Свіча кохання. Вінок сонетів 3.

Все мариться отак мені,

Що я несу тебе від моря,

Й солоні краплі осяйні

На персах тішаться прозорі...

В твоїй мрійливій глибині -

Небесна синь, в приємній зморі

І дух вечірніх полинів

На неосяжному просторі.

Я радісний, я усміхаюсь...

Тендітні пальчики твої

Мене так люблять, сподіваюсь...

Вони дзвінкі, як солов ї...

Сни несподівані мої:

Що я лечу й не повертаюсь...

В. Кулик, 2001 рік