Искать

Поиск заметок «проживаете»

М.Сірий: Суд не може сформулювати подію злочину

 Біографічна довідка:
 
Сірий Микола Іванович народився 20 лютого 1962 року в місті Воркуті в сім’ї шахтаря.
 
Навчався у Харківському юридичному інституті (нині це Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого). Після здобуття вищої освіти працював на посаді помічника прокурора міста Вознесенська Миколаївської області.
 
Микола Сірий з листопада 1987 року й донині працює в Інституті держави і права імені Корецького Національної академії наук України. Пройшов шлях від молодшого наукового співробітника до вченого секретаря інституту та старшого наукового співробітника, яким є сьогодні.
 
Напрямки його наукової діяльності – судова система, правоохоронні органи, адвокатура, кримінальний процес, теорія доказів, конституційні права та свободи людини.
 
Микола Сірий – кандидат юридичних наук, член Спілки юристів України, член Ради правничих об’єднань України, заступник редактора щорічника «Держава і право», а також наразі є адвокатом колишнього Прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко.


В обвинувачувальному висновку в «газовій справі» проти колишнього Прем’єр-міністра немає головного – події злочину, складу злочину, – а отже, цей процес не юридичний, а політичний, заявив Радіо Свобода адвокат Юлії Тимошенко в цій справі Микола Сірий.
– Пане Миколо, Ви тільки нещодавно вже ж таки почали брати участь у судовому процесі. У Вас, напевне, ще якесь свіже враження. Це схоже на суд?
 
– Принаймні, скажімо, якась схожість є. У процес ми намагалися вступити 15 числа, 15 липня, а фактично суд нас допустив до цього процесу 18 липня. От з цього моменту я й виконую функцію адвоката Юлії Володимирівни Тимошенко у цій справі.
 

Люблю этот фильм...

"Девушка и двое ее случайных спутников проходят пол-Петербурга, флиртуя, пикируясь и за полтора часа реального времени проживая любовную драму. Прогулка эта, наполненная смехом и слезами, обыденной суетой улицы и какой-то почти зловещей тайной, держит зрителя в постоянном напряжении, но разрешается совершенно неожиданно. Впрочем, финал фильма, столь же непредсказуемый, сколь и закономерный, ставит все на свои места, навсегда соединяя рассказанную историю с городом. Такого Петербурга еще не было. Это не памятник, не фантом, не призрак, не руина. Это Петербург on-line прекрасный суетный город, в котором легко и мучительно живут молодые русские европейцы."
 
Вот и сейчас смотрю этот фильм как в первый раз....аматорская сьемка придает ему некоего шарма и заставляет смотреть вновь и вновь....кому интересно он сейчас по Интеру идет...все ушел смотреть...heart

Швейцарский сыр Грюйер (С)

В Западной Швейцарии проживает семейство сыроделов в пятом поколении Мюритц. Как и их предки, они изготавливают вкуснейший сыр Грюйер. Этот сорт уже давно завоевал популярность и любовь гурманов со всех уголков нашей планеты. Швейцарские сыроделы строго придерживаются старинной рецептуры, и ни на шаг ни отступают от нее. Денис Балибуз, фотограф Reuters, целое лето внимательно наблюдал за процессом изготовления сыра. В данном посте Вы найдете снимки, сделанные им в этот период.


10 главных претензий кота к хозяину.(с)

10 главных претензий кота к хозяину:
1. Ты забираешь у меня игрушки, которые я нашёл сам.
2. Фотографируешься со мной в зеркале.
3. Пинаешь меня.
4. Не знаешь дату моего рождения.
5. Закрываешь двери в комнаты.
6. Не кормишь меня в 5 утра.
7. Не покупаешь мне "Вискас".
8. Не играешь со мной.
9. Бьёшь за еду, которую я беру со стола.
10. Заставляешь купаться.

Почему ты до сих пор проживаешь в моём доме?!(с)

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

 Взял из интернета.Считаю притензии обоснованы!

Поздравляю!..




Ну что, друзья-товарищи! Всех поздравляю с этим бл...ским событием! 

А теперь все пойдет по такому сценарию: ДНР и ЛНР объявляют о независимости и обращении в СФ РФ о присоединении. В СФ РФ уже лежит это обращение давнехонько, осталось им только его огласить. СФ РФ быстренько собирается на заседание и решает удовлетворить обращение, а затем объявляет о присоединении псевдореспублик. (Цирк-смехота! Даже не верится, что такая якобы могущественная страна Россия дошла до создания сцен и трюков в политических постановках!)



Ще інформація про збереження українського громадянства в Криму

Друзья мои. Сообщаю вам дополнительную информацию по украинскому гражданству в Крыму. Для тех, кто хочет остаться гражданином Украины: 
Вам необходимо написать соответствующее заявление в Федеральной миграционной службе. В интернете распространяется информация, что таких служб в Крыму работает 27 и 5 в Севастополе. Ответственно заявляю, что это ЛОЖЬ!!!. Сегодня начальник ФМС в Симферополе Хугаев известил меня, что в Крыму кроме Симферополя таких служб всего две- в Бахчисарае и в Белогорске. Соответственно, в Севастополе- своя и она одна. Для тех, кто проживает в Керчи, Феодосии, Судаке Нижнегорске, Белогорске, Старом Крыму и в этих районах- ближайшая ваша ФМС- в Белогорске. Для проживающих в Бахчисарайском районе- Бахчисарай. Для остальных- Симферополь, бульвар Франко 44, каб №1. Это напротив республиканского ГАИ на ул Куйбышева (Куйбышевский рынок). Для тех, кто самостоятельно будет подавать заявление еще раз сообщаю: необходимо иметь копию паспорта Украины, сам паспорт, и копию свидетельства о рождении (но не обязательно). Если есть дети несовершеннолетние, вы по своему желанию вписываете их в заявление на получение Украинского гражданства. То-есть ваш ребенок не будет российским гражданином, ну и как минимум, не будет служить в российской армии. После подачи заявления вам выдадут справку о том, что вы приняты к рассмотрению по части отказа от российского гражданства. Печать на справку НЕ СТАВЯТ, т.к. все штампы и печати были изъяты новой властью, а новые, российские еще не готовы. Поэтому все справки только за подписью начальника отдела. 
Те, кто хочет выписаться или прописаться: в ближайшие 2-3 недели это невозможно, по причине отсутствия печатей и штампов.
Для тех, кто находится за пределами Крыма: вы можете отправить свое заявление письмом с уведомлением, но не позднее 18 апреля. В письмо вложите заявление и копию паспорта. Если есть- копию свидетельства о рождении. 
Для тех, кто считает, что остается гражданином Украины, если НЕ БУДЕТ подавать соответствующее заявление: с 18 апреля вы автоматически вноситесь в базу данных о гражданах РФ. На Вас будет готовиться бланк паспорта. Затем при определенных обстоятельствах Вам понадобится паспорт и Украинский паспорт на территории Крыма будет НЕДЕЙСТВИТЕЛЕН, т.к. вы не подали соответствующее заявление до 18 апреля. У вас будут требовать российский паспорт и вы его получите. 
В случае, если после 18 числа, когда вы автоматически становитесь гражданином России, вы захотите вернуть украинское гражданство, вы можете это сделать, пройдя определенные процедуры, которые займут много времени ( до нескольких лет) и денег. 
Для тех, кто получает российский паспорт и оставляет украинский. На сегодняшний день это не двойное гражданство. Это называется второе гражданство. Какая разница- мне не ведомо. Да ладно, мне. Им самим не ведомо. НО! На территории Крыма приоритетным является российское гражданство (первое) и как гражданин России вы имеете все "права" россиян, ну и обязанности. Выезд на территорию Украины будет осуществляться в визовом режиме. Ну, а на территории Украины можете пользоваться Украинским паспортом. Ну и еще! То, что всего 6 человек изъявили желание остаться гражданами Украины- ЛОЖЬ!!! (Господи, как я культурна, бляха- муха!). Мое заявление было 19-м. После меня в очереди стояло человек 20. Сегодня я была там и к моему удивлению, очередь на отказ от российского гражданства была больше, чем за гражданством. Кого интересуют правовые аспекты, читайте мой предыдущий пост и комментарии к нему. Или задавайте вопросы здесь. Что знаю- расскажу.
Миграционная служба работает ежедневно с 9-00 до 18-00. Обеденный перерыв с 13-00 до 14-00.

Більше на ФБ групі: https://www.facebook.com/groups/832034556813909/permalink/838615019489196/

Партія Регіонів та Георг Вільгельм Фрідріх Гегель

  • 30.03.14, 23:38

Тож, як справедливо зазначив колись герр Гегель, "Історія повторюється двічі: перший раз у вигляді трагедії, другий - у вигляді фарсу". Тобто ПР має нового лідера и нового кандидата у президенти. Далі цитую сайт
Еспресо.TV

Почнімо з претендента на найвищу посаду в країні Добкіна, який своєю неабиякою любов’ю до «Твіттера» під час революції здобув собі славу головного політичного блазня та сепаратиста країни. Висловлювання Добкіна надаємо мовою оригіналу, щоб не втрачати неповторний авторський стиль.

Про початок Євромайдану:

«Митингуют за европейские ценности, а ведут себя как монголо-татары - ломают ограждения, устанавливают палатки-юрты и провоцируют милицию. Дикари».

Про «тітушок»:

«Как они выглядят? Как ангелы, с прекрасными лицами и с очень таким, знаете, пытливым взором. Выявляют всех нарушителей и испепеляют их взглядом».

Про те, як писати нову Конституцію України:

«Мы должны позвать выдающихся композиторов, музыкантов, которые работают в разных филармониях, художников, писателей, поэтов – тех, кто может четко сформулировать интересы и идеалы той части территории, на которой они проживают… И на этот круглый стол  мы должны вынести такой проект Конституции, который будет принят раз и навсегда».

Про російську пропаганду на ТБ:

«Спасибо российским журналистам за объективное освещение событий в Украине. Благодаря Вашей работе, позицию Юго-востока Украины узнал весь мир».

Про те, як нам зберегти країну:

«Если хотим сохранить страну - необходимо на законодательном уровне искоренить воинствующую политику экстремистов, националистов и грантоедов. ВО «Свобода» надо запретить. За разжигание межнациональной розни, за беспорядки в Киеве, за нацистскую идеологию, за организацию массовых беспорядков».

Про катування людей вотометами на морозі:

«А вообще - все символично. Впервые применили водометы именно на Крещение! Вся нечисть святой воды боится. Ну что тут скажешь - Бог все видит!».

Про лідерів опозиції:

«Трус, Балбес и Бывалый. Лучшей характеристики и не придумаешь!»

Про день народження Степана Бандери:

«Поздравляю с днем рождения Бандеры всех предателей, нацистов, фашистов и внуков полицаев. Гуляйте и веселитесь. Но не долго, скоро вам... Молимся! За вас убогих! Что б вас Господь простил и не наказывал»

Про створення всеукраїнського об'єднання «Майдан»

«А этим уродам лишь бы кого-нибудь возглавить. Вы у людей спросили? Списки они составляют! Придурки!» 

Про те, як позбутися Майдану у столиці:

«Опрос: киевляне поддерживают акции на Майдане. Значит и разруху поддерживают. Надо переносить столицу в Харьков, как 19 декабря 1919 года»

Про необхідність від'єднати Західну Україну:

«Это у них не истерика. Они реально другие люди. Вы представляете, что у них в голове вместо мозга, если они гробы по Киеву катают?! Этот идиотизм уже бьет через край. С такими психопатами стыдно жить в одной стране. Надо отменять пакт Молотова-Риббентропа! К черту этих идиотов с их гробами и мусором в голове! Пусть проваливают!»

І головна цитата від ще політично юного Добкіна, яка назавжди закарбувалася в історію української політичної думки і стала по суті візитівкою нестримного харків'янина: «Просто текст немного по-дебильному написан»

Новий секретар президії Партії регіонів, а по суті новий керівник партії Борис Колесніков значно менш плодовитий на яскраві цитати. Але і він встиг за своє довге політичне життя відзначитися красним слівцем.

Про те, хто винен у смерті людей на Майдані:

«Людей убили ваши любимые оппозиционеры, которые нарушили перемирие и пошли на 20-летних мальчишек с огнестрельным оружием»

Про доброго і м'якого диктатора Януковича:

«Вы знаете, Виктор Федорович, при всей своей, кажущейся жесткости, человек все-таки мягкий и добродушный. И какие-то унижения в отношении себя, он, как опытный политик, забыл бы»

Про агресивного політика Саакашвілі:

«Саакашвили мы уже купили шиповки, аналогичные тем, в которых ямайский олимпийский чемпион Болт бегал стометровку. Будем собирать 356 галстуков, чтобы хотя бы на год умерить аппетиты этого агрессивного политика».

Про власну незалежність від Ахметова:

«У меня нет хозяев, я самостоятельный и самодостаточный»

Про податки для малого бізнесу:

«Я не против того, чтобы малый бизнес работал без налогов, но тогда все должны работать без налогов. Продажа печенья в супермаркете и на рынке не отличается», - заявил он.

Про Москву, яка не столиця іноземної держави, а дім:

«Он (син Колеснікова) захотел остаться дома, и это его был выбор. Он закончил московскую экономическую школу и поступил в МГУ»

Про дрібних бізнесменів, яким варто найматися на меткомбінати:

«Я не знаю в новейшей истории людей, которые бы обогатились на базаре – даже в Турции. Богатство достигается блестящим образованием и пониманием современного бизнеса. На базаре – продадите вы 100 джинсов или 150 – вы не обогатитесь… Чем большую зарплату будут получать на меткомбинатах, тем выше будет потребность в прачечных, автомойках и ресторанах. А если все будут заниматься малым бизнесом, то где заработать деньги, чтобы потратить их в ресторанах? На базаре? Так не бывает».

Про фінансово-спортивні можливості Рината Ахметова:

«Ринат Леонидович может купить не только «Челси»: он может купить «Барселону» и «Реал» вместе взятые и через год выигрывать Кубок по очереди. Но это не в его характере».

Он был православным...

http://www.novayagazeta.ru/news/63725.html

Умер Борис Березовский

24.03.2013

Из публикации по ссылке:

"Он был православным.

Умер в дни Великого поста.

Пусть земля  ему  будет пухом."

Добавлю. Год назад в Прощёное Восресенье Борис Березовский покаялся перед Россией и россиянами, я сама тогда читала его покаяние на Facebook, это была его первая запись. Сейчас я этот текст там не вижу, но в сети он сохранился. Вот выдержка из его интервью израильской газете Ha'aretz и текст покаяния:

http://simvol-veri.ru/xp/berezovskiie-pokayalsya-pered-rossieie-i-rossiyanami-v-proshenoe-voskresene.html

"Вплоть до сегодняшнего дня, я не планировал открывать Фейсбук, не хотел жить в социальных сетях. Вчера, в Прощеное Воскресенье, я решился на покаяние, и хотел опубликовать его на своем блоге на «Эхе Москвы». Покаяние перед народом России за те ошибки, которые я совершил. Однако - получил отказ.

Мне представляется совершенно недопустимым, что православному человеку в сегодняшней России запрещают публичное покаяние. У меня нет никаких претензий к главному редактору «Эха Москвы» Алексею Венедиктову, наоборот – я благодарен ему. Он держался до конца, позволяя мне вести свой блог. Теперь я использую последнее независимое СМИ в России – Фейсбук. Марка Цукерберга не смогут вызвать в Кремль и заставить продать его социальную сеть «Газпрому» под угрозой отправки в «Матросскую тишину».

Покаяние

«Обратитесь каждый от злого пути своего и исправьте пути ваши и поступки ваши», вещал Господь через пророка Иеремию, и поэтому именно сегодня, в Прощенное Воскресенье, я говорю вам.

Годы изгнания позволили мне по-другому посмотреть на мою жизнь, на жизнь моей Родины и острее осознать, что без покаяния, без признания ошибок прошлого, без смелости строить будущее, нет развития. Ни у меня лично, ни у каждого из вас, ни у страны.

Я проживаю долгую, яркую жизнь. И на своем пути совершал много поступков, и неизбежно ошибался. Неправедные поступки я совершал осознанно и еще больше – не ведая, что творю. Как говорится в покаянной молитве - “ведением и неведением, волею и не волею”. Знаю, что многие мои дела осуждаются вами, народом России, частью которого я являюсь, и в судьбе которого, промыслом Господним, исполняю отведенную мне роль.

Я каюсь и прошу прощения за алчность. Я жаждал богатства, не задумываясь, что это в ущерб другим. Прикрывая свой грех «историческим моментом», «гениальными комбинациями» и «потрясающими возможностями», я забывал о согражданах. И то, что так делал не я один, не оправдывает меня.
Простите меня.

Я каюсь и прошу прощения за попранную мной свободу слова. Оправдывая себя стремлением спасти Россию от красно-коричневой чумы, я, определяя политику главного информационного рупора страны, пренебрегал демократическими ценностями. Мои действия положили начало уничтожению независимой журналистики. Так поступал не я один, но это не оправдывает меня.
Простите меня.

Я каюсь и прошу прощения за то, что привел к власти Владимира Путина. За то, что обязан был, но не смог увидеть в нем будущего алчного тирана и узурпатора, человека, поправшего свободу и остановившего развитие России. Многие из нас не распознали его тогда, но это не оправдывает меня.
Простите меня.

Больше мне себя винить перед Россией не в чем.

Я понимаю, что покаяние – не только слово, но и дело. И оно последует.
"

Предлагаю ещё одну ссылку о том, как Б. Березовский выкупил несколько пензенских милиционеров-заложников - http://www.novayagazeta.ru/columns/57390.html

Молитва

  • 18.03.11, 23:46




Пока Земля еще вертится,
пока еще ярок свет,
Господи, дай же Ты каждому,
чего у него нет:
мудрому дай голову,
трусливому дай коня,
дай счастливому денег...
И не забудь про меня.

Пока Земля еще вертится —
Господи, Твоя власть!—
дай рвущемуся к власти
навластвоваться всласть,
дай передышку щедрому,
хоть до исхода дня.
Каину дай раскаяние...
И не забудь про меня.

Я знаю: Ты все умеешь,
я верую в мудрость Твою,
как верит солдат убитый,
что он проживает в раю,
как верит каждое ухо
тихим речам Твоим,
как веруем и мы сами,
не ведая, что творим!

Господи мой Боже,
зеленоглазый мой!
Пока Земля еще вертится,
и это ей странно самой,
пока ей еще хватает
времени и огня,
дай же Ты всем понемногу...
И не забудь про меня.

Булат Окуджава.

Криваві гроші війни, або чому АТО – це надовго...

Криваві гроші війни, або чому АТО – це надовго?

1358371

Пам’яті чергової заяви ВР про агресію Російської Федерації присвячується.

Крайню заяву ВРУ «Про гідну відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків» (№ 2332) було підписано учора, 27.04.2015 р.

Ймовірно, це сталося через те, що попередні постанови давали не таку «гідну відсіч»… Мова «Про Звернення ВРУ до ООН, ЄП, ПАРЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання РФ державою-агресором» від 27.01.2015 р. та про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької й Луганської областей тимчасово окупованими територіями від 25 березня 2015 р.

Чи змінилося щось у стосунках з агресором та окупованими територіями після схвалення чергових заяв? За своєю силою ці постанови є політичними документами та носять декларативний характер, тобто не містять норм прямої дії. Їх ухвалення нічого не змінює ні на війні, ні у господарській, ні у правозастосовчій практиці, а лише дає політичну оцінку ситуації. Отже… не змінює нічого.

Далі розглянемо уважніше саме господарську складову відносин Україна-ЛДНР, оскільки саме вона є самою непублічною на цей час.

На окупованій території Донбасу наразі проживають близько 3 млн. осіб та зосереджено до 20% промислового потенціалу України. Енергетика, промисловість та транспорт інтегровані в економіку України. Це великий споживчий та промисловий ринки.

Де факто, економічні стосунки з ЛДНР ніколи не припинялися. Лінію фронту перетинали і перетинають як люди, так і товари. При цьому «побори» до структур ЛДНР платять абсолютно всі суб’єкти, що знаходяться на окупованій території: від ДТЕК до копанки. В них просто немає вибору. Навіть якщо підприємство перереєєструвалося в Україні – воно платить ще й місцевим хазяївам. Тому на практиці абсолютно УВЕСЬ бізнес на території псевдореспублік на даний час фінансує діяльність бойовиків.

Це факт, на який ми не можемо вплинути, оскільки суверенітет України в ЛДНР не діє. Тому давайте з’ясуємо, чому навіть за умов подвійного оподаткування та хаотичних поборів, на лінії розмежування з ЛДНР стоять черги з фур, що шукають найменшої можливості потрапити до бойовиків і назад.

12

І справа не лише в тому, що Донецьку та Луганську потрібні харчі. Торгувати з Донецьком ризиковано, мутно і… вигідно. Настільки вигідно, що є люди, які зацікавлені в продовженні мутного статусу: «ані війни, ані миру». Саме для збереження схем збагачення на ухиленні від оподаткування. Головна «тема» – прихований від оподаткування прибуток.

Схема працює наступним чином. Як правило, виробник з України продає свій товар дистрибутору, який також має українську реєстрацію та працює легально. Дистрибутор знаходить покупця на окупованих територіях. Зазвичай, дистрибутор і покупець пов’язані через одних й тих самих фізичних осіб.

Укладається угода на поставку продукції, бажано з відтермінуванням оплати поставленого товару. Товар з документами та товарно-транспортними накладними їде до ЛДНР. Все легально, підстав відмовити у перетині лінії розмежування немає, окрім особливого режиму в зоні АТО, про який йтиметься нижче.

Покупець отримує товар, продає його з неймовірною націнкою до середньої роздрібної вартості товару в Україні – тобто приблизно у 30% та ще й виключно за готівку, оскільки українська банкова система в ЛДНР не працює. Уся націнка прихована від фіскалів. Тому вже на цьому етапі Покупець отримує приблизно 40 % неоподатковуваного прибутку від вартості товару. Навіть за відкатів на війну для терористів такий бізнес залишається золотим.

Існує можливість і для більш грубих, але ще прибутковіших оборудок. При наближенні термінів оплати Покупець звертається до штабу АТО (СБУ) й легально отримує документ, що підтверджує проведення АТО на території його реєстрації (господарської діяльності) і заявляє, що не може сплатити за отриманий товар, оскільки йде АТО. При цьому уся готівка залишається у Покупця. Звідси стільки повідомлень про затримання кур’єрів з грошима, що прямують з готівкою зі «стрьомної» ЛДНР в Україну.

Окремо стоїть питання відшкодування НДС при зовнішньоекономічних операціях. На території ЛДНР знаходяться виробництва низки найбільших експортерів України: Алчевський металургійний, АВК тощо. Що робити, якщо експорт здійснюється до Росії, митницю ми не контролюємо, а документи оформлюємо на території, підконтрольній Києву? Як прослідкувати, що товар перетнув державний кордон?

Чому в ЛДНР така неймовірна націнка? Плата за ризик – так, безумовно. Але, окрім іншого, система доправлення вантажів на окуповані території запрограмована на виникнення дефіциту. Особливий режим у районі проведення антитерористичної операції запроваджує Закон «Про боротьбу з тероризмом» (ст.14). Відповідно до ч. 4 цієї статті, «перебування в  районі  проведення  АТО осіб,  які не залучені до її проведення,  допускається  з  дозволу керівника оперативного штабу». У нашому випадку – це штаб АТО. Частиною цього режиму є також «Тимчасовий порядок здійснення контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів і вантажів вздовж лінії зіткнення у межах Донецької та Луганської областей». Відповідно до нього перевізник повинен мати ще й «дозвіл» не проїзд встановленого зразка, який видається однією з чотирьох координаційних груп в зоні АТО. Діяльність цих груп підпорядкована Координаційному центру при штабі АТО, який складається виключно з силовиків.

Керівництво АТО для проведення «відсіву» претендентів має у своєму розпорядженні підстави на вибір:

1)    наявна інформація правоохоронних органів про можливість використання такого товару у злочинних цілях та/або використання такого товару терористичними організаціями на неконтрольованій території;

2)    наявна інформація про порушення отримувачем та/або постачальником вантажу (товару) вимог податкового та/або митного законодавства;

3)    наявна інформація про використання коштів за поставлений товар з метою фінансування тероризму;

4)    наявність інформації про причетність власника або отримувача товару до терористичної організації.

Підкреслю, що усі ці підстави є оціночними, до того ж їх неможливо перевірити. Пам’ятаєте, що абсолютно всі в ЛДНР фінансують бойовиків та псевдореспубліки? Пам’ятаєте, що ніхто не платить податків з кінцевої ціни продажу?

Власне, це все… Нічого кращого для створення дефіциту та черг бажаючих отримати жаданний дозвіл, годі й уявити. Не важливо, хто прийматиме рішення: генерал СБУ чи архистратиг Гавриїл, – корупційною є сама схема. Корупціонерами є усі, хто в ній задіяний.

У підсумку маємо таке:

  1. Побори, зібрані на території ЛДНР, використовуються для подальшого фінансування власне ЛДНР.
  2. З операцій, проведених на окупованій території Донбасу податки в бюджет України не сплачуються.
  3. При перетині «лінії розмежування» створено легальні корупційні схеми.

Найнеприємніше, що йдеться про схеми з мільярдними оборудками. Отримані кошти, наче наркотик, отруюють відразу увесь організм держави: правоохоронців, фіскалів, урядовців та парламентарів. Тих самих урядовців і парламентарів, яких ми обрали рік тому й матимемо нагоду змінити лише за чотири роки. Виникає риторичне запитання: скільки місяців потрібно вести АТО за сьогоднішими правилами, щоб корупція поглинула усю державну систему України?

 Володимир Полевий,

експерт з національної безпеки Інформаційно-аналітичного центру

http://mediarnbo.org/2015/04/28/krivavi-groshi-viyni-abo-chomu-ato-tse-nadovgo/


80%, 4 голоса

20%, 1 голос
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.