хочу сюди!
 

Наська)

34 роки, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 20-90 років

Замітки з міткою «поліція»

Хто стоїть за мітингами?

У пошуку теми «мітинги» найбільш обговорюваною залишається перебіг подій навколо акцій протесту під Офісом президента стосовно вироку Сергію Стерненку.

Так, починаючи з 23 лютого окрім нічних акцій на Банковій, протести відбуваються у Львові, Житомирі, Запоріжжі та Вінниці.

Але ми всі розуміємо, що потрібен мотив щоб вийти на вулиці та «вписатися» за зовсім невідому тобі людину. Будемо об’єктивні, Стеренко не герой, не патріот, не публічна особа…. , а якщо навіть поверхово подивитися про, що писав цей блогер і чим займався, то складається невтішна, навіть злорадна картина – де Стеренко безкультурна, невихована особа (і це саме м’яке), наркоман, тиран, забіяка, викрадач людей і в кінці кінців його звинувачують в убивстві.

Так хто ж стоїть за мітингами в підтримку такої СВОЛОТИ?

Окремі ресурси повідомляють, що насправді за мітингами з підтримкою Стерненка стоять олігархи.

Можливо й так, олігархічних кланів в Україні чимало і більшість з них мають проросійський інтерес, тому їм аби привід щоб створити нездорові, дестабілізуючі ситуацію заколоти в країні.

З цього списку . однозначно, можна виключити клан Петра Порошенка. Стерненко про нього стільки гидоти написав, що дипломат Петя через себе не переступить. Чи переступить?


Отже, зайдемо з іншої сторони. Серед звичайних протестуючих (яких змусили вийти, приїхати на протести за пляшку, мізерну платню, дозу…) більшість протестуючих бойовики націоналістичних угрупувань, яким за провокації та сутички з співробітниками правоохоронних органів замовники (олігархи) платять гонорари і тримають на постійній платні.

Один з таких мітингувальників Михайло Макарук з позивним Еріон.

 

Ось цей Михайло на своїй сторінці в «Фейсбук» (https://www.facebook.com/mykhailo.makaruk/posts/3605609099557672) закликає до повалення діючого режиму влади. Зокрема, один з постів свідчить про захоплення Печерського управління поліції в місті Києві за адресою: вул. Московська, 30.


До спільноти InformNapalm було надіслано повідомлення наступного змісту


Нажаль, на даний час відповідь не надана.

А якщо прочитати матеріали за запитом «Макарук Михайло Юрійови» то він «білий і пухнатий» український громадський діяч, волонтер, речник міжнародної розвідувальної спільноти InformNapalm, член Ради волонтерів при Міністерстві оборони України, Член партії «Демократична сокира», де займає посаду Спікера з питань інформаційної безпеки. Михайло має державні нагороди. А ще він з 2019 року працював помічником народного депутата Герасимова Артура Володимировича (Верховна Рада 9-го скликання; Політична партія «Європейська Солідарність»).

Розумієте, ПП «Європейська Солідарність»!!! То напевно через себе таки можна переступити…..

Як називають поліцейських...?

Як називають поліцейських в цій країні...?

Голова Національної поліції України Сергій Князєв каже

Князєв заявив, що думав над відставкою після смерті 5-річного хлопчика



Голова Національної поліції України Сергій Князєв. Фото: Національна поліція України

 Очільник Національної поліції Сергій Князєв заявив, що після інциденту з 5 – річним Кирилом Тлявовим на Київщині думав про відставку.

Про це він заявив у ефірі програми «Право на владу», відповідаючи на запитання, повідомляє Укрінформ.

«Я офіцер... Так (думав про відставку – ред.). Але це найлегший шлях уникнути відповідальності», – сказав Князєв.

Він зазначив, що сотні разів виїздив на смерті людей, бачив вбитих і покалічених, «і весь час всі ми, поліцейські, ставили перед собою одну основну задачу – найшвидше, найкраще зібрати докази, встановити вбивць, розбійників, катів, злочинців, і, зібравши докази, направити всі свої зусилля для того, щоб справа була доведена до логічного завершення, щоб суд міг винести законний вирок і покарати винних».

«І тому це те найважливіше, на що настроєні всі поліцейські. Так ставили переді мною задачі, так ставлю і я», – наголосив Князєв.

Відповідаючи на запитання, що він відчуває, коли бачить іграшки під будівлею, де працює, (на Богомольця, 10 їх приносили після інциденту з хлопчиком – ред.), Князєв відповів, що відчуває «сором і лють».

«Сором, – тому що п’ятирічний хлопчик перед своєю смертю виніс великі муки. Сором за те, що його батьки втратили найцінніше, що в них є – свою дитину. Горе батьків непоправне. А лють – тому, що я поліцейський, все своє життя присвятив роботі в поліції, і я зрозумів, що двоє з цих негідників (які підозрюються у вчиненні злочину – ред.) – працівники поліції. Тобто ті люди, які були повинні захищати цих громадян, в цьому місці, самі стали нелюдами, вчинивши цей злочин», – уточнив Князєв.

Додамо, 31 травня у Переяславі-Хмельницькому до лікарні доправили 5-річного Кирила Тлявова із закритою черепно-мозковою травмою, забоєм головного мозку, внутрішньо-мозковою гематомою, переломом скроневої кістки.

У хлопчика виявили вогнепальне поранення голови. Невдовзі затримали двох підозрюваних – працівників патрульної поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції Володимира Петровця та Івана Приходька. Обидва на час інциденту перебували не на службі та, за попередніми даними, були у нетверезому стані.

У понеділок, 3 червня, Кирилко помер у лікарні.

Голосіївський райсуд Києва 4 червня обрав Петровцю і Приходьку запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави.

Читайте також: Генерал Ценов, який звільнився через загибель хлопчика, очолив поліцію в ООС 
Читайте більше тут: https://zik.ua/news/2019/06/07/knyaziev_zayavyv_shcho_dumav_nad
_vidstavkoyu_pislya_smerti_5richnogo_1588755

Ось що було в Княжичах за версією винуватців

Княжичі: «контролери» за скоєнням злочинівКняжичі: «контролери» за скоєнням злочинів

Спецоперація із затримання зловмисників, яка мала характер «контролю за вчиненням злочину», — от що було в Княжичах за версією винуватців тих трагічних подій грудня 2016 року, які наразі мають статус підозрюваних поліцейських.

За версією правоохоронців, напередодні трагічної події група осіб вчинила розбійний напад у Києві та мала продовжити злочинну діяльність у Київській області. Спостереження за ними та ретельна розробка їхніх осіб привели поліцейських у село Княжичі, де було вирішено провести спецоперацію з парадоксальною для обивательського вуха назвою — «контроль за вчиненням злочину».

Насправді ж це ніякий не оксюморон, хоч і виглядає як навмисне поєднання суперечливих понять. Контроль за вчиненням злочину — це такий собі вид негласних слідчих розшукових дій (НСРД), що має за мету запобігання злочину та виявлення винних осіб. Контроль має різні форми, в тому числі є серед них і так званий слідчий експеримент. Саме його і обрали «контролери».

 

Наріжне питання в нашому випадку — зрозуміти, що ж саме відбувалося в Княжичах: контроль за вчиненням злочину як негласні слідчі розшукові дії для попередження злочину чи контроль за вчиненням злочину задля сприяння його професійному виконанню. Одне розкриває злочин, інше — розвиває.

За українським законодавством спеціальний слідчий експеримент полягає у створенні відповідних умов в обстановці, максимально наближеній до реальної, з метою перевірки дійсних намірів певної особи, у діях якої вбачаються ознаки тяжкого чи особливо тяжкого злочину, спостереження за її поведінкою та прийняттям нею рішень щодо вчинення злочину (Інструкція про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні).

Наприклад, створюється обстановка очікування посадовою особою хабара і перевіряється, чи справді зацікавлена особа готова його надати. Або залишаються на видному місці цінні речі для перевірки — чи не схоче певна особа заволодіти ними. Тобто має бути створено низку штучних умов, які виглядали б як обстановка, сприятлива для вчинення злочину. Отже, це штучне створення сприятливих умов для безперешкодного вчинення злочину і спостереження за намірами осіб як потенційних злочинців. Зауважу, що при цьому обстановка злочину має бути реальною лише для потенційних злочинців, тобто її не повинно бути де-факто.

Враховуючи, що двом фігурантам, що перебували у розробці Нацполіції як грабіжники, там само — в Нацполіції — і видали зброю напередодні спецоперації, можна стверджувати, що умови для скоєння злочину і справді створювались найсприятливіші. Окрім спорядження зброєю двох людей з банди грабіжників перед трагічними подіями у Княжичах жодних штучних умов створено не було. Та і це були не штучні умови, а справжня зброя і справжні особи, що розроблялися за подією пограбування в Києві, що сталося напередодні. Це не перебільшення! Серед осіб, що входили до кола фігурантів вчинення злочину, перебували діючі працівники Нацполіції, яким там само, в Нацполіції, видали зброю напередодні трагічних подій та оформили відрядження до АТО.

В чому ж тоді полягала суть законного процесуального контролю за вчиненням злочину під час спецоперації у Княжичах? Чи, може, мав місце фактичний контроль за вчиненням злочину задля сприяння йому? В такому разі, звісно, все мало відбуватись саме так, як і відбулось:

  • поліція м. Києва приховала спецоперацію в селі Княжичі від правоохоронних відомств Київської області;

  • паралельно у столичній поліції озброїли двох грабіжників, яких самі ж і розробляли;

  • інших грабіжників не затримали на місці злочину по гарячих слідах у селі, а відпустили до Києва;

  • розстріляли Державну службу охорони, яка прибула на сигналізацію, що спрацювала.

Якщо повірити у версію спеціального слідчого експерименту Нацполіції Києва, то на непідвідомчій їм території Київської області, без попередження колег з обласної поліції та прокуратури, в житловому секторі села Княжичі вони гралися зі створенням сприятливих умов для реалізації ст. 187 КК — вчинення розбою. Тобто озброєного нападу з метою заволодіння майном, пов’язаного з небезпекою для життя людей. Саме так вони пояснюють підготовку до спецоперації, виправдовуючи трагічні події трагічною випадковістю. В такому разі, виходячи з постанови про таке НСРД, вони визнають свідоме створення цієї небезпеки, ретельну підготовку до неї і створення умов для скоєння злочину.

Отже, за таких обставин підписанням і виконанням постанови про контроль за вчиненням злочину у вигляді слідчого експерименту правоохоронці свідомо йшли на злочин, документально засвідчивши це.

До речі, за всіма канонами кримінально-процесуального законодавства про контроль за вчиненням злочину в Княжичах була видана постанова київського районного прокурора. Проте нікого не збентежило, що в постанові не було жодного слова про узгоджені дії з силовими відомствами, що мають безпосередній стосунок до території контролю за вчиненням злочину. Які там узгоджені дії! Не йшлося навіть про те, щоби попередити поліцію Київської області та місцеве Управління поліції охорони, на територіальну юрисдикцію яких проникали «контролери» зі столичної поліції за узгодженням колег — «контролерів» з районної прокуратури.

Також логічно, що слідчий експеримент передбачає наявність у спецопераційній групі НСРД хоча б одного слідчого. Нікого не турбувало, що постанову про спеціальний слідчий експеримент виконували всі хто завгодно, окрім слідчих.

Завідомо та свідомо не повідомили, приховали. Чому? Якщо контроль законний — то це нелогічно, адже потрібна допомога, хоча би для усунення потенційних перешкод. Логічно лише в тому разі, якщо контроль злочинний. Навіщо посвячувати в це сторонніх, тим більше правоохоронців, ще й державну охоронну поліцію, яка опікується недоторканністю будинків.

Навіщо було оформлювати звичайне спостереження за грабіжниками під негласні слідчі розшукові дії у вигляді контролю за вчиненням злочину у формі слідчого експерименту? Може, щоб надати солідності удаваній операції? Адже грабіжників не планували затримувати по гарячих слідах. Це стало гострою необхідністю вже після форс-мажорного взаємного розстрілу.

І все ж таки, хто саме був у Княжичах — «контролери» чи «гастролери»? Чи всередині Нацполіції між ними немає особливої різниці?

https://racurs.ua/ua/2184-knyajychi-kontrolery-za-skoiennyam-zlochyniv.html

Про патрульну поліцію.

Сьогодні мені зателефонував особисто Антон Геращенко, той що радник пана Арсена Авакова в поліції та одночасно нардеп врУ. 
Антон повідомив, що через мою інвалідність я не можу бути начальником управління патрульної поліції в місті Тернопіль, і мою кандидатуру навіть не розглядали через це ... 
Шкода ... Але я їх розумію, я ж не їх однопартієць чи коаліціянт, і добре що Антон зателефонував, і сам про це повідомив.
Шкода тільки що Степан Барна, який так вітає та каже що підтримує всіх бажаючих працювати на користь нашого краю не зміг переконати Київських поліціянтів у тому, що я був би не самим поганим керівником та командиром в Тернополі незважаючи на те, що пересуваюсь на візку. 
Виходить так, що якщо ти на візку, то вже і всі двері перед тобою закриті, незважаючи навіть на освіту. Сумно.

Як взнати призвіще чергового Солом'янского РОВД на23.00 01.06.17

ось таке питання. там явно росіянин сидитть. Його треба звільнити. 
Телефон, звичайно, відомий. 275-33-00. Хто чергував і як його призвіще?
Сторінки:
1
3
4
попередня
наступна