Уміти пробачати - то велике вміння. Хтобільше?
Темрява сховала всі образи,
Біль втопився в чашці кави,
Усе забудеш. Може не одразу,
Та час лікує серця твого рани.
Можливо, досі ти чекатимеш на нього,
Можливо, будеш вірити в прикмети.
Хто зна, чи чорно-білі сни, чи кольорові
Ти будеш бачити на сторінках газети?
Чи, може, босе диво прийде в гості,
Чи, може, заблукає дощ в душі?
Чи, може, ти зустрінеш осінь?
Відкривши лист, що він тоді лишив.
А може, ти напишеш повість про почуття,
Що слід лишили в серці?
Та тільки не шукай із майбуття
В минуле шлях. Воно не приживеться.
Не вір чужим вустам:
Дурні поради з потоком слів гірких
чіпляють душу.
Не вір чужим очам:
Твій біль чужих сердець каміння не
зворушить.
Іди за сонцем. Вір свободі неба!
Складай з ночей самотніх пісню для дощів!
Мрій сміливіше - й буде все, як треба.
Зумій пробачить те, що інший не зумів.
12
