Таке рішення, правда на словах, чи то правильніше сказати на вигуках багатотисячного натовпу було прийнято на театральному майдані.

Сьогодні мені пощастило пройнятись піднесеним гарячим духом народу і побувати на території війни за владу. Десь біля дванадцятої години на площі вже було трохи люду, а після першої дня було важко рухатись по периметру. Зі сцени лунали цифри у вісім тисяч чоловік, і голос кожного, хто виступав зі сцени був пронизаний гордістю за ту величезну кількість, яка прийшла підтримати зміну влади в Україні.

Та чи кожен з присутніх був дійсно патріотично налаштованим і чи дійсно стояв тут за Україну? Ті обличчя, які привертали велику увагу до себе - мали на собі символіку Української держави, але коли я стикався з ними віч-на-віч, очі деяких здавались мені сліпими і байдужими. І просто гидко було спостерігати за одним обличчям дівчини, де одночасно можна було побачити і "За Україну" і цигарковий дим.

Ще вчора мені було якось байдуже на той папірець, адже вигода України з нього мізерна, а то й взагалі збиткова. Але коли я побачив як беркут  скоти  калічать мирних людей  о четвертій ранку, мій і багатомільйонний терпець увірвався.

 Тепер у майдану нові цілі, нова мета. Прибрати мільйонерів януковичів, і посадити на престол своїх мільйонерів. Чітких цілей і вимог на зразок " Знищення панівного класу населення і кріпацтва", " Запровадження 75% податку на доходи для мільйонерів", "Запровадження ліміту на багатство" я не чув, а отже Україна як була в багні так і залишиться. Багаті стануть ще багатшими, а бідні - ще біднішими.


"Бо хто має, то дасться йому та додасться, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має." - як гласить слово Біблії. Та тут я не бачу нічого дивного, адже більша частина ВР - євреї. Євреї стануть ще багатшими, українці стануть ще біднішими.