хочу сюди!
 

Киев

49 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 42-53 років

Замітки з міткою «британія»

Українець - герой Британської імперії


При зустрічі p Пилипом Коновалом англійські королі мусять вітатися першими і віддавати їм честь.
А за що українець отримав цю високу відзнаку?
Пилип Коновал, родом з села Кутківці на Хмельниччині, подався на заробітки до Канади в 1913 році. Під час Першої світової війни, який вступив добровольцем до канадського експедиційного корпусу 21 серпня 1917р. біля французького містечка Лане німецькі війська затиснули канадську армію в міцні кліщі. У відділенні Коновала загинули всі старші офіцери. Про атаку годі було мріяти: через безперервний кулеметний вогонь не можна було підняти голови. Тоді Пилип сам рушив на кулеметне гніздо. Товариші були певні, що капрал не повернеться. Зненацька кулемет замовк і по якомусь часі Коновал з’явився, тягнучи його під пахвою.

Виявилось, що він, вступивши в рукопашну з кулеметниками, переміг дев’ятьох солдатів, потім атакувавши друге гніздо, захопив ще й трьох полонених. Знищивши два ворожі кулеметні гнізда і відкривши дорогу для наступу, заворожений від куль подоляк ще раз кинувся в атаку. Але тут його полонили. Однак йому вдалось звільнитись від пут. Покінчивши ще із трьома ворожими солдатами, він знову притягнув кулемет.

Три вилазки, 19 ворожих вояків і три кулеметні гнізда… Коновал змінив ситуацію на цілій ділянці фронту.

Це не вигадка чи уривок з пригодницького роману.Адже за цей подвиг Пилип Коновал 15 жовтня 1917 р. перед Букінгемським палацом у Лондоні був нагороджений королем Георгом V Хрестом Вікторії — найвищою нагородою Британської імперії.
При зустрічі з кавалерами цього ордену англійські королі мусять першими вітатися і віддавати їм честь.
Потискуючи невеликому на зріст українцеві руку, король сказав: “Ваш подвиг є найвідважнішим і непорівняльним у моїй армії. Прошу особисто прийняти мою подяку”.

Малина Б. Українець з Поділля, з яким вітались англійські королі// ПІК.— 2000.— № 13 (48).
Далі >>

Шотландія готується стати незалежною державою

Шотландія має намір відокремитися від Британії і збирається у найближчі пару років влаштувати референдум на цю тему. І якщо все вийде, то Едінбург спробує добитися окремого членства в НАТО, повідомляють російські і західні джерела.

Шотландська влада розраховує за допомогою альянсу налагодити хороші зв'язки з північноєвропейськими країнами, на зразок Норвегії і Данії. А це їм потрібно для того, щоб захистити арктичні території від претензій Росії, передає телеканал «Дощ».

Шотландські націоналісти під орудою Алекса Селмонда мають намір добитися відокремлення від Британії.

Про референдум з цього питання говорять вже давно. І в Лондоні вважають, що він буде провальним, оскільки багатьох ідея незалежності Шотландії просто лякає.

Спеціально для тих, хто ще не зважився на відділення, Алекс Селмонд і його прихильники придумали концепцію «незалежність лайт».

Згідно цьому плану, Шотландія стане окремою державою, але валюта там буде британська. Керувати економікою продовжить Банк Англії, а суспільним телебаченням залишиться ВВС. Оскільки по-справжньому серйозної армії в Шотландії немає, членство в НАТО теж вітатиметься.

Якщо їм вдасться переконати в цьому жителів країни, то вже через пару років частину британських островів перейменують на шотландські.

Джерело>>>

Певно існують народи-близнюки...

          ...тобто народи, що в певному вузькому розгляді дуже нагадують близнюків...
Така промайнула в мене думка, коли я не дочитав ще й до половини нижчеподаного тексту. Викладаю, його тут повністю, бо він цікавий для роздумів. А ще тексти (разом з веб-сторінками) часом можуть зникати безслідно...
Отож, автор Robert Nielsen, джерело тексту, переклад тексту розміщено туточки... Поїхали...

          Данці мають данську мову, французи говорять французькою, словаки розмовляють по-словацьки, а ірландці говорять не ірландською, а англійською. Майже всі нації і народи мають свою мову, але ірландці є однією з небагатьох націй, мовою якої володіє мізерно мале число ірландців. Ірландія одна з кількох країн Європи, основною мовою якої є мова іноземної країни. Фактично, в Ірландії в повсякденному спілкуванні польською говорить набагато більше людей, ніж розмовляє ірландською (в потилицю польській в Ірландії дихає французька). Коли я перебуваю за кордоном, мене часто запитують, чи взагалі існує така мова як ірландська, або чи хтось ще говорить ірландською. Тому, хто володів би тільки ірландською мовою і не знав англійської, дуже важко було б навіть проїхатись Ірландією. Але чому це так?
          Перш, ніж розпочати, є два моменти, які варто прояснити. По-перше, педанти люблять сперечатися над назвою мови. Істотно, що ірландці називають свою мову ірландською, тоді як більшість іноземців називають її гельською або ірландською гельською мовою. Деякі ірландці не люблять назви гельська мова, але це неправильно, це просто позначає таких людей як невігласів. По-друге, ірландське слово для назви своєї мови Gaeilge абсолютно відрізняється від слова, яким ірландці називають свій народ ireannach. Це цікава відмінність від англійської, оскільки в ірландській мові назва мови відокремлена від назви національності, таким чином, щоб бути ірландцем людині не обов’язково говорити ірландською.
         Тепер як уявляється поточне становище ірландської мови? За даними перепису населення 2011 року 1 млн. 770 тис. людей в Ірландії заявили, що вони можуть говорити по-ірландському, тобто це 41 % всього населення. Хоча це виглядає вражаюче на папері, перепис нічого не говорить про рівень володіння ірландцями ірландською мовою, або про повсякденне використання ірландської. Більш показовим є число людей, котрі вказали, що повсякденно говорять ірландською, а це лише 77 000 осіб, що є менше 2 % населення країни. Ці люди переважно живуть на західному узбережжі (у районах, відомих як гелтахти) – в найбільш віддалених селах та містечках країни. Найгірше ж в цій історії, що вже давно немає людей, які володіли б лише ірландською як материнською мовою (моноглотів), навіть з дитинства ірландомовні ірландці володіють англійською мовою на рівні рідної.


Стан ірландської мови у 2011 році

           В теорії, ірландська мова є державною мовою Республіки Ірландії, і люди мають право послуговуватися ірландською при зверненні до державних органів. Законодавство приймається двома мовами, якщо ірландська версія Конституції суперечить її англомовній версії, то ірландська версія має переважну силу. Ірландська мова є обов'язковим предметом для всіх студентів, котрі народилися в Ірландії, і Ви повинні скласти іспит з ірландської для того, щоб вступити до коледжу. У школах ставиться основний акцент на вивченні трьох предметів: ірландської мови, англійської мови та математики. Уряд популяризує ірландську мову багатьма способами, до прикладу, через ірландські радіо- та телеканал, тематично присвячені ірландській мові.
            Проте на практиці панує англійська. Кожен, хто народився в Ірландії, вільно володіє англійською мовою. Англійська це мова телебачення, радіо, газет, бізнесу та торгівлі. Практично весь ринок праці послуговується англійською. Політики іноді роблять символічні жести, такі як виголошення початку промови ірландською, проте швидко переходять на англійську, тому що, як багато вважає, політиків ірландською не зрозуміють. Якщо ви не живете в одному із гелтахтів, то говорити на людях по-ірландському вважається чомусь жлобством і вас попросять перейти на англійську. Говорити ірландською в більшості випадків сприймається як ознака бунтарства або принциповості, адже чого ти спілкуєшся ірландською, чого б просто не говорити англійською? Практично по всій країні єдине місце, що відведено ірландській мові - в шкільних класах на уроках ірландської.
             Але як так сталося? Як і в багатьох аспектах ірландського суспільства, можна звинувачувати англійців. Більшу частину ірландської історії Ірландією правили англійці, але ірландська мова почала поступатися місцем англійській після 1600 року, коли останній з гельських правителів зазнав поразки. Хоча в той час ірландська мова ніколи не заборонялася і безпосередньо не переслідувалася, все ж сприяння завжди надавалося англійській. Англійська мова була офіційною мовою державних установ і торгівлі, і ніхто ніколи не підтримував ірландську мову та культуру. Ірландська мова поступово була витіснена англійською, особливо на сході та в столиці Дубліні, тоді як ірландська залишалась відносно поширеною лише на заході. До 1800 року Ірландія за числом носіїв мов стала розділена приблизно порівну.
            Далі відбулися дві великі події, що фактично знищили ірландську мову. Перша – Великий Голодомор (1845-50 р.р.), який найбільше вразив Ірландію на заході. В країні з населенням 8 мільйонів загинуло приблизно 1 мільйон люду, а ще мільйон емігрували. З того часу еміграція стала інтегральною частиною ірландського суспільства, оскільки величезне число ірландців щороку виїжджали з країни, в основному до англомовних країн, таких як Британія та США. Це означало, що більшість ірландців мали говорити по-англійському через високу ймовірність ситуації, коли вони будуть змушені полишити свої домівки і переїхати до інших країн. Ірландська мова для ірландців виявлялась непотрібною в США, бо необхідністю була англійська. Англійська мова була мовою майбутнього та економічних можливостей, ірландська мова – мова минулого і мова бідного острову, який нічим не міг підтримати ірландців.
            Другою великою подією стала поява обов’язкової освіти. Починаючи з 1830-х р.р. в Ірландії створювалися загальнонаціональні школи, в яких навчання здійснювалося лише англійською, а ірландська була категорично заборонена. Проте нічого не можна було зробити щоб заборонити ірландцям спілкуватися ірландською вдома. Ірландську виставляли як примітивну селянську мову, тоді як англійська подавалась як мова шляхетства та багатства. Бідні селяни говорять ірландською, а багаті та успішні бізнесмени розмовляють англійською. Католицька церква та національні політики, навіть такі як Даніель О'Коннелл, теж просували лише англійську мову. Англійська мова стала мовою міст, тоді як ірландська перетворилася на мову найбільш віддалених і економічно нерозвинених частин країни.

Стан ірландської мови у 1871 р.

            [ Читати далі ]

Понти гопників






23 червня відкрилася Московська конференція з міжнародної безпеки. У цьому році в ній беруть участь представники більш ніж 100 держав. Захід відкрився з відеозвернення Володимира Путіна. Взяв участь в дискусії і міністр оборони Росії Сергій Шойгу. Якщо дуже коротко, то і «цар» і «воєвода» наголошували у своїх виступах на тому, що Кремль «просто мріє про деескалацію у відносинах із Заходом». Ось тільки «НАТО чомусь не йде назустріч» такій миролюбній Росії!

Пригрітий Кремлем колишній прем'єр-міністр Словаччини Ян Чарногурський у своєму виступі назвав РФ опорою міжнародного права та світу. І ось, в день відкриття, міністерство оборони «міжнародної опори» радісно та гордо рапортує про обстріл британського есмінця.

Така ось чудова деескалація з бомбами! Міністерство оборони Великобританії стверджує, що ніякого обстрілу не було, а були пересічні військові навчання, про які був поінформований екіпаж британського судна. Але керівництву Росії, яка так «прагне деескалації», дуже хочеться продемонструвати, як вони стріляють з усіх гармат по «натовських супостатах», щоб змусити їх покинути неіснуючі територіальні води Росії біля берегів окупованого Криму.

Дії сучасного Кремля вже звично виглядають як фарс. Але цього разу фарс виявився зовсім не смішним, і, скоріше, нагадував зведення з місця збройного конфлікту. Такого конфлікту, з яких потім виростають страшні війни!

Поблизу узбережжя Криму біля мису Фіолент російський сторожовий корабель і літак здійснили попереджувальні атаки на британський есмінець Defender, стверджують в російському Міноборони.

За інформацією росіян, Defender о 11:52 перетнув "російський кордон" і на три кілометри зайшов в російське "територіальне море", після чого екіпаж був попереджений про застосування зброї, але не відреагував.

- о 12:06 і 12:08 прикордонний сторожовий корабель виконав попереджувальну стрільбу.

- о 12:19 літак Су-24М виконав попереджувальне бомбометання (4 ОФАБ-250) по курсу руху есмінця Defender.

- о 12:23 спільними діями Чорноморського флоту і Прикордонної служби ФСБ Росії есмінець Defender покинув межі територіального моря Російської Федерації.

Кремлівські «рупори» вибухнули гучними заголовками: «Российские ВС с помощью бомб остановили эсминец ВМС Великобритании!», «Российские корабль и самолет открыли предупредительную стрельбу в сторону британского эсминца в Черном море!», «Минобороны РФ считает действия эсминца Британии грубым нарушением конвенции ООН!»… Але – «был ли мальчик...» на справді?

23 червня 2021 року есмінець Defender здійснював плановий перехід з Одеси до Грузії. При цьому курс був прокладений з проходженням територіальних вод Криму. Згідно звичайної для цього маршруту практиці, корабель прямував в межах міжнародно-визнаного коридору поділу руху. В районі кримського мису Фіолент до корабля наблизилися російські прикордонні катери. Подальші події російська і британська сторони викладають по-різному.

Кремль говорить про «підле втручання» корабля ВМС Великобританії у власні територіальні води та геройські дії пілотів та моряків РФ по захисту від можливої агресії. Міноборони Великобританії заявило, що корабель без перешкод пройшов через територіальні води України і в 11:45 за Московським часом вийшов за межі територіальних вод Криму. Російські кораблі стежили за його проходом есмінця на відстані.

Версія Міноборони Британії виглядає абсолютно достовірною. Ніяких попереджувальних пострілів збоку кораблів ВМС Росії не було. Тим більше, ніхто не скидав по лінії руху есмінця Defender авіаційні бомби. Це все – чергова путінська брехня. Просто – слова, без будь яких підтверджень. Відбулася чергова провокація Кремля. Цього разу – у територіальних водах Українського Криму, окупованого путінськими загарбниками.

Абсолютно адекватно Українська сторона оцінила провокаційні дії Кремля, як наочний доказ української позиції. «…агресивна і провокаційна політика РФ в Чорному і Азовському морях, окупація і мілітаризація Криму представляють собою постійну загрозу Україні і союзникам. Саме тому я підкреслюю, що необхідно якісно нова взаємодія НАТО з Україною в Чорному морі», - написав у Twitter глава МЗС України Дмитро Кулеба.

C 28 червня по 10 липня в Чорному морі будуть проводитися навчання Sea Breeze c участю України і країн НАТО. У них будуть задіяні 5 тисяч військових з 32 країн. Росія відверто боїться цих навчань, бо вони можуть поставити під загрозу кримські амбіції Путіна. Нажаль, зважаючи на хворобливий стан неврівноваженого кремлівського керманича, слід очікувати чергових провокацій з боку Кремля та подальшого зростання напруги у Чорноморському регіоні.
Источник: https://censor.net/ru/b3273185

Зупиніться, уроди, або йдіть за москвою!

Тема, яку ви другий день хайпите, настільки дріб‘язкова на фоні загроз перед Україною, що не варта уваги жодної тверезомислячої людини. 

А от що варте уваги, так це внутрішній роздрай із пустого приводу. Публічне з‘ясовування стосунків між керівниками держави рівняється нашому програшу ворогу. Шкода, що більшість сьогоднішніх вождів не читали історію 20 століття і причини падіння УНР.

І друге, варте, на мою думку уваги, це міністропад у Британії (підозрюю, що за цим стирчать вуха кремля, як за отруєнням Скрипалів чи підривом артилерійських складів в Україні). Масова відставка міністрів загрожує відставкою уряду Джонсона. Для України це матиме вкрай негативні наслідки. Тому головне зараз не дискредитація чи відставка Залужного, а порятунок Джонсона. Допомагаючи Борису - ми допомагаємо собі. Бо навряд чи коли небудь ще Україна матиме настільки союзного прем‘єра. 

Звертаюся до колишніх колег-політиків. Попереду настільки важкі для Украіни часи, що вся ваша мишина возня за химерні рейтинги і next вибори принижує всіх, хто захищає Україну і віддає за неї своє життя.  Не за вас, уроди, а за Україну! Тому або зупиніться, або йдіть за москвою.


Олег Ляшко,
Лідер Радикальної партії

Ось і чергове "покращення вже сьогодні"

Британія поступилася Франції своїм п'ятим місцем у рейтингу найсильніших економік світу й посунулася на шосте. Це сталося вперше від 2013 року.

Такі дані Міжнародного валютного фонду, пише ТСН за даними CNN.

Британія вже офіційно визнала проблеми в своїй економіці, що спричинені, перш за все, Brexit – підготовкою виходу країни зі складу Євросоюзу. Це своєю чергою позначилося на падінні нацвалюти, сповільнилися споживчі витрати, а ціни зросли. Показник зростання ВВП за підсумками 2017 року погіршили від 2% до 1,5%. Зростання економіки наступного року становитиме 1,4%, а у 2019-201=20 роках – по 1,3%.

«Британія - шоста за величиною економіка в світі», - сказав керівник казначейства Великої Британії Філіп Хаммонд у своїй бюджетній промові.

МВФ прогнозує, що 2018-го року економіка Франції також буде розвиватися інтенсивніше за Британію.

Втрата п'ятого місця в економічному рейтингу є поганою новиною для політиків, які стверджують, що Британія буде сильною, коли вийде з ЄС.

Рейтинг кращих економік країн світу, згідно з прогнозом МВФ на 2017 рік:

1. США - 19,4 трлн доларів.

2. Китай - 11,9 трлн доларів.

3. Японія - 4,9 трлн доларів.

4. Німеччина - 3,7 трлн доларів.

5. Франція - 2,575 трлн доларів.

6. Велика Британія - 2,565 трлн доларів.

7. Індія - 2,4 трлн доларів.



Китай - дурню не виробляй!

ЕКС-ГЛАВА БРИТАНСЬКОЇ РОЗВІДКИ РОЗПОВІВ, ЗВІДКИ З'ЯВИВСЯ COVID19
Колишній глава MI6 Річард Дірлав висловився з приводу походження Covid19
ТОП
13:01, 04.06.2020
Колишній глава MI6 Річард Дірлав висловився з приводу походження Covid19
COVID-19 з'явився в лабораторії в китайському місті Ухань і поширився через нещасного випадку в лабораторії, заявив колишній глава британської розвідки MI6 Річард Дірлав.

В інтерв'ю Telegraph він заявив, що ознайомився з новим «важливим» науковою доповіддю, в якій говориться, що вірус з'явився не природним шляхом, а був штучно створений китайськими вченими.

Я думаю, що це (епідемія) почалося як нещасний випадок. Виникає питання: якщо Китай колись визнає відповідальність, чи буде він платити компенсацію? Я думаю, що це змусить кожну країну в світі переосмислити свої відносини з Китаєм і то, як міжнародне співтовариство поводиться по відношенню до китайського керівництва.

За його словами, мова йде про «дуже важливою» наукової статті професора Ангуса Далгліша з лікарні Святого Георгія в Лондонському університеті і норвезького вірусолога Біргера Соренсена, яка з'явилася на цьому тижні.

Telegraph зазначає, що наукова стаття була переписана кілька разів і ще не була опублікована в жодному науковому журналі.

Королеву Британії хочуть змусити правити

Королеву Британії хочуть змусити правити. 
Такого не було 88 років
Юрі Вендік

Хоча Єлизавета II є королевою Великої Британії, країною вона, як відомо, не править. Це - одна з основ британської політичної системи. Але глибина кризи, в якій ця система опинилася через рішення вийти з ЄС, така, що частина правлячої Консервативної партії роздумує про те, щоб підірвати цю основу - попросити королеву Єлизавету II на певний час по-справжньому очолити державу, якщо прем'єром стане Борис Джонсон.

Противники розриву відносин з ЄС, депутати парламенту та члени уряду з Консервативної партії хочуть попросити королеву, щоб вона в якості глави держави попросила ЄС про нову відстрочку виходу Британії, який наразі запланований на 31 жовтня.

Таким чином торі-противники Бориса Джонсона сподіваються завадити йому втілити в життя різкий розрив відносин з ЄС. Про це програмі BBC розповів один із членів групи "змовників".

Наступної середи, 24 липня, у Великій Британії з'явиться новий прем'єр-міністр. Їм майже точно - за результатами внутрішньопартійних виборів - стане Борис Джонсон.

При цьому Джонсон обіцяє за будь-яких обставин вивести країну з ЄС 31 жовтня, після завершення терміну нинішньої відстрочки. Це - головний пункт його програми, і саме за цю позицію, судячи з опитувань, його підтримують більшість членів Консервативної партії.

Якщо прем'єр дійсно спробує вивести Британію з ЄС 31 жовтня, то це, ймовірно, буде "обвальний" вихід без врегулювання відносин з Євросоюзом.

Проект угоди про вихід, складений Брюсселем і урядом Терези Мей, був похоронений Палатою общин і заперечений самим Борисом Джонсоном, а перемовини про новий варіант угоди ЄС проводити відмовляється.

Доволі велика група депутатів і членів уряду правлячої Консервативної партії, як і всі п'ять опозиційних партій в Палаті общин, впевнені, що різкий розрив із ЄС занадто сильно вдарить по британській економіці.

При цьому вони побоюються, що Борис Джонсон, аби виконати цю свою обіцянку, може просто проігнорувати волю парламенту. Для цього в нього є певні процедурні можливості.

Якщо Джонсон-прем'єр піде на це і спробує проігнорувати волю більшості в Палаті общин, це саме по собі буде нечуваним в нормальних обставинах кроком - своєрідним ядерним ударом по всім традиціям британської демократії.

Борис ДжонсонКопирайт изображенияEPAImage caption"Я виведу Британію з ЄС 31 жовтня, що б не сталось", - обіцяє Борис Джонсон

Саме тому однопартійці Джонсона всерйоз міркують про "ядерний удар" у відповідь.

Вони обговорюють можливість прийняти в Палаті общин "humble address" - звернення до королеви з проханням в якості глави держави поїхати восени до Брюсселя на саміт Євросоюзу і попросити про нову відстрочку "брекзиту".

Формально королева Британії є сувереном, главою держави, і має повне право приймати політичні рішення, але цим правом вона ніколи, жодного разу за всі 67 років на троні, не користуватися.

Та й до неї у 20 столітті король втрутився в політику всього раз, у 1931 році, та й те - під тиском обставин. Це був дідусь Єлизавети, Георг V, і йому тоді, в умовах важкої економічної і політичної кризи, довелось підштовхнути провідні партії до створення уряду національної єдності.

Радше засіб тиску, ніж реальний план

Букінгемський палац поки ніяк не коментував ці плани консерваторів.

"Важко собі уявити, щоб королеву настільки безпосередньо втягнули в політику, навіть якщо така спроба матиме місце", - каже політичний редактор програми BBC Newsnight Ніколас Вотт.

"Тому, мабуть, цей унікальний план варто розглядати як засіб тиску на майбутнього прем'єр-міністра, а не як реальний намір посадити королеву на поїзд "Євростар" до Брюсселя".

У Палаті общин, із врахуванням групи опонентів Джонсона і прихильників Євросоюзу всередині самої правлячої партії, є впевнена більшість проти виходу з ЄС без угоди.

Ця більшість вже робить процедурні та законодавчі кроки, щоб на осінній сесії заборонити прем'єру вести країну до такого розриву.

У четвер Палата общин зробила хитрий маневр: внесла у законопроект, що не має жодного стосунку до теми "брекзиту", поправку, яка зобов'язує уряд кожні два тижні звітувати перед парламентом про виконання цього закону.

Ця вимога, за задумом депутатів, позбавить прем'єр-міністра можливості просто не скликати парламент восени, щоб той не завадив рішучому виведенню країни з ЄС.

Але консерватори-єврофіли побоюються, що Джонсон або знайде в заплутаній системі норм і традицій британської політичної системи ще який-небудь спосіб обійти Палату общин, або навмисно спровокує лідерів ЄС, в першу чергу президента Франції Емманюеля Макрона, на те, щоб вони з великою роздратованістю самі відмовилися відтерміновувати відстрочку "брекзиту".

У цьому випадку, за задумом "змовників", і може знадобитися звернення до королеви

Познайомтесь

Джон Джеймс Юз (Г'юз)
John James Hughes



Народився

1814
Мертір-Тідвіл, Уельс, Велика Британія

Помер

1889
Санкт-Петербург, Російська імперія

Поховання

Q1290155?

Громадянство

Велика Британія Велика Британія

Національність

валлієць

Діяльність

гірничий інженер

Біографія

іДжон Юз був засновником металургійного заводу (1869), який належав російсько-англійському «Новоросійському (Металургійному) Товариству» кам'яновугільного, залізного й рейкового виробництва; при заводі виникло згодом місто Юзівка (тепер Донецьк).

Він був сином інженера, що очолював один з металургійних заводів міста Мертір-Тідвіла. У юнацькі роки працював у батька. У 28 років купив суднобудівну верф. У 36 років купив у місті Ньюпорт ливарний завод. В кінці 50-х поступив інженером на Мілвольський залізопрокатний та суднобудівний завод у Великій Британії, а в 1860 році став його директором. У 1864 році сконструював лафет для важких гармат. Ця артилерійська установка поступила на озброєння ВМС низки європейських країн. Розробив рецептуру броні для обшивки суден та фортечних укріплень.

У 1868 р. Мілволський завод отримав замовлення на броню для кронштадтській фортеці. Юз у віці 55 років поїхав до Російській Імперії для організації виробництва металу. Юз у 1869 купив землю у князя Віктора Кочубея в Катеринославській губернії на березі річки Кальміус і почав будівництво металургійного заводу з робочим селищем в районі села Олександрівка. Для розробки вугілля він засновує «Новоросійське товариство кам'яновугільного, залізного і рейкового виробництв». Перший чавун почав виплавлятися у 1872 році. Завод працював за повним металургійним циклом, тут вперше в Російській Імперії було запущено 8 коксових печей, освоєне гаряче дуття. Заснований Юзом комбінат став одним з індустріальних центрів Російської Імперії, а потім і України. У 1913 році в Юзівці вироблялось 74% заліза Російської імперії [1].

Домівка Юзів

Першим будинком, де жив Юз, була мазана хата, крита соломою, у маєтку поміщиці Смолянинової.

Будинок Юзів ( м. Донецьк, вул. Клінічна, 15) — це будинок, побудований в Юзівці для сім'ї Джона Юза, другий за рахунком в Юзівці.

Його фундамент був закладений восени 1873 року. Влітку 1874 було побудовано одноповерховий будинок на 8 кімнат за 1,5 км на північний захід від юзівського металургійного заводу. Фасад було виконано з червоної цегли. Дах бух вкритий залізом. За будинком знаходилися господарські будівлі: кухня, флігель для прислуги, льох, сарай для вугілля і дров, стайня, псарня. Також за будинком був закладений великий сад. Садиба Юзів була огороджена парканом з дикого пісковику. У паркані були дерев'яні ворота, які були обрамлені прямокутною аркою з цегли. Перед фасадом будинку були розбиті клумби з квітами і прокладені доріжки з каменю. Від металургійного заводу в будинок були проведені водопровід та електрика.

Пам'ятник у Донецьку

У 2001 році в Донецьку встановлений пам'ятник Джону Юзу.

Пам'ятник розташований у Ворошиловському районі Донецька, на вулиці Артема, біля третього навчального корпусу Донецького національного технічного університету і бібліотеки, що символізує професію Джона Юза — інженера англійського заводу.

Автор пам'ятника скульптор — Олександр Митрофанович Скорих. Пам'ятник відлитий у центральних ремонтно-механічних майстернях  і встановлений 8 вересня 2001 року. Пам'ятник стоїть на низькому постаменті, фактично в людський зріст, що за задумом скульптора символізує людські якості цього діяча.

Спочатку пам'ятник стояв ближче до вулиці Артема, а в серпні 2009 року пам'ятник посунули ближче до входу у бібліотеку.