Притча сприйнята і опублікована по пам'яті. Не судіть строго стилістику тексту. Основне суть.

Чому недоглянутий сад ліпший за доглянутий.

Одному китайцю набридло сидіти вдома в селі, він кинув батька, матір та подався у мандри. Довго блукав він по широких китайських просторах, аж на десятий рік зустрів свого односельчанина. Той і сказав йому, що батько помер, а мати важко хвора і просила його повертатися. Замучила того совість і він повернувся. Заходить він до хати. Матінка лежить на ліжку присмерті і дивиться через вікно в садок. (Для тих, хто не знає, в кожного китайця повинен бути садок, хочаб клаптик метр на метр) А сад цей занедбаний, захаращений, недоглянутий.

Щоб якось потішити матір, вирішив наш китаєць поприбирати в саду. Закрив він ставні на вікні, пішов у сад і почав працювати. Працював день і ніч чотири доби не покладаючи рук. І нарешті наступного дня він відкрив ставні в материній кімнаті. Матінка подивилась у сад і сказала з гіркістю у голосі:

- Сину, що ти наробив.

---