Жили си, були си дід та баба. Жили змістовно, яскраво і весело, бо мали багацько різноманітних життєвих інтересів...
Ото раз приходить дід додому, втомлений, голодний, як холєра, та й пита бабу:
- А що в нас, люба бабо є повечеряти? Та і пообідати заодне Бо снідати, сама знаєш, звички не маю.
- А нема ніц!
- .......
- Бо я немалачасу!
- Ага, то ти, певно все шмаття перепрала, та притомилась
- Нє не прала, бо немалачасу!
- То ти , мабуть всі хати поприбирала, та лад навела, та павутиння позмітала ?
- Я немалачасу!
- То я вже здогадався! Ти прогулялась по цікавих місцинах і поспілкувалась із інтелігентними високодуховними людьми!
- Я немалачасу кудись ходити!
- Ну, дійсно! От я тлумок Ти чепурилась, щоб мене зустріти Йога-фітнес, пидікур-маникур. тільки навіщо ж позмивала все Ти, що на смітнику зашпорталася
- Дай мені спокій, діду, ячасунемаю на ніщо!
- То чим же ти займалась, люба бабо, три дні із дому не вилазячи, поки я по здобич ходив?
- Сука, дід, ти хужи Местора!
Зкумекав старий, що краще геть з очей, поки вуха не заклало , та так і вчинив
Лише встиг почути навздогін:
- Їсти він, сука хоче! А хто три дні тому штири деруни змолотив і навіть не облизався? !...
-
-
-
-
-
-
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.
5