Випадково натрапила на слова, від істинності яких самій відняло мову. Вони належать Гарсіа Маркесу і писав він це, коли знав, що невиліковно хворий, але, на щастя, живий і у свої 80 з гаком навіть знову пише, хоча не планував більше братися за перо...  «... Якби на одну мить Бог забув, що я всього лише лялька з ганчірки, і подарував би мені шматочок життя, я б тоді, напевно, не сказав усього, що думаю, але точно б думав, що говорю.                                                           ...

Читати далі...