хочу сюди!
 

MELANA

39 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 49-51 років

Замітки з міткою «олесь доній»

"16 днів революції на граніті"

Передача від 24 лютого 2011 року 24.02.2011 В ефiрi - ОЛЕСЬ ДОНІЙ учасник Революції на граніті

Революція на граніті/Revolution on the granite

Наталка Суха (зліва) і Ольга Самборська під час студенської "революції на граніті", Київ, жовтень 1990 року

Політики, яких я хотів би бачити в одній опозиційній силі

Не треба всіх гребти під одну гребінку. На політичному олімпі є і цілком нормальні люди. Інша справа, що вони розрізнені і їх тримають на відстані гарматного пострілу від влади. Ну, самі розумієте чому. Бо для бандюковичів вони "казли, коториє мєшают жить". А для нас - майбутні лідери і державотворці. Не буду зараз придумувати якісь назви для цього руху. Це не важливо, як він називатиметься. Важливо те, хто там буде. Отже, зустрічайте політиків, яких би я волів бачити в одній політичній силі:




Олесь Доній. Народний депутат, засновник мистецького об'єднання "Остання Барикада". Його біографію наводити не буду, захочете - самі почитаєте 

Доній - достатньо творча людина. Він організовує та приймає участь у "зіркових вертепах", видав диск пісень, постійно організовує якісь івенти. У ВР Олесь принципово не віддає свою картку для голосування. І взагалі, замість того аби протирати штани у безплідній Верховній Раді та насолоджуватися чималою зарплатнею за дрьом під куполом, Олесь приймає участь в акціях "з народом". Ба, більше, особисто сидить і чатиться у Facebook. Мабуть, ніколи народний депутат не був настільки близьким, на відстані одного кліка.

У моїй політичній силі Олесь Доній буде лідером. Він молодий, сучасний, має гарні ораторські здібності, кришталево чисту репутацію і адекватне розуміння політичної ситуації. Далося взнаки минуле політолога. 

Йдемо далі.


Леся Оробець. Народний депутат. До цього встигла і в бізнесі покрутитися, і кваліфікованим юристом попрацювати. За твердженням Вадима Карасьова, її взяли у політику з поваги до батька. Можна сказати, що вона потрапила до ВР випадково, а це характеризує її виключно з позитивної сторони :-). 

Леся Оробець - герой інтернету. ЇЇ блоги є скрізь, при чому ведуться вони не сухими прес-релізами, а мовою живої людини. Зі сторінок ЖЖ і ФБ ми дізнаємося про її вихід з партії, про засідання освітянського комітету, нарешті про те, що Леся їла, дивилась, куди ходила і чи не болить у неї сьогодні голова :-))). З цього слідують два висновки:
по-перше, неможливо вести такі блоги без участі самої Лесі. Це значить, що з великою долею вірогідності вона їх веде сама..
по-друге, ми бачимо її бурхливу діяльність. 

А роботи у Лесі дійсно багато. Бо ж кожний може списатися з нею в інтернеті і попрохати допомогти у вирішенні різних питань. І що дивно, вона цю допомогу надає! Посилає депутатські запити, виїжджає на місце події і викладає все це у своїх блогах. Шум піднімається шалений. 

У моїй політичній силі Леся Оробець буде захищати права студентів. Все, що стосується хабарництва у ВНЗ, політичного переслідування, студентських пільг, самоврядування, - це все до неї. 

Наступний, а точніше наступна.


Оксана Забужко, письменниця. Скажу чесно, я не читав жодної її книжки. Я тільки знаю, що "Польові дослідження з українського сексу" - не про секс. Але як вона говорить! Її мова багата, а думка глибока. Її хочеться слухати і слухати, наче якогось даньогрецького філософа, сидячи під оливковим деревом. Нарешті, мене дратує те, що країною керують тільки червоні директори або бариги. Не хлібом єдиним, так сказати. Письменники теж повинні бути представлені у владі. Тільки справжні письменники, а не дуполизи, що пишуть книжки кучмам і табачникам.  Оксана - живий класик нової української літератури. Думаю, що в політиці не вистачає таких людей, які досягли успіху і визнання завдяки своїм здібностям і чеснотам, а не просто похапали все, що погано лежало у буремних дев'яностих. 

В моїй політсилі Оксана Забужко буде відповідати за ідеологію. Займатиметься проблемами гендерної нерівності, розвитку культури і української мови. 

так, хто тут у мене далі йде. Ага!




Михайло Свистович. Громадський діяч, один з засновників популярного сайту "Майдан", руху "Україна без Кучми", Громадянської кампанії "Пора!"(чорна), Альянсу "Майдан". Остання його задумка - це неформальний громадський опозиційний рух "Відсіч". Неформальний не в тому сенсі, що там зібралися чуваки в ботфортах і шкіряних косухах, а в тому, що ніде не зареєстрований. 

Як я уже казав, моя уявна політсила буде опозиційною. А перед тим, як побудувати новий дім, спочатку треба знести стару халупу. Саме для цього і потрібен прогресивному суспільству Михайло Свистович - руйнівник тоталітарних режимів і владного самоправства. Ця людина точно знає, як робити клізму громадського опору зажерливим дупограям української політики. У нього немає комплексів великого лідера чи щось таке. Михайло приймає участь в акціях протесту пліч-о-пліч зі своїми однодумцями. Має креативний розум і невиліковно демократичні погляди. 

В моїй політичній силі Михайло Свистович буде займатися організацією протестів проти політики чинної влади. Мітинги, наліпки, листівки, критика законопроектів, маніфести, флеш-моби та інший креатив - це буде його парафія.

Ну і насамкінець...



Євген Захаров. Голова Харківської правозахисної групи, співголова Української Гельсінської спілки з прав людини. Ця людина вирішила присвятити своє життя правозахисній діяльності. Я б не сказав, що це така класна робота, бігати по тюремним гнидникам та дізнаватися подробиці роботи нашої доблєсної міліції. Не кожна психіка таке витримає. Багато людей, чия діяльність пов'язана з політикою,  завдячують Захарову своїм вивільненням з цупких лап МВС, яке було репресивним в усі часи української незалежності. Він навіть мені колись допомагав (опосередковано), хоча я особисто з ним не знайомий.

В моїй політсилі Євген Захаров займатиметься приблизно тим, чим і зараз у своїй ХПГ. Також він буде аналізувати законотворчу діяльність чинної влади, яка стосуватиметься обмеження прав і свобод громадян.Якщо моя політсила отримає владу, Захаров буде очолювати Міністерство внутрішніх справ ;-).

Ось така вийшла у мене перша п'ятірка. Суб'єктивно? Звичайно! Це мої особисті уподобання. Такою я хотів би бачити опозицію в обличчях. Всі перелічені тут люди - професіонали своєї справи з державницькими поглядами. Їх об'єднує те, що жоден з них не спокусився обміняти свою репутацію на коктейль із влади та грошей. Можливо коли вони прочитають цю статтю, то вирішать об'єднатися. Я б найперший побіг у таку партію, рух чи організацію :-).


Депутатське звернення народного депутата України Олеся Донія



Міністрові внутрішніх справ України ЛУЦЕНКУ Ю.В.
Генеральному прокуророві України МЕДВЕДЬКУ О.І.

ДЕПУТАТСЬКЕ ЗВЕРНЕННЯ
в порядку ст.16 Закону України «Про статус народного депутата України»


Шановний Юрію Віталійовичу!

До мене звернувся журналіст 5-го каналу Олег Дейнека у зв’язку з подією, що мала широкий резонанс і висвітлювалася практично всіма засобами масової інформації України. За повідомленнями ЗМІ, 15.07.08 троє приватних підприємців за підтримки державного виконавця проникли до приміщення Полтавської обласної дитячої бібліотеки імені Панаса Мирного, розташованого за адресою м. Полтава, вул. Гагаріна, 5, і не впускали туди ані персонал, ані відвідувачів та брутально ображали їх. На очах у очевидців ці фізичні особи занесли до приміщення сокири і потрощили полиці книгозбірні, зірвали з підлоги лінолеум, а зі стін — шпалери.

Полтавська обласна дитяча бібліотека імені Панаса Мирного з 1973 року розміщується в приміщенні по вулиці Гагаріна, 5, збудованому за спеціальним проектом на земельній ділянці, відведеній з цільовим призначенням.

Архітектурно-планове завдання на спорудження бібліотеки було видане на підставі рішення Полтавського міськвиконкому від 26 травня 1971 року № 245, у пункті №1 якого зазначено: „дозволити Полтавському міському міжколгоспному об’єднанню по будівництву „Облміжколгоспбуд” провести будівництво 5-поверхового житлового будинку з розміщенням у першому поверсі дитячої бібліотеки на ділянці по вулиці Гагаріна,5 за рахунок знесення двох житлових будинків, які розташовані на цій ділянці і належать міськжитлоуправлінню”.

Актом Державної комісії по прийому в експлуатацію 40-квартирного житлового будинку з вбудованою дитячою бібліотекою по вулиці Гагаріна, 5 від 30 листопада 1973 року бібліотека була прийнята в експлуатацію.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 5 листопада 1991 року „Про розмежування державного майна України, яке передається до комунальної власності, між власністю області та власністю районів і міст обласного підпорядкування” виконком Полтавської обласної ради народних депутатів 17.01.1992 р. ухвалив рішення №13, відповідно до якого обласна бібліотека для дітей імені Панаса Мирного була виключена з державної власності й включена до переліку підприємств, об’єднань, установ, організацій, майно яких передається до комунальної власності області.

Але 29.10.2001р. Полтавське управління жилкомунгоспу міськвиконкому, що мало право видавати правовстановлюючі документи лише на квартири державного житлового фонду, видало правонаступнику Полтавського міського міжколгоспного об’єднання по будівництву „Облміжколгоспбуд” — Полтавському обласному міжгосподарському виробничому об’єднанню по агропромисловому будівництву „Полтаваагробуд” — свідоцтво №519 на право власності на увесь житловий будинок по вулиці Гагаріна, 5 з вбудованою дитячою бібліотекою імені Панаса Мирного, що належала до комунальної власності області.

Як вказано у цьому свідоцтві, воно було видано взамін реєстраційного посвідчення, виданого 27.05.1992 р. У наступному на підставі цього свідоцтва Полтавське обласне міжгосподарське виробниче об’єднання по агропромисловому будівництву „Полтаваагробуд” 07.11.2002 р. продало Відкритому акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації „Полтавагаз” саме приміщення дитячою бібліотекою імені Панаса Мирного, вбудоване у житловий будинок по вулиці Гагаріна, 5. За поясненням „ Полтаваагробуду” це приміщення було передано „Полтавагазу” з метою погашення заборгованості за газ, спожитий 1998-1999 роках, на суму 121 588 грн. Одначе досі жодного підтвердження даної заборгованості знайти не вдалося, натомість виявилося, що між підприємствами було укладено звичайний договір купівлі-продажу на суму 185 731 грн.

31.12.2003 р. ВАТ «Полтавагаз» продає приміщення дитячою бібліотекою імені Панаса Мирного ТОВ «Темп-1» вже за 225 204 грн., а 30.04.2004 р. ТОВ «Темп-1» продає це ж приміщення за 433 620 грн. громадянам:

— Павлюченку Олександру Петровичу, що мешкає за адресою 39411, с. Богданівна Машівського району, вул. Чехова, буд.6.

— Буянкіну Олександру Костянтиновичу, що мешкає за адресою 68702 с. Новоселівка Полтавського району, вул. Жовтнева, 26.

— Худяку Юрію Олексійовичу, що мешкає за адресою 36000, м. Полтава, вул. Мироненка 12, кв.14.

Всі ці правочини порушили Закон України «Про бібліотеку і бібліотечну справу», чинний на той час і донині. Відповідно до ч.1 ст.28 цього Закону держава гарантує захист майнових прав бібліотек усіх форм власності, а відповідно до ч.2-4 ст.14 цього Закону бібліотеки, що є юридичними особами, якою саме і є Полтавська обласна дитяча бібліотека імені Панаса Мирного, не підлягають приватизації. А частина 2 ст. 27 цього ж Закону забороняє переміщення бібліотек без надання рівноцінного упорядкованого приміщення для обслуговування користувачів бібліотеки, роботи працівників, зберігання бібліотечних фондів.

Під час розгляду ініційованої бібліотекою судової справи, з’ясувалося, що і оригінал посвідчення від 27.05.1992 р., і оригінал виданого замість нього свідоцтва №519 на право власності на житловий будинок по вулиці Гагаріна, 5 з вбудованою дитячою бібліотекою імені Панаса Мирного у «Полтавоагробуд» відсутній. У суді представники «Полтаваагробуду» змогли пред’явити лише світлокопію копію свідоцтва №519, під яким стоїть начебто підпис начальника управління жилкомунгоспу Полтавського міськвиконкому Коробкіна В.М. Звіривши підпис з автографами цього ж посадовця під іншими документами, директор Полтавської обласної дитячої бібліотеки імені Панаса Мирного Леонід Чобітько виявив підробку. Одначе провести судово-почеркознавчу експертизу неможливо — через відсутність оригіналу.

Але з огляду на повну бездіяльність прокуратури Полтавської області, трійка комерсантів на чолі з Олександром Павлюченком намагаються таки виселити бібліотеку. З моменту купівлі трьома підприємцями цього приміщення, як стверджує директор бібліотеки Леонід Чобітько, на нього і співробітників чинять потужний психологічний тиск з погрозами фізичної розправи. 21 вересня 2005 року бізнесмени проникли в дитячу книгозбірню вже за допомоги державного виконавця, але їм перешкодила місцева громада.

Згодом вночі невідомі блокують сторожа бібліотеки Сергія Якименка в сусідньому приміщенні, а в саме книгосховище, за його словами, кидають вибухівку. Пожежа знищує 10 тисяч книжок. Оглянувши місце злочину, міська міліція порушує кримінальну справу за фактом підпалу, яку і досі розслідує.

Саме ця млявість правоохоронців згодом зіграє на руку бібліотеці. Посилаючись на необхідність завершення інвентаризації згорілого майна, полтавська міліція зупиняє нову спробу комерсантів заволодіти приміщенням дитячої книгозбірні, яку вони провели 17 листопада 2005 року за допомоги найманців приватної охоронної фірми «Антарес -2000». Після невдачі «бізнес-трійка» фокусується на судах і, крім виселення, вимагає ще й відшкодування 3,5 мільйонів грн. неотриманих прибутків.

Таким чином, виходячи з наведених вище фактів, можна припустити, що свого часу зацікавленими особами був виготовлений завідомо підроблений екземпляр свідоцтва на право власності №519, на підставі світлокопії якого проведено відчуження приміщення Полтавської обласної дитячої бібліотеки ім. Панаса Мирного на користь громадян Павлюченка, Буянкіна і Худякова. Такі дії носять ознаки злочину, передбаченому ч.3 ст. 358 КК України — використання завідомо підробленого документа. Підслідність злочинів такої категорії належить до компетенції органів внутрішніх справ. Через відсутність оригіналу свідоцтва №519 призначити почеркознавчу експертизу в суді неможливо, а відтак встановити істину вбачається за доцільне шляхом порушення кримінальної справи та проведення відповідних слідчих дій — допиту свідків, які в 2001 році були причетні до видачі свідоцтв на право власності на об’єкти нерухомості, очних ставок, витребування реєстрів обліку правовстановлюючих документів тощо.

Окрім того, журналісти, які займаються висвітленням справи Полтавської обласної дитячої бібліотеки імені Панаса Мирного, взялися детально дізнатися про особу Олександра Петровича Павлюченко і поспілкувалися з мешканцями села Богданівна Машівського району, де він мешкає. За їхніми словами, Олександр Павлюченко та його рідний брат Михайло закінчили місцеву школу, а згодом вивчилися на трактористів. Але з часом почали займатися незаконним видобутком газоліну, організували цілі бригади «врізчиків», закупили десятки цистерн і відкрили низку газолінових баз. За даними джерел у правоохоронних органах, найгучніший випадок діяльності братів Павлюченків трапився 2003 року. За одну ніч у селі Стасі сталося викрадення понад 700 кубометрів газоліну, який декількома ходками перевозив караван з 20 бензовозів. А внаслідок критичного падіння тиску у трубопроводі ще й вибухнули дві перевалочні станції. За фактом цього інциденту порушено кримінальну справу, яку й досі розслідує Диканський райвідділ міліції.

Наступного року, як стверджують джерела у правоохоронних органах, Олександр Павлюченко став фігурувати свідком по гучних «газолінових справах Романка й Лавриненка», порушених за матеріалами полтавського УБОЗу. А згодом СБУ порушило іншу резонансну справу по «газоліновій врізці» вже у Чутівському районі. Затримали капітана полтавського УБОЗ громадянина Вараву, а також кума Михайла Павлюченка — громадянина Берлінова. Внаслідок проведених оперативно-розшукових заходів були зафіксовані телефонні переговори його з братом Олександром Павлюченком про організацію газолінової схеми . Але кримінальну справу так і не порушено.

За даними журналістського розслідування, газолінові схеми братів Павлюченків реалізуються через наступні суб’єкти господарювання:

— ПП Павлюченко О.П.,

— ТОВ « Октан+»,

— МТН «Лтава».

Безкарність братів Павлюченків пояснюється їхніми покровителями. За даними журналістських джерел, Олександр Павлюченко є кумом голови Харківської ОДА Арсена Аракова і мав посвідчення радника Президента України з питань боротьби з корупцією. А близькість з органами прокуратури пояснюється навіть розташуванням офісу Олександра Павлюченка — його чотириповерховий будинок стоїть прямо у дворі обласної прокуратури.

Чільнику трьох бізнесменів, які працюють на знищення дитячої бібліотеки — так їх назвав голова Полтавської обласної державної адміністрації Валерій Асадчев, він сам протидіяти не в змозі. Губернатор вважає, що лише правоохоронці здатні і повинні якомога активніше проаналізувати незаконну діяльність Олександра Павлюченка, зокрема що стосується заволодіння приміщенням Полтавської обласної дитячої бібліотеки імені Панаса Мирного.

З огляду на громадський резонанс щодо подій навколо незаконного відчуження приміщення Полтавської обласної дитячої бібліотеки ім. Панаса Мирного на підставі ст. ст.16, 17 Закону України «Про статус народного депутата України» від 17.11.1992 № 2790-ХІІ, -

п р о ш у :

1. Доручити відповідним підрозділам МВС України провести дослідчу перевірку обставин видачі свідоцтва від 29.10.2001 №519 на право власності на приміщення Полтавської обласної дитячої бібліотеки ім. Панаса Мирного, видане Полтавському обласному міжгосподарському виробничому об’єднанню по агропромисловому будівництву „Полтаваагробуд”. У випадку підтвердження інформації про те, що відчуження приміщення бібліотеки відбулося на підставі завідомо підробленого документа — порушити кримінальну справу за ознаками ч.3 ст. 358 КК України.

2. Вжити заходи для прискорення розслідування кримінальної справи, порушеної за фактом підпалення приміщення Полтавської обласної дитячої бібліотеки ім. Панаса Мирного.

З повагою, народний депутат України О.С.ДОНІЙ

Джерело: "Народна самооборона".


Повернемо бібліотеку дітям

Олесь Доній захистить бібліотеку для дітей у Полтаві



Сьогодні, 18 липня, народний депутат України, член депутатської групи «Народна самооборона» Олесь Доній відвідав Полтаву.

Причиною візиту народного депутата до Полтави стало позавчорашнє захоплення приватними особами приміщення обласної бібліотеки для дітей ім. Панаса Мирного.

Під час візиту Олесь Доній зустрівся з начальником Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області Михайлом Цимбалюком та директором бібліотеки Леонідом Чобітьком, повідомляє «Майдан».

Народний депутат України отримав необхідні документи для проведення власного розслідування.

Джерело: "Народна самооборона"

Олесь Доній розслідуватиме захоплення бібліотеки у Полтаві

Сьогодні народний депутат України, член фракції "Наша Україна - Народна самооборона" Олесь Доній відвідав Полтаву.

Причиною візиту народного депутата до Полтави стало позавчорашнє захоплення приватними особами приміщення обласної бібліотеки для дітей ім. Панаса Мирного.

Під час візиту О.Доній зустрівся з начальником Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області Михайлом Цимбалюком та директором бібліотеки Леонідом Чобітьком. Народний депутат отримав необхідні документи для проведення власного розслідування.

Майдан
Сторінки:
1
2
попередня
наступна