хочу сюди!
 

Киев

49 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 42-53 років

Замітки з міткою «бандюки»

Как пацаны Януковичу подарок преподнесли

Сегодня у хфедорыча днюха. Решила погуглить вопрос подарка януковича. А вдруг нарою что-то интересное? Нарыла эту статью. Понравилась. Делюсь с вами.

Феерическим обманом протащив языковой законопроект Колесниченко-Кивалова, Партия регионов наконец-то получила полное право называться «партией жуликов и воров». Все остальные автоматически становятся «терпилами».

…Легко быть умным «задним числом», но уж поверьте на слово: с самого утра «Обком» подозревал что-то неладное. И приставал ко всем нардепам с одним и тем же вопросом: не думаете ли вы, что «регионалы», вопреки обещаниям спикера Литвина сдвинуть «языковой вопрос» на осень, «включат динамо» и протолкнут законопроект Колесниченко еще на этой неделе?

От корреспондента вежливо отмахивались, снисходительно улыбаясь и рассеянно жмурясь: да не бойся, дурашка! И профильный комитет не рассмотрел, и 2100 поправок никуда не денешь, и Литвин обещал, и не пойдут они на такую антизаконную «жесть»! Премьер теневого правительства Сергей Соболев сказал:

- Нет, с языком уже ничего не будет. Вообще, обратите внимание, провалились все три их инициативы, за счет которых они собирались показать результат на выборах: налог на роскошь, якобы снятие депутатской неприкосновенности и языковой законопроект Колесниченко. Сначала был Евро, во время которого проталкивать вопрос с языком было не с руки, а теперь они просто не успевают. И кто только посоветовал им эту идею с языком? - Соболев скептически пожал плечами…

В зале и кулуарах также было полное благодушие. Среди депутатов фракции «Регионов» шел сбор фамилий тех депутатов, которые 9 июля чартером полетят в Крым – поздравлять дорогого Виктора Федоровича с днем рождения. Фракция БЮТ блуждала по Раде, причем лидера фракции Андрея Кожемякина в зале не было вовсе. Арсений Яценюк также отсутствовал. И это при том, что бютовские депутаты днем ранее заверяли: «У Кожемякина все под контролем, но режим секретности – строжайший. Если ПР станет проталкивать законопроект, план действий нам сообщат за 10 минут до «наступления».

Однако ни о каком наступлении не было и речи – сплошной привал. В курилке Тарас Чорновил показывал на ipad с помощью программы «Google Earth» приморские виды, со знанием дела снабжая их итальянскими названиями. Его с интересом слушал известный депутат от оппозиции. В общем, нардепы уже примеряли свои нежные тушки к шезлонгам зарубежных курортов. Или к марш-броскам в мажоритарные округа, ублажать электорат визуальной рекламой и материальными благами.

К обеду этой атмосфере общего благодушия поддался и корреспондент «Обкома». Неясные предчувствия зашевелились у него в тот момент, когда выяснилось, что в перерыве между утренним и вечерним заседаниями в Раде сессионный зал заняли под диковинное мероприятие под названием «встреча премьер-министра Украины с народными депутатами коалиционного большинства».

С полупустого балкона прессы (журналистов внутрь сначала не пускали, но затем типа сжалились, как теперь стало понятно – чтобы не возбуждать лишнего шума и подозрений) зрелище это выглядело каким-то натянутым: Николай Янович в кресле Литвина, «большевики» по своим местам, вопросы и ответы понарошку (за исключением плача Ефима Звягильского о слабой поддержке государством шахт Донбасса). И бесконечные «Спасибо, Николай Янович, что выделили для нас время…».

Но было и главное, не дававшее покоя, обстоятельство: что делает в ложе правительства штурмовая бригада Партии регионов: нардепы Тедеев, Шенцев, Цюрко, Царев и пр.? Обороняют Азарова?

К 16.00 Николай Янович уже покинул зал, но эта «зондеркоманда» не спешила уходить. В зал уже, весело улыбаясь, заходили оппозиционные депутаты (среди которых, опять-таки, блистали своим отсутствием Арсений Яценюк и Андрей Кожемякин), суетливо вбегали припозднившиеся члены правящей коалиции. В какой-то момент корреспондент «Обкома» отчетливо осознал, что «регионалов» - как для вечернего заседания – стало слишком много. Рука набрала телефон одного из стоявших в зале оппозиционных депутатов.

- Как думаете, что в кабминовской ложе делают Эльбрус и боевая группа? Может, они собрались пробивать законопроект Колесниченко? Или Виктор Федорович таки надумал лично прочитать свое послание к парламенту?

В трубке раздался веселый хохот.

- Да это им просто нравится там сидеть. Воображать себя министрами…

…Что было дальше - видели все. И то, как Адам Мартынюк скороговоркой поставил на голосование вопрос о включении в повестку дня з/п Колесниченко, а когда тот 219-ю голосами провалился – мгновенно вернулся к рассмотрению вопроса о включении документа в повестку дня и, проведя вместо цепочки трех требуемых процедурой голосований – два, протащил «языковую тему во втором чтении». И то, как рванулся к президиуму Андрей Парубий – но был без труда остановлен когортой «быков» Януковича. И как у Мартынюка вырвали его микрофон, а он успешно перебрался в кресло Литвина и там дрожащим голосом продолжил свою позорную миссию. И как потом в кулуарах дрожали губы у многих оппозиционеров, а ликующий Чечетов кричал в телефонную трубку, что «комбинация прошла отлично», и что оппозиционеры – «слабаки»…

…Журналисты – тоже люди, и все свои междометия они проговорили там, на балконе. Осталось, однако, несколько неприятных мыслей и пара мучительных вопросов.

Сначала вопросы – к оппозиции. Один футбольный тренер, будучи недоволен вялой игрой своих подопечных, назвал их «академиками с тросточками». «Объединенная оппозиция» в украинском парламенте ведет себя схожим образом, только до академиков им далеко – так, младшие научные сотрудники. Но возникает вопрос. Господа, вас специально «сдают» ваши же вожаки, суровый Кожемякин и отважный Арсений? И если нет, то почему вы такие тупицы? Ведь, кажется, только ленивый в БЮТ и «НУ-НС» не назвал ПР ворами и бандитами – так почему вы теперь надуваете щеки, удивляетесь, что профессиональные наперсточники развели вас как последних фраеров? И будете ли вы так же удивлены результами грядущих выборов?

Множество не вполне теплых пожеланий накопилось к Владимиру Литвину, чья фракция в полном составе проголосовала за языковую поделку Колесниченко. И не исключено, что вконец опостылевший своей невероятной гибкостью спикер-морализатор поначалу демонстративно откажется подписывать принятый с миллионом регламентных нарушений новый закон и даже всплакнет перед камерами – но пару недель спустя, убежденный железными доводами Виктора Федоровича, пойдет на попятную. Все-таки хочется и на свободе остаться, и, желательно, в следующую Раду попасть.

И только к Партии регионов и ее верхушке – никаких вопросов. С точки зрения блатного урки все было сработано «чики-пики»: лоха кинуть – святое дело. Получилось ярко и, по их мнению, «красиво». Настолько ярко, что именно эта дата должна войти в историю Украины как день рождения новой партии, стремительно мимикрирующей под российского собрата: Партия жуликов и воров (Украинский вариант).

Евгений КУЗЬМЕНКО

http://obkom.net.ua/articles/2012-07/03.2238.shtml

100%, 28 голосів

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Ванька Жуков. Письмо Батюшке.(с)

Читала - плакала. От смеха. Оригинал спёрт на дурдоме http://durdom.in.ua/uk/main/article/article_id/21931.phtml
Авторство - Prolisok  

Ванька Жуков, двадцатидевятилетний мальчик, бросивший три года тому назад  ученье у сапожника Аляхина, в ночь перед «Первомаем» не ложился спать. Дождавшись, когда хозяева из ГРУ ушли на встречу с кремлевским курьером, он осторожно, по привычке выработанной  годами вытащил из хозяйского рюкзака пузырь водки, пачку «Marlboro» и ручку с раздевающейся бабой. Опустошив залпом с горла половину огненного нектара, матерый урка закатил от удовольствия глаза. Смачно затягиваясь ароматной сигаретой разложив перед собой измятый лист бумаги, стал писать. 
 
Прежде чем вывести первую букву, он попытался вспомнить когда в последний раз это делал. Так ничего и не вспомнив он прерывисто вздохнул. Бумага лежала на скамье, а сам он стоял перед скамьей на коленях. 
 
«Милый Батюшка, Владим Владимыч! — писал он. — И пишу тебе письмо. Нету у меня ни отца, ни маменьки. Отец окочурился от запоя по поводу моего рождения в тот же день. А маменьку я после второй ходки уже не застал. Только ты у меня один и остался». 
 
Ванька по кличке «Ржавый» перевел глаза на темное нагромождение связанных и тихо стонущих тел двух студентов-молокососов и очкарика журналиста лежавших в углу кабинета еще три дня тому назад принадлежавшего начальнику местной милиции, и живо вообразил как они вчера уделали этих уродов. Долго им пришлось с прибывшими от В.В. деловыми пацанами прятаться в переулке и ждать пока митингующие станут расходиться по домам. Ну тут и началась настоящая мужская работа. Сплюнув на пол от накатившего возбуждения он размял уставшие от биты руки. 
 
Этот маленький, тощенький, но необыкновенно юркий и подвижной с вечно смеющимся лицом картежного шулера и пьяными глазами напрягая весь свой имеющийся интеллект попытался найти нужные торжественные слова, но как назло все они были матерными. Он продолжил. 
 
«У меня нет слов выразить тебе Батюшка свою благодарность. Ведь кем я был раньше?
Да никем! Ночами мне с братанами приходилось жрать дешевое пойло в вонючих забегаловках. Перебивался случайнимы налетами на лохов. А днем прятался и отсыпался где-нибудь на гаражах или в подвалах. Каждый мусор хотел взять «Ржавого» и получить повышение. 
 
Даже представить не мог, что в один прекрасный миг я Вам уважаемый Владим Владимыч смогу быть необходимым и нужным. Я ж сейчас уже не просто урка «Ржавый». Я сейчас патриот и защитник великой страны от фашизма и всякой там бандеровской сволочи. Как же только раньше я мечтал заехать в морду какому-нибудь ученому профессору! Размозжить голову студенту! Меня еще вчера за это могли поймать и отправить надолго валить лес. А сегодня на центральной площади нашего любимого города. Средь бела дня. У всех на виду и ни от кого не прячась я седобородого академика одним ударом уложил на асфальт и ломал его старые кости как спички. У телок с желто-голубыми флагами, намотав на руку патлы,  сережки рвал с ушами. И мне за это Ваш товарищ полковник при всех наших вынес особую благодарность. 
 
Мне выдали камуфляжные штаны и фуфайку, украсили георгиевскими лентами как ветерана освободителя. Вручили две биты и калаш. Сплю, ем и живу я в бывших мусорских апартаментах. Меня сюда раньше на воронке в наручниках привозили. А сейчас в обезьяннике на моих родных нарах писатели, музыканты и прочая гнилая интеллигенция изловленная нами. Они оказывается Родину не любят! Сучары! 
 
А меня с пацанами определили в кабинете бывшего начальника. И позывной мне дали «Сапфир».
Каждый день дают хавчик и пойло. Я впервые себя почувствовал правильным человеком. Я сейчас хозяин жизни». 
 
Ванька восторженно вздохнул, допил пузырь и продолжал писать: 
 
«Милый Владим Владимыч, сделай божецкую милость, возьми меня себе на пожизненную службу. Кланяюсь тебе в ножки и буду вечно бога молить о твоем вечном царствии...» 
 
Ванька покривил рот, потер своими натруженными кулаками глаза и растрогавшись всхлипнул. 

Мукачів! Звернення бійців "Правого Сектора" до УКРАЇНЦІВ!!!

ЗВЕРНЕННЯ ДО УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ!

Сьогодні в Україні сталась надзвичайна подія, що може змінити 
хід історії. В Мукачево на Закарпатті сотні ошалілих від безкарності 
БАНДИТІВ ҐВАЛТІВНИКА та НАРКОТОРГОВЦЯ РЕГІОНАЛА Міхаїла 
ЛАНЬО – на даний час ДЕПУТАТА BP України – спробували ФІЗИЧНО 
ЗНИЩИТИ БІЙЦІВ "Правого Сектору". 
В цій силовій акції взяли активну участь і БАНДИТИ В МІЛІЦЕЙСЬКИХ 
ПОГОНАХ, що перебувають на утриманні одіозного кума головного 
ворога українців - Віктора Медведчука.
Після запеклого бою вбито двох бійців Правого Сектору, 4 поранено 
(з них двоє - важко). Забравши вбитих та поранених, підрозділ ПС з 
боєм вирвався з оточення бандитів – та відійшов у гори.
По бойовій тривозі піднятий СПЕЦНАЗ – для знищення наших побратимів. 
Якщо це відбудеться – почнеться незворотній процес. 
Ми не дозволимо нікому відстрілювати наших побратимів.

НАШІ ВИМОГИ: НЕГАЙНИЙ ПУБЛІЧНИЙ АРЕШТ депутата Ланьо, що брав 
безпосередню участь у події, всіх бандитів і силовиків, що ВІДКРИВАЛИ 
ВОГОНЬ, та тих, ХТО ВІДДАВАВ НАКАЗ. 
Увесь Військово-політичний рух "Правий Сектор" піднято по бойовій тривозі.
Звертаємось до УКРАЇНЦІВ – підтримати справедливість у цей нелегкий час.
Звертаємось до ПОБРАТИМІВ ПО ЗБРОЇ – стати для нас надійною опорою у боротьбі з бандитами.
Звертаємось до Збройних Сил України – не брати участь у знищені тих, хто вчора разом з вами був у окопах.
Смерть бандитам!
Слава Україні!
11.07.2015 р. б.
===
https://www.youtube.com/watch?t=76&v=YBqxcuJ_PkY  = Правый сектор рассказал, почему началась бойня в Мукачево.

В Сети появилось ВИДЕО НАЧАЛА перестрелки в Мукачево.
Очевидцы, "по странному стечению обстоятельств", ехали сразу за 
машинами, в которых находились люди ПС с оружием. 
Что интересно это видео опубликовал САЙТ ТЕРРОРИСТОВ. 
Или сам ПС всю эту драму организовал для Кремля – или
в Мукачеве сегодня ПОЛНО ФСБшников?!! 
===

У Мукачевому триває бій між Правим сектором і бандугрупованням
нардепа Михайла Ланя, на допомогу якому прийшли спецпідрозділи МВС. ЦЕ ПРОДУМАНА ПРОВОКАЦІЯ ВЛАДИ, яка давно шукала приводу для РОЗЗБРОЄННЯ і ЗНИЩЕННЯ ПС.
Те, що для початку наїзду на ПС використали "биків" кримінальника Ланя,
відомого за поганялом "Блюк", який входить до групи Єремеєва, зв'язаний з опоблоком, Медведчуком і путінською агентурою - теж невипадково.
Як зрозуміло й те, що покришену правосеками бандючню наркоторгівця
Ланя представлятимуть "потерпілими від свавілля цинічних бандер". А самих "цинічних бандер", як водиться зараз, будуть безжально вбивати і катувати під телеоповідання чергового  матіоса.
Триває полювання на добровольців, майданівців і всіх,
ХТО ЗАВАЖАЄ ВЛАДІ "ЖИТИ ПО НОВОМУ".


95%, 20 голосів

5%, 1 голос
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Логіка бидла

Читаю стрічку...
Цікава картина
Люди ніби недурні, але пазіція чоткая
Якщо взяв палку, щоб захиститись, то ти екстреміст, а якщо лупцюєш нею беззбройних то то апщєствінний парядок

Пазор, гаспада! 


Логіка бидлохама ялинковича, як і його мацковского кровопивці шефа не може бути прийнятною для цивілізованої людини

І не пробуйте плутати причину з наслідком
Скільки б за це не платили

79%, 37 голосів

4%, 2 голоси

6%, 3 голоси

11%, 5 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Расплата!


Алексей Заводюк
Ахметов должен расплатиться за то, что сделал с Донбассом
Вчора о 21:14115651127

В происходящих сейчас на Донбассе событиях, можно увидеть высшую справедливость.

Когда-то у Ахметова спросили:

- Почему вы не собираете добровольческие батальоны для освобождения Донбасса? Почему вы не жертвуете деньги на украинскую армию?

Ахметов ответил:

- Я плачу налоги!

И погудел в гудок.

Примерно то же самое ответили Тарута, Колесников и прочие спесивые донецкие ребята.

Теперь они же озаботились активами, которые они потеряли на Донбассе. Теперь по их логике Украина, жертвуя своими солдатами должна их активы спасать. В их логике украинцы по-прежнему лохи и терпилы.

Кто знает, дай тогда Ахметов и Тарута деньги на армию и на добробаты, Енакиево и Алчевск, где расположены их дорогущие меткомбинаты, вполне могли бы быть под украинским контролем и не надо было бы устраивать никакой блокады.

Но Ахметов денег на войну не дал.

Зато ранее он щедро давал деньги на то, чтобы на Донбассе создать Сомали. Деньги давались на то, чтобы там тотально доминировал люмпен. Весной 2014-го этот люмпен открыл ворота страны врагу.

Сейчас этот люмпен с автоматами из военторга пилит дорогущие активы Ахметова и Таруты на металлолом.

Это называется – Карма!

А карму, хоть с блокадой, хоть без блокады, надо отрабатывать!

Если бы Ахметов тогда в 2014-м боролся за Донбасс как лев, ему бы простили многое, если не все и разрешили торговать с Донбассом. Общество бы закрыло на это глаза. Но он сам выбрал свою дорогу и пусть пройдет ее до конца.

Не нужно спасать шулеров, даже если завтра они оденут вышиванки и приедут с гуцульскими колядками на редуты Семенченко.

Украина не должна спасать активы этих ребят. Украина должна быть беспощадной к врагам нашего труднореформируемого государства и дать этим ребятам возможность отработать свою карму до конца.

За свои грехи они должны расплатиться «своими, нажитыми непосильным трудом», активами.

Вибір поки що невеликий

Вчора в процесі інтернет-дискусії спало мені на думку таке порівняння. Якщо тебе обікрали якісь невідомі злодії – тобі прикро, звичайно, але ти відчуваєш і власну провину: треба було вставляти у двері кращий замок, а мобілку чи гроші тримати не у зовнішній кишені, а у внутрішній. Ще більше ти злишся на себе, ніж на злочинців, якщо став жертвою шахраїв: щось обіцяли, а ти повірив і сам їм гроші віддав.

Неприємні емоції після такої крадіжки чи шахрайства у жодне порівняння не йдуть із тими, що залишаються після нападу бандитів і грабіжників. Коли ти чудово їх бачиш, мало не по іменах знаєш – а вдіяти нічого не можеш, бо вони сильніші. Щодо крадія виникають думки: «Рано чи пізно попадешся, падлюко, і сядеш» – а бандита хочеться вбити. Якщо міліція не може знайти крадія – потерпілий змириться, а що йому робити, і надалі пильнуватиме своє майно краще. Якщо ж міліція покриває відомого усім бандита – це може призвести до трагічних наслідків, включно із самосудом. Якщо хтось ще не здогадався – це я про політику. Можливо, десь там, у так званих демократичних країнах, при владі можуть бути законослухняні люди. Їм їхній капітал або від батьків перейшов, або й самі вислужилися і виросли з низів – і таке буває. А хто може бути при владі у нас – у державі, де люди й голосувати ще не навчилися: або дякують своїм голосом за отриману гречку, або, навпаки, голосують комусь назло? У нас при владі можуть бути лише ті, у кого, принаймні, є гроші на «гречку». А де ж вони їх узяли? Там, на Заході, все зрозуміло: прадідусь-пірат, дідусь – рабовласник, батько – фабрикант, син – меценат і демократичний політик. А наші всі самі починали «піратами». Або бандитами, або шахраями, третього не дано. Минула влада була значною мірою шахрайська, нинішня – бандитська. І саме тому доводиться підтримувати шахраїв проти бандитів. Ну не понесу я свої гроші у траст чи до МММ, і що вони мені зроблять? А бандити просто прийдуть і відберуть силою. Звісно, краще було б, якби при владі були не бандити і не шахраї, а чесні люди. Але звідки ж у чесної людини візьмуться гроші на «гречку»? Чесні люди у нашій державі або взагалі не займаються політикою, або знаходяться десь у низах нашого рідного політикуму і не мають сил, щоб протистояти бандитам. Мені часто пишуть: кого ти захищаєш, вони ж такі-сякі, вони те, вони друге. Та знаю я і про те, і про друге, і навіть про третє. А що робити? Бандюки гірші. Олена Білозерська

===========================================================================================

таки ось справиsmile

============================================================================================

Прокуратура, що це за звір?

          Хто-небудь знає, для чого взагалі вигадали прокуратуру і що вона робить, зокрема в Україні? Які її функції? Мабуть більше відомо про прокуратуру інших країн, зокрема Штатів. З фільмів звісно. Там прокурор дає, чи ні, дозвіл на ті, чи інші слідчі дії. Можна спостерігати, як, багато часу, прокурор та слідчій з'ясовують, як зробити так, щоб не порушити закон. Потім, на суді, прокурор лізе геть зі шкіри, доводячи провину підозрюваного. Будь-яка дрібниця може зруйнувати всі доводи прокурора. Навіть, якщо очевидно, що це злодій, але залізних доказів нема, то це резюмується на його користь. Ну, а якщо прокурор доведе провину підозрюваного, то він герой.
          Загалом, там прокурор позитивна фігура. Він нормально спілкується з людьми, їздить в громадському транспорті, харчується там, де і весь люд. Якщо він і має якісь преференції та пільги,  то вони пов'язані безпосередньо з його роботою. Зловживання ними задля власної вигоди, це кримінальний злочин. Та це нікому і не приходить в голову. Якщо про щось подібне запитати у будь-якого прокурора, то він подивиться на тебе. як на дурня.
          А що в нас? Ті, хто пам'ятає той час, коли Україна була окупована Золотою Ордою, то тоді прокурор не був популярною постаттю. Навпаки, ця посада вимовлялася ледве не пошепки. І звісно всі пам'ятали прізвище - Вишинський. Той, хто не знає, хто це такий, може без проблем знайти всю інформацію в інтернеті. Якщо образно спробувати намалювати совдепівську прокуратуру, то це - тюрма, ГУЛАГ, смерть. Прив'язки до людини, її захисту та прав, героїчного образу прокурора, в СиРиСиРи не було.
          Але, ось вже  більше двадцяти років Україна незалежна. І що ми бачимо? Майже те саме, що було під час окупації України, але з тією різницею, що прокурорів зараз називають бандюками. Це саме м'яке визначення. Називають ще ублюдками, сволотою, покидьками, тваринами, та іншими екзотичними епітетами, яких нема в нашій мові, але в "язике" москалів вони надзвичайно розповсюджені.

          Якщо спробувати з'ясувати, а чим же займається наша прокуратура, то по пунктах, це виглядає ось так -

- Освоює гроші, які виділяються на прокуратуру. Кожен рік ми чуємо, що на прокуратуру виділяється все більше і більше грошей в Бюджеті України. І це при тому, що розкриваність  злочинів практично нульова. Куди йдуть ці гроші? Їх "освоюють". Купують коштовні авто, роблять в своїх кабінетах євроремонти, встановлюють в них суперобладнання останніх моделей, здебільшого не за профілем прокуратури, таке, як плазмові телевізори та різні побутові прилади. Ну, а те, що не вдалося "освоїти", йде на шалені премії самим собі та просто розкрадається. Різними схемами.
- Досить розповсюджена така діяльність прокуратури, як розчавлювання людей. На цих самих авто, які вони купують по суті за наші гроші, і на яких гасають в стані, ледве притомному від прийнятого на груди неміряної кількості зеленого змія, ці наглядачі за дотриманням законів та їх дітки, влаштували справжнє полювання за громадянами України. Вони їх чавлять бува десятками за раз. За відповідальність ніякої мови нема. Навпаки, бувають випадки, що вони навіть вимагають компенсації за моральну та фізичну шкоду собі. Від постраждалих звісно, або від родичів тих, кого вони вбили.
- Також, одна з улюблених справ всіх прокурорів є таке собі хобі, як будівництво собі будинків. Це скромна назва - будинки, насправді це справжні палаци. Кількість - нелімітована. Все це оформлюється на родичів, знайомих та особливо довірених людей.
- Наступна діяльність прокуратури, яка особливо бурхливо почала квітнути в останні три роки, це фабрикування кримінальних справ. На всіх, хто не подобається владі та самім прокурорам з будь-яких причин, чи то з політичних, чи то з побутових, чи то зі службових. Без будь-яких доказів. Всі закони нехтуються. За право взагалі мови нема. Хіба що, тільки телефонне право.


- І останнє, що приходить на думку, це кришування. Прокуратура кришує кримінальні банди та безпосередньо кримінальних злодіїв та авторитетів. Отримує за це відповідну мзду. По суті, прокуратура в системі державного врядування перетворилася на звичайних бандитів. Деякі прокурорські персонажі навіть отримали в мережі символічні прізвиська - Боні та Клайд.



          Весела ця установа - прокуратура України. І це погляд людини, яка близько не стикалася з цим органом. Не проводила ніяких розслідувань. Просто спостерігала за її діяльністю по інформаційним повідомленням в пресі, по ТВ, в інтернеті. Можливо, тут не все викладено стосовно всіх "подвигів" цього "правозахисного" відомства. З тіє ж причини, що це погляд звичайної людини, обивателя, його враження.
          До чого все це призведе, важко навіть і фантазувати. Єдине, що не викликає сумніву, що добром все це не скінчиться, то це точно.
          То ж, шановні громадяни України, звертайтеся за допомогою до прокуратури, звертайтеся. Вони вам допоможуть....позбавлять вас від зайвих грошей, від зайвого майна, від зайвої власності, ну, а особливо прискіпливих, і від власного життя.



віршування в окупації.

45. буденне.

1.
вітер бавиться барвистим листям
раз по раз виблискує промінь сліпучий
заполоненого хмарами сонця
обіцяючи день без дощу
пташиного співу не чути
а чути гармати за містом
то одиночні
то залпи... -
війна.

зрадники
ряжені козачки
зайди-москалики
і бандюки
граються у визволителів
захисників
і діячів
грають в державність
і наче у карти
в республіки -
звичайне знущання над Україною
ця вітчизняна війна
розпочата
паранойїком і ксенофобом з кремля.
жорстока буденність
і проза буття
повсякденність -
злидні
депресії
апофеоз глупоти
що радіє полону
байдужа до вбивств
до знищення міст
і людей України

...дихає холодом осінь
красиво
і плавно
граційно
опадають дерева
й одразу старіють
і старцями завмирають
печальні
в роздУмі
тримають крихкими гілкАми
хмари і сонце
і
до людей осудні
хитаються кронами
зі скрипом дряпають небо...

2.
коли дерева опадають - сумно
коли квітка ронить пожовклі пелюстки - боляче
коли сонце затуляють хмари - плаче небо
коли вбивають кохання - гинуть світи
і немов світлячки
сліпі душі
штовхаються
б"ються відлунням битого скла
і гаснуть
зникаючи у небутті
...коли вмирає кохання - панує темрява...

Ти почуєш мене!...

 До керівництва комунальних підприємств надійшла "депеша" з Києва, внаслідок якої працівники були ознайомлені з наказом керівника про зниження оплати праці в нічний час на 10% з 1.06.2013 smeh

Чому саме з цієї дати?  look

Логіка бандюковичів проста, як дишель.
Чергове покрашшання ! ura
Отже з першого червня готуймось в усіх  zombobox ЗМІ читати та слухати про підвищення зарплат. Ну й само собою, цифри...draznilka відповідні..
Таке вже було. Минулого літа. Тоді підвищення зарплати супроводжувала відміна оплати праці в вечірні години. І в результаті на руки люди отримали менше, ніж булоhelp
Подейкують, в інших галузях ще й не таке...

А щоби ти врешті наївся та й луснув, дуже дорогий для країни, малошановний Вікторе Хвйодоричу!

"Ти упрямий, - я їщо упрямєй!"beat
Ти полюбиш мене! Ти почуєш мене!podzatylnik  dada

Сам їсти не буду, а курку, чиє яйце стане вирішальним для тебе, годуватиму!
Сторінки:
1
2
попередня
наступна