хочу сюди!
 

Людмила

56 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 44-57 років

Замітки з міткою «вірш»

"Мироточат слезой образа..."

ЗГАДАЙМО!

Згадаймо всіх тих українців, які загинули за часи побудови утопічного "коммунистического рая". 
Згадаймо і помянемо добрим словом тих, кто помер страшною голодною, мученицькою смертью в 1932-33рр. Згадаймо всі ті невинні душі, які були замучені безжалісним комуністичним режимом...

Цого вірша було написано на російській мові ще в 2011р. Написано для впливу на деяких осіб, які чомусь не сприймали та не признавали загибелі в голодоморах мільйонів українців...


МИРОТОЧАТ СЛЕЗОЙ ОБРАЗА…
Дмитрий Степ

Небеса молят женские руки, 
Хлеба просят опухшие дети…
Кто обрек на голодные муки
И казнил древний Род в тридцать третьем?

Вождь пещерный! 
Ему ли стыдиться...
Он из тех кто не пашет, не сеет 
Народ "любит" с марксистских позиций
И кровавой косой реквизиций 
Косит властно, страну гречкосеев. 
Чтоб убить, растоптать и нарушить 
Украинской истории ход... 
Сколько вас, невиновные души 
Комиссары пустили в "расход"?

Мироточат слезой образа
По казненным голодною смертью, 
По всем тем, кто в чернОзем вмерзал
И остался навек в тридцать третьем...

26.11.2011г -- 25.11.2017р

Фото Дмитро Степа.
Фото Дмитро Степа.

Зачепило за живе...

НАРОДЕ, ПРОСТИЙ МІЙ НАРОДЕ…
Народе, простий мій народе,
Зморений, змучений, зболений,
Живеш ради волі й свободи,
Обдурений, обездолений.

З копійковими зарплатами
Умілець у будь-якій справі.
Слізьми, розпукою, втратами
Світанки стрічаєш криваві.

Трудишся поза кордонами,
Розлуками діри латаєш.
То клякнеш перед іконами,
То долю свою проклинаєш.

До совісті й честі взиваєш,
Розумний народе, свідомий,
Та знов хабаря підсуваєш,
Бо жест цей, до болю, знайомий.

Стаєш на ті самі граблі,
І гостриш для локшини вуха.
Якби ж нам козацькі шаблі!..
Якби ж козака-відчайдуха!..
© Halyna Brych

Лизистрата





Лизистрата

Постой!… Ты что-то путаешь в запале!
Известно ведь любому пацану:

На вас не нападали. Вы - напали.
Вы первыми затеяли войну!

Вы гражданам защиту обещали,
А получился форменный скандал!…
Кого и от кого вы защищали,
Когда на вас никто не нападал?

Ах, сколько на земле людишек подлых!
Такие уж настали времена!…
Вы подлость преподносите, как подвиг,
И просите за это ордена!

Предводитель (надменно)
Позвольте вам заметить с укоризной -
И поскорей возьмите это в толк! -
Мы выполняем долг перед Отчизной,
Священный перед Родиною долг!

Лизистрата (раздумчиво)
Пред Родиной, конечно, неудобно...
Долги, конечно, надо отдавать...
Но почему она - в уплату долга -
С вас требует кого-то убивать?
И коль у вас пред ней долги такие,
Что даже жизнь - в уплату их - пустяк,
То хочется спросить вас, дорогие,
Зачем же вы одалживались так?
Коль Родина удар наносит сзади,
Да так, что аж в глазах потом круги,
То лучше, дорогие, не влезайте
Вы к этой страшной Родине в долги!


© Леонид Филатов, 1998

лейтмотив

ховаючи подих у тиші дзвін
німим відображеннням скла поверхні
на погляд чатує із темряви звір
ні живий ні мертвий
прокурене світло тьмяних думок
у тамбурах потягів підсвідомих
де простором здавлене сонце давно
шукає шляхи додому
до тіла впритул 
по лезах життів
цілунок навпіл розрізаний
словами зтікає в долоні листів
і відлик хвилини злизує
зупинка часу як лейтмотив

богу богове

червневим ранком у губи цілуй
пої таємницею райдужки
і тільки це може мати ціну
все решта окремо байдуже

на рівні кожної із клітин
оголеністю літа соковитою
торкайся мене візерунком плетись
тобою щоб був овитий я

і сонце відкриє очі за мить
в наш простір зірвавшись поглядом
і цілий всесвіт для нас самих
тому що богу богове



Гибридная война

Снаряд в Авдеевке попал..
...На Евровиденьи финал
...Девченки сиротами вдруг
...Звенит бокалом высший круг
...Костюмы стоят миллион
...Несет потери батальон
...Джеджула два лимона взял
...Боец 200-х забирал
У нас гибридная война
У нас гибридная страна
В которой как бы нет войны
В которой гибнут пацаны…
14.05.2017

колискова

засинай і живої води океани
понесуть у долонях маленький човник
молоком розіл'ється небо розтане
теплим сяйвом навколо зірково-чорним

поцілунком у тайни повік закритих
засинай не бійся твій ангел поряд
у м'яку нескінченність загорнуті миті
і тобою милуються місяць і зорі

твої сни моя дівчинка будуть солодкими
на губах залишуться ранком усміхнені
капучиномелодії карамельними нотками
в теплоті твоїх сонець і променей їхніх




квітни

цiлую твої веснянi вуста
i губ насолоду злизую
істина поряд проста
істинна близкість
попри час та вiдстань
сонця промiнням яскравим
в нiжностi твого листя
до тебе в трави
а ти стелися
квiтни в долонях ось вони
проростай до глибин самих
квiтни в мені до осенi
до нашої з тобою зими