Двори стоять у хуртовині айстр.  Яка рожева й синя хуртовина!  Але чому я думаю про Вас?  Я Вас давно забути вже повинна.  Це так природно — відстані і час.  Я вже забула. Не моя провина,—  то музика нагадує про Вас,  то раптом ця осіння хуртовина.  Це так природно — музика і час,  і Ваша скрізь присутність невловима.  Двори стоять у хуртовині айстр.  Яка сумна й красива хуртовина! ( Костенко Ліна )