Еще одна интереснейшая заметка, я хотела написать заметку об украинских рушниках и поняла как многого не знаю. Сколько прерванных традиций мы сейчас восстанавливаем по крупицам. В этой заметке много для меня было нового и малоизвестного. Есть вещи, которые больше я нигде не встречала. Поэтому публикаю целиком, а уж потом через несколько дней обобщу важные нюансы в одной заметке, но более кратко

Починаючи від народження і до самої смерті, рушник супроводжував все життя українця. На чистий білий рушник, або лише полотно, котре називалось крижмо, приймали малу дитину, що символізувало чистоту новонародженої душі. Довгий прямокутний шмат тканини завжди у наших предків означав дорогу, шлях, який веде людину, допомагає їй жити. Так само в далеку путь проводжали душу, спускаючи тіло небіжчика до ями на рушниках чи полотні. Як І у випадку з крижмом при народженні дитини, тіло небіжчика загортали у саван з чистого, вибіленого полотна, бажаючи йому подальшої світлої дороги у зоряних світах.

Продолжаю выкладку найденных интересностей о вышивке

У давнину основні орнаментальні мотиви відображали елементи символіки різних стародавніх культів. Протягом багатовікової історії мистецтва вишивання прямий, безпосередній зміст символічних зображень поступово стирався. Однак, хоча орнаментальні форми дійшли до нас дещо трансформованими, можливо, більш абстрактними, символіка їх в основному збереглася завдяки традиції.

7

Хочу напомнить о старых заметках и еще пару интересностей и полезностей выложить

Нашла несколько интересных статей о истории вышивки. С удовольствием делюсь. Думаю будет многим интересно

На території України техніка вишивки хрестом з'явилася з середини XIX ст. спершу в містах і майстернях при панських маєтках. Композиціями із зображенням букетів квітів, віночків, гірлянд, кошиків і ваз вибагливих натуралізованих форм оздоблювали предмети інтер'єрного призначення: панно, скатерки, серветки, фіранки, спинки та сидіння меблів тощо. В Україну, так само як і в Білорусь, перші такі орнаменти потрапляли не з першоджерел, а з російських друкованих видань, що копіювали малюнки італійських, німецьких, голландських узорів.