Як бог сотворив світ, постановив довершити своє творення чимось шляхотшишим і сотворив чоловіка Адама. Жив собі Адам -в раю, та хоть мав усього по достаткам, то все за чимось банував. Пізнав пан бог, чого Адам банує — за жінкою, бачите! — і замислив йому сотворити жінку і зробити з неї Адамові несподіванку. Коли раз Адам заснув, підсунувся до нього пан бог на пальцях, отворив йому груди, виймив з них одно ребро, положив за себе, а сам почав дірку в грудях залатувати. Тим часом надбіг пес (занюхав осхаби-ну!) і нім пан бог спостерігся, вхопив ребро та й втік із ним. Бог пустився собаку доганяти, але собака розумний: до плота та й гон! через нього. Ледве вспів пан бог злапати 'го за хвіст, але якось так потяг нещасливо, що хвіст лишився йому в руках, а пес з ребром уйшов.
Що мав пан бог робити? Адже не мав ще друге ребро Адамові виймати! Тому взяв і з хвоста собачого сотворив Єву. Тому-то у жінок таке волосся довге, як собачий хвіст.
Записав 1890 р. В. ГНАТЮК у с. Григорів Бучацького повіту від О. ЖАБСЬКОГО.
(«Житє і слово», 1895, т. З, с. З73.
«Легенди та перекази». Упоряд. А. Л. Іоаніді, К.: Наукова думка, 1985.
«Неопалима купина. Легенди та перекази Землі Тернопільської»,
Тернопіль: «Джура», 2007.)
звідси
Дуже мені сподобалась ця стара легенда--насміялась і нагадалась
Предки наші були мудрі--аби що і на рівному місці не вигадували. От мені і подумалось:: чи тут тільки про волосся йдеться?? Чи може нам ще щось перепало ? А може легенду треба сприймати буквально ? І всяке таке інше вже я додумала--такий собі сучасний цинізм ?
Поки що можна одне сказати точно--легенду склав чоловік--може дружина "допекла"??