Ти нас озвала хутором пихато.
Облиш: твій посміх нам не допече,
Бо ми тоді вже побілили Хату,
Як ти іще не вийшла із печер.

Живи собі, уходжено і сито.
Ми не питаєм з усміхом кривим,
Якою б ти була у цьому світі,
Аби ми плуг, і колесо, і жито
Не дарували пращурам твоїм.

Ми ж не виказуєм, яку недолю
Тобі вістило знаками біди,
Аби козацький стан у Дикім полі
Не зупинив азійської орди.

Живи собі. Ми зі своїм уставом
Не сунемось до тебе в монастир.
Але дозволь і нам за отчим правом
По-своєму облаштувати двір.

Так, ми в ґешефтах - і невмілі, й сірі.
Ви ж на торгах сягнули верховіть,
Та навіть вам шагреневої шкіри
В роковий час усе ж не докупить.

Земні діла сповна оплатить небо.
І в Судний День воздасться всім ущерть:
І тим, хто зрадив побратимство Ельби,
І тим, хто сербів рокував на смерть...

Життя мина... Усі ми перебудем:
Хто - при бандурі, хто - при гамані.
А що вже по собі залишим людям,
Судити не тобі, і не мені.

Відкриті наші предківські чертоги
Усім, хто має помисли незлі.
Прийдіте з миром! Та, заради Бога,
Не вчіть нас жить на батьківській землі!

У кожного - свої герби й знамена,
Свій лад і чин в державі й при столі,
Ми всяк своєї долі ковалі:
Вам до душі вертка синиця в жмені,
А нам до серця - в небі журавлі.

Такі ми є. А ви такі, як є.

1.

Вот Крым,

который так русским народом любим.

2.

А вот Донбасс -

для отвода глаз,

чтоб вытеснить этот бессмысленный Крым,

который так русским народом любим.

3.

Вот Сирия,

на хр..н, конечно, она

вообще никому не нужна, но годна,

на то, чтобы вытеснить этот Донбасс,

введенный в рассказ для отвода глаз,

чтоб вытеснить этот бессмысленный Крым,

который так русским народом любим.

4.

Вот беженцы

заполонили Европу,

как стадо мохнатых и черных зверей,

насилуют женщин, свиней и курей

(сходи за подробностями к Бутенопу):

они вытесняют вонючую Сирию,

включенную в эту четвертую серию,

чтоб вытеснить этот вонючий Донбасс,

введенный в рассказ для отвода глаз,

чтоб вытеснить на фиг бессмысленный Крым,

который так русским народом любим.

5.

Вот трубы трубят, и источники вод

окрасились кровью и стали горьки,

и с горочки Некто спустился и ждет,

когда притекут к Нему, из-под руки

глядит: не текут ли народы на суд?

Народы текут. Транспаранты гласят:

6.

"Вот Армаггедон,

все знают, что он

являет собой, очевидно, потуги на

то, чтобы вытеснить дело Ролдугина,

которое было затеяно, чтоб

забыли о беженцах, дабы никто б

не вспомнил об этой бессмысленной Сирии,

придуманной, в общем-то, чтоб вы спросили и

вмиг позабыли дурацкий Донбасс,

введенный в рассказ для отвода глаз,

чтоб мы позабыли свой ласковый Крым,

который так русским народом любим:

7.

там море и пальмы, там лагерь "Артек",

там солнечным тело намазано медом,

там пахнет, как в тысяче райских аптек:

венозною кровью, карболкой и йодом".