[Приєднана картинка] Олег Ольжич-Кандиба біографія коротко Народився Олег Олександрович Кандиба 21 липня (8 липня ст. ст.) 1907 року у Житомирі в родині поета Олександра Олеся. Середню освіту почав здобувати у Пущі-Водиці під Києвом, але закінчити середнє навчання довелося лише в Празі. Наприкінці 1922 він разом із матір’ю виїздить з України у Берлін, де 3 січня 1923 року нарешті зустрівся з батьком, який у лютому 1919 був змушений поспіхом емігрувати до Австрії. Закінчив Карлів...

Читати далі...

[Приєднана картинка]У радянські часи його ім’я було під жорстоким "табу". Водночас без цієї людини неможливо уявити культурне та політичне життя української нації у 1920-1940-х рр., не кажучи вже про національно-визвольний рух періоду Другої світової війни.Олег Кандиба-Ольжич народився 21 липня 1907 року в Житомирі. Його батьком був відомий український поет Олександр Олесь. У1909 році сім’я Кандиб переїхала до Києва. Згодом — до Пущі-Водиці, ближче до місця роботи батька.Олег був...

Читати далі...

У Цезаря, в одній з останніх книг Про Галлію, холодній і прозорій, Є незабутнє місце. Він обліг Аварикум. В одвічному роздорі Розтерзані галлійці на цей раз Були невгнуті, і високі стіни, Від варварів обсаджені гаразд, Поборювать підкочено машини. Бій був тугий, як, може, не один, Всю ніч невгавна боротьба тривала, І Цезар бачив, як одна з машин, Поцілила на мурі міста галла. Умлівіч другий вискочив на труп. Пристріляна машина стяла й цього. Тоді став третій... І...

Читати далі...

XX О Націє, дужа і вічна, як Бог,- Не це покоління холопів,- Хто злото знеславить твоїх перемог При Корсуні і Конотопі? О Націє, що над добро і над зло, Над долю, і ласку, і кару,- Хто, темний, не схилить поблідле чоло В сліпучому сяйві Базару? Хто, мертвий, не стане у праведний слід На путі, що славою бита, У громі грядущих огненних побід, Що ними ти вкриєш півсвіта? "Незнаному воякові" О. Ольжич, 1935 р.

[Приєднана картинка]Олег Ольжич (справжнє ім'я: Олег Кандиба), (1907—1944) — український поет, археолог і громадський діяч.- Слава ворогові, що твоєї ненависти вартий. - Не так неохоче стріляє той, хто виріс під реви гарматні. - Нащо слова? Ми діло несемо. - Достаток лише — марність, і щастя — сліпий гріх. - Є незмінна земля, і усе на ній зміна невпинна. - Там втрат не буває, де жертва — Здобутий в огні бастіон. - Прокляття моїй плоті Що слабша за мій дух! - Хто вмів справедливо карати...

Читати далі...

Поэма длинная, но я вам советую её всю прочитать и постараться осмыслить, поверьте, оно того стоит. Очень сильная вещь.Олег ОЛЬЖИЧ Із збірки «Вежі» (1940) НЕЗНАНОМУ ВОЯКОВІ I Читайте газети при тихім вікні, Впивайтесь ясним каламутом. І як не зірвуться ці лагідні дні, Не крикнуть розпучливо-люто! Читали, пряли недомріяні сни, Солодку молошність туману. Від року до року, з весни до весни, Від рана чекали до рана. Вели не в майбутнє, де бурі і грім, В минувшину спогади всі...

Читати далі...