Шлях до дому займає набагато менше часу ніж шлях у будь яке інше місце. Ми можемо знати, або хоча б здогадуватись, що чекає нас вдома чи в іншому добре знайомому нам місці. Але як спрогнозувати, що буде з нами там де ми ще ніколи не бували? Годі вже казати про майбутнє, яке за прогнозами аналітиків та астрологів, аж занадто примарне…
Ось пройшли вибори, які мало що змінили на існуючому політичному небосхилі: партія Регіонів досі при владі та має більшість у парламенті, опозиція так і не здобула заявленої нею у передвиборчих гаслах повної перемоги, а тому сподіватись на будь-які кардинальні зміни годі сподіватись. Та чи потрібні країні ті кардинальні зміни? До чого вони призведуть окрім чергового перерозподілу владних повноважень та нового кола політичної та економічної нестабільності?
До речі про опозицію… Інформація, яка поступає з Об’єднаного опозиційного табору свідчить про те що з кандидатурою свого кандидата на президентські вибори вони вже визначились та готуються будь якою ціною визволити свого лідера з пазурів біло-блакитного хижака. Та чи потрібний, бодай комусь з діючого політикуму, вихід біло-сердешної лідерки на волю?
Влада її мабуть дійсно побоюється, бо інакше вже давно, під тиском світової спільноти, припинила переслідування та чомусь не припиняє. Мабуть дійсно винна «Леді з косою»…
Опозиційним лідерам звичайно Юлія Володимирівна потрібна та чи бажають вони її волі? Пан Арсеній тримається біля керма опозиції лише доки «Вона» сидить… Харизма шановного лідера СВОБОДИ в променях ЇЇ вогню навряд чи буде на стільки яскравою, якщо запалає поза межами місць позбавлення волі… Можливо Юліна воля потрібна її найближчим соратникам по Батьківщині? Також мало ймовірно… Якщо Яценюком можна керувати, або принаймні домовитись, то накази Юлі мали виконуватись однопартійцями безапеляційно! Мало хто з чоловіків, до речі не простих чоловіків, зможуть витримати такий тиск збоку навіть такої гарної жіночки…
Можливо Юля потрібна нам – простому люду? Навіщо? У владі Вона вже була, народу аж по тисячі гривень повернула, за що сам народ збільшенням податку і розплачувався, реприватизацію рейдерську починала… Чим іще запам’яталась Вона громадянам нашої країни? Співробітництвом з найбільшим казнокрадом країни Лазоренком, чи може ще махінаціями з російським газом? Так – люди знають і люблять її як незмінного лідера опозиції, як жінку,яка змусила боятись або щонайменше побоюватись себе весь український політикум,а це на 90 відсотків сильні, впевнені в собі чоловіки…
Тож що ми маємо сьогоднішній день? Юля потрібна країні, потрібна її народу, потрібна опозиції і навіть владі без неї аж ніяк з одним АЛЕ… Юля потрібна як надія на кращі часи для народу, як прапор для опозиційних сил, як привід впливу на владні кола для закордонних світових лідерів та як винуватиця усіх бід та негод для діючої влади! АЛЕ потрібна Юлія Володимирівна саме у в’язниці.
Від її появи на волі - країні та її мешканцям годі сподіватись будь яких покращень. Чому - запитаєте Ви? А тому, що відродження країни це кропітка, важка спільна праця! Це шлях, яким би важким він не був, все одно доведеться пройти! Можна змінювати лідера на кожному проблемному етапі і з кожним новим починати шлях з початку, можна всі свої негаразди з приводу такого важкого життя покласти на плечі однієї людини! Але одна людина, навіть з підтримкою певної кількості наближених, навіть якщо це дуже сильна команда, все одно не зможуть вивести країну з краю прірви, якщо цього не захоче принаймні більшість. Тож досить нам тягнути ковдру на себе,годі плакатись на бандитську владу та неспроможні побори…
Юля сидить і буде сидіти, бо підстав її відпускати у нашої системи правосуддя немає! У влади занадто багато проблем, як внутрішніх, так і зовнішніх, щоб додавати ще й правові колізії пов’язані з визнанням «незаконних» або навіть «злочинних» переслідувань своїх політичних опонентів. Тому нехай Владні кола разом з новим парламентом вирішують нагальні проблеми, як то повернення боргів зовнішнім кредиторам та виведення економіки держави з глибокої кризи. Опозиція зі своїм незмінним сидячим «прапором» нехай контролюють дані процеси, та головне, щоб не заважали. Нам же Шановне панство,любі мої співвітчизники час братися до діла… Годі жалітись на злочинну владу та плакати від неспроможності жити краще… Роботи вдосталь для кожного та ми ж паниі за такі гроші працювати не бажаємо. Для нас та робота гарна, де працювати не треба, а гроші платять великі. Та доки ми в своїй оселі ладу не наведемо, то не буде нам в ній тепло та затишно… Спочатку сам щось зроби, а лише потім питай інших, що вони зробили.
Ось і скінчився мій шлях додому! Проте ШЛЯХ країни в майбутнє, маю надію, що світле, лише починається… А чи буде взагалі це майбутнє залежить від кожного з нас, і від мене також… Розуміючи це,вірю, що може зрозуміти і ще хтось з співвітчизників… Зарано думати зараз про майбутні президентські вибори. Так, вони будуть ще не завтра, а до них треба ще дожити! З нашим відношенням до країни, існують всі шанси її втратити…Схаменіться люди!!!
С РОЖДЕСТВОМ ХРИСТОВЫМ, ЗЕМЛЯНЕ!
Итак, ПРИЗНАЮСЬ, Я БУДУ ГОЛОСОВАТЬ ЗА ЮЛИЮ ТИМОШЕНКО! 
Можно вспомнить из своих "мЮслей":
