Дітям випала можливість попрацювати ! :)

  

Хто б подумав, що для юних героїв це стане  такою радістю 

Небагато дорослих вийшли на оголошений суботник від буд управління, зате діти побігли 

Вони завзято гребли минулорічне листя із зеленої трави, білили дерева, фарбували тротуарні бордюри.

Навіть собаки прийняли участь, бігали і намагалися підтримати лизнути  в щоку схилених вниз працюючих 

Також собачки ставили свої лапки напам’ять на свіжофарбованих бордюрчиках :) 

Я йшла слідом за дитячою командою і поправляла їхню працю, наносячи повторно фарбу. ))) 

Всім було сонячно і тепло - чудовий квітневий день  

Один мужчина дивився на це довго, а тоді сказав:

- Оце діти! Як працюють! ! Тепер я знаю - в  України є майбутнє! 

Окрилена команда, яка щойно казала, що втомилась, уже, почувши це, взялася до роботи з подвійним завзяттям.  їх очі засвітились )))

Дитяча команда швидко працювала, і я відлучалась трохи, не встигаючи за нею. 

Їхній світ виглядав так:

  

Коли ми пішли набирати знов фарбу, прийшла будинкова прибиральниця Свєта і сказала:

- Подивіться шо поробили діти за домом, це ж кошмар! Мені завтра ставати все перекрашувати!  Діти, ви шкоди наробили 

Кажу їй, що перший шар завжди такий, а от другий робить уже гарно, у Свєти нема вибору - з дорослими їй важче сперечатися, ніж насварити дітей. 

Далі Свєта розказує, що її син не спішить допомагати вдома і каже "Коли я був малий, треба було мене тоді заставляти". Думаю, коли він був малим, вона так само збила його, мотивуючи пріоритетом матеріальних цінностей і якості роботи, яка "не така" у дитячому виконанні. ((:

Тому вона вдома робить все сама. 

Команда фарбувальників - молодці, герої.

Вдома прогуглила "як очистити одяг від фарби"... сам процес прання зайняв часу ))

А ввечері смс по вайберу від сусідів по дому "Андрій казав, вас бачив і дітей, по вуха у фарбі -  і щасливі" 

Тепер вони чекають наступного суботника. 

 

А в під’їзді кішка привела кошенят і живуть вони в коробці, на якій з’явилася от така листівка :

         

ПС.

Окремо хочеться сказати, що з нами була дівчинка, мати якої- п’яниця, і з розповіді сусідів знаю, що вони живуть в бетоні, навіть обоїв там нема. Дівчинка вийшла погуляти і, побачивши фарбування, прийняла рішення приєднатися. Вона просила дати їй "ведро побольше, я ведь сильная девочка". Далі наша бесіда проходила :

- Сильные у нас мальчики, им и дадим ведро побольше.А ты девочка, мальчики помогут тебе и защитят, если надо.

-Знаете, я видела такую брошюру, и там было написано "Даже самой сильной женщине нужен мужчина сильнее ее, но не для того, чтобы ее ограничивать, а чтобы помочь ей развиваться". Я это вырезала и сохранила себе.

- Какая ты умница, Слава, а я и не знала, что ты знаешь такие вещи! -кажу їй.

Пішла з маленьким відерцем.  :) Дуже хочеться, щоб вона знайшла правильні орієнтири в житті.І так радісно стало від розуміння того, що вона їх таки шукає.   

Розказала їй детально як прати одяг, прати фарбу- терміново...

Лише думка - чи не дуже їй вдома влетіло за профарбовані штани...