 до 35 відсотків голосів "за". І ця маячня сивої кобили, подавалася, як само собою зрозуміле.
То що це, як не початок чергового обдурення виборців, їхнього зомбування? Виборчий лохотрон починає працювати на повну. Питання, чи громадяни України знов потраплять на цей гачок, і потім, звично будуть жалітися, що їх обдурили. Чи все ж такі зможуть розібратися що до чого, та зробити вірні висновки.
На останок хочу вам запропонувати шедевр від Кличка. Це симбіоз його невігластва, неосвіченості танедомовності. Я взяв навмання один з брифінгів в Раді, відокремив перли Кличка, та виклав їх у текстовому форматі, та відео. Насолоджуйтеся. Там і міесзааа зустрінете
- Дорогі друзі, тікі шо закінчилася нарада, на якій ми знов обговорювали питання............особистого голосування. Найголовніше питання, кожен з депутатів повинен приходити на роботу, особисто давати...єєєєє...натиснути кнопку, особисто давати свій голос, для того, щоб законопроекти утвержувалися
- Ми знаємо, як міесзааа...єєєє..єм..Верховна рада минулого скликання яким чином працювала. коли в залу не було присутні депутатов, була може третина, депутати бігали натисн..єєє..натискали на кнопку..ііі примали рішення, які на жаль не відповідають інтересам людей, не відповідають інтересам України, відповідають інтересам купки олігархів та можновладца.Результатом цього ми всі знаємо стало в Україн, в часи кризи, коли весь світ втрачав гроши вдвічи більше міліардерів, українці краще жити не стали. Зараз на погоджульній нараді питання особистого голосування, і що цікаво, партія регіонів, представник партії регіонів висловився ми готови особисто голосувати але чомусь вони лукавять, тому що персональне голосування та введення системи Рада-4, яка працює, Рада-3 виб..вибачте, яка працює..єєє тільки при персональному голосуванні не погоджують, не погоджуються вводити.
- Це лукавство і я впевнений, що ми багато законів, які потребують негайного розг..єєєєєєє..розглядати. Ми повинни сприймати..приймати ци закони ми готови це робити...ми готови це робити, але вдповідно Конституції де кожен депутат повинен приходити на роботу, повинен вивчати закони, повинен особисто голосувати.
- Ми проговорювали це питання, порозуміння на жаль на сегодняшній день поки що немає, ми взяли час, і наступна погоджувальна рада назначена на завтрашній день, на десяту ранку. Я сподіваюсь, що принципове питання, логічно питання будут приняти, тому що від цого залежить як ми...Верховна Рада будем працювати, і це гарний приклад для всіх українців, тому що зокон повинен бути, ікожен виконувати зокон. А не так. як це було з єєє..путем..шляхом маніпуляций і єєє карток інших депутатів та над..єє..грання на піаніно.
- Наши депутати залишаются в зале єєє я єєє ми втрьох підтримуваємо блокування і знаємо що єє тікі разом ми сможемо відстояти це дуже важливе питання не тікі для парламенту для всій єє нашій країни. Це дуже важливо питання особистого голосування. Я впевнений, я знаю, що може бути розглядатись різни сценарії зі сторони єєє більшості і також силового я впевнений що ми повинни відстоювати право законів, які повинно працювати і виключення в цьому, незважаючи на статус, не зважаючи на посади не повинно бути.
Я впевнений в тому, що ці речі, які ми пропонуємо, вони логични, це логика є. І тут у партії регіонів єєє на сегодне знов є і більшисть с комуністами висловили персональне голосування вони готови, але чимусь не готови голосувати за сенсорну кнопку, яка унеможливує голосування за іншого депутата. Це лукавство, і я впевнений, що єєєєєєєє всі бажають, і кожен українець впевнений в тому що кожен повинен приходити на роботу..і єєєє кожен депутатів повинен приходити і особисто приймати участь в голосуванні, в роботі парламенту. І ми знаємо, є багато прикладів, коли депутати, не були прис, були присутні за минуле скликання декілька разів, але є депутати. які жодного рог..разу не були в зале Верховной Ради. Ми повинни припинити цю традицію.
- Я впевнений, що ми будь-якими способами будемо відстоювати єєє правду. Єє тому що ми боремось за правду. І нам навязують гру, і всі це прекрасно розуміють. Нам навязують гру єєєє можновладці, нам навязують гру з Банковій, і я впевнений, що ці правила, які ми пропнуємо, вони чесни, вони прозори, вони справедливи. І ми не будемо грати в цю гру. яку нам навязуют і яка була в минулому парламенті. Це зовсім інший парламент. І ми будемо, якщо будемо працювати, ми пришли працювати чесно. І це чесно приходити в парламент, вивчати закони ізголосувати за себе особисто.
- Я впевнений, що ми будемо єє знаходитись єєєє до тіх пір поки ми будемо відстоювати нашу позицию. Це наша єє персональна позиция. Це позиция трех політичних сил. Єє ми будемо по черзі це робити.
- Єєє ви знаєте, що я не можу коментувати ааа куди подівся плакат є давайте зробимо рослідування і будемо єєооо вияс ви якщо це питання вас цікавить, ми будемо зараз займатися тім, шо будемо вияс..виясьнювати куди ділось плокати. Якісь, якісь із плакатів. Єєє, це перше. По-друге, я впевнений, що сможемо обговоріти ітакож бути присутніми в Зале до тіх пір, поки ми не зможемо отримати справедливе, чесне рішення всіх депутатів на яке вони. кожен з них погоджуются, вони кожен готовий на словах приходити і персонально голосувати. Персонально натискати на кнопку. Порсон..персонально давати свій голос. В пітримку того, чи іншого рішення.
- У нас є претензії, тому що ми пропонували проведення позачергово сесії. І на жаль, пан Рибак єєєєє, в перше за історію, я розумію, Арсеній має більший досвід парламентской робити на єєєє прохання трех фракций не зібрав проведення сесії. Це підстава, підстава, для того, щоб спікер Верховной Ради не залишався на своїй посаді. Тому що він повинен відстоювати інтереси всіх фракций, всіх депутатів. А не окремих партій.
То що, ця людина досі ще залишається для когось взірцем розумових здібностей, гігантом думки та порядного і чесного поводження на політичному полі України?
Який же все ж таки народ мудрий. Хто гучніше за всіх кричить - "Тримай крадія!"? Ну дик сам крадій. Ця приказка останнім часом вже стала мемом для нашої влади. Ось сьогодні парламентська когорта крадіїв з Хрензначиєго фронту, Бака Порошенка та прімнкнувшими до них влаштували в Раді цілу свистопліску задля підтвердження цієї приказки. Біля мікрофону встановили лантухообразну говорящу голову Антошку Геращенка, який з відповідним інтонуванням та належними цьому дійству рухами головки, рук, очей та верхньої частини своєї фігури прочитав пецісеніну маляву. Саме цікаве, що він облаяв Свободу та Батьківщину, які разом з Надією Савченко складають 25 депутатів. Але, мабуть для цієї владної армади персів, ці 25 депутатів є трьомастами спаратанцями. Якщо це так, то скоро ми побачимо, як гора політичних небіжчиків з цієї армади почне збільшуватися до неба. Ну, а я, грунтуючись на убойному доказі з вищенаведенної приказки, вирішив копнути, а хто ж дійсно є моськовськими агентами впливу. Ну і ось нашвидкоруч накопав. Звісно тут не всі, але це самий активний та безумовно і беззаперечно відданий Кремлю авангард Золотої Орди в нашому тилу. Да, сьогодні цей авангард вляпався. По крупному. Далі буде....)))))
Люди оказывается Луценко это совсем не Луценко а это ЛАНДЛЕР Енё (Jeno Landler)
Член ЦК Коммунистической партии Венгрии, главнокомандующий (или гавнокомандующий) венгерской Красной аримии (1919г.) Его время не фига не убило был комунякой стал Оранжевым копецц що я отрыл..Вся правда про Луцыка....Вот его фотка 19*** каких то годов..Сдаеться мне шо он вампир люди так долго не живут!
Зацените!
Кому интересно или просто проверки ради даю ссылу на книгу. это Алексей Абрамов "У Кремлевской стены" Издание второе, дополненое; Москва; Издательство полит-литературы 1979 год. Ст 178-179
В Верховной Раде зарегистрирован проект постановления «О формировании состава Кабинета министров Украины» (№ 1163 от 11.12.2007), внесенный Юлией Тимошенко. Последние изменения в проект внесены сегодня, 18 декабря.
Согласно документу, Раде предлагают назначить Кабмин в следующем составе:
первый вице-премьер-министр - Александр Турчинов;
вице-премьер-министр Украины - Иван Васюник;
вице-премьер-министр Украины - Григорий Немыря;
министр образования и науки Украины - Иван Вакарчук;
министр транспорта и связи Украины - Иосиф Винский;
министр культуры и туризма Украины – Василий Вовкун;
министр экономики Украины - Богдан Данилишин;
министр труда и социальной политики Украины - Людмила Денисова;
министр обороны Украины - Юрий Ехануров;
министр здравоохранения Украины - Василий Князевич;
министр Кабинета Министров Украины - Петр Крупко;
министр регионального развития и строительства Украины - Василий Куйбида;
министр по вопросам жилищно-коммунального хозяйства Украины - Алексей Кучеренко;
министр внутренних дел Украины - Юрий Луценко;
министр аграрной политики Украины - Юрий Мельник;
министр промышленной политики Украины - Владимир Новицкий;
министр юстиции Украины - Николай Онищук;
министр иностранных дел Украины - Владимир Огрызко;
министр по делам семьи, молодежи и спорта - Юрий Павленко;
министр финансов Украины - Виктор Пинзеник;
министр угольной промышленности - Виктор Полтавец;
министр топлива и энергетики - Юрий Продан;
министр охраны окружающей среды - Георгий Филипчук;
министр по вопросам чрезвычайных ситуаций и по делам защиты населения от последствий Чернобыльской катастрофы - Владимир Шандра.
Прокуратура АР Крым подготовила подозрение в преступлении депортации крымскотатарского народа и представителей других национальностей с территории Крымской АССР 1944 Иосифу Сталину и Лаврентию Берии. Об этом на своей странице в Facebook написала пресс-секретарь Генерального прокурора Украины Лариса Сарган, передает УНН.
"На сегодняшний день прокуратура АР Крым собрала достаточно доказательств для сообщения о подозрении и в настоящее время подготовлены проекты сообщений о подозрении в совершении уголовного преступления, предусмотренного ч. 1 ст. 442 УК Украины Сталину Иосифу Виссарионовичу и Берия Лаврентию Павловичу", - сообщил прокурор АР Крым Гюндуз Мамедов.
Сначала подумал рашка гонит, ну и пусть - это их норма.
Потом читаю... а там этот тузик картавый ... вернее его ошейник (пресс-секретарь) распинаетца
Украинская политика - явление динамичное. Она полна сюрпризов, ярких персонажей, запоминающихся событий. Иногда в ней даже просматривается увлекательный сюжет. Не хватает лишь романтизма, время которого в Украине ушло с фактическим развалом Народного Руха. Лишь в 2004-м на Майдане романтизм напомнил о себе. Напомнил затем, чтобы вновь уйти в небытие через полгода - исчезли обязательные атрибуты этого явления: харизма лидеров, фантастичность идей, гиперболизация образов и т.д. И вот спустя некоторое время романтизм в украинскую политику возвращается снова, так как в жизнь государства врывается столь романтизированный историей и временем образ - "политический заключенный".
Не так давно, всего каких-то 40-50 лет назад ни один уважающий себя общественный деятель не смел называться прогрессивно мыслящим человеком, демократом или же просто личностью, если его биография была лишена фактов общения со следователями или даже с надзирателями - в "местах не столь отдаленных". По политическим соображениям, естественно. Следовательно, "политзаключенный" - историческое явление, причем явление настолько близкое постсоветскому обществу, что заслуживает того, чтобы о нем вспомнить в преддверии Нового года, встречать который некоторые украинские политики будут именно в этом качестве.
Для начала следует задаться вопросом, почему их сегодня можно называть именно "политзаключенными"? Корректно ли использование этого термина? Корректно, так как открытие уголовных дел исключительно в отношении оппонентов действующей власти называется политическим преследованием. И неважно, виновны ли Юрий Луценко, Евгений Корнейчук, Виктор Бондарь или Георгий Филипчук в инкриминированных им преступлениях. Важно то, что их начали преследовать. И едва ли стоит тешить себя мыслью о том, что формулировка обвинения в адрес того же Ю. Луценко не звучит "за критику режима" или "за сотрудничество с Юлией Тимошенко во время президентских выборов". Суть дела от этого не меняется.
Если мы говорим, что "политзаключенный" - это новая черта современной украинской политики, то следует предположить, каким образом это повлияет на общественное сознание и как может повлиять на дальнейшее развитие страны.
Во-первых, при наличии в государстве политических заключенных власть выглядит сильнее. Менее демократично, жестче, но сильнее. Сила - основной атрибут любой власти. И, следовательно, политические преследования, как бы о них ни отзывались журналисты, правозащитники или даже западное сообщество, выглядят "дополнительным мускулом" на теле государственной власти. Именно первобытным признанием абсолютного права сильного сегодня можно объяснить то, что среди простых украинцев довольно много сторонников проверок, допросов и арестов представителей предыдущей власти.
Во-вторых, и это лишь дополняет первый пункт, образ гонимого за идею - самый романтический и привлекательный, как в литературе, так и в политике. Оказавшийся за решеткой политик мгновенно воспринимается многими (сознательно или подсознательно), минимум как Луис Корвалан, окруженный солдатами Пиночета, максимум как Че Гевара - это уж кто на кого тянет по поступкам или обаянию. В любом случае, "политзаключенный" - это романтика, причем романтика, которая обязательно оживит в последнее время апатичное отношение украинцев к поднадоевшей политике и политикам.
В-третьих, появление в государстве своеобразного "социального института политзаключенных" не только визуально делает власть грозной и сильной, но и вполне реально держит в тонусе всю вертикаль власти - от Премьер-министра до председателя райгосадминистрации. Чиновники всех уровней понимают, что в случае "выпадения из гнезда", с легкостью могут занять соседствующее с камерой того или иного оппозиционера помещение, а повод в случае с бюрократами найдется всегда или почти всегда. С точки зрения либеральной демократии, страх - не самый лучший метод для тимбилдинга в команде власти. Но с другой стороны, опыт организационного символа украинской демократии - "Нашей Украины" - показал, что порой целесообразнее применить силу, чем многозначительно наблюдать, как вчерашние единомышленники делятся на мелкие, но гордые партии, умножая на ноль все достижения Майдана.
И, наконец, в-четвертых, нынешние и будущие события в Украине, связанные с арестами оппонентов власти, нельзя, как это часто принято, сравнивать с подобными фактами в России (дело Ходорковского) или Беларуси. В отличие от среднестатистического россиянина или белоруса, украинец способен одновременно уважать власть за проявленную силу и жалеть оппозиционера за его тяжкую судьбу. Причем эти два чувства способны уживаться в украинце одновременно, формируя то, что принято называть менталитетом.
Сердцем и разумом украинского избирателя вряд ли в ближайшее время всецело завладеет прагматизм власти или романтизм оппозиции. И те и другие должны ежедневно доказывать свою состоятельность, так что говорить, к примеру, о том, что "бело-синие" пришли всерьез и навсегда не стоит. Как и не стоит утверждать, что массовые аресты оппозиции приведут к резкому скачку популярности Тимошенко или Луценко в народе. На этом поле возможны лишь временные, локальные победы.
В любом случае, негласные правила игры в украинской политике откорректированы - теперь в них есть пункт "политические преследования" и подпункт "политзаключенные". И если 1990-е годы принято называть временем уголовной романтики, то наступившие времена имеют все шансы пройти под знаком политической уголовной романтики.
Луценко відкрив кримінальну справу проти Порошенка, Гройсмана, Парубія, Яценюка, Гонтаревої, проти всіх міністрів попереднього та теперішнього урядів, проти депутатів БПП та НФ, проти всіх ригів в Раді та поза Радою. Вопчим, процес пішов. Саме для цього Порошенко штовхав, що є сили Луценка в крісло Генпрокурора, саме для цього депутати НФ, БПП, ригі і голосували за Луценка. Чо дивитися? Чого це у всіх щелепи попадали....? )) Добре, добре, це сюжет для письменника-фантаста. ))) А сердечко тьохнуло від радощі, так?)) Ну давайте, невеличкий аналіз. Тільки сяду на канапу та нога на ногу закину. Оп! Все. Хто у нас Порошенко? Ворюга, корупціонер, колаборант, узурпатор. Це істина. яка не потребує наукового та правового підтвердження. Як те, що Земля крутиться навколо Сонця. Чи є якісь заперечення? Нема. Якби Україна була не Україна, а, наприклад, Сингапур, то де зараз був би Порошенко? Він би вже давно відпочивав в дорогущій труні на якомусь цвинтарі, а його душу черті в пеклі в казані варили. Не люблять в Сингапурі ворюг та корупціонерів і довго з ними не панькаються. Але Україна не Сингапур, у нас тут пекло на виїзді.Сатана через свого представника Порошенка править в Україні бал. Черті, упирі, вурдалаки приймають бісівські закони та , начолі з Порошенком, розграбовують Україну. Хоча, народ то хоче, щоб було, як в Сингапурі. А Порошенко, звісно, не хоче. Тому, йому потрібна захисна прокладка між народом та собою. Такою прокладкою були і Ярема. і Шокін, а ось тепер і Луценко. Важко, навіть припустити неможливо, щоб у Порошенка змінилися на 180° пріоритети. Він же не припинив бути узурпатором? Ні. Навіть узурпатором з диктаторськоми замашками. З елементами психопатії, але то вже деталі. Ну, і брехун галактичного масштабу. Все це залишилося при ньому. Тому, всі заклинання Порошенка про те, що Луценко не буде звертати уваги на посади, які займають крадії та корупціонери, та карати всіх їх без розбору, це для лохів, які ще залишилися. І відрізати дріт телефону в кабінеті Генпрокурора, що з'єднаний з Порошенком, Генпрокурор Луценко не буде. І якщо Порошенко, з такими потугами, з такою ганьбою, пропхнув Луценка на Різницьку, то це свідчить тільки про одне, Порошенко на 100% впевнений, що Луценко прикриє його, Порошенка, зад, навіть ціною свого життя. Які там підстави та аргументи для тримання Луценка на короткому повідку, невідомо. Але, безумовно, дуже переконливі. І для того, щоб Луценко посадив Порошенка, то таку команду йому повинен дати сам Порошенко. Тому таку картину, що на світлині, можна уявити тільки в гарячковому бреду. Нам залишається тільки покірно виконувати все, що бажає Порошенко та віддавати йому все свої майно та життя. Ну і слава, слава, слава....Порошенку звісно, Порошенку.
Там отметили, что заявление генерального прокурора Украины Юрия Луценко о том, что действующий посол сша Мари Йованович передала ему перечень «неприкасаемых» для правосудия лиц не соответствует действительности."
Экий афронт! Подложить куму такую свинью перед выборами! Теперь Его Рошенству надо выбирать: или ублажить хозяина, признав что кум наврал, или заступиться за кума, заявить что наврали Штаты. Или кум обидится, да еще дело откроет, либо Америка, чего доброго, начнет щупать финансовые активы.Незадача!
![](https://3.bp.blogspot.com/-IuMiQMh_Ido/URfrlja4dbI/AAAAAAAABu0/H3GEF0pP9f4/s1600/%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%96+%D0%9A%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B0+%D1%82%D0%B0+%D0%AF%D0%BD%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0.jpg"")
