Время неумолимо движется вперед..или по кругу..кому как... Меняемся мы, наша жизнь. Лишь фото и пожелтевшие страницы старых дневников возвращают назад..туда, где еще так хотелось, где еще так верилось...где самозабвенно и наивно любилось. [Приєднана картинка] "Я пливу в осінньому сонці, що ховається у листях. Вони пахнуть смутком прощання. Але той смуток - мякий і теплий, не схожий ні на який інший у моєму житті. Прозоре синє небо дзвенить кришталем. Повітря пронизують...

Читати далі...