есть вещи,которыми не хочется делиться.
наверное,поэтому названия им -так и не придумали)

это не грустинка.
и-не какая-то лирика.
просто-
нечто похожее на чувство,которое появляется,когда держишь на ладони радужный мыльный шарик
и разглядываешь его,чуть затаив дыхание.
такой красивый
и-такой ...хрупкий!

и эта луна...
на её серебристом диске пересекаются взглядами глаза из разных точек географии,
рассыпаются миллионами отражений,звездной пыльцой осыпаясь на...
и потом...,-
остается только удивляться
ничем не обоснованной
узнаваемости

Мене дуже вражає обізнаність нашої молоді у всьому, але дефіцит гармонії з Творцем.Ми знаємо багато різних теорій,релігій ,але насправді нам потрібно всього лиш схилитись в молитві перед Богом, визнати свою гріховність (ми думаємо,що ми не грішніші за інших і цим потішаєм себе) і отримати мир і спокій для своєї бессмертної душі.Це так прекрасно!!!!