Удосвіта береги водосховища потопають у тумані. Десь поряд, у зарослях очерету, перегукуються ранні кулики, прокидаються галасливі чайки.                   Підпливши човнок до знайомого острівця, я майже навпомацки почепив наживку на гачки, обережно закинув одну вудку, другу...                      Минуло з півгодини. І ось віялом вогняних стріл із-за обрію ринуло сонячне проміння. Хвилина - і залунали глухі удари по воді: бах-бах! У повітря здіймаються веселкові фонтани бризок - це...

Читати далі...