хочу сюда!
 

Ольга

39 лет, весы, познакомится с парнем в возрасте 35-48 лет

Заметки с меткой «берегове»

Польща і Угорщина: українофоби об'єднують зусилля




Претензії наших найближчих сусідів довгий час обмежувалися лише недоречними популістськими заявами, які можна було висміювати або навіть не звертати на них уваги. Але тепер Польща і Угорщина задіють у своїй антиукраїнській політиці різноманітні дипломатичні важелі, які завдають цілком реальної шкоди міжнародним амбіціям України.

Заплановане на 14-15 лютого засідання комісії Україна-НАТО на зустрічі міністрів оборони країн Альянсу не відбулося через накладене вето з боку Будапешта. У планах угорців також зірвати надання Україні на саміті НАТО 11-12 липня статусу аспіранта в Альянсі. У Польщі з 1 березня став діяти закон про Інститут національної пам'яті, який передбачає покарання за заперечення злочинів бійців ОУН-УПА проти поляків, що може мати серйозні юридичні наслідки для українських громадян. При цьому польська влада настільки перестаралася з пропагандою, що рівень антиукраїнських настроїв в країні досяг свого піку за останні 10 років.

Після отримання поляками в 2018 році членства в Радбезі ООН, від них можна очікувати нових дипломатичних провокацій з самими непередбачуваними наслідками для України. При цьому Угорщина активно підкидає ідеї своєму партнерові по Вишеградській четвірці.



Будапешт знову виявився неоригінальним в своїх вимогах: надумані претензії до закону "Про освіту", невдоволення наміром Міноборони відновити військову базу і розмістити 800 військовослужбовців в Береговому, а також докір з приводу відсутності діалогу влади з угорською національною громадою. З боку Іштвана Миколи подібні листи до поляків - справжня підлість на тлі того, як Нацполіція посилила охорону угорських консульств і патрулювання вулиць для забезпечення безпеки закарпатських угорців, які вирішили проголосувати на угорських парламентських виборах. До речі, горезвісний закон "Про освіту" дозволить місцевим угорцям, нарешті, вивчити українську мову і скласти ЗНО, що відкриє угорцям шлях в кращі виші України і в подальшому дасть їм можливість соціалізуватися, отримавши високооплачувану роботу. У свою чергу, рідкісні конфлікти і інциденти українських патріотів з угорськими організаціями, перш за все, пов'язані з підтримкою з боку офіційної влади Угорщини радикалів і екстремістів, які своїми провокаціями стравлюють українців і угорців в Закарпатті. По суті, Будапешт намагається приписати погляди радикальних угорських націоналістів звичайним угорцям, які не відчувають ніякого утиску в Закарпатті та ніяк не обмежені ні в розвитку своєї культури, ні в зв'язках з Угорщиною. Бажання угорців через Польщу підняти на Радбезі ООН питання про надання широкої автономії національній громаді в Закарпатті навпаки погіршить ситуацію і неминуче спровокує зростання напруженості в регіоні.

Якими б абсурдними не здавалися антиукраїнські ініціативи румунів, угорців і поляків, вони заслуговують найжорсткішої відповідної реакції з боку влади. Наприклад, в Береговому, Мукачеві, Виноградові СБУ і МВС повинні готуватися до різних сепаратистських провокацій, які тепер вкрай необхідні Будапешту як привід для винесення Варшавою на розгляд Радбезу ООН закарпатського питання. Варто констатувати початок нового витка дипломатичної війни Польщі, Угорщини та Румунії проти України на нових міжнародних майданчиках, на яких представники ЄС і НАТО, швидше за все, будуть змушені солідаризуватися зі своїми колегами українофобами і реально можуть відмовити Україні, яка постраждала від анексії Криму та донецьких терористів, в праві займатися незалежною законотворчістю і розпоряджатися військовими ресурсами на своїй території.

Діяльність антидержавної яничарської хунти стимулює сепаратизм

18 червня 2011 року, під головуванням голови Берегівської районної ради Андрія Бігарі, відбулося пленарне засідання четвертої сесії районної ради VІ скликання, на якому депутати ухвалили рішення розпочинати засідання райради з виконання Державного Гімну України та Угорського Національного Гімну.

Заява Закарпатської "Свободи" : "Рішення про виконання під час офіційних заходів гімну іншої держави, яка має територіальні претензії до України, ми розцінюємо як подальший наступ на Українську державність. Ці дії протягом вже 20-ти років провадять на Закарпатті угорські шовіністичні кола. Цей провокаційний крок можна поставити в один ряд із неодноразовим порушенням питання про автономний статус Закарпаття, вивішуванням поруч з Державним Прапором України прапора сусідньої держави – Угорщини, встановленням по всьому Закарпаттю угорських імперських символів (відновлення прикордонного стовпа на Верецькому перевалі, турули), пропагандою подвійного громадянства серед громадян України. Держава, яка не здатна захистити свої національні інтереси, рано чи пізно приречена не на служіння своєму народові, а на прислуговування іншому. Якщо Президент України, Верховна Рада України, Служба Безпеки України та Генеральна прокуратури в черговий раз відбудуться мовчанкою, Закарпатська "Свобода" розпочне на Закарпатті акції протесту, аби захистити Українську державу".

Берегівці не підтримали перейменування Берегова на Берегсас

Разом із виборами до місцевих рад у місті Берегові проводився і місцевий референдум, де мешканці міста мали відповісти на запитання: "Чи підтримуєте ви перейменування міста Берегова на Берегсас?"..

Згідно з протоколом Берегівської міської виборчої комісії в голосуванні взяло участь 10 062 чоловік із 19 563 виборців. "За" перейменування висловилося 4 688 (46, 6%), "проти" – 4 358.  1016 бюлетенів визнано недійсними.

Закон України "Про всеукраїнський та місцевий референдуми" гласить, що "рішення вважається ухваленим громадянами, якщо за нього було подано більшість голосів громадян від числа тих, хто взяв участь у референдумі". 

Проста арифметика показує, що більшість від числа тих, хто взяв участь у берегівському  референдумі, становить 5 033 голоси. У той час, як за перейменування міста висловилося лише 4 688 чоловік. Таким чином більшість громадян, які взяли участь у голосуванні, не підтримали перейменування Берегова. А, отже, відповідно до Закону України "Про всеукраїнський та місцевий референдум" рішення про перейменування не прийнято.

Показово, що у 1990 році на подібному референдумі 84% берегівців підтримали перейменування свого міста. А через двадцять років прихильників назви "Берегсас" виявилося лише 46, 6%.

Довідка: абсолютну більшість населення населення Закарпаття складають українці - 80,5%, але в м. Берегове українці складають меншість - 38,9%, натомість угорців більше - 48,1%.