Нестерпний біль і радість позахмарна; 

 

А сльози – не в очах – як метастази. 

 

Непереборний Ти… Любов - безкарна… 

 

Геть! Чи ввірвись! І вбий відразу… 

 

 

 

28.03.2012 

 

© Copyright: Марина Степанська

Свидетельство о публикации № 10127

Искрящаяся трава в лесу весеннем
Лучезарная улыбка и радости полный вздох
Беззаботность... и ярко-желтые лучи солнца слепящие
Пусть не все гладко и не все отлично в жизни
Только мне не до этого сейчас и ни единой мысли о том.

Влажный воздух леса черемухой цветущей пахнет, утро...
Я бегу наслаждаясь ветром в лицо с примесью хвои
Сырая тропа под ногами упругая и мягкая
Где-то ёжик спугнулся, убежал, притих

Утреннее солнце любит меня, ласкает
И я люблю тебя, лес! Улыбаюсь...

Вот и он здесь - очень милый мальчишка.
На велосипеде и с полной любви душой
Насобирал тайком ландышей мне, подарил и убежал, глупышка!
Оставив в памяти спортивный рослый силуэт и блеск копны черных волос.

Моё удивление и ту лучезарную улыбку безмятеги
Только птицы запечатлели и спели об этом песню на своём языке
Вот такой вот он май, мой былой Май, прощай!
И новый давай! Давай скорей наступай, Май!!!

Набравши роки і вагу,

На світ свій погляд не змінив,

Куди хотів, тіди й іду,

Люблю все те, що і любив.



І в сорок наче в чотирнатьсять,

Заплачу під старенький блюз,

Якщо відверто Вам зізнатись,

Що буде далі не боюсь.


Бо старість точно не моє,

Я залишився в шіздесятих,

Плин часу поряд промайне,

Він не впливає на патлатих...

О, як хотілося б мені,

Ніколи більше у житті,

Що б не вмикать будильник.

Спокійно спочивать у сні

,Без планів на майбутні дні,

Забути про годинник.



Ніяких щоб дверних дзвінків,

Листів, візиток, ходаків,

Забути геть про місто.

Неначе я вже у селі,

І андеграудні пісні,

Колишуть підійшовше тісто.



Шумить хіповая братва,

У всіх веселая трава,

Одна мене чекає.

Я знаю місце на Землі,

Воно призначене мені,

Де вільний волю відчуває.

Вона казала - Я люблю поетів,

І ненавиджу гроші, хай їм грець!

Та тільки трохи пожила серед аскетів,

Та й зацікавив у поета гаманець...

Весело час, як холостяк проводжу,

І кожен день є пассія нова,

Та довго я, напевно, так не зможу,

Бо вже на ранок забуваю імена...

Тепер я щасття від життя беру по трохи,

І вдячний за маленькі порції,

І на закаті цілої епохи,

Тепер я стримую свої емції.

Тепер, побачивши в гармонії телеси,

Я думаю, як далі бути з ними,

І ці авангердові поетеси,

Заповнюють мій комплекс молодими.

Ніч. Комп'ютер. Інтернет.
Три години - а сну все немає.
Стукіт по клавішах і введення.
З вікна у вікно прохід.
Слово. Фраза. І рада.
Було питання - і є відповідь.
ICQ, e-mail, сайт,
Пам'ять у сотні гігабайт.
Діалог. Лист. Розсилка.
Форум. Чат. Запит. І посилання.
Слово. Пошук. Зберегти.
Надрукувати. Видалити.
Введення. Запит. Відповідь системи.
Ящик. Список. Файл «Без теми».
На годиннику чотири? п'ять?!
В асьці новенький знову.
«-Доброї ночі! Що не спиш?
-Доброї ночі ... говориш?
-На годиннику вже чотири ...
-Засиділася в цьому світі ...
-Як вона?
- Прости дружок: Спати хочу ... за мною боржок ...
-Завтра тут тебе застану?
-Я не знаю. Брехати не стану ...
-Гаразд. Спи. На добраніч!
-Ти пиши, якщо захочеш ...
-Значить, зустрінемося в мережі?
-Так. Пора йти ...
-До побачення! »- Смайлик -« Все ».
Не в мережі. Сигнал йде.
Відключитися? - Так, зараз.
На панелі п'ята година.
Пуск. Роботу завершеною.
Завершити роботу? - Так.
Почекайте. Відключення.
І замовкають дроти.
Думка. Втома. Темрява.
Сон під ранок. Порожнеча.
Тиша. Всі думки геть.
За вікном минає ніч.
Через кілька годин.
З вікон зніметься засув.
Завантажити. Відкрити. Згорнути.
Підключити і розгорнути.
Windows, Ася, Інтернет.
Знову ніч, і сну знову немає

До Юрія Винничука через скандальний вірш прийшли додому львівські міліціонери

23 січня додому до львівського письменника Юрія Винничука, який написав скандальний вірш "Убий під...аса", приходили міліціонери. Вони принесли повістку та наказали з'явитись у відділок.

Відео

"Учора о 16:00 до мене додому зайшли двоє міліціонерів - дільничий та представник міської міліції, - розповідає Юрій Винничук. - Дома була лише дружина з сином. Міліціонери принесли повістку, що я повинен з'явитися у райвідділок завтра зранку. Я приїхав додому, мені сказали, що можу написати пояснення на скаргу Леоніда Грача дома, аби не йти до них завтра".

У поясненні по пунктах Винничук вказав, що дома не зберігає порнографію, та що у його віршах немає заклику нікого вбивати - це література. Що порнографію в літературі і в малярстві взагалі визначити неможливо. Обшук правоохоронці не проводили.

Не їм, не сплю, а тільки пью, 
І цигарок за сорок,

Навіщо сіяв ту ріллю,

Якщо зійшов лиш морок.


Писав вірші собі я тихо,

Кохав і думав що пізнав,

Глибинну сутність того лиха,

Що виявляеться кохав.


Образлива стае картина,

Всього минулого життя,

Я думав, що воно людина,

А виявляеться змія...