Вічная пам"ять
- 27.11.10, 10:27
- Ми любимо тебе, Україно!
Стоїть на колінах знедолена мати. Від болю нестерпного рветься душа. Цей розпач вона вже не зможе здолати. Остання з родини цей світ залиша. Стискають Розп’яття знесилені руки. Зосталось так мало… Наблизився час. Не буде терпіння, закінчаться муки. І чути їй “Мамо, ходи вже до нас…” Ті руки, що пестили їх і ростили, Від лиха й біди захищали не раз. Учора останнього з них схоронили… І промінь надії у серці погас. Немає нічого навколо живого. На вулиці – трупи ...
26