Дай Бо - Аби МС
- 19.01.13, 21:50
Ой, як не було неба і землі,
Ой, дай Бо...
А тільки було синєє море,
Ой, дай Бо...
Ой, як не було неба і землі,
А тільки було синєє море.
На цьому морі горіли огні
І коло тих огнів сиділи святі
І радились, кого в море послать...
Коло тих огнів сиділи святі,
Ой, дай Бо...
Радили радоньку, кого в море послать,
Ой, дай Бо...
Ой, пойди Петро у море на дно
Ой, дай Бо...
Та й достань Петро жовтого піску,
Ой, дай Бо...
Ой, пойди, Петро, у море на дно
Та достань, Петро, жовтого піску
Та посіємо по всьому світу,
Щоб уродило і небо і земля,
Небо - зорями, а земля - квітами.
Та й достань, Петро, жовтого піску,
Ой, дай Бо...
Та й посіємо по всьому світу,
Ой, дай Бо...
Щоб уродило і небо і земля,
Ой, дай Бо...
Небо - зорями, і земля - квітами,
Ой, дай Бо...
послухати
Ой, дай Бо...
А тільки було синєє море,
Ой, дай Бо...
Ой, як не було неба і землі,
А тільки було синєє море.
На цьому морі горіли огні
І коло тих огнів сиділи святі
І радились, кого в море послать...
Коло тих огнів сиділи святі,
Ой, дай Бо...
Радили радоньку, кого в море послать,
Ой, дай Бо...
Ой, пойди Петро у море на дно
Ой, дай Бо...
Та й достань Петро жовтого піску,
Ой, дай Бо...
Ой, пойди, Петро, у море на дно
Та достань, Петро, жовтого піску
Та посіємо по всьому світу,
Щоб уродило і небо і земля,
Небо - зорями, а земля - квітами.
Та й достань, Петро, жовтого піску,
Ой, дай Бо...
Та й посіємо по всьому світу,
Ой, дай Бо...
Щоб уродило і небо і земля,
Ой, дай Бо...
Небо - зорями, і земля - квітами,
Ой, дай Бо...
послухати
7
Гей, пливе кача по Тисині,
Пливе кача по Тисині.
Мамко ж моя, не лай мені,
Мамко ж моя, не лай мені.
Гей, залаєш ми в злу годину,
Залаєш ми в злу годину.
Сам не знаю де погину,
Сам не знаю де погину.
Гей, погину я в чужім краю,
Погину я в чужім краю.
Хто ж ми буде брати яму?
Хто ж ми буде брати яму?
Гей, виберут ми чужі люди,
Виберут ми чужі люди.
Ци не жаль ти, мамко, буде?
Ци не жаль ти, мамко, буде?
Гей, якби ж мені, синку, не жаль?
Якби ж мені, синку, не жаль?
Ти ж на моїм серцю лежав,
Ти ж на моїм серцю лежав.
Гей, пливе кача по Тисині,
Пливе кача в по Тисині.
2 квітня 2011 р. у Львові відбувся Міжнародний конкурс українського романсу ім. Квітки Цісик. Конкурс
відбувся у рамках українсько-американського проекту «Незабутня Квітка»,
що має на меті проведення концертів та вечорів пам’яті, присвячених
видатній американській співачці українського походження Квітці Цісик.
Тринадцять конкурсантів з України, Латвії, Естонії, Польщі, США, Росії,
Молдови, Румунії, Угорщини боролись за звання найкращого виконавця
пісень з репертуару Квітки.
"Моя історія – історія дівчини, що знайшла скарб.
Вже і не замислююсь, як воно сталось, оте моє пісенне благовіщення.
Зростала у снах і мріях батька і матері, що мене як пташа вигодовували.
Вони і подарували мені отой пісенний всесвіт, що лиш тепер його скарбом назву.
Люди і наставники, добродії, мов хмари мене водою орошували - проростай, учись.
Проросла – а довкола рай розвивсь, повен пісень край мій буя, ступила
ближче – а то лиш відблиск у змокрілих очах матері і батька.
Поле стерням коле - вижате вщент, що й на посів не буде, лиш де-не-де колосок залишивсь. Люд добро розтяга. Така моя вітчизна.
Заболіло.
Аж тут зірниця засвітила – Ніна Матвієнко, Квітка Цісик, Дударик...
Дивлюсь на них, мов у звечоріле небо зорями застелене, і серце тихне, і жалю нема, лиш радість зостається.
А скарб мій є у тім, що в жилах кров тече землі цієї, українська.
Отак живу, співаю і учусь."
Запрошую послухати 
Під облачком явір похилений,
Сидит на нім пташок премилений.
Слухай, мила, як той пташок співа,
Же з любови нич добра не бива.
Же з любови, же з любови нич добра не бива.
Ци та любов є од Бога дана?
Ци лем може д'яблом підшептана?
Хоч би-с не хтів, то мусиш любити,
Хоч би-с не хтів, прото маш терпіти.
Хоч би-с не хтів, хоч би-с не хтів, прото маш терпіти.
Солістки : Аня Заклецька-Бурак і Оля Нестеренко
