Велике Свято Велеса
- 12.02.10, 21:28
11 лютого 2010 року Велике Свято Велеса. Вшановують Бога багатства, достатку й добробуту такою молитвою:
Молимо Велеса,
Отця нашого,
хай потягне в небі коня Сварожого
і хай прийде до нас сурі вішати,
золоті Кола вертячи!
Бо то Сонце наше
як святе для домівок наших,
і перед ним блідне
лик вогнищ домашніх!
(Велесова Книга).
Випікають житній хліб, яким годують домашню худібку, варять пиво, освячують хліби.
До Велеса
(вечірня, перед сном)
Вночі Велес іде по Сварзі,
по молоці небесному,
Іде до своїх хоромів,
а на зорі сідає до воріт.
Там ми ждемо Його,
щоб зачати співи
і славити Велеса од віку до віку.
І славимо Його храмину,
яка блищить огнями многими,
як жертовниця чиста.
То Велес навчив Праотців наших
орати землю і злаки сіяти,
і жати віна-вінча на полях страдних,
і ставити Снопа до огнища,
і чтити його, як Отця Божого.
(ВК, 8/2)
Одним з важніших богів був у нас і бог Велес, скотій бої;, цебто бог достатку, як пояснює його наш Початковий Літопис. Спочатку він, як і інші божки, був соняшним богом, але пізніше набрав собі іншого значення. Слово скот" в давнину визначало взагалі багатство, гроші при міновій торгівлі, тому Велес це бог багатства і всякого достатку, торгівлі, опікун купців, ніби лат. Меркурій. Він, за твердженням мітологів, був не тільки охоронцем черід на землі, але пастухом і небесних стад, цебто хмар, і цим пов`язувався з Перуном.
Важливість цього божества бачимо з того, що князь і дружина клянуться Перуном і Велесом по договорах з греками, з 907-го року починаючи, і він часто пояснюється скотій бог". У Літопису панує форма Волос, але в інших пам`ятках знаходимо й Велес. В Слові о полку Ігоревім" XII в. поет і співець Боян зветься Велесовим онуком: Віщій Бояне, Велесів внуче", а це показує, що Велес був і богом І поезії й музики, взагалі богом культури й мистецтва.
В Початковому Літопису під 980 роком вичисляються боги, яким Володимир поставив бовванів у Києві, і в цьому спискові Велеса нема; але знаємо, що його ідол стояв у Києві на Подолі, а ще на початку XI віку також у місті Ростові. У Житті Авраамія, чудотворця Ростовського, читаємо, що при ньому чюдьский конець (пригород) поклоняшеся ідолу каменному Велесу". Але в Житті кн. Володимира подається, що Волоса, єго же іменоваху яко скотіа бога, повелі в Почайну ріку воврещи", цебто, Волос при Володимирі був.
Пізніше Велес був широко знаний, і широко позостався в топографічних східньо-слов`янських назвах. В місті Новгороді на півночі також стояв ідол Волоса, і ця вулиця довгі віки звалася Волосовою. Був тут і манастир Волотов, і Церква Богоматері на Волотові, побудовані на місці, де був ідол Волосів. Є й місцевості, що звуться Волосово, напр. біля м. Володимира, біля Петрограду й ін. місцях. У Болгарії так само є місто Велес, а в Боснії гора Велесова. Ім`я Велеса взагалі не рідке в південних та західніх слов`ян. В Новгородському Літопису (-під 1230 р. згадується Волос Блуткинич.
Е. Аничков твердить, ніби Велес був славною людиною, а потім попав у боги; а ставши богом, він почитався головно в купців, як бог торгівлі всієї Русі.
Саме слово Велес Волос дослідники багато вияснювали, але усталеного ще нічого нема. Звичайно ототожнюють дві формі: Велес і Волос, але підстав для ототожнення нема, бо форми ці зовсім різні. Волос" веде до форми Влас, але такої форми пам`ятки зовсім не знають. Мансика твердить, що Волос це північна форма, а Велес південна, хоч такого твердження пам`ятки не завжди оправдують.
Слово Велес знане й серед слов`янсько-литовських народів. У чехів veles нечиста сила, слово знане з XIV віку. Латиське vels біс, литовське velis небіжчик, vele душі померлих, чому припускають, що Велес був перше духом предків, що дбав про хатню худобу, а звідси б і став він скотьїм богом".
Г. М. Баратц доводив, ніби Велес семітський Баал, Бел, володар світу, соняшний бог, що дає людям світло. З Ваалом ототожнює Волоса й Мансика.
Є теорія й походження назви Волос від слова ст.-сл. воль, пізніше віл, бо віл бик часто обожувався.
В Україні серед обжинкових звичаїв є й т. зв. Волосова (чи Іллєва) борода: остання купка збіжжя зав`язується на бороду, і при співах відповідних пісень через неї пролазять парубки.
В Християнських часах Велеса заступив Св. Власій, що святкується 11 лютого. Заступив не тільки через фонетичну співзвучність, але й через нахили свого життя, бо з його життєпису знаємо, що Св. Власій був добрим пастухом, чому й замінив попереднього пастуха Велеса, і став покровителем черід (стад). У Новгороді на місці, де стояв ідол бога Велеса, пізніше була побудована Церква св. Власія, покровителя скота.
Деякі вчені готові навіть викреслити бога Велеса з нашої мітології, бо ніби він постав із Св. Власія, очевидно, це перебільшення. У Греції Св. Власій уважається оборонцем скота з давнього часу, і як оборонець скота, він шанується й по Европі: в Німеччині, в Англії, у Франції, а також у Болгарії, Сербії, Чехії й інш. краях. Св. Власія звичайно малюють на образах з кіньми та з худобою, а під час хвороби скота йому моляться. В Новгородському Літопису під 1187 роком Волос уже виступає як Власій, на що звернув увагу ще М. Костомаров (В-Ьстн. Евр". 1873 р. кн. 2 ст. 585)
джерело
[ читати далі ]
Молимо Велеса,
Отця нашого,
хай потягне в небі коня Сварожого
і хай прийде до нас сурі вішати,
золоті Кола вертячи!
Бо то Сонце наше
як святе для домівок наших,
і перед ним блідне
лик вогнищ домашніх!
(Велесова Книга).
Випікають житній хліб, яким годують домашню худібку, варять пиво, освячують хліби.
До Велеса
(вечірня, перед сном)
Вночі Велес іде по Сварзі,
по молоці небесному,
Іде до своїх хоромів,
а на зорі сідає до воріт.
Там ми ждемо Його,
щоб зачати співи
і славити Велеса од віку до віку.
І славимо Його храмину,
яка блищить огнями многими,
як жертовниця чиста.
То Велес навчив Праотців наших
орати землю і злаки сіяти,
і жати віна-вінча на полях страдних,
і ставити Снопа до огнища,
і чтити його, як Отця Божого.
(ВК, 8/2)
Одним з важніших богів був у нас і бог Велес, скотій бої;, цебто бог достатку, як пояснює його наш Початковий Літопис. Спочатку він, як і інші божки, був соняшним богом, але пізніше набрав собі іншого значення. Слово скот" в давнину визначало взагалі багатство, гроші при міновій торгівлі, тому Велес це бог багатства і всякого достатку, торгівлі, опікун купців, ніби лат. Меркурій. Він, за твердженням мітологів, був не тільки охоронцем черід на землі, але пастухом і небесних стад, цебто хмар, і цим пов`язувався з Перуном.
Важливість цього божества бачимо з того, що князь і дружина клянуться Перуном і Велесом по договорах з греками, з 907-го року починаючи, і він часто пояснюється скотій бог". У Літопису панує форма Волос, але в інших пам`ятках знаходимо й Велес. В Слові о полку Ігоревім" XII в. поет і співець Боян зветься Велесовим онуком: Віщій Бояне, Велесів внуче", а це показує, що Велес був і богом І поезії й музики, взагалі богом культури й мистецтва.
В Початковому Літопису під 980 роком вичисляються боги, яким Володимир поставив бовванів у Києві, і в цьому спискові Велеса нема; але знаємо, що його ідол стояв у Києві на Подолі, а ще на початку XI віку також у місті Ростові. У Житті Авраамія, чудотворця Ростовського, читаємо, що при ньому чюдьский конець (пригород) поклоняшеся ідолу каменному Велесу". Але в Житті кн. Володимира подається, що Волоса, єго же іменоваху яко скотіа бога, повелі в Почайну ріку воврещи", цебто, Волос при Володимирі був.
Пізніше Велес був широко знаний, і широко позостався в топографічних східньо-слов`янських назвах. В місті Новгороді на півночі також стояв ідол Волоса, і ця вулиця довгі віки звалася Волосовою. Був тут і манастир Волотов, і Церква Богоматері на Волотові, побудовані на місці, де був ідол Волосів. Є й місцевості, що звуться Волосово, напр. біля м. Володимира, біля Петрограду й ін. місцях. У Болгарії так само є місто Велес, а в Боснії гора Велесова. Ім`я Велеса взагалі не рідке в південних та західніх слов`ян. В Новгородському Літопису (-під 1230 р. згадується Волос Блуткинич.
Е. Аничков твердить, ніби Велес був славною людиною, а потім попав у боги; а ставши богом, він почитався головно в купців, як бог торгівлі всієї Русі.
Саме слово Велес Волос дослідники багато вияснювали, але усталеного ще нічого нема. Звичайно ототожнюють дві формі: Велес і Волос, але підстав для ототожнення нема, бо форми ці зовсім різні. Волос" веде до форми Влас, але такої форми пам`ятки зовсім не знають. Мансика твердить, що Волос це північна форма, а Велес південна, хоч такого твердження пам`ятки не завжди оправдують.
Слово Велес знане й серед слов`янсько-литовських народів. У чехів veles нечиста сила, слово знане з XIV віку. Латиське vels біс, литовське velis небіжчик, vele душі померлих, чому припускають, що Велес був перше духом предків, що дбав про хатню худобу, а звідси б і став він скотьїм богом".
Г. М. Баратц доводив, ніби Велес семітський Баал, Бел, володар світу, соняшний бог, що дає людям світло. З Ваалом ототожнює Волоса й Мансика.
Є теорія й походження назви Волос від слова ст.-сл. воль, пізніше віл, бо віл бик часто обожувався.
В Україні серед обжинкових звичаїв є й т. зв. Волосова (чи Іллєва) борода: остання купка збіжжя зав`язується на бороду, і при співах відповідних пісень через неї пролазять парубки.
В Християнських часах Велеса заступив Св. Власій, що святкується 11 лютого. Заступив не тільки через фонетичну співзвучність, але й через нахили свого життя, бо з його життєпису знаємо, що Св. Власій був добрим пастухом, чому й замінив попереднього пастуха Велеса, і став покровителем черід (стад). У Новгороді на місці, де стояв ідол бога Велеса, пізніше була побудована Церква св. Власія, покровителя скота.
Деякі вчені готові навіть викреслити бога Велеса з нашої мітології, бо ніби він постав із Св. Власія, очевидно, це перебільшення. У Греції Св. Власій уважається оборонцем скота з давнього часу, і як оборонець скота, він шанується й по Европі: в Німеччині, в Англії, у Франції, а також у Болгарії, Сербії, Чехії й інш. краях. Св. Власія звичайно малюють на образах з кіньми та з худобою, а під час хвороби скота йому моляться. В Новгородському Літопису під 1187 роком Волос уже виступає як Власій, на що звернув увагу ще М. Костомаров (В-Ьстн. Евр". 1873 р. кн. 2 ст. 585)
джерело
[ читати далі ]
2
