РеквіємКладовище… Тут тихо. Тут легко думається і легко плачеться. З німих фотознімків лагідно і уважно дивляться очі. Під їх поглядом все можна назвати своїми іменами, не приховувати почуттів. У Бога і мертвих для живих прохати щасливої долі. В цих проханнях найчастіше два імені живих і дорогих спливають. Одне - обов’язок і поклик до життя. А друге – забуття. Назвеш його і перетворишся в прозору тінь вітрил чужої щасливої долі. Від цього хочеться стати: землею, що лежить...

Читати далі...