За своє життя я побував по різні боки барикад, тобто був і в молоді роки в бандах злодіїв,хоч в силу моєї непридатності далі роботи "на шухері" я не був задіяний. Так само був і з ментами в якості учасника оперативного загону студентів, коли вчився в Донецькому універі. Бачив багато такого, про що піде справа нижче, але скажу відверто: пес - він на те і пес, щоб гризти. Але ненавиджу псів, які мають породу, а поводяться як лизоблюди або шакали.
Коротше кажучи, мент він і є "мусор", бо лазить по сміттєзвалищах суспільства, щоб його очистити. Але при тому він не повинен сам стати отим мусором! Це головне в цій нелегкій праці! Якщо є свята віра в свою місію правоохоронця - поважатимеш себе і поважатимуть тебе знаючі люди, і навіть бандити, бо вони також знаючі. А що не будеш багатим - то не треба забувати, що ти не тільки мент, але і громадянин держави - працюй над тим, щоб правдива праця правдиво і оплачувалась.
І нарешті остання теза: докази, що ти спіймав справді злочинця, потрібні в першу чергу тобі, менту, а не для шахраювання в суді і перед начальством.Погляньте: хлопець ще 5 років невинно просидів у в*язниці, поки йшло слідство над реальним вбивцею, і ні в кого з ментів не виникло сумління потурбуватись про його дострокове звільнення, хоча все було ясно і без того. Вибачте, дорогі менти, але якщо цей хлопчина незабаром стане маньяком-вбивцею ментів - я тому не здивуюсь і не буду вас жаліти. А ви його пожаліли? Ви помилились, покалічили долю людини і що?- вам байдуже! І мені байдуже, якщо...
«Менти» зробили зі школяра маніяка
Іван ФАРІОН
За ґратами він незаслужено відсидів вісім років
Мабуть, нікого із засуджених у виправній колонії №50, що неподалік районного Миколаєва, не проводжали минулої п’ятниці на волю так, як Якова Поповича – з вітаннями і водночас зі співчуттям. Цей посивілий 22-річний хлопець вісім років промучився за ґратами, хоча не вчиняв жодного злочину. А звинувачували його у страшному лиходійстві – убивстві і посмертному зґвалтуванні 9-річної племінниці. Із школяра-семикласника міліція, прокуратура, суд зробили жорстокого сексуального маніяка…
23вересня 2002 року маленьке містечко Пологи у Запорізькій області здригнулося від жахливої звістки: в очереті біля місцевого озера знайшли тіло третьокласниці Яни Попович. Напередодні, повертаючись зі школи, вона вирішила провідати бабусю, але так і не дійшла до неї... Експертиза встановила, що дівчинку задушили, а потім поглумилися над нею.
На пошук злочинця кинули всі сили. Стояло завдання будь-що знайти нелюда – бо пологівці бояться виходити з дому. Невдовзі міліція затримала 14-річного Якова Поповича, для якого замордована була племінницею, який того фатального дня неподалік ловив рибу. Забрали його прямо з уроку, на очах однокласників накинувши на руки кайданки. «Наводку» дав учитель, який раптом згадав, що саме Яша порадив людям, в якому ще місці можна шукати зниклу родичку.
Хлопець заперечував причетність до злочину, розповідав, як дружно жили вони з Яною, як по-родинному любив її. Щоб Яків «заговорив», слідчі дві ночі не давали йому спати, пускали в очі сигаретний дим, затискали пальці між дверима, змушували стояти на колінах, тикали в обличчя дулом пістолета. Насамкінець сказали: якщо не зізнаєшся, на твоїх батьків чекає розправа. Це зламало школяра, і під диктовку міліціонерів він дав сфабриковані покази проти себе.
Згодом на суді Яків Попович відмовився від цих свідчень, розповів, що з нього їх вибили силою. Але головуючий не взяв цього до уваги. Школяреві «впаяли» 15 років позбавлення волі. Спочатку покарання відбував у колонії для неповнолітніх, а потім його перевели до дорослих злочинців.
Не мала життя і мати Якова. У Пологах їй не давали проходу на вулиці, одного разу родичі Яни, яким сплачувала велику грошову компенсацію, тяжко побили її – за те, що, мовляв, виховала «вовченя». Через таке ставлення змушена була продати хату і виїхати у Житомирську область.
Після арешту і засудження Якова убивства і ґвалтування у Пологах не припинилися. Було замордовано ще сім дівчат-підлітків, одній із школярок вдалося втекти. За ґрати «доблесні» правоохоронці безпідставно відправили ще декількох «насильників». Свідчення з них вибивали у такий же спосіб. Один, не витерпівши наруги у в’язниці, покінчив життя самогубством. Інший невинно засуджений розповідав згодом, що після довгих знущань кати у погонах вдалися до останнього аргументу: сказали, що якщо не зізнається, привезуть його сестру, яка недавно народила, і зґвалтують її… усім райвідділом. Тож змушений був написати «явку з повинною».
У 2005 році міліція випадково затримала справжнього «пологівського маніяка», який здійснив невдале полювання на дівчину. Ним виявився 52-річний працівник насосної станції, а у минулому слідчий-криміналіст з Росії Сергій Ткач, звільнений з органів за грубі порушення. Коли його брали, цинічно сказав: «Я чекав на вас 25 років». Увесь цей час він глумився над жінками. На його рахунку понад сотні убивств. Серед них – мордування 9-річної Яни Попович. Колишній «мент» у деталях розповів, як розправлявся з нею, і точно показав місце злочину. Ось тоді і стало зрозуміло, чиє пасмо сивого волосся було затиснене у руці дівчинки…
Ткача засудили до довічного ув’язнення. А протягом п’яти років, поки тривало це слідство і суд, у неволі і далі перебував невинно засуджений Яків Попович. Лише кілька днів тому його оправдали.
Ця моторошна історія вкотре порушує проблему наскрізь прогнилої правоохоронної системи в Україні. На волі розкошують крадії-мільйонери, депутати-розбійники, серійні убивці, а у тюрми кидають невинних людей. Часто відбирають у них життя. Кілька днів тому «Високий Замок» писав про те, як горе-міліціонери із Сокальщини закатували місцевого жителя, який зробив їм зауваження…
Яків Попович спробує покарати тих, хто поламав йому долю. Добиватиметься матеріальної компенсації. Але де гарантія, що жандарми з державною символікою на кашкетах так само, як з ним, не вчинять з кимось іншим?
Львівська область
http://www.wz.lviv.ua/pages.php?atid=89167 
