Містечко Вишнівець розташоване в Збаразькому районі Тернопільської області.Перша писемна згадка про Вишнівець зустрічається в історичних джерелах з 1395 р. Великий князь Литовський Вітовт (близько 1350 — 1430), позбавивши Дмитрія (Ольгердовича) Корибута (близько 1358/1359 — 1404) Сіверського князівства, дав йому взамін кілька поселень на Волині, в тому числі і Вишнівець. Тоді на правому березі р. Горинь там, де нині розташоване село Старий Вишнівець, Дмитрій Корибут збудував перший укріпний замок для захисту від татаро-турецьких набігів.Повний опис Вишнівця
У привілеях польського короля Владислава Варнєньчика (1424—1444) від 9 липня 1443 р. знаходимо запис, що після смерті власника Вишнівця, Василя Несвіцького(?- 1443) на підставі акту поділу маєтків Вишнівець дістається його синові Солтанові Несвіцькому(Збаразькому)(?-1472), який уперше почав іменуватися князем Вишневецьким. В 1494 р. татари вщент зруйнували місто і замок, а населення перетворили на ясир.
Весною 1542 р. 25-тисячна татарська орда на чолі iз ханом Меглі-Гіреєм потерпіла поразку у бою біля села Лопушно неподалік Вишнівця. Відомо, що у цій битві брав участь і князь Дмитро Вишневецький (1516 /17— 1563) – представник роду князів Вишневецьких, відомий в народі як Байда. Саме цей нащадок волинських князів Гедиміновичів у 1550 р. за крутими Дніпровськими порогами, на острові Мала Хортиця влаштував першу козацьку залогу, з часом названу Запорізькою Січчю.
В 1603 р. у Вишнівці з’явився втікач-авантюрист Григорій Отреп’єв (? – 1606), відомий як Лжедмитрій I. Він отримав підтримку від князя Адама Вишневецького (близько 1566—1622). Адам Вишневецький познайомив Лжедмитрія з Мариною Мнішек (близько 1588 —близько 1614), донькою польського воєводи Юрія (Єжи) Мнішека (1548 – 1613). В 1605 р. Лжедмитрій І, заручившись з Мариною Мнішек, вирушив здобувати Московский престол. Князі Вишневецькі і Мнішеки виступили головними організаторами походу самозванця на Москву. Прекрасні полотна, що колись на стінах Вишнівецького палацу зображували ці події, сьогодні є окрасою Московського історичного музею.
Всередині палац вражав пишністю, всюди оксамит і атлас, позолота і бронза, картини і коштовні годинники, китайська і турецька зброя, срібний та порцеляновий посуд, багаті меблі з гербами. Найбільшою гордістю власників палацу була величезна бібліотека, що нараховувала тисячі томів, зібраних з усього світу. Привертала увагу відвідувачів і театральна зала, де ставилися різноманітні вистави, в тому числі і з запрошеними іноземними акторами.
Сьогодні у містечку на козацькому цвинтарі залишилося декілька кам’яних хрестів, імовірно у згаданий період саме тут були поховані полеглі воїни. У 2009 р. в пам’ять про загиблих козаків тут було встановлено та освячено новий дерев’яний хрест.
З 1852 р. до 1913 р. Вишнівець змінив дев’ять власників: княгиня Анна Абамелек(1814— 1889), граф Володимир де Броель Плятер (1831/1836-1906), князь Горчаков, княгиня Гогенлоє, київський міський голова Іван Андрійович Толлі (1819-1887), князь М.М.Кочубей, князь Імеретинський, Павло Олександрович Демидов, Зигмунт Грохольський. В цей період починається занепад Вишнівецького палацу – картини, частина славетної бібліотеки та інші цінні речі були в основному вивезені до Росії.
Біля підніжжя гори, на якій було зведено палац, знаходиться призамкова церква Вознесіння Господнього (реконструкція 1872-1873 pp., 1989 p.).Перша писемна згадка про цей храм датується 1530 р. Очевидно, на початку свого існування церква виконувала оборонну роль, про що свідчать товсті стіни та маленькі віконця-бійниці.
Легенд, мифов и заблуждений, связанных с Санкт-Петербургом, предостаточно. Они начали появляться со дня основания города и продолжают рождаться до сих пор. Чего только не случается в этом загадочном и неповторимом городе! В Петербурге все может быть. Сами жители о своем городе многого не знают, а многое, что знают, частенько оказывается заблуждением. Вот только некоторые из самых популярных петербургских мифов.
"Город Петербург назван в честь своего великого основателя Петра I". Петр I был крещен 29 июня 1672 г., в Петров день. Желание назвать какую-нибудь крепость в честь своего небесного покровителя было у него задолго до основания Петербурга. Такую крепость должны были воздвигнуть на Дону в случае успеха Азовского похода, но он закончился неудачей.
Крепость в честь святого Петра была заложена 16 мая 1703 года на Неве и названа Санкт-Петербург. Но уже 29 июня после закладки в крепости собора Петра и Павла она стала именоваться Петропавловской, а старое первоначальное имя Петербург распространилось позднее на весь город. Хотя до того, как за городом официально закрепилось это имя, в переписке Петра несколько раз встречается другой, греко-византийский вариант названия города - Санкт-Петрополис. В Эрмитаже хранится первая гравюра с изображением города именно с этим названием.
"Медный всадник" - символ города. "Медный всадник - все мы находимся в вибрации его меди", - писал А. А. Блок. Однако, материал памятника не медь, а бронза, а свое название он получил только после появления одноименной поэмы А. С. Пушкина.
О происхождении названия "Васильевский остров" тоже есть легенда-заблуждение. Считается, что при Петре на западной оконечности острова находилось укрепление, которым командовал капитан-артиллерист Василий Корчмин. Посылая к нему приказы, Петр писал: "К Василию на остров" - отсюда, якобы, и название.
Но название острова существовало до основания Петербурга. Оно упоминается еще в 1500 году в переписной окладной книге Водской (Водинской) пятины Великого Новгорода. В то же время остров имели другое финское название - Лосиный (Хирва-саари). Именно здесь Петр и предполагал создать центр города.
Люди!!!
Для того что бы поездка состоялась нужно еще четыре человека!!! Все
желающие - отпишитесь срочно!!! Завтра к вечеру принимаем окончательное
решение. Если не собираемся - переносим. Но тогда не попадаем на
фестиваль (Фортпост 2-3 июня)http://blog.i.ua/user/3939104/980399
Монастырь Сумела (Sumela), Турция
Сумела был основан в 386-м году. Несколько раз он был разрушен до основания, но каждый раз отстраивался заново. В настоящее время идет очередная реставрация, но большую его часть составляют развалины.
Старостинці (Церка 1825 р.)
Круподеринці (Садибний будинок графа Ігнатьєва, ХІХ ст.)
Спичинці (Палац Собанських, ХІХ ст, "замок французької Луари", церква Святої Параскеви XIX ст.)
Очеретня (Церква св.Михаїла)
Андрушівка (Садиба, палац Яблонських, потім Тишкевичів, 1780 р.)
Нападівка (Садиба Ланге, палац Ланге, кін. XVIII ст. також флігель, вїзні ворота, круглий басейн.)
Мала Ростівка ( палац генерала Заботіна 1901 року.)
Всього 530 км. упорались за деньСтаростинці
Круподеринці
Спичинці
Очеретня
Андрушівка
Нападівка
Мала Ростівка
2 червняЗаселення в Гала-готельПрибуття вранці в м. Кам’янець-Подільський Пішохідна екскурсія центром міста: Польська та Руська брами, Польська та Вірменська торгові площі, Вірменські бастіони та дзвіниця, Тріумфальна арка, церква св.Петра та Павла, Домініканський костел XIV – XVII ст., Кафедральний костел (унікальна пам’ятка архітектури - Брама Станіслава Августа, Мадонна на мінареті).Відвідування музеїв у Ратуші (експозиція «Середньовічний суд», експозиція «Магдебурзьке право», «Музей грошей»), Картинної галереї, Археологічного музею (на вибір). Продовження пішохідної екскурсії: Скельний каньйон( до 40 м.), Турецький міст , Старафортеця – музей-заповідник XIII-XYII ст. та Новий замок (башти та підземелля, криниця, Боргова яма, Вежа Кармалюка). Стрільба з середньовічної зброї (лук, арбалет).Ввечері – вільний час та факультативи за бажанням3 червняПереїзд до с. Кривче де зможемо відвідати печеру «Кришталева»Екскурсійний маршрут печери має електричне освітлення і досить зручний. Для його проходження не потрібно спеціального спорядження та одягу. Але деякі позамаршрутні ділянки печери закриті для туристів з метою запобігання порушенню мікроклімату печери та негативному впливові на ріст і збереження кристалів.Перед гостями печери — два з половиною кілометри екскурсійної траси, півтори години шляху у світі казки. Перші 480 м вхідного коридору спочатку насторожують кожного відвідувача. Під ногами кольоровими плямами жевріють тьмяні відблиски світильників. Склепіння та стінки вилискують крупнокристалічним темно-коричневим гіпсом, гладенько відшліфованим стародавніми водами. Ліворуч і праворуч зачаївся морок, ховаючи напівзасипані отвори бічних відгалужень.Легкий обід.Автобусна екскурсія до історико-архітектурного заповідника - Хотинської фортеці. Замок-цитадель ХІІІ-ХVI ст. серед споруд України - одна з найбільш вражаючих. Її мури заввишки 30 м. пам’ятають знамениту Хотинську битву в 1621р. В 1832 р. на території фортеці було збудовано нову церкву св. Олександра Невського. Аз нагоди 370-річчя Хотинської битви було відкрито монумент на честь гетьмана України Петра Сагайдачного.Виїзд у Київ 
Присоединяйтесь! Луцк, Владимир-Волынский, Дубно, Тараканов...
Ну вообщем билеты во Львов взяла.. Наконец-то!!! 5 лет еду никак доехать немогу...
Так вот... Может кто-то поведает что-нибуть полезное, интересное, поделится советами, интерессными местами, заведениями...
