Бігає палка весь день перед баби,

Правнукам баба сніданок несе,

Хоч би спочила – присіла хоча би,

Та їй лиш онуки понад усе.

Ось прискакала виснажлива палка

Дітям з листа принесла новину.

Палці, їй богу, і баби не жалько

Тягне її, як кобилка струну.

Глянь лиш, стоїть ось у затінку палка,

Баба печеню несе обіруч.

Зайва в цім випадку вірна товарка,

Котиться баба сама, як обруч.

Та надійшов тихий вечір по тому,

Сонце край неба, червоне як глід,

Баба чвалає повільно додому,

Тягнеться палка за бабою вслід.

Вже притомилася палка скакати,

Ледь доповзає вона до воріт.

Хочу, вам, мамо, всерйоз побажати:

“Дай бог наснаги, довгих Вам літ.”