Ссылаясь на прошлый свой пост, выкладываю свой стих. Он пролежал без дела года 4, его даже мои друзья без энтузиазма читали. Другое дело блоги! Вот, наконец, пригодился. Лиш сьогодні ми назавжди, Лиш сьогодні ми єдині! Завтра будем ми без влади, Тільки ми і піни хвилі! Завтра будуть піни хвилі, І до зустрічі Весна. Ближче, ближче... Вже не треба Раю цього без землі. Тих, що бачили ми далі, Вже не ми, і не вони. Ти — лиш Сонця тихий подих,...

Читати далі...